Рішення № 91558770, 18.08.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4081/20

Категорія 59

2/295/1601/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого - судді Перекупка І.Г.

при секретарі судового засідання Наральник Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа - Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук Андрій Ігорович про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

06.04.2020 року позивач звернувся до суду, в якому просить встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 правовстановлюючого документа, а саме: Свідоцтва про право власності на житло серія НОМЕР_1 від 07 березня 2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 28.02.2008р. за №167 взамін договору дарування від 09.10.1968р. реєстр №3- 2919, що зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації)/ Житомирської обласної ради 24.04.2008р. за номером запису 2529 в книзі №156, реєстраційний номер: 4271378, про право власності на 15/100 ід. ч. об`єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме право власності на 15/100 ід. ч. об`єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . Єдиним спадкоємцем за законом майна померлої є її онук - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину померлої ОСОБА_2 . Згідно Свідоцтва про право власності на житло серія НОМЕР_1 від 07.03.2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 28.02.2008р. за МІ; 167 взамін договору дарування від 09.10.1968р. реєстр №3-2919, що зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 24.04.2008р. за номером запису 2529 в книзі №156, реєстраційний номер: 4271378 ОСОБА_2 на праві приватної власності належало 15/100 ід. ч. об`єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель.

З метою оформлення своїх прав на спадщину, позивач звернувся до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контри Житомирської області Поліщуком Андрієм Ігоровичем було відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, про що було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.12.2019 року за №4188/02-31. Зазначеною постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно, у зв`язку з тим, що ним не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Свідоцтво про право власності на 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , було видане 07.03.2008р. на ім`я ОСОБА_2 , однак станом на вказану дату спадкодавець носила прізвище « ОСОБА_2 .

В зв`язку із вказаними розбіжностями нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про паво на спадщину на зазначене нерухоме майно, а тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом про встановлення факту належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 правовстановлюючих документів, а саме Свідоцтва про право власності на житло серія НОМЕР_1 від 07.03.2008 року, та про визнання праві власності на спадкове майно за позивачем, в порядку спадкування за законом. Через вказані розбіжності у прізвищі померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в документах про право власності на зазначене вище нерухоме майно, позивач позбавлений можливості оформити спадщину за законом.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, але від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити в повному обсязі.

Від представника Житомирської міської ради - Сищук Н.М. в судове засідання не з`явилася, але від неї на адресу суду надійшла заява, в якій просить справу слухати у відсутності представника міської ради.

Від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі,ю при вирішенні справи покладається а розсуду суду.

Процесуальне право учасників справи про розгляд справи за їх відсутності унормовано в ч. 3 ст. 211 ЦПК України, водночас, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивачка послалася як на підставу своїх вимог, що не заперечувалось відповідачем, та підтверджено доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із положеннями частини першої ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, су, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_2 .

18.04.1960 року відділом ДРАЦС Новогродівського міського управління юстиції Донецької області було зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , із присвоєнням дружині прізвища - ОСОБА_2 .

11.08.1970 року відділом ДРАЦС Новогродівського міського управління юстиції Донецької області було зареєстровано розірвання шлюбу, після якого дружині було присвоєно прізвище - ОСОБА_2 .

24.12.1970 року відділом РАЦС Житомирського міського управління юстиції зареєстровано шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , із присвоєнням дружині прізвища - ОСОБА_2 .

15.08.1972 року відділом РАЦС Житомирського міського управління юстиції було проведено реєстрацію розірвання вказаного шлюбу.

Згідно свідоцтво про право власності на 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , було видане 07.03.2008р. на ім`я ОСОБА_2. , однак станом на вказану дату спадкодавець носила прізвище - ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , факт смерті якої підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.02.2009 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло серія НОМЕР_1 від 07.03.2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 28.02.2008р. за № 167 взамін договору дарування від 09.10.1968р. реєстр №3-2919, що зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 24.04.2008р. за номером запису 2529 в книзі №156, реєстраційний номер: 4271378 ОСОБА_2 на праві приватної власності належало 15/100 ід. ч. об`єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель.

Постановою державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контри Житомирської області Поліщука А.І. від 06.12.2019 року за №4188/02-31 відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно, у зв`язку з тим, що ним не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно. (а.с. 57)

Свідоцтво про право власності на 15/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , було видане 07.03.2008р. на ім`я ОСОБА_2 . (а.с. 63)

Згідно даних спадкової справи № 280/2009 від 02.04.2009 року, заведеної Другою Житомирською державною нотаріальною конторою, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звертався 07.02.2009 року син ОСОБА_4 з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь його дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 24)

Відповідно до заяви ОСОБА_5 зареєстрованої приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Тєрєховою С.В., остання відмовилася від прийняття спадщини та оформлення її після смерті ОСОБА_2 (а.с. 35)

Згідно із положеннями ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до положень статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно частини третьої ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, п.1 ч.1 ч.2 ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що оскільки інших спадкоємців окрім позивачки, які б прийняли спадщину після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не має, тому суд вважає можливим позов задовольнити, встановивши факт прийняття спадщини та визнати за позивачкою право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, ч. 3 ст.1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 247, 258, 259, 263- 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа - Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук Андрій Ігорович про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 правовстановлюючого документа, а саме: Свідоцтва про право власності на житло серія НОМЕР_1 від 07 березня 2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 28.02.2008р. за № 167 взамін договору дарування від 09.10.1968р. реєстр № 3-2919, що зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації)/ Житомирської обласної ради 24.04.2008р. за номером запису 2529 в книзі №156, реєстраційний номер: 4271378, про право власності на 15/100 ід. ч. об`єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель.?

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме право власності на 15/100 ід. ч. об`єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Житомирська міська рада (м. Житомир, м-н ім. С. П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954).

Третя особа: Державний нотаріус Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук Андрій Ігорович (АДРЕСА_3)

Суддя І.Г. Перекупка