Ухвала суду № 91551211, 08.09.2020, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/4059/19

Провадження № 1-кс/653/501/20

У Х В А Л А

іменем України

08 вересня 2020 року

Слідчий суддя Генічеського районного суду Херсонської області Делалова О.М., за участю секретаря Мироненко Т.А., прокурора Генічеської місцевої прокуратури Остапчука В.М., представника ТОВ " ВІП - Компані ЛДТ " - адвоката Величка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання ТОВ "ВІП - Компані ЛДТ" в особі директора ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження №12019230140001919 від 11 листопада 2019 pоку, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2020 року представник ТОВ "ВІП-Компані ЛДТ" - адвокат Величко М.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить скасувати арешт накладений на наступне майно - залізобетонні дорожні плити, розміщені поблизу КПВВ Чонгар розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів в кількості 256 шт., та розміром 2 метри/6 метрів/14 сантиметрів - в кількості 207 шт. та 5 залізобетонних дорожніх плит розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів, завантажені на вантажний сідловий тягач, які було вилучено в ході огляду місця події від 11 листопада 2019 року в с. Чонгар, Генічеського району, Херсонської області.

Свої вимоги мотивує тим, що 18 листопада 2019 року ухвалою слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області Берлімовою Ю.Г. клопотання прокурора Генічеської місцевої прокуратури Кобця В.Е. про накладання арешту на майно, по матеріалам кримінального провадження №12019230140001919 від 11 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України задоволено частково та накладено арешт на майно - залізобетонні дорожні плити, розміщені поблизу КПВВ Чонгар розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів в кількості 256 шт., та розміром 2 метри/6 метрів/14 сантиметрів - в кількості 207 шт. та 5 залізобетонних дорожніх плит розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів, завантажені на вантажний сідловий тягач, які було вилучено в ході огляду місця події від 11 листопада 2019 року в с. Чонгар, Генічеського району, Херсонської області.

09 грудня 2019 року ухвалою апеляційного суду Херсонської області в задоволенні апеляційної скарги адвоката Величка М.М. відмовлено, а ухвалу слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 18.11.2019 року - залишено без змін.

23 грудня 2019 року Генічеським районним судом Херсонської області у задоволенні клопотання представника ТОВ «ВІП - Компані Лтд» про скасування арешту - відмовлено.

Проте, ТОВ «ВІП - Компані Лтд» вважає, що як на момент накладення арешту - не існувало необхідності накладення арешту, так і станом на теперішній час, відпала потреба у застосуванні цього заходу з огляду на наступне.

11 листопада 2019 року під час огляду місця події, а саме: вул. Берегова, 6, с. Чонгар, Генічеського району, поблизу КПВВ СОГ було виявлено 261 залізобетонну дорожню плиту ПАГ - 18, розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів, 207 залізобетонних дорожніх плит ПАГ - 14 розміром 2 метри/6 метрів/14 сантиметрів, які були самовільно ( без дозволу власника) демонтовані представниками ПАТ "Укрзалізниця" під час реконструкції КПВВ та складені одна на одну, та п`ять плит, завантажених на транспортний засіб, та відповідно, які і могли бути предметом ймовірних самоправних дій.

11 листопада 2019 року 468 залізобетонних плит, безпідставно, визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, при тому, що фактично здійснювалося розпорядження в межах підприємства власника тільки п`ять плит.

Допитана за матеріалами провадження Заявник - Чонгарської сільської ради ОСОБА_3 зазначила, що вказані плити є майном, на її думку , власник якого не встановлений та щодо якого розпочато процедуру визнання майна безхазяйним. При цьому жодних письмових доказів, як на момент звернення по лінії 102, так і на даний час на підтвердження зазначеного - не представлено.

Власник майна зазначає, що вказані плити як рухоме майно, згідно чинного договору купівлі - продажу та акту приймання передачі від 14.01.2019 року є власністю ТОВ «ВІП - Компані Лтд». При цьому попереднім власником рухомого майна було ПП ПОП "Чонгар", яке в свою чергу вважає зазначений договір чинним, відповідно не оскаржує, та будь яких інших претензій - не висуває.

Так, правомірність дій директора ПП ПОП "Чонгар" ОСОБА_4 не викликає буд яких сумнівів, так як станом на момент укладення договору купівлі - продажу від 14.01.2019 року вищезазначена особа не тільки була директором цього підприємства, а і одноосібним власником, який і вчинив цивільно - правову угоду щодо розпорядження рухомим майном на користь ТОВ «ВІП - Компані Лтд».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Проте, за вказаний проміжок час, жодних слідчих (процесуальних) дій направлених на підтвердження або спростування факту права власності ТОВ «ВІП-КомпаніЛтд» на вищевказані плити органом досудового розслідування вчинено небуло. Тобто, орган досудового розслідування не вчиняє дій, направлених на швидке розслідування кримінального провадження та усунення порушення прав ТОВ «ВІП- КомпаніЛтд».

Крім того, ТОВ «ВІП-КомпаніЛтд» в черговий раз підкреслює, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, досліджуючи правову підставу для арешту майна, суд зазначив, що вилучені об`єкти, а саме: залізобетонні дорожні плити, розміщені поблизу КПВВ Чонгар розміром.2 метри/6 метрів/18 сантиметрів в кількості 256 шт., та розміром 2 метри/6 метрів/14 сантиметрів - в кількості 207 шт. та 5 залізобетонних дорожніх плит розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів, завантажені на вантажний сідловий тягач, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, є такими, що зберегли на собі сліди вчинення злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Проте, окрім 5 плит ПАТ-18, які були завантажені на вантажний сідловий тягач, стосовно інших 256одиниць плитПАГ-18 та 207одиниць плит ПАГ-14 не вчинялося будь-яких дій щодо їх переміщення. Таким чином, вказані плити не могли зберегти на собі жодних слідів, у зв`язку з чим вони не відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, шо встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вищевказане також підтверджує неможливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Також, зауважує про важливість критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, арешт майна грубо порушує гарантовані Конституцією України права людини та громадянина, про що зазначалось раніше та призводить до матеріальних збитків ТОВ «ВІП-КомпаніЛтд». Вказаний факт однозначно не відповідає завданням кримінального провадження.

Вказане стосується і наслідків для третіх сторін.

Крім того, відповідно до положень ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Проте, вказане рішення суду не дає змоги ТОВ «ВІП - Компані Лтд» належним чином здійснювати свою законну підприємницьку діяльність шляхом розпорядження майно, яке перебуває у приватній власності юридичної особи та завдає збитки останній.

Вказане свідчить про необхідність скасування арешту законного майна юридичної особи.

Судом першої та апеляційної інстанцій не було враховано того факту, що серед первинних бухгалтерських документів , які були представлені суду в належним чином засвідчених фотокопіях, крім оригіналу Акту звірки взаєморозрахунків від 19.08.2003 року, як правовстановлюючі документи на підставі яких Продавець - ПП ПОП "Чонгар" отримав право власності та поставив на бухгалтерський облік отримане рухоме майно , ніким не оспорюється та не оскаржується з відповідними правовими наслідками для ПП ПОП "Чонгар".

Відповідно доч.1ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно висновків Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 24 грудня 2009 року №07/1143 у ст. 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину. Усі інші треті особи,у тому числі державні органи,не можуть нехтувати правами і обов`язками,що виникли в учасників такого правочину,а відтак не повинні порушувати ці права тане перешкоджати здійсненню їх обов`язків. Однак така презумпція може бути спростована у двох випадках.

По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

11 листопада 2019 року до суду надано Договір купівлі - продажу рухомого майна від 14 січня 2019 року, згідно якого ПП «Приватне орендне підприємство «Чонгар» в особі єдиного власника та директора гр. ОСОБА_4 (вказане підтверджується відомостями, що містились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) передає Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІП - Компані Лтд» в особі ОСОБА_5 приймає у власність залізобетонні плити марки ПАГ-18 та зобов`язується сплатити їх вартість на умовах та в порядку передбаченому цим Договором.

Факт передачі плит підтверджується Актом прийняття - передачі рухомого майна (товару) від 14 січня 2019 року, який також надано суду.

Вказаний правочин, станом на теперішній час, не оскаржується в судовому порядку будь-якими третіми особами, в тому числі ПП «ПОП «Чонгар». Також, відсутні будь-які судові рішення, які набрали законної сили, які б визнавали його недійним.

Крім того, у матеріалах кримінального провадження містяться копії первинних документів, наданих ПП «ПОП «Чонгар» та ТОВ «ВІП - Компані Лтд», що підтверджують правомірність набуття ПП «ПОП «Чонгар» вказаного майна.

Важливим є те, що заявником та будь-якими іншими третіми особами не надано належних документів, які спростовували вищевказане.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Таким чином, на даний час відсутні підстави вважати, що щодо вказаного майна вчинялися протиправні дії з боку законного власника.

У судовому засіданні представник ТОВ "ВІП-Компані ЛДТ" - адвокат Величко М.М. доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про зняття арешту, оскільки плити, на які накладено арешт є речовим доказом у рамках вказаного кримінального провадження, кримінальне провадження триває, не всі слідчі дії проведені, з боку ТОВ «ВІП- Компані ЛТД» чиняться перешкоди з приводу отримання оригіналу договору купівлі-продажу від 14.01.2019 року, а також не надано документів, підтверджуючих його виконання в частині оплати.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного,

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ухвали слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2019 року, слідчим суддею було задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на залізобетонні дорожні плити, розміщені поблизу КПВВ Чонгар розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів в кількості 256 шт., та розміром 2 метри/6 метрів/14 сантиметрів - в кількості 207 шт. та 5 залізобетонних дорожніх плит розміром 2 метри/6 метрів/18 сантиметрів завантажені на вантажний сідловий тягач, які було вилучено в ході огляду місця події від 11 листопада 2019 року в с. Чонгар, Генічеського району, Херсонської області.

Ухвалою Херсонського Апеляційного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Величка М.М. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Генічеського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2019 року залишено без змін.

23 грудня 2019 року Генічеським районним судом Херсонської області у задоволенні клопотання представника ТОВ «ВІП - Компані Лтд» про скасування арешту - відмовлено.

Беручи до уваги те, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження на даний час триває, прокурор в судовому засіданні повідомив, що в рамках кримінального провадження досі проводяться слідчі дії, слідчим суддею в судовому засіданні не було встановлено, що потреба в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала.

Також, пояснення та доводи адвоката Величка М.М. щодо правомірності набуття права власності на ці плити ТОВ «ВІП - Компані ЛТД», суд розцінює критично та не приймає до уваги, оскільки до теперішнього часу не доведено належними доказами право власності на це майно ПП ПОП «Чонгар», а також перехід права власності на плити від ПП ПОП «Чонгар» до ТОВ «ВІП – Компані ЛТД». Також слідчим суддею встановлено, що підстави, які існували на час накладення арешту 18.11.2019р. та розгляду питання щодо його скасування 23.12.2019р. не відпали. Крім цього, матеріали досудового розслідування містять відомості щодо початку процедури визнання плит безхазяйним майном.

Безпідставними є і посилання адвоката Величка М.М. на те, що арешт накладений на плити не дає змоги ТОВ «ВІП-КомпаніЛтд» належним чином здійснювати законну підприємницьку діяльність, оскільки в матеріалах провадження відсутня будь-яка належна інформація, крім формального посилання на це в клопотанні та в доводах представника ОСОБА_2 .

Також є безпідставним посилання адвоката Величка М.М., що між ПП ПОП «Чонгар» і Щасливцевською сільрадою, а також між ПП ПОП «Чонгар» і ТОВ «ВІП – Компані ЛТД» відсутній спір з приводу законності набуття права власності на плити спочатку ПП ПОП «Чонгар», а згодом ТОВ «ВІП-Компані ЛТД», оскільки зазначені юридичні особи є зацікавленими сторонами, а тому предмет правомірності набуття та розпорядження плитами ТОВ «ВІП-Компані ЛТД» є предметом розгляду в рамках зазначеного кримінального провадження, від вирішення якого залежить захист державних чи громадських інтересів.

Отже, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання адвоката Величка М.М. є передчасним , необґрунтованим та не доведеним, оскільки досудове розслідування триває, арештоване майно визнано речовим доказом по справі, має суттєве значення для справи, тобто потреба в арешті майна не відпала, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особи ТОВ "ВІП-Компані ЛТД" - Величка М.М. про скасування арешту майна, по матеріалам кримінального провадження №12019230140001919 від 11 листопада 2019 pоку, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова