
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ
09 вересня 2020 року Справа № 808/2139/18 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про протиправними та скасування рішення, стягнення компенсації втрати частини доходів, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 280/2139/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про протиправними та скасування рішення, стягнення компенсації втрати частини доходів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.07.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії, оформлене листом від 12.03.2018 №60/Х-9/Е заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 8 348,30 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 65 243,17 грн. - відмовлено.
У задоволенні вимог про встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області строку для подання до суду звіту про виконання судового рішення, - відмовлено.
Присуджено на користь ОСОБА_1 788,28 грн. (сімсот вісімдесят вісім гривні 28 копійок) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
06.11.2018 вказане рішення набрало законної сили.
27.12.2018 у справі видано виконавчі листи.
08.09.2020 від позивача до суду надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в якій заявник просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі №808/2139/18 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 8348,30 грн.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону, а саме невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 8348,30 грн., відповідно до статей 51, 55,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області протягом 30 календарних днів з дня отримання окремої ухвали надати відповідь до Запорізького окружного адміністративного суду.
Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до статті першої Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею другою Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Стаття 3 Закону України «Про судовий збір» визначає об`єкти справляння судового збору.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Процесуальним законодавством (Кодексом адміністративного судочинства України) передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік заяв, які не є об`єктами справляння судового збору. Серед таких заяв відсутня, зокрема, передбачена процесуальним законодавством (Кодексом адміністративного судочинства України) заява особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, така заява є об`єктом справляння судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Судом встановлено, що позивач в порушення вимог пункту дев`ятого частини другої статті 383 КАС України не додав до заяви про визнання дій та рішення, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду протиправними документ про сплату судового збору.
Доказів звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» суду також не надано.
Поряд із тим, із матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. та на виконання вимог ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху доплачено 735,91 грн. (усього позивачем сплачено 1440,71 грн. судового збору), що підтверджується відповідними квитанціями, які міститься в матеріалах справи. Отже, від сплати судового збору позивач не звільнений.
Крім того, суд зазначає, що з системного аналізу статей 382, 383 КАС України вбачається, що виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Суд зазначає, що статтею 382 та статтею 383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.10.2018 по справі №556/2081/17.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як передбачено положеннями частини п`ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що подана заява в порядку статті 383 КАС України не відповідає вимогам, встановленим вказаною статтею, а отже відповідно до положень частини п`ятої статті 383 КАС України підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про протиправними та скасування рішення, стягнення компенсації втрати частини доходів, - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2020.
Суддя М.С. Лазаренко
Судове рішення № 91564646, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/2139/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: