Постанова № 91561658, 15.09.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/11071/20,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - ДОП СП Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, старший лейтенант поліції Віднічук Ігор Валентинович, Головне управління національної поліції в Рівненській області ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДОП СП Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, старшого лейтенанта поліції Віднічука Ігоря Валентиновича, Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ДОП СП Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, старшого лейтенанта поліції Віднічука Ігоря Валентиновича, Головного управління національної поліції в Рівненській області, в якому просить скасувати постанову ДОП СП Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Віднічука Ігоря Валентиновича серії ГАА № 253798 від 29 червня 2020 pоку, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити; розгляд справи провести за його відсутності на основі матеріалів справи; стягнути на користь позивача понесені судові витрати, що складаються з витрат на правничу допомогу. Вказує, що з даною постановою не згоден, вважає, що вона винесена з порушенням вимог КУпАП, оскільки викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 15 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами розгляду позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27 липня 2020 року, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

В судове засідання позивач подав клопотання, в якому просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Відповідачі в судове засідання не з"явилися, відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, 29 червня 2020 року було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАА №253798 від 29 червня 2020 року згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП у виді штрафу в розмірі 85,00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 29.06.2020 року об 01 год. 50 хв. в с.Корнин, вул.Центральна, 41Б на території Корнинської сільської ради розпивав акогольні напої, а саме горілку об"ємом 0,5 літри.

Положеннями ч. 1 ст. 178 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п"яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Відповідно до статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об"єктивне з"ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішній справ України від 06.11.2015 року №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.12.2015 року за №1496/27941 встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

У позові позивач зазначив, що поліцейський, який склав постанову про накладення адміністративного стягнення, не роз"яснив йому права, не врахував його пояснення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення без будь-яких належних доказів.

Згідно із п. 7 розділу IV Інструкції від 06.11.2015 року №1376 уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов"язана з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідач до суду не з"явився та не надав належних та допустимих доказів того, що ним при складання постанови серії ГАА № 253798 від 29 червня 2020 pоку було з"ясовано всі обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 8 Розділу ІV Інструкції від 06.11.2015 року №1376 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять належних та допустимих доказів виконання інспектором п. 7 Розділу ІV Інструкції від 06.11.2015 року №1376. Відповідач в судове засідання не з"явився та не довів правомірність власних дій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова складена із порушенням вимог ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішній справ України від 06.11.2015 року №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.12.2015 року за №1496/27941 встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України.

Сама постанова серії ГАА № 253798 від 29 червня 2020 pоку не є безумовним доказом скоєння позивачем 29 червня 2020 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей та документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу, що ст. 251 КУпАП покладає обов"язок щодо збирання доказів на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб"єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Дії суб"єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності при відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність події адміністративного правопорушення і винність особи у його вчиненні, не можуть вважатися правомірними та не кореспондуються із принципом презумпції невинуватості, який закріплений у ст.62 Конституції України.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом із тим, доказування вини особи, яка притягується до юридичної відповідальності є забезпеченням принципу змагальної процедури.

Основним і первинним предметом доказування справ про адміністративні правопорушення є встановлення уповноваженим органом (посадовою особою) наявності сукупності ознак складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини особи в учиненому нею діянні, фактів, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Allenet de Ribemont v. France (скарга №15175/89, постанова від 10.02.1995 року) підкреслює, що принцип презумпції невинуватості порушується, "якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена".

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга №10590/83 від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов"язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга №42095/98).

Європейський суд з прав людини у справі Salabiaku v. France (скарга №10519/83) встановив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування, необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга №7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

В рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

В рекомендації №R (91)1 Комітету Міністрів Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій, одним із принципів застосування адміністративних стягнень є покладення обов`язку забезпечення доказів на адміністративний орган влади (принцип 7).

Зазначені принципи і положення Закону при вчиненні дій і прийнятті рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності забезпечені дотриманням не були.

Доказів, які б спростовували твердження позивача про неправомірність дій поліцейського, як суб"єкта владних повноважень, який відповідно до вимог КАС України зобов"язаний доводити правомірність власних дій, суду надано не було.

Позивач свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, а докази в підтвердження обставин, викладених в постанові в справі про адміністративне правопорушення відсутні, можливий факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП взагалі не зафіксовано, а будь-які інші докази про таке у справі відсутні.

Враховуючи, що відповідачами не було надано доказів на підставі яких інспектор поліції 29 червня 2020 року встановив наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП (за обставин викладених у винесеній ним постанові), винність ОСОБА_1 у його вчиненні, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач не виконав свого обов"язку, передбаченого ст.77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а отже за таких обставин постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 253798 від 29 червня 2020 pоку є такою, що підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат з відповідача, суд враховує наступне.

Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн..

Виходячи з вимог ст. 139 КАС України, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду України по справі № 543/775/17 від 18.03.2020, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Рівненській області сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн..

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе вирішити дане питання відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, якою встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв"язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДОП СП Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, старшого лейтенанта поліції Віднічука Ігоря Валентиновича, Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 253798 від 29 червня 2020 pоку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області судові витрати по справі в розмірі 420,40 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач: ДОП СП Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області, старший лейтенант поліції Віднічук Ігор Валентинович ,м.Рівне, вул.Хвильового, буд.2; Головне управління національної поліції в Рівненській області, м.Рівне, вул.Хвильового, буд.2, ЄДРПОУ 40108761.

Повне судове рішення складене 15 вересня 2020 року.

Суддя -