Ухвала суду № 91559724, 10.09.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/226/20 провадження № 2/361/1650/20

10.09.2020

У Х В А Л А

«10» вересня 2020 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Телепи Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мактоп» про стягнення суми заборгованості по заробітній платі та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить: - стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Мактоп» (далі – ТОВ «Мактоп») на свою користь суму недоплаченої заробітної плати у розмірі – 34 300 грн. 00 коп.; - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі, як визначить суд на час прийняття рішення у справі; - стягнути моральну шкоду у розмірі – 34 300 грн. 00 коп.; - зобов`язати керівника ТОВ «Мактоп» внести у його трудову книжку запис про час роботи у товаристві та сплатити соціальні внески за кожен місяць роботи.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі призначалося 7 судових засідань.

У судове засідання 23 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином під розписку (а.с.74). Причини неявки суду не повідомлені. Відповідач ТОВ «Мактоп» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. З підстав неявки учасників справи судове засідання у даній справі відкладено на

19 серпня 2020 року.

19 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, про що свідчить рекомендований лист із повідомленням про повернення до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.80). Відповідач ТОВ «Мактоп» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. З підстав неявки учасників справи судове засідання у даній справі відкладено на 10 вересня 2020 року.

10 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендований лист з повідомленням (а.с.86) з відміткою про повернення до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Клопотання про розгляд справи без участі позивача до суду не надходило, як і докази на підтвердження поважності причин неявки. Неявка позивача у дане підготовче судове засідання є повторною.

Частиною другою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Статтею 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Згідно із пунктами 1, 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин першої та третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Позивачем до суду заяв про зміну місця проживання, клопотання про розгляд справи без його участі як і доказів на підтвердження поважності причин неявки не подавалося. Неявка у судове засідання 10 вересня 2020 року є повторною.

Згідно із положенням частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Із змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України вбачається, що суд залишає заяву без розгляду за наявності таких умов у сукупності: позивача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи; він повторно не з`явився в судове засідання; від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому слід зазначити, що належне повідомлення та неявка в судове засідання позивача повинна бути повторна, тобто друга поспіль; повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Вирішуючи питання про залишення даного позову без розгляду, суд також керується наступним.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду, оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно, тобто двічі поспіль, не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, не надав заяв про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 223, 257, 260, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин