Рішення № 91564327, 15.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/12530/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

24 грудня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його виплату ОСОБА_1 з 1 січня 2019 року з розрахунку 90 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді Житомирського апеляційного суду в сумі 152143 грн 20 коп., визначеної на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 7 серпня 2019 року №03-23/123/2019, без обмеження максимальним розміром з врахуванням раніше виплачених коштів, до змін заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку належного йому, як судді Апеляційного суду Житомирської області у відставці щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, у зв`язку із зміною складових суддівської винагороди, починаючи з 1 січня 2019 року, однак відповідачем відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Вказана відмова мотивована тим, що судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання розмір довічного грошового утримання буде визначатись виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI. Вказана відмова відповідача і слугувала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 2 січня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

24 січня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.24-25), відповідно до якого відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що розмір довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, буде визначатись виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI.

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №0640/3835/18 (№Пз/9901/52/18).

Як встановлено із відомостей на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reestr.court.gov.ua/Review/90458918), рішення Верховного Суду у зразковій справі №0640/3835/18 набрало законної сили 13 травня 2020 року та оприлюднено 20 липня 2020 року.

Відповідно до довідки у справі від 6 серпня 2020 року суддя Гурін Д.М. згідно з наказом Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року №01-55-в у період з 6 липня 2020 року до 31 липня 2020 року перебував у щорічній відпустці (а.с.53).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2020 року провадження у справі №240/12530/19 поновлено.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 36 років 8 місяців 11 днів працював на посаді судді Апеляційного суду Житомирської області та з 8 грудня 2015 року вийшов у відставку згідно постанови Верховної Ради України №788-VIII від 12 листопада 2015 року і наказу голови Апеляційного суду Житомирської області від 7 грудня 2015 року №320-к.

З 08 грудня 2015 року я, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, отримую щомісячне довічне грошове утримання, як суддя у відставці, яке призначене в розмірі 90 відсотків від заробітної плати (суддівської винагороди) при стажі роботи на посаді судді 36 років 8 місяців 11 днів.

З 1 січня 2019 року у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та частини 4 статті 135, підпункту 2 пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) суддівська винагорода (заробітна плата) працюючого на відповідній посаді судді була підвищена до 152143 грн 20 коп. та складається із посадового окладу у розмірі 84524 грн і надбавки за вислугу років (при стажі роботи більше 35 років - 80 відсотків) в розмірі 67619 грн 20 коп.

Згідно вимог частин 4 та 5 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

У зв`язку з підвищенням суддівської винагороди ОСОБА_1 відповідно до вимог абзацу восьмого підпункту 6 та підпункту 9 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, пунктів 1 та 3 розділу II, пункту 2 розділу III, пункту 2 розділу VI Порядку надання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1, звернувся 7 серпня 2019 року до відповідача із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2019 року відповідно до довідки від 7 серпня 2019 року №03-23/123/2019, виданої Житомирським апеляційним судом, оригінал якої було долучено до заяви (а.с.14).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15 серпня 2019 року №23864/03.5 ОСОБА_1 було повідомлено, що підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 січня 2019 року немає, з посиланням на те, що:

- право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 2 червня 2016 року має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу;

- судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, розмір щомісячного довічного грошового утримання буде визначатися виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI (а.с.15).

Позивач, вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що порушують його майнові права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Законом №1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, в редакції, що діяла станом на серпень 2019 року.

Відповідно до частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

В Розділі XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII зазначено:

"2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст.529; 2015 р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

...

22. Право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст.529; 2015 р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами).

23. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст.529; 2015 р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами).

...

25. Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст.529; 2015 р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону."

Аналіз вказаних пунктів Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII дає підстави вважати, що суддя, який не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) не має права на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, і, відповідно, у разі виходу у відставку, не має права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом; такий суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №2453-VI) після виходу у відставку має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі від 80 до 90 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI.

Тобто, враховуючи, що позивачу щомісячне довічне грошове утримання визначалось, виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону №2453-VI, то він має право на перерахунок, згідно частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII, раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання лише у разі зміни розміру складових суддівської винагороди, визначеної відповідно до положень Закону №2453-VI.

Без проходження кваліфікаційного оцінювання, а також без дотримання інших обов`язкових умов, передбачених Законом №1402-VIII, навіть за наявності підстав для виходу у відставку, суддя не може отримувати довічне утримання у розмірі, визначеному в статті 142 цього Закону.

Різниця у правах суддів, які вийшли у відставку не проходячи кваліфікаційне оцінювання, і суддів, які вийдуть у відставку, відпрацювавши в нових умовах після проходження кваліфікаційного оцінювання, має конституційну основу та випливає з різних вимог, за яких особа набуває (підтверджує) статус судді та у яких здійснюється правосуддя.

Якщо проходження і результат кваліфікаційного оцінювання має значення для визначення розміру суддівської винагороди працюючих суддів, а також для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, то ця ж сама обставина повинна братися до уваги і під час перерахунку пенсії.

Виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі суддівської винагороди суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, і працюють у тому самому судді, не містить ознак зменшення змісту або обсягу прав особи, оскільки відповідає оцінці допустимого рівня забезпечення суддів у відставці на підставі Рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 та не зумовлює зменшення рівня розміру гарантій забезпечення у порівнянні з чинною на момент здійснення ними професійних повноважень.

Суд звертає увагу, що дана справа та зразкова справа №0640/3835/18 є типовими, а відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином суд вважає, що позивач станом на серпень 2019 року не мав права на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із зміною складових суддівської винагороди судді, яка змінилась після підтвердження таким суддею відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) за результатами кваліфікаційного оцінювання, а тому відмова відповідача в такому перерахунку зроблена у відповідності до вимог законодавства, з огляду на вказане позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі та відмову у задоволенні позовних вимог, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін