Ухвала суду № 91562581, 03.09.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12568/18

провадження № 2-зз/753/23/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., вивчивши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2020 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, яку 18.06.2020 було передано у провадження судді Мицик Ю.С. у відповідності до протоколу розподілу судової справи раніше визначеному складу суду.

Ухвалою суду від 19.06.2020, у зв`язку з порушенням позивачем вимог стст. 175, 177 ЦПК України, дана заява залишена без руху та встановлено заявнику строк у п`ять днів з дня отримання нею даної ухвали для усунення недоліків.

Однак, ухвала суду від 19.06.2020, була повернута до суду 03.09.2020 з вказівкою на поштовому конверті «за закінченням терміну зберігання».

Водночас, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи 05.08.2020 та станом на 03.09.2020 року недоліки, що зазначені в ухвалі суду заявником та її представником не усунуті.

За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 19.06.2020 вважається врученою заявнику, а встановлені нею вимоги не виконані.

За приписами ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин вважаю, що заява підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.