Ухвала суду № 91564384, 15.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/6482/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Житомирі заяву про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9937) про визнання притиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

21.08.2020 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове судове рішення у справі № 240/6482/20 про зобов`язання Військову частину 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017 рік із розрахунку 411,08 гри. в день до дня ухвалення рішення в даній справі із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

В обґрунтування заяви зазначає, що із мотивувальної частини рішення вбачається, що його позовна вимога про відшкодування середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні не була предметом даного розгляду.

В період з 25.08.2020 по 11.09.2020 суддя Семенюк М.М. перебував у відпустці.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 252 КАС України, суд ухвалює додаткове судове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просив:

- визнати протиправними дії Військової частини 9937 щодо не урахування для розрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2017 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 3147,15 грн. та винагороди за участь в АТО/ООС у розмірі 3133,33 грн., яку отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати Військову частину 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 3147,15 грн. та винагороди за участь в АТО/ООС у розмірі 3133,33 грн., яку отримував під час проходження військової служби, з урахуванням проведеної виплати, інфляційних втрат та 3% річних за період з 09.11.2017 року по день прийняття рішення;

- зобов`язати Військову частину 9937 (Код ЄДРПОУ 14321726) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2017 рік із розрахунку 411,08 грн. в день до дня ухвалення рішення в даній справі із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач повинен був виплачувати грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 та винагороди за участь в АТО/ООС; відповідач порушив свій обов`язок організувати та вжити заходів із проведення з ним повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день виключення із списків частини; для обчислення середнього заробітку з 10.11.2017 до дня ухвалення рішення необхідно застосовувати показник 411,08 грн. в день (25076,16 грн./61 день).

Тобто, відповідно до позовної заяви, виплату середнього заробітку позивач пов`язує з непроведенням з ним повного розрахунку при звільненні, а саме неврахуванні для розрахунку грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2017 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 3147,15 грн. та винагороди за участь в АТО/ООС у розмірі 3133,33 грн., яку отримував під час проходження військової служби.

Таким чином вимога про виплату середнього заробітку є похідною від вимоги про визнати протиправними дії Військової частини 9937 щодо не урахування для розрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2017 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 у розмірі 3147,15 грн. та винагороди за участь в АТО/ООС у розмірі 3133,33 грн., яку отримував під час проходження військової служби.

Наслідком відмови в задоволенні основної позовної вимоги є відмова в задоволенні похідних вимог.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.08.2020 у справі № 240/6482/20 в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що при розрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період 2017 року відповідач діяв правомірно, оскільки при такому розрахунку не повинні враховуватись щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, та винагороди за участь в АТО/ООС.

Отже суд, відмовляючи в задоволенні позову розглянув та прийняв рішення по всім заявленим вимогам позивача, у зв`язку з чим підстави для прийняття додаткового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити в ухваленні додаткового судового рішення за заявою ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд.

Суддя М.М. Семенюк