Рішення № 91555312, 17.08.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2020 Справа № 908/3461/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3461/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (вул. Гребельна, буд. 5, м. Запоріжжя, 69005, адреса для листування: пр. Соборний, буд. 160, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 37941143)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (а/с 306, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 26444970)

про стягнення 330888,31 грн.

за участю представників:

від позивача: Гнезділова К.О., адвокат, довіреність б/н від 02.01.2020

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" про стягнення трьох процентів річних у сумі 81262,14 грн., інфляційних втрат у сумі 249626,17 грн. за договорами поставки № 20/05-116 від 02.10.2017, № 20/05-117 від 02.10.2017, № 20/05/57 від 14.05.2018, № 20/05/58 від 14.05.2018, № 20/05/76 від 03.07.2018, № 20/05/198 від 10.12.2018 та № 20/05/197 від 10.12.2018.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 18.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3461/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/221/19. Судове засідання призначено на 15.01.2020.

Ухвалою суду від 15.01.2020 відкладено підготовче засідання на 27.01.2020.

Ухвалою від 27.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 19.02.2020.

Ухвалою суду від 18.02.2020 підготовче засідання перенесено з 19.02.2020 на 04.03.2020.

19.02.2020 відповідачем поданий суду відзив на позовну заяву від 18.02.2020 № 1011/15, в якому останній не погодився з розрахунком позивача щодо 3% річних та інфляції та надав контррозрахунок. Зазначає, що загальна сума 3% річних становить 76251,86 грн, інфляції - 217442,34 грн. Отже загальна суму штрафний санкцій складає 217442,34 грн.

Ухвалою від 04.03.2020 відкладено підготовче засідання на 18.03.2020.

11.03.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (від 10.03.2020 вих. № 1003/32), в якому позивач зазначає, що 3 % річних та інфляційних втрат здійснений позивачем з урахуванням дати видаткової накладної, а не дати дописаної власноручно уповноваженим за довіреністю представником відповідача. Також відповідачем не надано інших доказів, які б спростовували дату поставки товару в іншу дату ніж яка зазначена у видатковій та товаро-транспортній накладній.

Ухвалою суду від 18.03.2020 зупинено провадження у справі № 908/3461/19 до 14.04.2020 та поновлено провадження з 14.04.2020, підготовче судове засідання призначено на 14.04.2020.

Ухвалою від 14.04.2020 відкладено підготовче судове засідання у справі № 908/3461/19 на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 11.06.2020 підготовче засідання призначено на 23.07.2020.

Ухвалою від 23.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 908/3461/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 17.08.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні учасника процесу.

Представник позивача оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що господарські відносини сторін врегульовані договорами поставки, за умовами яких позивач зобов`язався поставити у передбачені договором строки відповідачу визначену договорами продукцію, а відповідач зобов`язався її прийняти та оплатити. Позивачем на виконання умов договорів у період жовтень 2017 року - травень 2019 року поставлено відповідачу обумовлену продукцію у повному обсязі. Однак свої зобов`язання щодо оплати поставленої продукції відповідач належним чином не виконав, а саме з порушенням строку, визначений договорами. Порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо дотримання строків оплати, за доводами позивача, є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Посилаючись на приписи ст. ст. 252, 525, 526, 530, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 17.08.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Югсталь" (Постачальник) та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (Покупець) укладено договори поставки № 20/05/116 від 02.10.2017, № 20/05/117 від 02.10.2017, № 20/05/57 від 14.05.2018, № 20/05/58 від 14.05.2018, № 20/05/76 від 03.07.2018, № 20/05/198 від 10.12.2018, 20/05/197 від 10.12.2018, які за змістом пунктів є тотожними.

За умовами п. 1.1 Договорів постачальник зобов`язується поставити в передбачені договором строки покупцю продукцію згідно наведених у таблиці даних, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

У п. 3.1 Договорів сторонами визначено загальна ціна договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата поставленої відповідно до заявки покупця продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом двох місяців після отримання покупцем партії продукції, але не раніше завершення приймання продукції за якістю (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договорів поставлено передбачену договорами продукцію, що підтверджується видатковим накладними, які містяться в матеріалах справи

Видаткові накладні підписані повноважним представником відповідача на підставі відповідних довіреностей без зауважень, на видаткових накладних проставлені дати отримання продукції.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманої продукції у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем строків оплати поставленої продукції, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати отриманої продукції визначено у п 4.1 Договору: протягом 20 днів після отримання партії продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не було додержано приписів ст. 530 ЦК України та умов договорів щодо виконання зобов`язань з оплати продукції у встановлений договором строк.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відзиві на позовну заяву від 18.02.2020 № 1011/15 відповідач не погодився з розрахунком позивача щодо 3% річних та інфляції та надав контррозрахунок, в якому зазначає, що загальна сума 3% річних становить 76251,86 грн, інфляції - 217442,34 грн. Отже загальна суму штрафний санкцій складає 217442,34 грн.

Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зважаючи на те, що відповідачем вартість отриманої від позивача за спірними видатковими накладними продукції та здійснення оплати вартості продукції з затриманням не заперечується, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних в сумі 81262,14 грн. за загальний період з 12.12.2017 по 11.12.2019 та втрат від інфляції в сумі 249626,17 грн. за загальний період грудень 2017 року - жовтень 2019 року, виходячи з прострочених сум вартості поставленої продукції за кожною окремо видатковою накладною, з урахуванням приписів законодавства та визнано, що вимоги в цій частині є обґрунтованими, тому задовольняються судом у повному обсязі.

Стосовно контррозрахунків відповідача 3 % річних та інфляційний суд зазначає таке.

Розрахунок відповідача 3 % річних містить розрахунок не по всім поставкам товару, а саме відсутній розрахунок 3 % річних за поставку товару по договору № 20/05/116 від 02.10.2017 за видатковими накладними № РН-1110/4 від 11.10.2017, № РН-1110/7 від 11.10.2017, № РН-0811/3 від 08.11.2017 та за договором поставки № 20/05/198 від 10.12.2018 за видатковою накладною № РН-1312/3 від 13.12.2018.

Внаслідок цього не зрозумілим є загальна сума 3 % річних порахована відповідачем, а саме 76251,86 грн, оскільки сума не співпадає із сумою розрахунку 3 % річних в таблиці, яка складає 63232,56 грн.

Також у контрозрахунку інфляції, наданого відповідачем відсутній контррозрахунок по договорам поставки № 20/05/57 від 14.05.2018, № 20/05/76 від 03.07.2018, № 20/05/197 від 10.12.2018.

Щодо розбіжностей у датах поставки товару на підставі укладених договорів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, до яких можна віднести видаткову накладну, яка фіксує факт здійснення господарської операції та уповноважених осіб, які брали безпосередню участь у її здійснені.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (документи, які містить відомості про господарську операцію). Таким документом є видаткова накладна, яка фіксує факт здійснення господарської операції.

Складені позивачем видаткові накладні містять дати складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, а також підписи осіб, які приймали участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 5.7. договорів, продукція відвантажується на умовах DDР (Інкотермс 2000» м. Енергодар, вул. Промислова, 17 склад металу, отримувач - ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом».

Правилами Інкотермс в редакції 2000 року, умови поставки DDР, виходячи з офіційного тлумачення, які є на сайті Верховної ради України є такими: Продавець зобов`язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

Відповідно до п. 5.8. Договорів, продукція, що постачається, повинна супроводжуватись товарно-транспортною накладною.

Згідно п.2.6. договорів, приймання продукції за якістю та кількісно провадиться Покупцем відповідно до вимог «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Відповідно до п. 6 та п. 9 Інструкції від 15.06.1965 № П-6 приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі, за вагою брутто проводиться на складі отримувача в момент отримання її від постачальника.

Місцезнаходження позивача та адреса місця поставки продукції знаходяться в одній області - Запорізькій, тому час необхідний для транспортування продукції від позивача до відповідача може складати від декількох годин до 1 доби максимально.

Оскільки дати видаткових накладних повністю співпадають із датами складання товарно-транспортних накладних, то господарська операція по поставці відповідачу відбулась датою складання видаткової накладної.

Організація правильного оформлення та видачі довіреності на уповноважену особу на отримання продукції за укладеними Договорами поставки покладена на відповідача.

Таким чином, зобов`язання з поставки продукції виконані в момент надання завантаженого відповідним товаром транспортним засобом у місце визначене умовами Договорів, що співпадає з датою видаткової та товарно-транспортної накладної на поставку відповідної партії продукції.

Отже, розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат здійснений позивачем з урахуванням дати видаткової накладної, а не дати дописаної власноручно уповноваженим за довіреністю представником відповідача. Також відповідачем не надано інших доказів, які б спростовували дату поставки продукції в-іншу дату ніж яка зазначена у видатковій та товаро-транспортній накладній.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договорів щодо своєчасної оплати вартості отриманої продукції не надав.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306, ідентифікаційний код ВП 26444970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Югсталь" (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 160, ідентифікаційний код 37941143, р/р НОМЕР_1 в АТ КРЕДОБАНК»; р/р: НОМЕР_2 в АТ «ОТП БАНК») суму 3 % річних у розмірі 81 262 (вісімдесят одна тисяча двісті шістдесят дві) грн. 14 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 249 626 (двісті сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 17 коп. та 4 963 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 32 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.09.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян