Рішення № 91556910, 02.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/217/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа № 908/2596/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л.,

при секретарі судового засідання Василенко В.В.,

розглянувши матеріали справи № 908/2596/19

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей", 54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 8

до відповідача: ІНСТИТУТУ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ, 70417, Запорізька обл., Запорізький район, с. Сонячне, вул. Ініститутська, буд. 1

про стягнення 38 853,49 грн.

Присутні представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Василенко Л.О., довіреність від 06.08.20

СУТЬ СПОРУ:

19.09.19 до господарського суду Запорізької області від товариства з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей" (далі ТОВ "Компания Прометей") надійшла позовна заява за вих. від 16.09.19 № 16-09/19 про стягнення з ІНСТИТУТУ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ 38 853,49 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/19-60.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/2596/19 між суддями, 19.09.19 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 23.09.19 позовну заяву ТОВ "Компания Прометей" за вих. від 16.09.19 № 16-09/19 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено спосіб їх усунення.

30.09.19 до суду надійшла заява за вих. від 27.09.19 № 27-09/19 про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі господарського суду від 23.09.19.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк і спосіб визначений ухвалою від 23.09.19, судом відкрито провадження у справі № 908/2596/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.11.19.

18.10.19 до суду надійшла заява за вих. від 15.10.19 № 15-10/19, в якій представник позивача просив суд долучити до матеріалів копії карток аналізу зерна від 03.07.19, від 04.07.19, від 08.07.19 та від 09.07.19.

28.10.19 до суду надійшов відзив за вих. від 25.10.19 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.11.19 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 25.10.19 на позовну заяву.

У судовому засіданні 06.11.19 судом оголошено перерву на 12.11.19.

07.11.19 на електрону пошту суду від директора ТОВ "Компания Прометей" Ольховського С.А. надійшло клопотання (без електронного цифрового підпису) за вих. від 05.11.19 № 05-11.19 про проведення судових засідань у справі № 908/2596/19 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 08.11.19 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Компания Прометей" за вих. від 05.11.19 № 05-11.19 про проведення судових засідань в режимі відеоконференції у справі № 908/2596/19.

Ухвалою від 12.11.19 судом розгляд справи відкладено на 03.12.19.

19.11.19 до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Компания Прометей" від 13.11.19 № 13-11.19 про проведення судових засідань у справі № 908/2596/19 у режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою від 20.11.19 судом задоволено клопотання позивача за вих. від 13.11.19 № 13-11.19 та доручено господарському суду Миколаївської області забезпечити участь представника ТОВ "Компания Прометей" (41255380) у судовому засіданні, яке призначено на 03.12.19 о 10 год. 00 хв. у режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду із дотримання вимог ч. 9 ст. 197 ГПК України.

21.11.19 до суду надійшла відповідь за вих. від 18.11.19 № 18-11/19 на відзив, в якій представник позивача заперечує проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

03.12.19 до суду надійшло клопотання за вих. від 03.12.19 про залишення без руху позовної заяви, в якому представник відповідача просив суд залишити позовну заяву у вказаній справі без руху.

З метою прийняття обґрунтованого рішення у справі по суті спору ухвалою від 03.12.19 судом ухвалено про розгляд справи № 908/2596/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 18.12.19.

11.12.19 до суду надійшло заперечення за вих. від 10.12.19 № 444, в якому представник відповідача надав заперечення на аргументи позивача, просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні 18.12.19 судом прийнято до розгляду відповідь позивача за вих. від 18.11.19 № 18-11/19 на відзив та заперечення відповідача за вих. від 10.12.19 № 444.

Ухвалою від 18.12.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 04.03.20 включно та відкладено підготовче засідання у справі на 16.01.20.

Ухвалою від 16.01.20 судом відкладено підготовче засідання на 04.02.20.

В судовому засіданні 04.02.20, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі по суті спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача від 15.10.19 № 15-10/19 та прийняти до розгляду копії карток аналізу зерна у кількості 4 шт.

Також, в підготовчому засіданні 04.02.20 представник відповідача просив суд задовольнити клопотання від 03.12.19 та посилаючись на п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишити без руху позовну заяву ТОВ "Компания Прометей" до ІНСТИТУТУ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ про стягнення 38 853,49 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/19-60. Обґрунтовуючи вказане вище клопотання відповідач посилається на те, що позивачем в обґрунтування своєї позовної заяви зазначено, що відповідачем замість 100 т. було фактично поставлено пшеницю 6 кл. в кількості 97,017 т., тоді як за договором купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/19-60 ІНСТИТУТОМ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ взято зобов`язання поставити ТОВ "Компания Прометей" пшеницю 6 кл. в кількості 100 т. (+/- 10 %) за ціною 4 200,00 грн., загальною вартістю 420 000,00 грн. Факт поставки відповідачем пшениці у кількості 100 т. не заперечується позивачем. Однак, у позовній заяві позивач вказує, що "… автомобілем НОМЕР_1 поставлено 22,93 т. Проте, залікова вага склала 19,949 т., адже після проведення лабораторного аналізу виявлено, що відсоток сміттєвої домішки перевищує базові норми". Відповідачем також зазначено, що з реєстру накладних на прийняте зерно з визначенням якості за 09.07.19, що доданий позивачем до позову, вбачається, що у вказаному реєстрі значиться накладна за № 999328, тоді як відповідачем виписано видаткову накладну 123 від 09.07.19, копію якої додає сам позивач до позовної заяви, а накладна за № 999328 сторонами не складалась. Також відповідачем вказано, що у тому ж реєстрі значиться і ТТН № 670464, яка також не додана до позову та не складалась між сторонами у даній справі. А при поставці цієї партії складалась ТТН № 127, про яку відповідач зазначив у відзиві на позов та копію якої додав.

Розглянувши клопотання відповідача від 03.12.19 про залишення позовної заяви у даній справі без руху судом відмовлено в його (клопотанні) задоволенні.

Відмовляючи у задоволенні вказаного вище клопотання суд виходив з того, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В подальшому, представником відповідача в підготовчому засіданні 04.02.20 подано клопотання про витребування доказів (зареєстровано в канцелярії суду лише 07.02.20), яке обґрунтовано тим, що відповідно до реєстру накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19, здійснення аналізу поставленого насіння позивачеві відбулось за накладною № 999328 та ТТН № 670464. Разом з тим, копію ТТН № 670464 позивачем надано до матеріалів цієї справи, а накладна № 999328 - відсутня. Зазначена накладна відсутня і у відповідача, оскільки остання ним не складалась та не підписувалась. На думку відповідача, накладна № 999328 має підтвердити чи здійснена поставка була виконана на виконання договору купівлі-продажу № 1806/19-60 від 18.06.19 чи на виконання інших правовідносин між іншими сторонами.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд витребувати у ТОВ "Компания Прометей" накладну № 999328, яка зазначена в реєстрі накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19.

Поважність пропуску строку для подання до суду клопотання про витребування доказів відповідач обґрунтовує тим, що ним 03.12.19 подано до матеріалів даної справи клопотання про залишення позовної заяви без руху, у задоволенні якого 04.02.20 судом відмовлено.

Так, із змісту ч. 1 ст. 81 ГПК України вбачається, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. ч. 2, 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

З метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній справі по суті спору суд вважає за необхідне визнати поважною причини пропуску на подачу ІНСТИТУТОМ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ клопотання про витребування доказів та, як наслідок, задовольнити клопотання від 04.02.20 й витребувати у ТОВ "Компания Прометей" оригінал (чи належним чином засвідчену копію) накладної № 999328, яка зазначена в реєстрі накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19.

Ухвалою від 04.02.20 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/2596/19 на 19.12.19.

Крім того, ухвалою від 04.02.20 судом від ТОВ "Компания Прометей" витребувано накладну № 999328, яка зазначена в реєстрі накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19 та зобов`язано вказане ТОВ надати суду (оригінал - для огляду, копію - в матеріали справи) накладну № 999328, яка зазначена в реєстрі накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19.

Ухвалою від 17.02.20 судом виправлено у п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 04.02.20 про відкладення підготовчого засідання у справі № 908/2596/19 описку, а саме замість "Підготовче засідання призначити на 19.12.19 о/об 12 год. 00 хв." вважати вірним "Підготовче засідання призначити на 19.02.20 о/об 12 год. 00 хв.".

19.02.20 судом відкладено підготовче засідання на 28.02.20 та ПОВТОРНО, витребувано (оригінал - для огляду, копію до справи) від ТОВ "Компания Прометей" накладну № 999328, яка зазначена в реєстрі накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19.

28.02.20 на електронну адресу (без ЕЦП) до суду надійшло клопотання від ТОВ "КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ" за вих. від 20.02.20 № 5/2 про перенесення судового засідання.

Витребуваних ухвалою від 19.02.20 документів позивач до суду, станом на 28.02.20, не надав. Про причини не надання, а також підстави, які йому перешкоджали надати витребувану накладну суду не повідомив.

Ухвалою від 28.02.20 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2596/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.03.20.

Ухвалою від 05.03.20 судом оголошено перерву під час розгляду справи № 908/2596/19 по суті спору та призначено судове засідання на 01.04.20.

20.03.20 позивачем засобами поштового зв`язку до суду направлені заява за вих. від 21/3 від 18.03.20 про долучення документів до матеріалів справ та клопотання за вих. від 20/3 від 18.0.20 про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

01.04.20 на електронну адресу суду (без ЕЦП) надійшло клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи № 908/2596/19 на іншу дату у зв`язку із запровадженням на території України карантину.

Ухвалою від 01.04.20 судом оголошено перерву під час розгляду справи № 908/2596/19 по суті спору та призначено судове засідання на 06.04.20.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 (із змінами), від 20.05.20 № 392 (із змінами) та від 22 липня 2020 р. № 641, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня 2020 р. до 31 серпня 2020 р. на всій території України карантин. Крім того, 26.08.20 постановою Уряду адаптивний карантин в Україні продовжено до 31.10.20.

Згідно з п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції чинній з 02.04.20), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо …, розгляду справи по суті, судового розгляду справи, … продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, судом ухвалою від 06.04.20 продовжено строк розгляду справи № 908/2596/19 по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Розгляд справи по суті відкладено на строк дії карантину.

17.07.20 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції: " 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Перехідних положень даного Закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З огляду на викладене, з метою забезпечення належного розгляду справи, дотримання основних засад господарського судочинства та процесуальних прав учасників судового процесу під час дії карантинних заходів, суд дійшов висновку ухвалою від 07.08.20 про необхідність призначення судового засідання у справі на дату після закінчення процесуальних строків, які було продовжено в зв`язку з карантином, а саме на 02.09.20.

31.08.20 до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання ТОВ "Компания Прометей" від 28.08.20 № 10/8 про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 02.09.20 у справі № 908/2596/19 у режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою від 02.09.20 судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Компания Прометей" від 28.08.20 № 10/8 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі № 908/2596/19 з підстав викладених в ухвалі суду.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» та комплексі «Акорд».

У засіданні суду 02.09.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику відповідача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 16.09.19 № 16-09/19, у відповіді за вих. від 18.11.19 № 18-11/19 на відзив. Просив суд стягнути з ІНСТИТУТУ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ 38 853,49 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/19-60, з яких: 18 440,40 грн. основна заборгованість, 1 151,89 грн. заборгованість за користування чужими грошовими коштами та 19 261,20 грн. штрафу за порушення господарського зобов`язання, а саме поставки товару неналежної якості.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві за вих. від 25.10.19 № 547 на позовну заяву та у запереченні за вих. від 10.12.19 № 444. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених осіб суд

ВСТАНОВИВ:

18.06.19 між товариством з обмеженою відповідальністю "Компания Прометей" (Покупець) та ІНСТИТУТОМ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (Постачальник) був кладений договір купівлі-продажу № VN1806/19-60, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (Товар), а саме пшеницю 6 кл. за ціною 4 200,00 грн. за тону у кількості 100 (+/- 10 %) на загальну вартість товару в розмірі 420 000,00 грн. (п. 1.1. та п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору, якість Товару, який є предметом даного Договору , повинна відповідати наступним вимогам: вологість - базис 14 % ; сміттєва домішка - базис 2 %, макс 5 %; зернова домішка - макс 15 %; зокрема домішка ін. культур макс - 5 %; зокрема пророслі зерна: в межах зернової домішки; сажкове зерно - базис 10 %, макс 20 %; білок - не обмежений; клейковина - не обмежена; натура - базис 720 г/л, мін. 650гУл (знижка з ціни за 1 г/л - 1 грн/т ); пошкоджені клопом-черепашкою - базис 20 %. Інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 3768:2010.

Згідно із п. 1.6. договору, у випадку поставки Продавцем Товару, якість якого не відповідає показникам зазначеним у п. 1.3. даного Договору, Покупець має право відмовитись від Товару або вимагати зміни ціни на Товар у відповідності до фактичних показників якості. Ціна на Товар знижується у процентному відношенні на суму перевищення показників (в процентах) вологості Товару, наявності в ньому домішок, а також на суму послуг елеватору по підробітку Товару.

Товар поставляється на умовах РСА (в розумінні «Інкотермс-2010») зі складу за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Зеленопілля ( п. 2.1. договору).

У відповідності до п. 2.3. та п. 2.4. договору, строк поставки Товару - до 10.07.19 включно. Після закінчення терміну поставки, Продавець не звільняється від обов`язку поставити Товар. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання недопоставленого Товару, письмово попередивши про це Продавця (2.3.).

Для підтвердження поставки Продавцем надаються наступні документи: рахунок-фактура на 100 % вартості Товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості

Товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; видаткова та податкова накладна, виписана на 100 % Товару у відповідності до діючого законодавства

України; товаро-транспортні накладні (2.4.).

Відповідно до п. 3.1. договору, Покупець здійснює оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару на поточний банківський рахунок Продавця. Покупця (саме так вказано в договорі) зобов`язується проводити оплату кожної партії Товару у два етапи:

- 100 % вартості відповідної партії Товару сплачується Покупцем у формі попередньої оплати після отримання рахунку-фактури на 100 % вартості товару на протязі 3 банківських днів з моменту отримання такого рахунку.

Згідно із п. 3.2. договору, зобов`язання Покупця по сплаті Товару вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця, відповідно до реквізитів, вказаних Продавцем у рахунку-фактурі. Ризики не зарахування коштів на банківський рахунок Продавця несе Продавець.

На підставі окремої угоди Сторін розрахунки між Сторонами за даним Договором можуть здійснюватись у будь-якій формі, що не заборонена чинним законодавством України (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.2. договору визначено, що за прострочення поставки Товару на строк до 5 (п`яти) календарних днів Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості несвоєчасно поставленого товару, а в разі прострочення поставки більш, ніж на 5 (п`ять) днів - крім того штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленого Товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4.4. договору, Сторони дійшли згоди, що крім штрафних санкцій, передбачених п. 4.2. даного Договору, у разі порушення умов Договору, Продавець виплачує Покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних.

Згідно із п. 6.1. договору, усі спори, пов`язані із даним Договором, вирішуються шляхом переговорів між представниками Сторін. Якщо спір неможливо розв`язати шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, встановленому відповідним чинним в Україні законодавством.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін та діє до 01.01.20, а в частині зобов`язань, що виникли до цієї дати, - до повного їх виконання відповідними Сторонами.

ІНСТИТУТ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ виставило рахунок від 01.07.19 № 0000000158 на суму 420 000,00 грн. ТОВ "Компания Прометей" за поставку пшениці товарної у кількості 100 000 кг (100 тонн).

Відповідно до платіжних доручень № 104 від 19.06.19 на суму 255 000,00 грн. та № 2882 від 03.07.19 на суму 165 000,00 грн. позивачем було сплачено відповідачу за поставку 100 тонн зерна.

У відповідності до видаткових накладних від 03.07.19 № 103, від 04.07.19 № 104, від 08.07.19 № 105 та від 09.07.19 № 9, ІНСТИТУТ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ поставив ТОВ "Компания Прометей" 100 тонн зерна, а саме:

- 03.07.19 - 25,040 т. (автомобіль НОМЕР_2 , товарно-транспортна накладна № 124);

- 04.07.19 - 25,250 т. (автомобіль НОМЕР_2 , товарно-транспортна накладна №125);

- 08.07.19 - 26,780 т. (автомобіль НОМЕР_3 , товарно-транспортна накладна № 126);

- 08.07.19 - 22,930 т. (автомобіль НОМЕР_1 , товарно-транспортна накладна № 127).

16.08.19 ТОВ "Компания Прометей" надіслало на адресу ІНСТИТУТУ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (докази направлення знаходяться в матеріалах справи) претензію за вих. від 15.08.19 № 1508/19, в якій просить погасити збитки в розмірі 18 440,40 грн., завдані позивачу з вини відповідача, протягом 2- днів з моменту отримання даної претензії.

10.09.19 ІНСТИТУТ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ надав відповідь на претензію відповідача за вих. від 09.09.19 № 471 (докази направлення в матеріалах справи), в якій відповідач зазначив (мовою оригіналу): «… Як вбачається зі змісту претензії Покупець, посилаючись на п. 1.6 Договору купівлі-продажу № VN1806/19-60 ВІД 18.06.2019р., здійснив перерахунок кількості відпущеного Продавцем товару та самостійно, всупереч умовам Договору купівлі-продажу № VN1806/19-60 від 18.06.2019р., замість відпущених йому 22,930 т пшениці зарахував лише 19.349 т пшениці.

Пунктом 1.3 Договору купівлі-продажу № VN1806/19-60 ВІД 18.06.2019р., визначено, що якість Товару, яакий є предметом даного Договору повинна відповідати наступним вимогам:

- вологість - базис 14%;

- сміттєва домішка - базис 2%, макс 5%;

- зернова домішка - макс 15%;

- зокрема домішка ін. культур макс - 5%;

- зокрема пророслі зерна: в межах зернової домішки;

- сажкове зерно - базис 10%, макс 20%;

- білок - не обмежений;

- клейковина - не обмежена;

- натура - базис 720 г/л, мін. 650г/л (знижка з ціни за 1 г/л - 1 грн./т);

- пошкоджені клопом-черепашкою - базис 20%.

Інші показники якості Товару - відповідно до ДСТУ 3768:2010.

При цьому в претензії за вих. №1508/19 від 15.08.2019 року відсутнє будь-яке посилання на те, які саме показники якості товару, визначені у пункті 1.3 Договору купівлі-продажу № VN1806/16-60 від 18.06.2019р., були перевищені у переданій Продавцем пшениці, а також в порушення статті 222 ГК України до претензії не додано належних доказів на підтвердження цієї обставини.

Звертаємо Вашу увагу, що пунктом 1.6 Договору купівлі-продажу № VN1806/16-60 від 18.06.2019р. визначено, що у випадку поставки Продавцем Товару, якість якого не відповідає показникам, зазначеним у п.1.3. даного Договору, Покупець має право відмовитись від Товару або вимагати зміни ціни на Товар у відповідності до фактичних показників якості. Ціна на Товар знижується у процентному відношенні на суму перевищення показників (в процентах) вологості Товару, наявності в ньому домішок, а також на суму послуг елеватору по підробітку Товару.

Таким чином, зі змісту пункту 1.6 Договору купівлі-продажу № VN1806/16-60 від 18.06.2019р. не вбачається право Покупця самостійно здійснювати перерахунок відпущеного йому за цим Договором товару.

Пунктом 8.5 Договору купівлі-продажу № VN1806/16-60 від 18.06.2019р. встановлено, що зміни та доповнення вносяться до цього Договору за взаємною згодою Сторін шляхом оформлення додаткової угоди до Договору, яка укладається у письмовій формі та підписується уповноваженими представниками Сторін.

З урахуванням відсутності права у Покупця на односторонню зміну умов Договору купівлі-продажу № VN1806/16-60 від 18.06.2019р., а також відсутності доказів передачі Продавцем товару неналежної якості за вказаним вище Договором, вимоги Покупця за претензією за вих. №1508/19 від 15.08.2019 року задоволенню не підлягають».

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши додані до справи докази суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та ін. обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ін. засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов`язком для виконання сторонами.

Положеннями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання зобов`язання за умовами договору купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/16-60 між ТОВ "Компания Прометей" (Покупець) та ІНСТИТУТОМ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ (Постачальник), відповідач виставив рахунок позивачу на поставку товару, а саме пшениці товарної.

В свою чергу, позивач оплатив (зробив передплату) за вказану поставку відповідачу в повному обсязі, а саме 420 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 104 від 19.06.19 на суму 255 000,00 грн. та № 2882 від 03.07.19 на суму 165 000,00 грн.

ІНСТИТУТ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ поставило Покупцю зерно на загальну суму 420 000,00 грн. у кількості 100 тон.

Однак, позивач в позовній заяві зазначає, що при останній поставці Покупцем було виявлено перевищення сміттєвих домішок на 13 %, тобто, відповідно до договору базова норма сміттєвих домішок повинна становити 2 %, а відповідно до карти аналізу від 09.07.19 - сміттєві домішки становлять 15 %.

Тому, позивачем було складено реєстр накладних на прийняте зерно з визначенням якості за 09.07.19, вказаний реєстр складено ТОВ «Прометей ЕЛЕВАТОР» (код ЄДРПОУ 36880551), в якому зазначено, що відповідно до накладної № 999328 було загружено 22,93 тонни зерна (фізичний вага 23 тонни) та у відповідності до товарно-транспортної накладної № 670464 поставлено відповідачем автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 . Після лабораторного аналізу, позивачем було прийнято лише 19.940 тонн пшениці товарної.

Як зазначає позивач, що у зв`язку з тим, що якість товару не відповідала умовам договору, Покупець був змушений довести якість товару до базових показників шляхом замовлення послуг очищення, внаслідок чого Покупець зазнав збитків на суму 5 920,20 грн.

На думку позивача, Продавцем за договором замість 100 тонн фактично було поставлено 97,019 тонн.

Таким чином, позивач, посилаючись на п. 1.6. договору, просить суд стягнути з відповідача 18 440,40 грн. (97,019 (кількість поставленого товару) х 4 200,00 грн. (ціна за 1 тонну з ПДВ) = 407 479,80 грн. - 5 920,20 грн. (вартість послуг очищення Товару) = 401 559,60 грн.; 420 000,00 грн. (сплачені кошти за договором) - 401 559,60 грн. (кошти, які на думку позивача, повинен він був оплатити) = 18 440,40 грн.).

Судом при вирішенні цієї справи по суті спору враховано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як вже вище зазначалось вище у тексті цього рішення, відповідно до п. 1.6. договору, у випадку поставки Продавцем Товару, якість якого не відповідає показникам, зазначеним у п. 1.3. даного Договору, Покупець має право відмовитись від Товару або вимагати зміни ціни на Товар у відповідності до фактичних показників якості. Ціна на Товар знижується у процентному відношенні на суму перевищення показників (в процентах) вологості Товару, наявності в ньому домішок, а також на суму послуг елеватору по підробітку Товару.

Таким чином, у відповідності до п. 1.6 Договору купівлі-продажу № VN1806/16-60 від 18.06.19 (який є чинним станом на час вирішення спору у справі № 908/2596/19, доказів зворотнього сторонами до матеріалів справи не надано) позивач мав право відмовитись від товару або вимагати зміни ціни на цей товар, в порядку передбаченому Договором.

Разом з тим, позивач відмови від товару відповідачеві не надавав, зміни ціни не вимагав, поставлений йому товар прийняв (підпису у видатковій накладній не поставив, однак фактично товар прийняв. Доказом вказаному, у т.ч., є аналіз Товару позивачем останньої партії поставки відповідача).

У відповідності до вимог ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні вимоги містяться також у приписах статті 509 ЦК України, де передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, зважаючи на приписи ст. 173 ГК України, ст. 509 ЦК України та умов п. 1.3., п. 1.6. договору купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/16-60, сторони за договором у цій справі погодили якісні характеристики товару та наслідки відхилення товару від цих вимог.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 188 ГК України УНОРМОВАНО, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.5. договору купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/16-60 визначено, що зміни та доповнення вносяться до цього Договору за взаємною згодою Сторін шляхом оформлення додаткової угоди до Договору, яка укладається у письмовій формі та підписується уповноваженими представниками Сторін.

Таким чином, з огляду на умови на вказані вище норми закону та умови договору, у позивача відсутнє право самостійно здійснювати перерахунок відпущеного йому за цим договором товару, а відповідачем не було надано своєї згоди на такий перерахунок.

Також судом враховано, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на реєстр накладних на прийняте зерно з визначенням якості за 09.07.19. При цьому, вказаний реєстр видано іншою юридичною особою, а саме ТОВ «Прометей ЕЛЕВАТОР» (код ЄДРПОУ 36880551), в якому зазначено, що відповідно до накладної № 999328 було загружено 22,93 тонни зерна (фізичний вага 23 тонни) та у відповідності до товарно-транспортної накладної № 670464 поставлено позивачу товар.

Потім позивач, шляхом надсилання поштовим зв`язком, надав до суду 2 реєстри за 09.07.19 № 45 та № 46 накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку виданих ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТРАНС», в яких зазначена пшениця 4 класу групи Б, яка була поставлена відповідно до накладної № 670464, фізичною масою 23 тонни, автомобілем під номерним знаком НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що товар, а саме пшеницю 6 класу у кількості 22,93 тонни було поставлено відповідачем позивачу відповідно до накладної від 09.07.19 № 123 за товарно-транспортною накладною від 08.07.19 № 127, про що підтверджено і представником відповідача в судових засіданнях.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у цій справі по суті спору судом ухвалами від 04.02.20 та від 19.02.20 було витребувано від ТОВ "Компания Прометей" (позивача у цій справі) накладну № 999328, яка зазначена в реєстрі накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19 (оригінал - для огляду, копію - до матеріалів справи).

Однак, позивач проігнорував вимоги суду, які викладені в ухвалах від 04.02.20 та від 19.02.20 й не надав суду відповідної накладної за № 999328, яка зазначена в реєстрі накладних на прийняте зерно з визначенням якості від 09.07.19.

Крім того, не повідомив суд про причини, які йому (позивачу) перешкоджали для надання такої накладної господарському суду Запорізької області. А тому, в силу вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, вказане є безумовною підставою для того, що вищестоящий суд позбавлений правових підстав для прийняття вказаного доказу у справу.

Також, позивач в позовній заяві посилається на картку аналізу зерна від 09.07.19.

Після огляду вказаної картки аналізу зерна від 09.07.19 судом встановлено, що вказана картка не містить ані назви лабораторії в якій проводився вказаний аналіз, ані відтиску печатки вказаної лабораторії, ані прізвища лаборанта, який проводив аналіз.

Крім того, у вказаній картці аналізу зерна від 09.07.19 вказано вид зерна - пшениця 4 класу, тоді як відповідачем було поставлено позивачу за договором купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/16-60 (п. 1.2. договору) пшеницю 6 класу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не доведеними належними і допустимими доказами в частині стягнення з відповідача 18 440,40 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 18.06.19 № VN1806/16-60.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за порушення господарського зобов`язання, а саме поставку Товару неналежної якості в розмірі 19 261,20 грн.

Заявляючи вказану вимогу позивач посилається на ст. ст. 216, 224 ГК України, ст. 625 ЦК України та п. 4.4. договору.

Однак, позивачем не доведено суду, що відповідачем поставлено товар, а саме пшеницю 6 класу, яка б не відповідача умова договору та яка б не відповідала вказаній вазі у видатковій накладній від 09.07.19 № 123.

Вирішуючи вказану справу по суті спору судом враховано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Тому, приймаючи до уваги вимоги ч. 1 ст. 74 ГПК України стосовно того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та не доведеними належними і допустимими доказами. А тому, як наслідок, у задоволенні позовних вимог у цій справі судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.09.2020

Суддя В.Л. Корсун