Рішення № 91550582, 10.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6766/20

Провадження № 2-а/522/328/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

дослідивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 2го взводу 7ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ремієва Рафіка Фейзулаховича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 27.04.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 , пред`явлений до інспектора 2го взводу 7ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ремієва Рафіка Фейзулаховича, за яким просив:

- визнати протиправними дії інспектора 2го взводу 7ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ремієва Рафіка Фейзулаховича при винесені постанови серії ДПО 185681981 від 20 квітня 2020 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП;

- скасувати постанову інспектора 2го взводу 7ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ремієва Рафіка Фейзулаховича серії ДПО 185681981 від 20 квітня 2020 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП;

- винести окрему ухвалу у відношенні працівника патрульної поліції - інспектора 2го взводу 7ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ремієва Рафіка Фейзулаховича щодо винесенні постанови серії ДПО 185681981 від 20 квітня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП;

Згідно обґрунтування позовних вимог, 20 квітня 2020 року інспектором 2го взводу 7ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ремієвим Рафіком Фейзулаховичем було винесено постанову серії ДПО 185681981 від 20 квітня 2020 року про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.. Відповідно до постанови зазначено, що позивач о 21 год. 35 хв. 20.04.2020 року у м. Одеса, по вул. Рішельєвська, 48, керуючи т/з здійснив рух по дорозі зі смугою для маршрутних т/з, яка позначена дорожнім знаком 5.8 пункт ПДР 17.1.

Між тим, із вказаними діями інспектора та постановою позивач не згоден, вважає їх незаконними за наступних підстав. Вказував, що 20 квітня 2020 року він рухався на транспортному засобі УАМАНА н.з.95АРА, наближаючись до перехрестя на вул. В Арнаутська, 52, вугол вул. Катериненська, рухаючись в односторонньому напрямку по вул. В. Арнаутській, перед світлофором він почув вимогу поліцейського про необхідність здійснити зупинку. При цьому він мав намір зупинитись після того, як проїде перехрестя, проте в цей момент поряд з ним зупинився автомобіль «Тойота Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , намагаючись його підрізати та тим самим утворити небезпечну ситуацію. Відкривши пасажирське переднє вікно один із інспекторів в грубій формі наказав йому заглушити мотор та далі не представившись та не назвавши свої посади, інспектора почали його смикати та тягнути за куртку, самовільно заглушивши мотоцикл. Далі почали наказувати пред`явити реєстраційний документ та водійське посвідченні, при цьому не повідомляючи у чому саме його, позивача, звинувачують. Після грубого спілкування позивач все ж таки пред`явив документи та інспектор Ремієв Р.Ф. почав мовчки виписувати постанову, не повідомивши в чому звинувачують позивача, не дотримавшись положень ст. 268 КУпАП щодо отримання пояснень та будь-яких доказів, чим на думку позивача інспектор завідомо позбавив його процесуальних прав на захист. Посилався на те, що після складання постанову, йому було видано копію постанову, з якої нічого не зрозуміло та яка неохайно оформлена. Вказував, що весь цей час він перебував під тиском інспекторів. В оскаржуваній постанові відповідач зазначив положення ч.3 ст. 122 КУпАП. При цьому позивач посилався на те, що дорожня розмітка, які він нібито перетнув, на той момент взагалі не була помітна та не відповідала вимогам ДСТУ 2587-2010, а саме: її коефіцієнт яскравості та світло повертання був значно менший ніж 60%, місцями вона була повністю затерта та її не було видно, через що він не зміг її ідентифікувати як дорожню розмітку.

Також вказував, що інспектор Ремієв Р.Ф. в оскаржуваній постанові завідомо неправдиво зазначив інформацію щодо наявності дорожнього знаку 5.8, оскільки на вул. Рішельєвській впритул до повороту на вул. В. Арнаутська, такого знаку не має. Отже, позивач вважає, що такі дії інспектора можна кваліфікувати як фальсифікація постанови, що є недопустимим порушенням.

Також, при складані постанови інспектор не надав належних доказів вчинення ним відповідного правопорушення у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, що на думку позивача свідчить про неналежний розгляд справи по суті.

Позивач посилався на неграмотність, некомпетентність відповідача та бажання скоєння незаконних дій по відношенню до громадян, що свідчить про халатне ставлення до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Вважає, що своїми діями відповідач грубо порушив вимоги ст. 278, 279, 280 КУпАП, а також право позивача на захист яке закріплено в ст. 280 КУпАП та ст. 59, 63 Конституції України.

За викладених обставин, позивач звернувся до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду на 20.05.2020 року.

У судовому засіданні 20.05.2020 року суд протокольно залучив до участі у справі - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, розгляд справи був відкладений на 01.07.2020 року.

Представник УПП в Одеській області ДПП 26.06.2020 року надав до суду відзив на позов (а.с.40-52), згідно якого позовні вимоги не визнали та заперечували проти задоволення.

До суду 01.07.2020 року надійшло клопотання представника УПП в Одеській області ДПП, згідно якого просили позов залишити без розгляду з підстав того, що позивачем не сплачено судовий збір.

Через неявку сторін розгляд справи 01.07.2020 року був відкладений на 10.09.2020 року.

Суд протокольною ухвалою суду 10.09.2020 року залучив в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції та за згодою присутніх позивача та представника відповідачів – Нагнибіди О.М. ухвалив слухати справу за відсутності інспектора Ремієва Р.Ф..

Суд протокольно розглянув та відмов у задоволені клопотання представника відповідача щодо залишення позову без розгляду через несплату судового збору, зазначивши, що згідно ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечує доступ позивачу до суду і питання з приводу судових витрат може бути вирішено судом при розгляді справи по суті.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, пояснивши, що 20.04.2020 року відносно нього було складено постанову та притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП. Між тим, із вказаною постановою та діями інспектора позивач не згоден, вважає їх незаконними, такими, що здійсненні з порушенням законодавства, а тому просив постанову скасувати та відносно інспектора винести окрему ухвалу. Вказував, що інспектори, що його зупинили, розмовляли із ним грубо, не представишсь при цьому, не повідомили йому у чому полягає його правопорушення та не долучили відповідних доказів. При цьому, у протоколі допущені помилки щодо моделі його мотоцикла. При цьому позивач не заперечував, що він бачив дорожній знак, проте він не винен, він об`їжджав транспортний засіб, які рухався перед ним зі швидкістю 30 км/год. чи менше. Вказував, що він бачив маячки патрульного автомобіля, проте не зрозумів, що вони стосувались його та не мав наміру уникати. Вказував, що на нього інспектора почали морально давити, тому він не зміг надати пояснення.

Представник відповідачів – Нагнибіда О.М. у судовому засіданні поданий ними відзив від 26.06.2020 року підтримав та заперечував проти вимог, просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що 20.04.2020 року інспекторами було зупинено позивача,вже після того як проїхав декілька кварталів не зупиняючись на вимогу інпекторів та який здійснював керування мотоциклом YAMAHA-MOTOR по вул. Рішельєвській, оскільки ОСОБА_1 здійснив рух і виїзд під знаком на смугу для руху маршрутних транспортних засобів, а водіям інших транспорт них засобів по даній смузі рухатись заборонено. Зазначав, що працівники поліції намагались його зупинити, але він не реагував та проїхав ще два квартали, зупинився лише на червоне світло світлофору, це було розцінено як непокору. При зупинці позивача було повідомлено про те, що здійснюється відео фіксація, були роз`яснені права та обоз`явки та причину зупинки, на підтвердження чого ними до відзиву було надано відеозапис із місця події з боді- камер та відео реєстратора.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та здійснивши огляд відеозаписів наданими усіма учасниками справи до суджу, приходить до слідуючого висновку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 20.04.2020року, під час патрулювання та нагляду за дорожнім рухом, поліцейський1-го батальйону 7-ої роти УПП в Одеській області ДПП Ремієв Р.Ф. виявив порушення Правил дорожнього руху (далі – ПДР) водієм мотоциклу YAMAHA-MOTOR реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням, як пізніше встановлено гр-н ОСОБА_1 , який 20.04.2020 року приблизно о 21:35 год., в м. Одеса, вул. Рішельєвська, 48, здійснив рух по смузі позначений знаком 5.8 «Дорога зі смугою для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив п.17.1 ПДР України.

У подальшому, даний транспортний засіб був зупинений згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», працівники поліції представились та роз`яснили позивачу суть правопорушення відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» (відеозапис додається файл – 003, час – 0:01:56 сек., файл – 004, час – з 0:01:57 сек. по 0:02:20 сек.).

За вказаним фактом відносно позивача поліцейським 1-го батальйону 7-ої роти УПП в Одеській області ДПП Ремієвим Р.Ф. було складено постанову серії ДПО18 №681981, згідно якого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн..

Під час розгляду справи, позивача було ознайомлено з його правами згідно ст. 268КУпАП та ст. 63 Конституції України (відеозапис додається файл – 004, час – 0:02:34 сек.).

Зі змістом винесеної постанови ДПО18 № 681981 від 20.04.2020 року позивача ознайомлено та роз`яснено права та строки її оскарження (відеозапис додається до матеріалів справи файл – 901, час – 0:00:25 сек.).

Із відеозапису, наданого представником відповідача, вбачається, що мотоцикл під керуванням позивача рухається по вул. Рішельєвська у бік вул. Жуковського, проїжджає перехрестя вул. Рішельєвська/вул. Жуковського та перехрестя вул. Рішельєвська/вул. Єврейська, продовжуючи рухатись у бік вул. Троїцька.

Під`їжджаючи до перехрестя вул. Рішельєвська/вул. Троїцька, водій мотоцикла здійснює маневр перестроювання з центральної смуги у крайню праву смугу та здійснює проїзд перехрестя у крайній правій смузі, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів, позначена дорожнім знаком 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», а також дорожньою розміткою 1.24 «позначає смугу, призначену для руху лише маршрутних транспортних засобів»(відео - відео правопорушення - FILE200420-213137-016194, час – з 0:00:21 сек. по 0:00:26 сек.). Зазначене також не було спростовано позивачем та підтверджено в судовому засіданні події на цих відео.

Згідно розділу 33 Правил дорожнього руху України, інформаційно-вказівні знаки. Дорожній знак 5.8«Дорога зі смугою для руху маршрутних транспортних засобів». Дорога, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі на зустріч загальному потоку транспортних засобів.

Знак встановлюється на початку такої дороги над проїзною частиною або з обох боків дороги і повторюється після перехресть протягом усієї ділянки дороги, що має цю смугу.

Дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів". Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів.

Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Дія знака, що встановлений праворуч від дороги, поширюється на праву смугу руху.

Цей знак повторюється після кожного перехрестя протягом усієї ділянки дороги, де рух маршрутних транспортних засобів організовано по відокремленій смузі.

Водіям інших транспортних засобів рухатися по цій смузі забороняється.

Дорожня розмітка 1.24 – позначає смугу, призначену для руху лише маршрутних транспортних засобів.

Напис літери «А» білим кольором. Згідно з ДСТУ 2587:2010, основа літери повинна бути повернута в бік транспортних засобів, які рухаються.

Розмітка 1.24 застосовується в поєднанні з дорожніми знаками 5.8 «Дорога зі смугою для руху маршрутних транспортних засобів» та 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» і наноситься по осі смуги руху перед перехрестями і за ними. По смузі, яка позначена знаком 5.11 і розміткою 1.24, забороняється рух і стоянка інших транспортних засобів.

Згідно відеозапису, позивач ігнорував законні вимоги працівників поліції щодо зупинення транспортного засобу і продовжив рух по вул. Рішельєвська, проїхавши перехрестя вул. Рішельєвська/вул. Успенська та перехрестя вул. Рішельєвська/вул. Базарна, повернув на вул. Велика Арнаутська у бік вул. Катерининська і зупинився лише перед перехрестям, так як горів червоний сигнал світлофора (файл - відео правопорушення - FILE200420-213137-016194, час з 0:00:24 сек. по 0:01:07 сек.).

Так, відповідно до п. 17.1 Правил дорожнього руху, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 «Дорога із смугою для маршрутних транспортних засобів» або 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.

Згідно п.2 ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: … б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху».

Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положенням ч. 3 ст.122 КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 – 126 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Разом з тим, ч.3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 р. III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 (далі - Інструкція).

За приписами пункту 5 розділу IV Інструкції, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Тому, такі відомості зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 536/583/17.

Своєю чергою, оспорювана у справі постанова повинна відповідати визначеним у статті 283 КУпАП вимогам, які не містять положень про обов`язкове зазначення доказів, що підтверджують факт порушення та вину особи.

Такого висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 524/9162/16-а.

При цьому суд приймає до уваги те, що на відеозаписах (файл – 007, час – 0:00:06 сек., ) працівник поліції зазначає, що відеозаписи долучається до постанови серії ДП018 № 681981від 20.04.2020 року, тому вважає за доцільне приєднати відеозаписи до матеріалів справи, а тому визнає їх належними доказами.

Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації з відеореєстратора зі службового автомобіля та з нагрудних камер поліцейських, з урахуванням дати та часу зафіксованої на відеозйомці, яка співпадає з зазначеною датою та часом в оскаржуваній постанові, дає підстави стверджувати наявність факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення при керуванні мотоциклом «YAMAHA - MOTOR» реєстраційний номер НОМЕР_2 . При цьому, помилки в зазначені марки транспортного засобу не спростовують факт події та вини позивача у правопорушенні.

Сам факт руху по даній смузі визнається позивачем.

Суд вважає, що подані стороною відповідача відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст.ст. 72,73,74,75,76 КАС відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до відповідальності.

Таким чином, з огляду на все вищезазначене в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Інспектор мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача,складання адміністративних матеріалів по справі, розгляду справи на місці вчинення правопорушення, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.

Протиправність дій відповідача з боку позивача не доведена належними та допустимими доказами, а отже з огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відмовляє в позові.

Щодо вимоги про постановляння окремої ухвали відносно інспектора, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 9 ст. 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу в разі порушення закону. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

Однак, суд вважає, що правові підстави для постановлення окремої ухвали у даній справі відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, суд вважає за необхідне стягнути із позивача на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн..

Керуючись ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.9, 23, 30, 33, ст.122, 257, 258, 268, 278, 280, 283 КУпАП, ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до інспектора 2го взводу 7ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Ремієва Рафіка Фейзулаховича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108735, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 5), Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження м. Київ, вул. ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3) про визнання дій протиправними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складено 15.09.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.