Ухвала суду № 91564613, 16.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

16 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2555/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ужгородської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася Ужгородська міська рада (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (88000, Закарпатська область м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), в якому просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до свого провадження та поновити Ужгородській міській раді строк для звернення до адміністративного суду, як такий що пропущено з поважних причин; 2. Витребувати в Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію матеріалів виконавчого провадження № 62322847; 4. Визнати протиправними та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федорчака Миколи Богдановича від 11.06.2020 року ВП № 62322847 "Про стягнення виконавчого збору".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року даний позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року було поновлено строк звернення до суду у даній справі та прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Однак, суд вважає за необхідне вказати, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду на час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі були поважними, оскільки позивачем було наведено обставини, за яких саме на час відкриття провадження у справі строк звернення до суду вважався не пропущеним.

У судовому засіданні, що проходила 14 вересня 2020 року було оголошено перерву до 16:00 годин 16 вересня 2020 року. Враховуючи вимоги статті 287 КАС України щодо особливостей розгляду даної категорії термінових справ та особливості повідомлення учасників справи, визначені статтею 268 КАС України, представників сторін було повідомлено про розгляд справи 15 вересня 2020 року, про що свідчить відповідна розписка (а.с.а.с. 83).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 287 КАС України регулюються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Так, згідно зі статтею 287 частинною 1 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 287 частини 2 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 816/1630/17 і врахована судом.

Викладене в сукупності зумовлює висновок, що строк для звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця є спеціальним строком, який в даному випадку обмежується десятиденним терміном.

Предметом оскарження є, зокрема постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федорчака Миколи Богдановича від 11 червня 2020 року ВП № 62322847 "Про стягнення виконавчого збору".

На оскарження такого виду постанови державного виконавця передбачено 10-денний строк з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що 15 червня 2020 року позивачем отримано постанову про стягнення виконавчого збору від 11 червня 2020 року ВП № 62322847, однак враховуючи положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо звернення до адміністративного суду, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки звернення до адміністративного суду було продовжено на строк дії такого карантину. У зв`язку з цим, позивач просив поновити строк звернення до суду з даним позовом.

При з`ясуванні питання щодо подачі адміністративного позову в межах строку звернення, суд має встановити день коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Отже, саме з 15 червня 2020 року необхідно обчислювати десятиденний строк, в межах якого може бути подана позовна заява, що передбачено статтею 287 частиною 2 пунктом 1 КАС України.

Таким чином, останнім днем для подання позовної заяви було 25 червня 2020 року.

Водночас, з позовом до суду Ужгородська міська рада звернулася лише 16 липня 2020 року, тобто із пропуском десятиденного строку.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач при обґрунтуванні поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено про постанову Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України корона вірусу (COVID-19) від 11 березня 2020 року № 211, згідно якої з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Крім того, покликався на пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, згідно якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 вказаного Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На підставі наведеного позивачем зазначено, що право на звернення до суду продовжено на час дії карантину, який діє і на даний час. При цьому, робота державних органів, органів місцевого самоврядування та виконання їх функцій не припинена.

В судовому засіданні, яке проходило 14 вересня 2020 року представник позивача вказав, що Ужгородська міська рада під час дії карантину не припиняла свою роботу та працювала в звичайному режимі, як і до запровадження карантинних заходів.

Позивачем жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів, яким чином запровадження карантинних заходів унеможливили звернення до суду з позовом у строк до 25 червня 2020 року.

Наведене також свідчить про відсутність перешкод у реалізації позивачем своїх процесуальних прав на звернення до суду з даним позовом в строк передбачений статтею 287 КАС України.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд вважає за необхідне зауважити, що сам факт існування певних карантинних обмежень не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, якщо такі обмеження об`єктивно не перешкоджали, зокрема у спірному випадку, позивачеві реалізувати своє право на звернення до суду у строки встановлені КАС України. Судом наголошується, для того щоб зазначені позивачем обставини були поважними, необхідним є щоб такі карантинні обмеження реально перешкоджали позивачеві, який є органом місцевого самоврядування, реалізувати своє процесуальне право у тому числі й через засоби електронних комунікацій (електронна пошта, тощо).

Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.

Таким чином, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об`єктивності та непереборності.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ("Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані учасниками справи матеріали, суд приходить до висновку, що вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними.

На підставі вищенаведеного, суд вважає висновок, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі з приводу визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду (на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі) був передчасним. Інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, судом не знайдено (стаття 123 частина 4 КАС України), а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Одночасно, суд вважає за необхідне вказати, що норма статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України є імперативною і у суду існує обов`язок, при встановленні судом факту пропуску строку звернення до адміністративного суду, залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 122,123, 240, 248 256, 287 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (88000, Закарпатська область м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України, а у разі її апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко