Ухвала суду № 91565807, 14.09.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 вересня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2976/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 № Ф-104,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.04.2020 № Ф-104.

Ухвалою від 12 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу;

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку;

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

26 серпня 2020 року від представника позивача до суду надійшла заява від 25 серпня 2020 року на виконання вимог ухвали від 12.08.2020, якою надано уточнену позовну заяву та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначено, що під час пандемії позивач не має належного доходу від підприємницької діяльності. За її фінансового становища сплата судового збору у сумі 840,80 грн фактично призведе до позбавлення засобів існування.

Вирішуючи клопотання про звільнення від слати судового збору, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Таким чином, позивач за подання до суду даного адміністративного позову майнового характеру повинен був сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приймаючи рішення про звільнення від оплати судових витрат, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Отже, відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, в даному випадку доступ до суду обмежений Законом.

Крім того, підвищення Україною ефективності адміністративного процесу, відповідно до вимог положення підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і міжнародним валютним фондом) згідно з узятими зобов`язаннями, забезпечується подвоєння доходів від судового збору, що підтверджується змінами до Закону України «Про судовий збір», які набули чинності від 1 вересня 2015 року.

Зміни до Закону України «Про судовий збір», які призведуть до зменшення надходження державного бюджету від сплати судового збору, будуть наслідком невиконання Україною узятих на себе зобов`язань перед Міжнародним валютним фондом.

Разом з тим, відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Дослідженням позовної заяви судом встановлено, що позивача не надав жодних доказів щодо майнового стану позивача, як приклад: довідки стосовно залишку грошових коштів на рахунку, довідки про склад сім`ї, медичної довідки про стан здоров`я, довідки про розмір отриманих доходів, тощо.

Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов`язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101, рахунок отримувача - 34312206084029, код отримувача - 37944909, банк отримувача - 899998, МФО - 899998, відомча ознака - «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, суд зазначає, що з перелічених норм права випливає, що законодавець розрізняє процедури звільнення від сплати судового збору, розстрочення сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене суд зазначає, що процедура відстрочення судового збору може бути застосована до випадків, у яких майновий стан заявника здатний до змін такого рівня, котрий забезпечить виникнення можливості провести грошовий платіж на виконання обов`язку з оплати судового збору.

Таким чином, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу можливість звернення до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року пропонувалась позивачу також надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку.

Позивач на виконання вимог ухвали суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду не подала, а надала пояснення в яких зазначила з посилання на пункт 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, Постанову КМУ від 20 травня 2020 року № 392, Постанову КМУ від 17 червня 2020 року № 500, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)», що, на думку позивача, строк, протягом якого вона мала право звернутися до адміністративного суду з позовом закінчився 06 серпня 2020 року. Саме цього дня вона й звернулася до суду та, користуючись системою «Електронний суд», надіслала належно оформлену позовну заяву. Вхідний номер документа 31596/2020, дата створення 06.08.2020. Наступного дня, тобто 07 серпня 2020 року відбувся автоматизований розподіл судової справи між суддями.

На думку позивача, аналіз викладеного доводить, що строк на звернення до адміністративного суду з позовом не пропущено.

Розглянувши надані позивачем пояснення щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Законом України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та викладено пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в такій редакції:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції, чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), зокрема, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Враховуючи, що Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 17 липня 2020 року, присічний строк на продовження строків на звернення до суду закінчується 06 серпня 2020 року.

У відповідності до пункту 2 Розділу ІІ Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, реєстрації підлягають вхідні, вихідні та внутрішні документи. Кожен документ реєструється в суді лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.

Обчислення процесуального строку визначається статтею 120 КАС України.

У відповідності до частини восьмої статті 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Розклад роботи Луганського окружного адміністративного суду з понеділка по четвер з 08 год 00 хв. до 17 год. 00 хв., в п`ятницю з 08 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв., що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті «Судова влада».

Відповідно до інформації з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позовна заява ОСОБА_1 створена в системі «Електронний суд» 06 серпня 2020 року о 20 год. 43 хв.

З огляду на наведені норми статті 120 КАС України та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, вбачається, що 06 серпня 2020 року слід було вчинити процесуальну дію в суді з реєстрації позовної заяви ОСОБА_1 , створеної в системі «Електронний суд», відповідно строк процесуальний строк на подання даної позовної заяви сплив із закінченням робочу часу суду.

Оскільки ОСОБА_1 створила позовну заяву в системі «Електронний суд» 06 серпня 2020 року о 20 год. 43 хв., тобто вже після закінчення робочого часу, відповідно позовна заяви ОСОБА_1 подана після завершення присічного строку визначеного Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» 07 серпня 2020 року.

Таким чином, позивач дійшла хибного висновку, що нею дотриманий строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Тобто позов позивача, поданий до суду 07 серпня 2020 року, з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного № 2464-VI.

Відповідно позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Частиною шостою статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на три календарних днів з дня отримання ухвали про продовження строку.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

Запропонувати позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн або клопотання про відстрочення сплати судового збору з наданням відповідних доказів;

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя О.В. Захарова