Рішення № 91561757, 16.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/10273/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону (військова частина 2382) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Краматорського прикордонного загону (військова частина 2382) про визнання дій протиправними щодо нарахування та виплати при звільненні компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.01.2019 № 21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився"; зобов`язання нарахувати та виплатити з урахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за все належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, та за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2019 Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.01.2019 №21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з липня 1994 року по серпень 2019 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Наказом начальника Донецько-Луганського регіонального управління від 25 липня 2019 року № 242-ОС позивача було виключено зі списків особового складу регіонального управління та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2019 року у зв`язку із звільненням в запас Збройних Сил України.

Під час проходження військової служби на момент звільнення в запас перебував на речовому забезпеченні в Краматорському прикордонному загоні (військова частина 2382), який виплатив грошову компенсацію за неотримане речове майно, розмір якої є нижчим, аніж це передбачено чинним законодавством України.

ОСОБА_1 наголошує на тому, що при нарахуванні та виплаті відповідної компенсації слід керуватися Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року №178 як актами вищої юридичної сили (в порівнянні з відомчим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 року №1132), чого відповідачем не було дотримано.

Позивач вважає, що набувши право на речове майно під час проходження військової служби, може реалізувати таке право при звільненні у спосіб отримання компенсації вартості всього неотриманого речового майна у повному обсязі - за цінами, станом на 01.01.2019, що встановлені Розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.01.2019 № 21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно строк носіння якого не закінчився".

На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.07.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву від 21.08.2020 позовні вимоги заперечив з тих підстав, що визначення розміру грошової компенсації замість належних до видачі, але не отриманих протягом проходження позивачем військової служби предметів речового майна особистого користування здійснювалось відповідно розрахунків вартості, які затверджені розпорядженнями Адміністрації Державної прикордонної служби України №33 від 11.02.2017, №30 від 06.01.2018, №21 від 30.01.2019, №41 від 17.02.2020 , що видані відповідно до п. 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.

На підставі вищевказаного позивачу було нараховано та виплачено 35924,85 грн. Тому вважає помилковим твердження позивача у позові, оскільки є чіткі норми, які встановлені наведеною постановою №178 від 16.03.2016 та розпорядженнями Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.02.2017 №33, від 06.01.2018 №30, від 30.01.2019 №22 та від 17.02.2020 року №41, які є обов`язковими до виконання військовими частинами (прикордонними загонами).

У зв`язку з цим вважає, що Краматорський прикордонний загін діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У поданій відповіді на відзив від 01.09.2020 позивач, окрім доводів, аналогічних тим, які наведені у позові, зазначає також про те, що недоречними та безпідставними є посилання відповідача на розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України 2017 та 2018 років. Також відповідач звертає увагу на те, що Міністерство внутрішніх справ України та Адміністрація Державної прикордонної служби України не наділені повноваженнями деталізувати Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. При цьому, у даному випадку повинен застосовуватися правовий акт, який має вищу юридичну силу, так як відомчі накази і розпорядження в частині встановлення порядку нарахування грошової компенсації за речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу суперечать положенням Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та вищенаведеному порядку Порядку №178.

Крім того, позивач просить звернути увагу на правові висновки, сформовані в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 проходив військову службу з липня 1994 року по серпень 2019 року в Державній прикордонній службі України.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 30.07.2019 позивач має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Відповідно до наказу начальника Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 01 липня 2019 року № 213-ОС "Про особовий склад" підполковника ОСОБА_1 , помічника начальника регіонального управління - начальника сектору міжнародного співробітництва, звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас.

Згідно з витягу з наказу Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25 липня 2019 року № 242-ОС "Про особовий склад" позивача звільнено з військової служби в запас та виключено з 01 серпня 2019 року зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Як слідує з копії рапорту ОСОБА_1 від 26 липня 2019 року на ім`я начальника Краматорського прикордонного загону, позивач просив виплатити грошову компенсацію за недоотримане під час проходження служби речове майно в сумі 35924,85 грн.

Відповідно до довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, позивачу нараховано грошову компенсацію за недоотримане під час проходження служби речове майно в сумі 35924,85 грн.

Згідно з наказу начальника Краматорського прикордонного загону від 11.10.2019 року №670-АР було доручено головному бухгалтеру виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 35924,85 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Краматорського прикордонного загону із запитом щодо надання інформації стосовного того, яким чином та за якими цінами здійснювалось нарахування грошової компенсації за неотримане речове майно після звільнення з військової служби та надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі за час проходження військової служби.

Листом від 11.06.2020 №705/Р-12/ПІ/4106 Краматорський прикордонний загін повідомив позивача про те, що забезпечення речовим майном за період проходження ним служби та нарахування компенсації по цінам за роками видачі здійснювалось відповідно вимог наступних документів:

постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час» у період з 12.2004 року по 01.2009 рік;

постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 727 «Про речове забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України у мирний час» у період з 01.2009 року по 01.2017 рік;

наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року №1132 «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період»;

наказу Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 21 липня 1993 року №182 «Про зміни форми одягу, введення тимчасових норм забезпечення на перехідний період, порядок і особливості забезпечення речовим майном військовослужбовців Прикордонних військ України» у період з липня 1993 року по 2000 рік;

розпорядження Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 13 вересня 2001 року № 6/4-9908 «Про порядок забезпечення речовим майном особового складу прикордонних військ України за період 2000-2002 років» у період з грудня 2002 року по 12.2004 рік;

розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11 лютого 2017 №33 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився»;

розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 січня 2018 №30 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився»;

розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 січня 2019 №21 «Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився».

Ціни за якими нараховувалась грошова компенсація за недоотримане речове майно вказана в довідці на вартість речового майна, що належить до видачі.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та засвідчується її учасниками, нарахування компенсації за недоотримане речове майно було здійснене відповідачем відповідно до цін на речове майно, які були встановлені в період набуття права на отримання відповідного майна, та зі застосуванням пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.

Проте позивач не погодився з таким нарахуванням і, вважаючи, що відповідачем порушено порядок і умови здійснення компенсації за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

22.03.2016 набув чинності Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок №178).

Як визначено п.2 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Відповідно до п.3 Порядку №178, звільнення з військової служби є однією з підстав виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення та здійснення виплати військовослужбовцям грошової компенсації.

Пунктом 4 Порядку №178 установлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі військова частина), а командирам (начальникам) військової частини наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відповідно до п.5 Порядку №178, довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Формою довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178, визначено включення до неї, зокрема, даних щодо: найменування речового майна, року і місяця виникнення права на отримання предметів речового майна, кількості предметів, вартість за одиницю, суми грошової компенсації.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що при звільненні військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується, шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби, а грошова компенсація підлягає нарахуванню відповідно до виду й кількості неотриманого речового майна та його вартості станом на поточний рік.

При цьому, суд відзначає, що наведені вище нормативно-правові акти не містять можливості застосування інших умов при нарахуванні такої компенсації, як-от визначивши вартість речового майна пропорційно до часу його використання, врахувавши вартість одиниці речового майна станом не на 1 січня поточного року тощо.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом установлено, що проведене нарахування грошової компенсації за неотримане позивачем речове майно не відповідає порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, відповідачем було застосовано пропорцію часу, що минув з дня виникнення в позивача права на отримання речового майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Окрім того, вартість одиниць речового майна не відповідає цінам, які визначені розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 року №21 "Про доведення вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився" станом на 1 січня поточного року (тобто року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації). А також, відповідачем було оформлено довідку про вартість речового майна, що належить до видачі за формою, яка не відповідає визначеній постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178.

Відтак, указані дії відповідача суд оцінює як такі, що не відповідають нормативному регулюванню даних правовідносин і не узгоджуються з вимогами чинного законодавства України в сфері соціального захисту військовослужбовців.

Відповідач у листі від 11.06.2020 №705/Р-12/ПІ/4106 посилається на те, що нарахування компенсації по цінам за роками видачі речового майна здійснювалося, зокрема, відповідно до вимог Інструкції про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132 (далі - Інструкція №1132), та з урахуванням розпоряджень Адміністрації Держприкордонслужби від 11.02.2017 №33, від 06.01.2018 №30, від 30.01.2019 №21.

З цього приводу суд звертає увагу на таке.

Інструкція №1132 визначає, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України. Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби (п.10 Інструкції №1132).

Проте суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону №2011-ХІІ порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки саме Порядком №178, встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони саме станом на 1 січня поточного року, відтак дії відповідача щодо нарахування та виплати при звільненні позивача компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 №21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився" є протиправними.

При цьому, суд зазначає, що позивач у рапорті від 26 липня 2019 року самостійно виявив власне бажання отримати грошову компенсацію за недоотримане речове майно у відповідності до наказу МВС №1132, однак вказане не свідчить про відсутність у прикордонного загону обов`язку, як суб`єкта владних повноважень, дотримуватись вимог Закону №2011-ХІІ та Порядку №178. Крім того, доводи відповідача не свідчать про обґрунтованість вирішення спірного питання на підставі підзаконних актів, які суттєво звужують обсяг прав позивача як військовослужбовця.

Також при вирішенні даного спору суд враховує правову позицію викладену у п. 54 Постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 815/5826/16 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, у якій зазначено, що з боку військової частини порушено право позивача на отримання компенсації за неотримане речове майно виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату і аналогічні висновки міститься в постанові Верховного Суду від 23.08.2019 по справі №2040/7697/18 та в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 по справі №809/1488/16.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

ЄСПЛ тлумачить поняття "якість закону" так: національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. аnd Others v. Bulgaria") від 24 липня 2008 року, заява № 1365/07, п. 39, "Олександр Волков проти України" від 29 січня 2013 року, заява № 21722/11, п. 170).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. А роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France") від 11 листопада 1996 року, заява № 17862/91, п. 31-32, "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року, заява № 20372/11, п. 65).

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Краматорського прикордонного загону (військова частина 2382) щодо нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами, встановленими розпорядженням Адміністрації прикордонної служби України від 30.01.2019 №21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого закінчився".

Зобов`язати Краматорський прикордонний загін (військова частина 2382) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за все належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01.01.2019 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 №21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Краматорський прикордонний загін (військова частина 2382) (84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Марата, будинок 16, код ЄДРПОУ 14321883).

Суддя В.Д. Ковальчук