Рішення № 91557205, 15.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа №910/4084/20За заявою Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сангрант Плюс», м. Київ

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі

За позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сангрант Плюс», м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм», м. Київ

про стягнення 10 487 533,57 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників справи:

від позивача (заявника): Кучер В.І. (адвокат за ордером серія КВ №356053 від 01.04.2020);

від відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сангрант Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" про стягнення 10 487 533,57 грн., а саме 9 128 593,32 грн, 541 001,35 грн. пені, 750 842,19 грн. штрафу, 67 096,71 грн. процентів річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2020 року позовні матеріали №910/4084/20 передані на розгляд судді Селівон А.М.

В судовому засіданні 29.07.2020 року судом (суддя Селівон А.М.) оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

31.07.2020 року до канцелярії суду від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4084/20 щодо розподілу судових витрат, в якій позивач просить покласти понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 43 200,00 грн на відповідача.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2020 року заяву передано на розгляд судді Селівон А.М.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. від 31.07.2020 року, у зв`язку з перебування судді Селівон А.М. у відпустці, справу №910/4084/20 для розгляду заяви ухвалення додаткового рішення передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020 року заяву передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 розгляд заяви Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сангрант Плюс» про ухвалення додаткового рішення призначено на 15.09.2020.

15.09.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на правничу допомогу відповідно до якого відповідач просить суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача до розміру 3 000, 00 грн, оскільки включення позивачем послуг щодо складання заяви про забезпечення позову, доповіді на відзив, заяви щодо неотримання відповіді на відзив, заяви на заперечення відповідача, заяви про повернення судового збору до витрат, які підлягають відшкодуванню з відповідача є безпідставними, а витрати за участь у судових засіданнях (13.05.2020, 11.06.2020, 25.06.2020, 29.07.2020) в сумі 7 200, 00 грн, які по часу тривали не більше 10 хв. є завищеними.

В судове засідання 15.09.2020 відповідач не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином та у відповідності до ст. 244 ГПК України, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4084/20 про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, заслухавши пояснення представника позивача (заявника), дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, суд ухвалив наступне.

Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що позивач, на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи складає: 157 313, 00 грн - сума сплаченого судового збору та 27 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу (вивчення документів та матеріалів щодо обставин які склались внаслідок невиконання ТОВ «Завод Київкомбікорм» своїх зобов`язань за Договором поставки - тривалість роботи адвоката становить 4 години; надання клієнту усної консультації щодо можливих варіантів захисту прав клієнта - тривалість роботи адвоката становить 1 година; підготовка позовної заяви клієнта до ТОВ «Завод Київкомбікорм» - тривалість роботи адвоката становить 3 години; участь адвоката Адвокатского об`єднання у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва при розгляді справи за цією позовною заявою: 3 судові засідання, час витрачений на прийняття участі в одному засіданні 1 година; ознайомлення та аналіз (вивчення) відзиву та заперечення відповідача на позовну заяву, заперечень відповідача, ознайомлення та аналіз доказів, наданих відповідачем: 2 години; складання відповіді на відзив відповідача на позов, складання заяв з процесуальних питань: 2 години).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2020 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «ВІС ЛЕГІС» (адвокатське об`єднання) було укладено Договір про надання правової (правничої допомоги) №27/01/20-1 (договір), відповідно до якого Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «ВІС ЛЕГІС» здійснюючи адвокатську діяльність зобов`язується надати правову (правничу допомогу) в процесі стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ» заборгованості за договором поставки товару №06/12/19-1 від 13.12.2019, на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 3.1. договору, винагорода (гонорар) за надання Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «ВІС ЛЕГІС» правової (правничої допомоги) за договором (ціна договору) складає 1 800, 00 грн без ПДВ за 1 (одну) годину (60 хвилин) роботи адвоката Адвокатського об`єднання.

13.03.2020, 19.06.2020 та 29.07.2020 між позивачем та адвокатським об`єднанням складено акти наданих правових (юридичних) послуг з правової допомоги, яким підтверджується, що адвокатське об`єднання надало позивачу правову (правничу) допомогу.

Відповідно до акту наданих правових (юридичних) послуг з правової допомоги від 13.03.2020 адвокатське об`єднання надало клієнту правову допомогу, яка включає: вивчення документів та матеріалів щодо обставин які склались внаслідок невиконання ТОВ «Завод Київкомбікорм» своїх зобов`язань за Договором поставки - тривалість роботи адвоката становить 4 години; надання клієнту усної консультації щодо можливих варіантів захисту прав клієнта - тривалість роботи адвоката становить 1 година; підготовка позовної заяви клієнта до ТОВ «Завод Київкомбікорм» - тривалість роботи адвоката становить 3 години. Загальна вартість наданої правової допомоги складає 14 400, 00 грн без ПДВ.

Згідно з актом наданих правових (юридичних) послуг з правової допомоги від 19.06.2020 адвокатське об`єднання надало клієнту правову допомогу, яка включає: участь адвоката адвокатського об`єднання у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва 13 травня, 11 червня - 2 години; складання заяви про забезпечення позову, відповіді на відзив, заяви про зменшення розміру позовних вимог - 4 години. Загальна вартість наданої правової допомоги складає 10 800, 00 грн без ПДВ.

В акті наданих правових (юридичних) послуг з правової допомоги від 29.07.2020 зазначено, що адвокатське об`єднання надало клієнту правову допомогу, яка включає: участь адвоката адвокатського об`єднання у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва 25 червня та 29 липня - 2 години; підготовка та складання: заяви щодо неотримання відповідачем відповіді на відзив, заяви на заперечення відповідача, заяви про повернення судового збору - 8 годин. Загальна вартість наданої правової допомоги складає 18 000, 00 грн без ПДВ.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За висновком суду, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового розгляду, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката, складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сангрант Плюс», суд дійшов висновку, що обґрунтованими витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи складають 28 200, 00 грн.

З огляду на все вищевикладене, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/4084/20 позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 28 200, 00 грн покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача, у зв`язку з чим заява Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сангрант Плюс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4084/20 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись приписами ст. ст. 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сангрант Плюс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" (код ЄДРПОУ 42341390, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 98) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сангрант Плюс" (код ЄДРПОУ 31243671, адреса: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14) судові витрати в сумі 28 200,00 грн (двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішення законної сили.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя C.М. Морозов