Ухвала суду № 91554142, 10.09.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 640/16015/17

Провадження № 2-а/643/16/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Коцюбинської М.С., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання ОСОБА_1 про дослідження під час попереднього судового засідання відеозапису, постановлення окремої ухвали у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, третя особа – ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі – відповідач), третя особа – ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

10.09.2020 року ОСОБА_1 заявлено клопотання, в якому він просить:

- дослідити під час попереднього судового засідання відеозапис, що є доказом невиконання рішення суду посадовою особою Київського районного суду м. Харкова 10.09.2020 року під час судового засідання, призначеного на 10:10 год., в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України;

- винести окрему ухвалу 10.09.2020 року, якою зобов`язання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області вчинити дії, передбачені ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення відносно посадових осіб Київського районного суду м. Харкова (секретаря судового засідання), передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, в строки, визначені ст. 214 вказаного Кодексу та з урахуванням положень ст. 28 КПК України, що призвело до безпідставного розгляду адміністративного позову на протязі 35 місяців у зв`язку із зловживаннями своїми процесуальними правами окремими нерадивими суддями, секретарями тощо.

В обґрунтування клопотання зазначено, що вказаним відеозаписом підтверджується, що за надуманими підставами не було виконано ухвалу суду та не було повернуто ОСОБА_1 зміни до позовної заяви (вх. № 61705 на 83 аркушах), знищено частину матеріалів справи. В зв`язку з наведеним у ОСОБА_1 існують підозри щодо вчинення злочинів посадовими особами Київського районного суду м. Харкова, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. За таких обставин ОСОБА_1 вважає обов`язком суду вжити заходи реагування при отриманні інформації про скоєння злочину.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання та викладені в ньому доводи. Також пояснив, що події, які за його доводами зафіксовано на відеозапису, стосуються питань, пов`язаних із розглядом даної адміністративної справи Київським районним судом м. Харкова, в провадженні якого дана справа перебувала раніше, до зміни її підсудності на Московський районний суд м. Харкова.

Вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання, суд керується таким.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В даній адміністративній справі позивачем оскаржуються дій та бездіяльність Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради. Зокрема, ОСОБА_1 пред`явлено наступні вимоги: визнати дії відповідача щодо розгляду його заяв, які до цього часу не розглянуті по суті – неправомірними; визнати бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його заяв; зобов`язати відповідача здійснити контроль та перевірити цільове використання аліментів за його заявами; зобов`язати відповідача надати звіт за 85 місяців в підтвердження цільового використання аліментів.

Виходячи з предмету позову, предметом доказування в даній адміністративній справі є обставини, які підтверджують або спростовують неналежний розгляд відповідачем заяв ОСОБА_1 .

Правомірність або неправомірність дій працівників суду під час розгляду даної адміністративної справи, зокрема попереднім складом суду, не відноситься до предмету доказування в даній адміністративній справі.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання в частині дослідження відеозапису, на якому за доводами ОСОБА_1 зафіксовано його спілкування з працівниками апарату Київського районного суду м. Харкова з питань, пов`язаних з розглядом даної адміністративної справи під час перебування останньої в провадженні зазначеного суду.

Зазначене не виключає права ОСОБА_1 оскаржувати дії працівників апарату Київського районного суду м. Харкова у встановленому законодавством порядку.

Також суд роз`яснює ОСОБА_1 , що в разі, якщо в матеріалах справи відсутня частина документів, на що посилався ОСОБА_1 , останній не позбавлений права на даній стадії розгляду справи долучити до неї відповідні документи, а в разі неможливості самостійно надати вказані докази – заявити клопотання про їх витребування в порядку ст. 80 КАС України.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 в частині постановлення окремої ухвали, суд керується таким.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.06.2006 року зазначав, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені в тому числі такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.

Таким чином, вирішення питання щодо зобов`язання слідчого внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відноситься до виключної компетенції слідчого судді та може бути реалізовано виключно в межах процедури кримінального судочинства, тобто судочинства, що здійснюється за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

Суд в межах розгляду адміністративної справи позбавлений можливості вирішувати питання щодо зобов`язання слідчого внести відомості до ЄРДР, оскільки вказане питання повинно вирішуватись виключно в межах кримінального провадження слідчим суддею суду першої інстанції.

Відповідно, в розумінні ст. 6 вказаної вище Конвенції виключно слідчий суддя є судом, встановленим законом для розгляду даної категорії справ.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали згідно вказаного вище клопотання ОСОБА_1 , оскільки вирішення вказаного питання не відноситься до компетенції суду, який розглядає дану адміністративну справу.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно положень ч. 2 ст. 249 КАС України, окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, може бути постановлено виключно щодо осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Одночасно суд роз`яснює ОСОБА_1 , що він не позбавлений права звернутись з заявою про кримінальне правопорушення до відповідного органу досудового розслідування, а в разі невнесення відомостей за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань – оскаржити зазначену бездіяльність в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме главою 26 вказаного Кодексу.

Керуючись ст. 1, 2, 19, 72, 73, 241-243, 248, 174 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про дослідження під час попереднього судового засідання відеозапису, що є доказом невиконання рішення суду посадовою особою Київського районного суду м. Харкова під час судового засідання, в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України – відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо зобов`язання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області вчинити дії, передбачені ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення відносно посадових осіб Київського районного суду м. Харкова (секретаря судового засідання), кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 382 КК України, в строки, визначені ст. 214 вказаного Кодексу, та з урахуванням положень ст. 28 КПК України, що призвело до безпідставного розгляду адміністративного позову на протязі 35 місяців у зв`язку із зловживаннями своїми процесуальними правами окремими нерадивими суддями, секретарями тощо - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя Крівцов Д.А.