Рішення № 91564840, 14.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2020 року (о 17 год. 30 хв.)Справа № 310/3890/20 ЗП/280/45/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Захисників України, буд. 27/34, код ЄДРПОУ 03193258) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду згідно з ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.06.2020 надійшла за підсудністю позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області Токмань Наталі Анатоліївни (далі - відповідач, Управління), в якій з урахуванням уточненої позовної заяви просить:

1) визнати бездіяльність відповідача щодо з`ясування належності нерухомого майна позивачеві за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , та не внесення відповідних змін у справу № 1304 малозабезпеченої сім`ї позивача, що порушує права його сім`ї на отримання державної соціальної допомоги з 01.03.2020;

2) зобов`язати відповідача скасувати повідомлення № 608231 від 06.03.2020 по справі № 1304 про відмову у наданні державної соціальної допомоги, про що повідомити позивача;

3) зобов`язати відповідача поновити в правах на отримання державної соціальної допомоги сім`ю позивача, повідомити позивача повідомленням;

4) стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на користь позивача 2957,02 грн. матеріальної шкоди та 25000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні державної соціальної допомоги. Вказує, що склад його сім`ї: малолітній син-інвалід 2006 року народження та позивач, вік якого 68 років. Позивач із сином перебувають на обліку в Управлінні із призначенням щомісячної соціальної допомоги. Позивач у березні 2020 року звернувся до Управління із заявою, проте під час телефонної розмови із працівником Управління позивачу стало відмово, що на думку працівників Управління позивачем надано недостовірну інформацію про майно, належне позивачу, а саме, щодо житлових будівників у Вінницькій та Київський областях. Спеціалісти Управління запропонували позивача надати заяву про відсутність у власності позивача надлишкової житлової площі. Проте позивач вважає такі незаконними. 06.03.2020 позивач отримав повідомлення відповідача про відмову у наданні йому державної соціальної допомоги, з причин наявності у володінні сім`ї більше однієї квартири. Позивач вважає, що посадовими особами Управління не з`ясовані всі обставини, не вчинено жодних дій щодо перевірки, чи належать позивачу будинки у Вінницькій та Київських областях. Отже, відповідач не виконав свої обов`язки, що призвело до прийняття незаконного рішення. Такі дії відповідача призвели до загострення хронічних хвороб позивача. Позивач змушений був витрачати кошти на лікування, на поїздки до лікарні під час дії карантинних обмежень. Отже, позивач зазнав моральної та матеріальної шкоди. На підставі викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 28.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання без виклику сторін на 26.08.2020.

12.08.2020 відповідач надав суду відзив, у якому зазначає, що відсутні спір, оскільки на момент звернення позивача до суду із цим позовом, відповідачем призначено позивачу державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, про що позивач повідомлений листом від 09.04.2020 та смс-повідомленням. Виплата позивачу допомоги поновлена з 01.03.2020 та кошти отримані позивачем на його розрахунковий рахунок. На підставі викладеного просить закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки відсутній спір на момент подання позовної заяви.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на суб`єктний склад та предмет позову, вказана справа є адміністративною справою та відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Твердження відповідача про відсутність спору на момент звернення до суду не є підставою для застосування ч. 1 ст. 238 КАС України.

21.08.2020 позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначає, що повідомлення відповідача про поновлення йому соціальної допомоги не отримував. Смс-повідомлення 10.06.2020 позивач отримав, проте вважав, що позивачу нарахована виплата від КМУ у розмірі 1000грн. соціальної допомоги пенсіонеру. Вважає, що працівники Управління навмисно створили конфліктну ситуацію.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, повно та всебічно оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

02.03.2020 позивач звернувся до Управління із заявою щодо призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

05.03.2020 позивач був запрошений в Управління, оскільки відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав за даними: ОСОБА_1 знайдено 7 об`єктів нерухомого майна. Спеціалістами Управління з`ясовано, що 5 об`єктів не належать позивачу, проте неможливо підтвердити чи спростувати належність позивачу двох об`єктів за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 .

Позивач відмовився надавати пояснення стосовно належності чи неналежності йому двох об`єктів нерухомого майна.

05.03.2020 позивач надав відповідачу заяву, відповідно до якої просив надати докази щодо наявності його прізвища та наявності доказів про належність позивачу вказаних вище об`єктів (а.с.7).

