Рішення № 91553845, 01.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66552/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі - Ткаченко Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Резиденція Тимірязєвська" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач звернувся із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 45 281 грн. 75 коп., з яких: 44 960, 75 грн. основна сума боргу, 253,00 грн. - 3% річних, 125,00 грн. - втрати від інфляції, яка утворилась за період з січня 2019 року, відшкодувати судові витрати та витрати на професійну правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 мешкає будинку АДРЕСА_1 , що знаходиться на утриманні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Резиденція Тимірязєвська» з 2009 року. Станом на 18.12.2019 року за Відповідачем рахується борг за несплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, наданих за період з січня 2019 року. Свою діяльність Позивач здійснює на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 05.02.2009 р. та Статуту. Відповідач на цей час є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 і ознайомлена зі Статутом ОСББ «Резиденція Тимірязєвська» та рішенням Загальних зборів. Відповідно до Протоколу №3 від 08.09.2010 р. загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Резиденція Тимірязєвська» головою правління обрано ОСОБА_2 . Відповідно до Протоколу №4 від 11.11.2009 р. загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Резиденція Тимірязєвська» на баланс об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Резиденція Тимірязєвська» прийнято будинок за адресою: АДРЕСА_1 . За період з січня 2019 року по грудень 2019 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ОСББ «Резиденція Тимірязєвська». Відповідач не сплачує послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Через неналежне виконання Боржником своїх зобов`язань та несвоєчасну оплату в повному об`ємі вартості житлово-комунальних послуг згідно платіжних документів ОСББ «Резиденція Тимірязєвська», мешканцям та власникам інших квартир будинку спричиняється в такій спосіб певні перешкоди та проблеми у своєчасності отримання в повному обсязі усіх житлово-комунальних послуг, оскільки через накопичення боргів в ОСББ «Резиденція Тимірязєвська» постачальники можуть зупинити надання таких послуг. Відповідач неодноразово в усній формі повідомлялася про борг, який рахується за квартирою АДРЕСА_1 . В ході телефонної розмови, остання не заперечувала наявність боргу, та обіцяла сплачувати сумлінно та вчасно. Однак, станом на 18.12.2019 року борг не погашений. 18.12.2019 року на адресу Відповідача було направлено лист-претензію з вимогою погасити заборгованість. 13.12.2019 року Відповідач сплатила 7 000 грн 00 коп. за надані комунальні послуги. Проте, послуги з утримання будинку та прибудинкової території остання не сплачує з січня 2019 року. В судове засідання представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Резиденція Тимірязєвська» не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити у повному обсязі. У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, подала у письмовому вигляді заперечення, та зазначила, що з вимогами позовної заяви не погоджується, у зв`язку з тим, що 30.03.2020 у відповідача з`явилася нагода погасити заборгованість і вона це зробила в повному обсязі. Вказала на ряд маніпулювань цифрами позивачем. Зокрема позивач зазначив, що за січень 2019 відповідач має заборгованість у сумі 7182,38 грн, а насправді заборгованість становила 1 861,88 грн. Чеки, що підтверджують оплату від12.02.2019 - 5000,00 грн; 02.09.2019 - 4320,50 грн; 13.12.2019 - 1000,00 грн; У вересні 2019 - 5 667,95 грн. замість - 7667,95 грн. У жовтні 2019 - 5 618,18 грн., а не 7 618,17 грн. У листопаді 2019 - 8 001,76 грн., а не 10 001,76 грн. У позовні заяві позивач вказує,що 13.12.2019 відповідач сплатив 7000,00 грн, а на справді сплачено 9000,00 грн. Підтвердження про сплату надано суду. Це вказує на свідоме маніпулювання цифрами та введення Суд в оману. В обгрунтуванні індексу інфляції та річних відсотків за січень 2019 з`явилася ще інша цифра 6 182,38 грн. замість реальної 1 861,88 грн. Відтак, зазначене обґрунтування є фальшиве, у зв`язку із чим позовні вимоги до неї вважає безпідставними. Суд, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків. Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сибіга С.Е. та зареєстрованого в реєстрі за № 5071 , ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу квартири від 02.10.2009 року зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 06.10.2009 року за № 45692, реєстраційне посвідчення № 0017461. На момент набуття права власності на квартиру покупець - ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 згідно свідоцтва про одруження виданого 30.04.1993 р., і дружина давала згоду на укладання та підписання Договору, про що вказано в ч. 2 п. 10 цього ж Договору. Згодом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розлучились. Ухвалою суду про розподілення майна у справі № 2-4071/11 від 26.07.2012 р. затверджено мирову угоду, якою за Боржником визнається право власності і виділяється їй у власність наступне майно: 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . ОСББ «Резиденція Тимірязєвська» зверталось до Печерського районного суду м. Києва з вимогами до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про погашення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги. Відповідно до Рішення апеляційного суду м. Києва від 19.02.2014 р. по справі №22-ц/796/3336/2014 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повинні сплачувати за житлово-комунальні послуги враховуючи розмір їх часток, тобто в рівних долях. Вищезазначена квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Резиденція Тимірязєвська». Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ «Резиденція Тимірязєвська» є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Статутом ОСББ, відповідно до якого завданням ОСББ «Резиденція Тимірязєвська» є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Зазначена норма Закону прописана у статуті ОСББ «Резиденція Тимірязєвська», відповідно до якої члени об`єднання зобов`язані своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі. Частиною 8 ст. 22 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості по відповідних рахунках у примусовому порядку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з наданою позивачем довідкою вих. № 5/12 від 05.12.2019 заборгованість, яка рахується за квартирою АДРЕСА_1 за наступні послуги: електропостачання, холодне, гаряче водопостачання, водовідведення, центральне опалення, плата за утримання будинку та прибудинкової території, а також за утримання підземного паркінгу по затвердженим тарифам, складає 51960 грн. 75 коп. Разом з тим, відповідачем в обґрунтування своїх заперечень на позов надано підтверджуючі документи про сплату нею житлово-комунальних послуг, а також довідку Голови управління ОСББ «Резиденція Тимірязєвська» ОСОБА_2 № 1 від 01.04.2020 року про відсутність заборгованості. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Крім того, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правничу допомогу. У ст. 141 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. За приписами статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб`єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрату часник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, акту виконаних робіт, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. За перевіркою матеріалів справи суд знаходить не доведеними та документально не підтвердженими витрати позивача на правову допомогу, оскільки стороною позивача не було надано детального опису робіт, наданих послуг. Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підставі викладеного та керуючись ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ч. 8 ст. 22 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст.10,11,76,81,137,141,258,259,263,264,265,268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Резиденція Тимірязєвська" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити. Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Остапчук Т.В.