Ухвала суду № 91553623, 15.09.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6594/18

1-кп/219/216/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

Головуючого судді: Хомченко Л.І.

суддів Погрібної Н.М.,

Дубовик Р.Є.

за участі секретаря Халаджи А.В.

прокурора Булгаков О.В.

захисників Поліщука Д.П., Павличук В.П.

обвинувачених

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050260000292 від 19.03.2016 року, відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.307 ч.3, 311 ч.3 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 3 КК України,-

в с т а н о в и в

Під час судового засідання прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказав, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно , ОСОБА_1 не зникли, а інші запобіжні заходи відносно обвинуваченого не можуть бути обрані.

Захисник Поліщук Д.П. просив не розглядати дане клопотання оскільки не з`явились усі учасники судового розгляду , заперечував проти клопотання .

Захисник Павличук В.П., захисник Гостренко С.Д. підтримали захисника Поліщук Д.П..

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав захисника .

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав захисника ,заперечував проти задоволення клопотання .

При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ,суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування .

Так, відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності .

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що він обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 311 КК України, за одним з яких законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, особу обвинуваченого та ті обставини, що , ОСОБА_1 на теперішній час не має постійного місця роботи та офіційних джерел існування, крім того, ОСОБА_1 був раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів та був засуджений до позбавлення волі.

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Застосування до обвинуваченого, ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли.

Тому судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому , ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано та не зазначено про їх існування.

Рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку у межах 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст .ст. 177, 179, 181, 183, 350, 372 КПК України, суд, –

у х в а л и в:

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч. 3, 311 ч. 3 КК України, строк дії обраного ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 16.03.2018 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів, з 15.09..2020 року по 13.11.2020 року включно .

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя - Хомченко Л.І

Судді -

Дубовик Р.Є

Погрібна Н.Н

суддя Л.І.Хомченко