Ухвала суду № 91557964, 15.09.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"15" вересня 2020 р.Справа № 924/1199/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Кам`янець - Подільської міської ради м. Кам`янець - Подільський, Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" м. Івано - Франківськ

про стягнення 639475,86 грн. безпідставно збережених коштів

Представники сторін:

позивач: не з`явився

відповідач : не з`явився

прокурор: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури м. Кам`янець - Подільський в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Кам`янець - Подільської міської ради м. Кам`янець - Подільський, Хмельницької області звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" м. Івано – Франківськ, відповідно до якого прокурор просить суд стягнути з відповідача 639475,86 грн. безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 7560,0кв.м. з кадастровим номером 6810400000:12:001:0163, що розташована за адресою: м. Кам`янець – Подільський, вул. Князів Коріатовичів,25/5, на якій знаходяться належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомості. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач належним чином (у встановленому законодавством порядку) не оформив речового права щодо користування земельною ділянкою, не сплачує орендну плату, а Кам`янець – Подільська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати).

Ухвалою суду від 20.11.19р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1199/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче провадження призначено 18.12.2019р.

За результатами підготовчого засідання 18.12.2019р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 02.01.2020р.

Ухвалою господарського суду від 02.01.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/1199/19 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16.01.2020р.

Ухвалою суду від 16.01.2020р. зупинено провадження у справі №924/1199/19 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 (з опублікуванням повного тексту постанови в означеній справі).

Ухвалою суду від 01.09.2020р. поновлено провадження у справі № 924/1199/19 та призначено підготовче засідання на 15.09.2020р.

14.09.2020р. відповідач на адресу суду надіслав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, мотивоване відсутністю обґрунтування та підтвердження належним чином та допустимими доказами підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави, а тому в порядку ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у Кам`янець – Подільської місцевої прокуратури відсутні права на звернення до господарського суду з даним позовом, адже позовна заява була підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно приписів п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, в підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглядаючи клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Фаворит” про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду, господарський суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що за змістом частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України та статтею 1 передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначено наступне.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд не виявив і позовну заяву прокурора з цих підстав без руху не залишив.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Кам`янець – Подільською міською радою (бездіяльність), яка повинна контролювати питання укладення договорів оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебуваюь у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Кам`янець – Подільська міська рада 10.04.2019р. направила ТОВ „Торгова мережа „Фаворит” претензію №6/02-11-1776, в якій останньому запропонувала в місячний термін з дня отримання листа провести добровільну сплату відповідних коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. Крім того, відповідно до листа від 18.09.2019р. №2/02-25-4087 Кам`янець – Подільська міська рада повідомила Кам`янець – Подільську місцеву прокуратуру, що заходів в судовому порядку щодо стягнення з відповідача коштів до місцевого бюджету не вживала та вживати не буде.

12.11.2019р. заступником керівника Кам`янець – Подільської місцевої прокуратури направлено Кам`янець – Подільській міській раді повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Разом з тим, доказів оскарження Кам`янець – Подільською міською радою підстав для представництва її інтересів Кам`янець – Подільською місцевою прокуратурою суду не подано.

Кам`янець – Подільська міська рада свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

Враховуючи вже існуючу практику Верховного Суду відносно здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви керівника Кам`янець – Подільської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Кам`янець – Подільської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова мережа „Фаворит” про стягнення 639475,86 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за використання земельної ділянки без розгляду.

Керуючись статтями 182, 185, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа „Фаворит” про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили 15.09.2020р. та оскарженню не підлягає

Ухвала підписана 16.09.2020р.

Суддя С. В. Гладій

Відрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (32300, м. Кам`янець - Подільський, Хмельницької обл., майдан Відродження,1) (реком. з повід.)

3 - відповідачу (76018, м. Івано - Франківськ, вул Промислова,29) (реком. з повід.)

4 - прокуратуру (32300, м. Кам`янець - Подільський, Хмельницької обл., вул. Драгоманова,11)(реком. з повід.)