05.03.2020 листом «Про розгляд заяви» №2914 відповідач повідомив позивача, що за заявою позивача від 02.03.2020 було відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Також відповідач відмовив у наданні документів, запитів та отриманих відомостей з Державного реєстру речових прав та зазначив, що запити Управління робить в електронному вигляді, така інформація містить також інформацію про інших осіб. Таким чином відповідно до Закону «Про захист персональних даних» надати документи неможливо. Також у зазначеному листі відповідач вказав, про можливість перегляду рішення про відмову у призначені соціальної допомоги у разі надання позивачем довідки, що нерухомість позивачу не належить (а.с.8).

Повідомленням від 06.03.2020 №608231 позивачу відмолено в наданні державної соціальної допомоги, оскільки у володінні сім`ї є більше однієї квартири, загальна площа яких більше норми володіння (а.с.7, зворотній бік).

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Су, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 1 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон №1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1768-III, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Статтею 6 цього Закону установлено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 7 Закону №1768-III, державна соціальна допомога не призначається, якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №250 затверджений Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку, для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву і декларацію про доходи та майно.

Відповідно до п. 27 Порядку, контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів.

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до п`яти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Судом встановлено, що спеціалістами відповідача під час перевірки заяви позивача про призначення соціальної допомоги встановлено, що за ОСОБА_1 знайдено 7 об`єктів нерухомого майна. Спеціалістами Управління з`ясовано, що 5 об`єктів не належать позивачу, проте неможливо підтвердити чи спростувати належність позивачу двох об`єктів за адресами: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 .

Позивач відмовився надавати відповідачу пояснення стосовно двох спірних об`єктів нерухомості, у зв`язку із чим йому було відмовлено у призначенні соціальної допомоги.

Проте, після надання позивачем шляхом телефонного звернення до відповідача інформації, про відсутність у його власності зазначених вище об`єктів, відповідач рішенням від 08.04.2020 призначив сім`ї позивача державну соціальну допомогу (а.с.55).

10.04.2020 відповідачем наділено смс-повідомлення із текстом: «Допомогу призначено. Повідомлення буде доставлено за Вашою адресою» (а.с.62-65). Позивач підтвердив, що таке смс-повідомлення ним отримано.

Відповідно до наданих відповідачем виписок за квітень - липень 2020 року, на розрахунковий рахунок позивача відповідачем перераховувались кошти державної соціальної допомоги за період з 01.03.2020 по 31.08.2020 (а.с.65-78).

До суду позивач звернувся 09.06.2020, таким чином, на момент звернення позивача до суду йому виплачувалась державна соціальна допомога. Отже, на момент звернення до суду права та законні інтереси позивача порушені не були, відтак і відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача скасувати повідомлення № 608231 від 06.03.2020 по справі № 1304 про відмову у наданні державної соціальної допомоги та про зобов`язання відповідача поновити в правах на отримання державної соціальної допомоги сім`ю позивача, повідомити позивача повідомленням.

Щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності відповідача щодо з`ясування належності нерухомого майна позивачеві за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , та не внесення відповідних змін у справу № 1304 малозабезпеченої сім`ї позивача, що порушує права його сім`ї на отримання державної соціальної допомоги з 01.03.2020, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, відповідно до п. 6 Порядку, для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім`ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. При цьому, контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів.

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати від ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.59-61), за ОСОБА_1 знайдено 2 об`єктів нерухомого майна ( АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 ), щодо яких неможливо підтвердити чи спростувати належність позивачу цих об`єктів.

При цьому, ані приписами Закону №1768-III, ані приписами Порядку не встановлюється обов`язок Управління з`ясовувати, підтверджувати або спростовувати інформацію щодо майнового стану особи, яка претендує на отримання соціальної допомоги.

Суд зазначає, що у листах, які відповідач надсилав позивачу, Управління просило позивача надати інформацію щодо таких об`єктів, проте позивач відмовився.

В той же час, після телефонної розмови, у якій позивач пояснив, що не є власником вказаного нерухомого майна (службова від 07.04.2020, а.с.58, зворотній бік), відповідачем було прийнято рішення про призначення соціального допомоги.

Отже, суд не вбачає бездіяльності Управління, а відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог, то, відповідно, відсутні і підстави для стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на користь позивача матеріальної шкоди та моральної шкоди.

Отже, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Захисників України, буд. 27/34, код ЄДРПОУ 03193258) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.09.2020.

Суддя Ю.В. Калашник