Рішення № 91564833, 14.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2020 року Справа № 280/3655/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005971305 від 21.01.2020, №0005951305 від 21.01.2020, №0018911305 від 01.08.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивач не погоджується із спірними рішеннями відповідача, які винесені на підставі висновків акту перевірки №30/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 28.01.2019. З висновками акту перевірки щодо не підтвердження суми витрат від здійснення господарської діяльності з придбання ТМЦ» у розмірі 36117,85 грн. у т.ч. у 2016 році 18291,83 грн., у 2017 році - 17826,02 грн.; щодо завищення витрат ТМЦ за 2017 рік у сумі 91820,30 грн.; щодо заниження позивачем суми податкових зобов`язань з ПДВ нарахованих на виконання вимог ст. 198.5 Податкового кодексу України на загальну суму 18517 грн. позивач не погоджується. Позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (вх. №31044 від 07.07.2020), в якому відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що висновки акту перевірки ФОП ОСОБА_1 є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою судді від 09.06.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

В період з 28.12.2018 по 14.01.2019, строк перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 15.01.2019, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.12.2018 №810, від 17.12.2017 №4314, від 14.01.2019 №128 та плану графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2018 рік, було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За результатом проведеної перевірки складено Акт від 28.01.2019 №30/08-01-13-05/ НОМЕР_1 (т.1 а.с. 13-19).

Не погоджуючись із висновками Акту перевірки від 28.01.2019 №30/08-01-13-05/ НОМЕР_1 позивачем було надано заперечення на акт перевірки.

З метою з`ясування питань, шо викладені у запереченні ФОП ОСОБА_1 на Акт перевірки № 30/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 28.01.2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена повторна невиїзна позапланова перевірка, за результатами якої був складений Акт № 393/08-01- 13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року (т.1 а.с. 30-39).

В Акті перевірки № 393/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019. встановлені наступні порушення:

-пп 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму оподатковуваного доходу за перевіряємий період на суму 160695,15 грн. (в т.ч. за 2016 рік - 41458,83 грн., за 2017 рік - 119236,32 грн.), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 28 925,12 грн. (в т.ч. за 2016 рік - 7462,59 грн.. за 2017 рік - 21 462,53 грн.):

-пп 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, підпункт 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме - заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період в сумі 2410,42 грн., в т.ч. за 2016 р. - 621,88 грн.. за 2017 р. - 1788,54 грн.;

-п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 7, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого занижено суму чистого доходу від підприємницької діяльності за 2016 - 2017 рр.. в результаті чого занижено зобов`язання зі сплати єдиного внеску на суму 35 352.92 грн.:

-п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ, нарахованих на виконання вимог ст. 198.5 Податкового кодексу України на загальну суму 18517 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки № 393/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року, ФОП ОСОБА_1 12.07.2019 року подав до ГУ ДФС у Запорізькій області заперечення № 466 від 11.07.2019 року на Акт перевірки № 393/08-01 -13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року.

ГУ ДФС у Запорізькій області було надано відповідь на заперечення до Акту перевірки № 393/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року, відповідно до якої, на думку ГУ ДФС у Запорізькій області, висновки Акту перевірки № 393/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року визнані правомірними, а заперечення № 466 від 11.07.2019 року залишені без задоволення.

На підставі Акту перевірки № 30/08-01-13- 05/2917512338 від 28.01.2019 року та Акту перевірки № 393/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

-№ 0018891305 від 01.08.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 43 387,68 грн. (в т.ч. основний платіж - 28 925,12 грн., штрафні санкції - 14 462,56 гри.);

-№0018911305 від 01.08.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 23 146,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 18517,00 гри., штрафні санкції - 4629,25 грн.);

-№0018901305 від 01.08.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 3 615,63 грн. (в т.ч. основний платіж - 2410,42 грн., штрафні санкції - 1205,21 грн.).

Позивачем було подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС України №9243/6/99-00-08-05-04 від 13.11.2019 скаргу було задоволено частково, скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.09.2019 року:

- № 0018891305 в частині податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5896,26 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 2948,13 грн.,

- № 0018901305 в частині податкового зобов`язання з військового збору у розмірі 491,36 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 245,68 грн.. в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 01.08.2019 року №0018911305 залишено без змін.

21.01.2020 ДПС у Запорізькій області винесено нові податкові повідовлення-рішення :

- № 0005971305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 2878,59 грн., у т.ч. за основним зобов`язанням в сумі 1919,06 грн., за штрафними санкціями в сумі 959,53 грн.;

- № 0005951305, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 34 543,29 грн., у т.ч. в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 23 028,86 грн.. за штрафними санкціями в сумі 11514,43 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 01.08.2019 року №0018911305, від 21.01.2020 №0005971305, від 21.01.2020 №0005951305 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлені статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

За пунктом 177.2 статті 177 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Пунктом 177.4 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Щодо зазначеного в акті перевірки порушення позивачем - недоведення використання власного автомобіля для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , у зв`язу з чим позивачем не підтверджено суми витрат від здійснений господарської діяльності з придбання ТМЦ у розмірі 36117,85 гри, без ПДВ, в т.ч. у 2016 році - 18291,83 грн., у 2017 році - 17826,02 грн., слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, основними видами діяльності ФОП ОСОБА_1 в перевіряємий період були: Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах КВЕД 47.73, Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах КВЕД 47.74.

Господарська діяльність провадилася в наступних об`єктах (аптеках) за адресами: АДРЕСА_1 ) - власне приміщення (т.1 а.с. 101-102); АДРЕСА_2 ) - орендоване приміщення згідно договіру оренди нежитлового приміщення № 14 від 01.09.2014 року (т.1 а.с. 111-112).

ОСОБА_1 , є власником легкового автомобіля КІА RIO, державний номер НОМЕР_2 , який в НОМЕР_3 роках використовувався в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , зокрема, як стверджує позивач для закупівлі та перевезення деяких товарів з магазинів (ТОВ "МЕТРО Кеш Енд Кері Україна", ТОВ "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ", ТОВ "ЕПІЦЕНТР К". ТОВ "ЛОТОС ТРЕЙД" тощо) до аптек; для регулярного перевезення товару між аптеками з метою регулювання асортименту по об`єктах; для перевезення готівкових грошових коштів до банківських установ для зарахування їх на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Автомобіль зберігається у гаражі в гаражному кооперативі «Мотор-5» (Шевченківський район, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 16) володільцем якого є ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою гаражного кооперативу «Мотор-5» від 01.03.2019 року.

Як стверджує позивач, маршрут автомобіля зазвичай був наступний: гаражний кооператив «Мотор-5» (Шевченківський район, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 16) - аптека за адресою м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 71, прим. 1,2 - аптека за адресою м. Запоріжжя, вул. Звенигородська, 12, прим. 3 - банківська установа - гаражний кооператив «Мотор-5» (Шевченківський район, м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 16). Напрямок та порядок пересування за зазначеним маршрутом визначалися в залежності від транспортної обстановки в місті, від завантаження того чи іншого дорожнього шляху у напрямку прямування до кінцевого пункту призначення, режиму роботи терміналів банківських установ. Загальний пробіг автомобіля визначався за показання автомобільного одометру.

Як вже зазначалося вище, порядок оподаткування доходів фізичних осіб -підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України, та до витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування входять і витрати до складу яких включається вартість палива й енергії, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Суд критично сприймає доводи відповідача стосовно зазначення різних даних пробігу автомобіля за одним і тим же маршрутом в подорожніх листах та невідповідність кілометражу даним, розрахованим за допомогою карт Google Maps, та вважає лише суб`єктивним тлумаченням перевіряючим даних, зазначених в первинних документах, а висновок щодо недоведення використання власного автомобіля для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 є лише припущенням контролюючого органу.

Посилання відповідача на те, що ФОП здійснював заправку автомобіля після 20 години, тобто після закриття аптек, суд вважає, що вказане не є беззаперечним доказом використання автомобіля не в господарській діяльності. Аналогічна позиція суду і щодо заправки автомобіля ФОП ОСОБА_1 після закриття аптек.

Як стверджує позивач, після 20 години він перевозив готівкові грошові кошти, отримані у приміщенні аптек, до терміналів банківських установ для зарахування їх на власний розрахунковий рахунок, поповнював асортимент гігієнічних засобів, мінеральних вод, інших товарів аптечного асортименту, придбавав їх в спеціалізованих магазинах та транспортувави їх до власних аптек, вчиняв інші необхідні дії, пов`язані з веденням господарської діяльності, що в свою чергу не спростовано відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач мав право включити до складу витрат вартість використаних пально-мастильних матеріалів після одержання доходу, який безпосередньо пов`язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема, розрахункових документів (фіскальних чеків) на придбання палива, подорожннх листів, актів списання палива.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 18517,30 грн.

Так в акті перевірки вказано, що перевіркою відображеного у рядку 1.1 декларації «Операції на митній території України, що оподатковується за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» показника в сумі ПДВ 482363 грн. за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операцій з реалізації товару/надання послуг.

Так, в акті зазначено про включення до складу податкового кредиту сум сплачених за придбаний товар у т.ч. за придбані Книги РРО, як такий, що не використувався в господарській діяльності.

Разом із тим, жодних пояснень або обгрунтувань, чому ФОП не може включити в податковий кредит суму сплачену за Книги РРО, обов`язок ведення яких прямо передбачений діючим законодавством, відповідачем не надано.

Більш того, відповідач зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 припинено діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами у грудні 2017 року. Як зазначено в акті перевірки, даний факт підтверджується усними поясненнями наданими ФОП ОСОБА_1 , датою звільнення найманих працівників (29.12.2017), а також датою анулювання РРО.

Позивач стверджує, що жодних усних пояснень з приводу припинення діяльності він не надавав.

Судом також з`ясовано, що станом на 31.12.2017 року ФОП ОСОБА_1 залишався платником ПДВ та мав діючу ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Станом на 31.12.2017 року було знято з реєстрації лише один РРО, який працював в аптеці за адресою АДРЕСА_2 . В той же час, станом на 31.12.2017 позивач продовжував господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами аптека за адресою АДРЕСА_1 з діючим РРО MINI- 500.02МЕ.

Тобто вимоги ст.198.5 ПКУ щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на залишки товару на позивача не розповсюджувались, адже він займався підприємницькою діяльністю і продавав такі залишки товару.

Разом із тим, вимоги ст. 198.5 ПКУ позивачем були виконані, але це відбулося не в період, що перевірявся, а 31.03.2018 року у зв`язку із переходом на єдиний податок за ставкою 5% і анулюванням реєстрації платника ПДВ.

Крім того, суд звертає увагу, що ані в акті перевірки, ані у відзиві на позовну заяву відсутній розрахунок суми податкових зобов`язань у розмірі 18517,30 грн.

Таким чином, станом на 31.12.2017 року ФОП ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати вимоги ст. 198.5 Податкового кодексу України, оскільки був діючим суб`єктом господарської діяльності, проводив господарську діяльність, в тому числі використовуючи залишки товару виключно для здійснення їх реалізації в діючій аптеці.

Щодо висновку податкового органу про завищення сум витрат за реалізовані ТМЦ за 2017 рік у сумі 91820,30 грн.

З приводу цього порушення суд зауважує, що як в акті перевірки від 22.05.2019р. № 393/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , так і у відзиві на позов відповідач не наводить обґрунтування щодо свого висновку про завищення сум витрат за реалізовані ТМЦ за 2017 рік у сумі 91820,30 грн.

У відповідності до п. 2 Розділу І Порядку оформлення документальних перевірок, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015р. №727, Акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин висновок про завищення сум витрат за реалізовані ТМЦ за 2017 рік у сумі 91820,30 грн. відповідачем не доведений.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки ГУ ДФС у Запорізькій області, викладені в Акті від 393/08-01-13-05/ НОМЕР_1 від 22.05.2019, а отже податкові повідомлення-рішення 01.08.2019 року №0018911305, від 21.01.2020 №0005971305, від 21.01.2020 №0005951305, слід визнати протиправними та скасувати.

За викладених обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,- задовольнити повністю.

Визнати протиправнимита скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0005971305 від 21 січня 2020 року,

№0005951305 від 21 січня 2020 року, №0018911305 від 01 серня 2019 року.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова