Ухвала суду № 91550207, 08.09.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9466/16-ц

Провадження № 2/947/1038/20

УХВАЛА

08.09.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кириковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поновлення строку для подання доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває вищевказана цивільна справа.

У судове засідання призначене на 08.09.2020 року відповідач та його представник не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, однак представник 08.09.2020 року надав до суду клопотання за №44941/20 про поновлення процесуальних строків для подання до суду висновку експертного дослідження №232, з урахуванням того, що такий висновок відповідач отримав лише 31.08.2020 року, проведений на підставі отриманого розрахунку заборгованості від позивача, який було подано до суду позивачем 17.04.2020 року. На підставі викладеного представник відповідача стверджує, що раніше такі докази він не мав можливості подати, а строк пропущений з поважних причин.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши пояснення представника відповідача по справі, дослідивши надане до суду клопотання, додані до нього документи, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Суд зазначає, що позивач звернувся до суду з цим позовом 08 серпня 2016 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року, позовні вимоги ПАТ «БГ Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 користь ПАТ «БГ Банк» заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом по кредитному договору №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року за період з листопада 2014 року по червень 2016 року в сумі 17744 долари 22 центи США.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана цивільна справа на підставі ст. 11-1 ЦПК України, розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 15 листопада 2017 року прийнято вказану цивільну справу до свого провадження та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

Станом на 15.12.2017 року розгляд справи по суті судом не розпочинався.

Надалі,15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі викладеного, судом після 15.12.2017 року розгляд справи здійснювався у відповідності до норм ЦПК України в редакції 15 грудня 2017 року.

Так, подання доказів під час розгляду справи в цивільному судочинстві врегульовано статтею 83 ЦПК України, відповідно до якої сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Розглядаючи зазначене клопотання представника відповідача, судом враховується, що справа з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ повернулась до Київського районного суду міста Одеси для нового розгляду та було прийнята до провадження судом 15 листопада 2017 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» задоволено. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 04 грудня 2018 року – скасовано. Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

02 жовтня 2019 року матеріали цивільної справи №520/9466/16-ц надійшли до Київського районного суду міста Одеси.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03 жовтня 2019 року призначено цивільну справу №520/9466/16-ц за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Факторингових Послуг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до розгляду в порядку загального позовного провадження, у підготовчому судовому засіданні.

22 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи, проведення якої представник просить суд доручити експерту ОСОБА_3 , на розв`язання якої поставити наступне питання: «Чи підтверджується документально сума боргу за кредитним договором №ОАВ-ПЖ-300408-1 від 30.04.2008 року?».

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04.08.2020 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

Також, 04.08.2020 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.09.2020 року.

Суд зазначає, що в обґрунтування незгоди з позовними вимогами, а саме з розрахунком заборгованості, відповідачем заявлялось ще в апеляційній скарзі, поданій до суду 26.09.2016 року, однак про збір таких доказів, як і витребування розрахунку, відповідачем не заявлялось з 15.12.2017 року.

Відповідачем, будучи не згодним з розрахунком заборгованості, за цей час також не надавалось доказів, що останній звертався до банка з вимогою отримання розрахунку та останньому було відмовлено, для подальших дій стосовно збирання доказів на підтвердження викладених посилань.

Також, як вбачається, відповідачем не здійснювались дії з замовлення відповідного експертного дослідження, за період перебування справи в Київському районному суді місті Одеси під час підготовчого провадження, починаючи з 15 листопада 2017 року.

На підставі викладеного, суд вважає не обґрунтованими доводи представника відповідача на підтвердження поважності пропуску строку для подання доказів до суду.

Одночасно судом приймається, що статтею 43 ЦПК України, передбачено, що зобов`язання учасників справи зокрема подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом враховується, що встановлення строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених ЦПК України, певних процесуальних дій.

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що відповідачем та його представником подано клопотання про залучення доказів з пропуском встановленого процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій, та необґрунтовано поважність пропуску такого строку, суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відповідних доказів, у зв`язку з чим у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, а докази додані до заяви про поновлення процесуальних строків, яка зареєстрована канцелярією суду 08.09.2020 року за №44941/20, до розгляду судом не приймаються.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 83, 127, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поновлення процесуальних строків, яка зареєстрована канцелярією суду 08.09.2020 року за №44941/20.

Докази додані до заяви про поновлення процесуальних строків, яка зареєстрована канцелярією суду 08.09.2020 року за №44941/20 – не приймати до розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прооголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у поновленні процесуальних строків до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Калініченко Л. В.