Рішення № 91564366, 15.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/9902/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову у пільговому обчисленні та врахуванні страхового стажу роботи у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та зобов`язати зарахувати такий стаж, зробити перерахунок розміру пенсії та її виплату.

Позивач зазначає, що в період з 07.04.1983року по 06.08.1989року працював у районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці. З 22.02.2020року Позивачу із досягненням 60річного віку була призначена і виплачується пенсія за віком. 09.04.2020року Позивач звернулася до Відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, зумовленої зарахуванням вказаного стажу роботи в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців. На думку Позивача, Відповідач своїм рішенням від 09.04.2020року безпідставно та протиправно відмовив у проведенні такого перерахунку.

Ухвалою суду від 03.07.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відповідач по справі, копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви із додатками отримало, але відзив на позовну заяву в установлений строк не подало.

Відповідно до вимог ч.4 ст.159 КАС України неподання Відповідачем як суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом розцінюється як визнання позову.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав проведення перерахунку розміру пенсії, в тому числі зумовленого пільговим порядком обчислення стажу роботи, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон N 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

За приписами статті 8 Закону N 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Розмір страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто з досягненням 60річного віку, є пенсіонером за віком.

В розумінні вимог частини четвертої статті 24 Закону N 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, а пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, підлягає застосуванню для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень цього ж Закону N 1058-IV період роботи до 1 січня 1991 р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 1 січня 1991 р., тобто у кратному розмірі.

Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача до Відповідача щодо проведення перерахунку пенсії по причині зарахування стажу роботи період з 07.04.1983року по 06.08.1989року в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців.

За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення від 09.04.2020року про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Таке рішення Відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Алгоритм дій Відповідача щодо розгляду звернення Позивача врегульований правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (надалі - Порядок N 22-1).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні Відповідача від 09.04.2020року, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на проведення перерахунку пенсії, зумовленої зарахуванням стажу роботи в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців.

Судом встановлено та визнається Відповідачем, що відповідно до записів у трудовій книжці Позивач з 07.04.1983року по 06.08.1989року працював в Будівельно-монтажному поїзді №2 тресту Укртюменьшляхбуд (м.Ноябрьськ Ямало-Ненецького автономного округу) (а.с.7-8).

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.67 року N 1029 ( в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03.01.83 року N 12) Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області бувшого СРСР відносився до районів Крайньої Півночі.

Статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ від 10 лютого 1960 року) встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, викладені в рішенні від 09.04.2020року, що зарахування такого стажу Позивача у пільговому обчисленні можливе виключно за "наявності строкового договору або іншого документа виданого з посиланням на те, що Позивач укладав строкові трудові договори із зазначенням місцевості району Крайньої Півночі".

Такі доводи Відповідача є надуманими і протирічать вимогам чинного законодавства.

Безспірно, відповідно до пп. "2" п. 2.1 Порядку N 22-1 за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Разом з тим, Відповідач не врахував, що приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону N 1058-IV ( у редакції Закону України від 26.07.2006 р. N 32-V) прямо зазначено, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто, законодавець передбачає перелік альтернативних документів для підтвердження такого права особи за відсутності трудової книжки, а не їх обов`язкову сумарну кількість.

Відповідно до вимог ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акту закону України, суд застосовує правовий акт, що май вищу юридичну силу. В даних спірних правовідносинах судом застосовуються вимоги ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, а не положення Порядку N 22-1.

Таким чином, трудова книжка Позивача є основним та достатнім документом, що підтверджує право Позивача на проведення перерахунку пенсії, зумовленої зарахуванням стажу роботи з 07.04.1983року по 06.08.1989року в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців.

Враховуючи те, що для проведення такого перерахунку пенсії Позивачу, зумовленої зарахуванням стажу роботи з 07.04.1983року по 06.08.1989року в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців, у Відповідача наявні всі необхідні документи, суд робить висновок про протиправність дій Відповідача та наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до абзацу п`ятого 1.7 Порядку N 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Заява Позивача на проведення вказаного перерахунку до Відповідача була подана 09.04.2020року.

Таким чином, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії, зумовленої зарахуванням стажу роботи з 07.04.1983року по 06.08.1989року в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців, та зобов`язання провести такий перерахунок з 09.04.2020року.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді 840,80грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись вимогами ст.ст.2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії, зумовленої зарахуванням стажу роботи з 07.04.1983року по 06.08.1989року в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7 ЄДРПОУ 13559341) провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсію із зарахуванням стажу роботи з 07.04.1983року по 06.08.1989року в умовах Крайньої Півночі з розрахунку за кожний рік такої роботи - один рік і шість місяців з 09.04.2020року.

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді 840,80грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк