Рішення № 91542624, 14.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/38/19

№ 2/183/439/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, в порядку регресу,-

в с т а н о в и в:

04.01.2019 року Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили стягнути з відповідача, в порядку регресу, суму страхового відшкодування, заподіяну третій особі у розмірі 46700 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 07.04.2017 року між ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 було укладено поліс № АК № 3788835 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу – легкового автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 .

02.07.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля марки «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам автомобілю марки «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобілю марки «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 , завдано механічних пошкоджень, а потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було завдано тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_5 помер на місці.

Відповідно до вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Власник пошкодженого транспортного засобу «Mersedes», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування, на підставі страхового акту та рахунку № ОЦ/091/000/18/0019 від 16.04.2018 року, потерпілому сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 46700 грн.

Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на вимоги ст. 1191 ЦК України, ст. підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38,1 статті 38, ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відповідача ОСОБА_1 письмово не повідомив страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди.

У відзиві на позов представник відповідача – адвокат Горордецька С.М. не спростовувала обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та наявність вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року, яким його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Між тим, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 642/2779/17 ц, від 16.09.2015 року у справі № 6-284цс15 та інших, у яких Верховний суд зазначив, що сам по собі факт несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку, за умови фактичного можливості щодо встановлення самого факту настання страхового випадку та його обставин за допомогою інших джерел, не призвели до необґрунтованих виплат зі сторони позивача, що не може бути підставою для стягнення страхової суми в регресному порядку (а.с. 96-101).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що факт фіксування дорожньо-транспортної пригоди правоохоронними органами та факт притягнення відповідача до кримінальної відповідальності жодним чином не впливає на реалізацію прав позивача на пред`явлення регресного позову до винної особи. При цьому страховик не наділений правом оскарження вироку та не наділений правом відмовити у виплаті страхового відшкодування потерпілій особі через відсутність письмово повідомлення від страхувальника про настання страхового випадку. Також позивач наполягає на помилковому твердженні відповідача про те, що право регресної вимоги виникає у Страховика лише у разі, якщо факт неповідомлення про страховий випадок призвів до здійснення необґрунтованих виплат. Закон України «Про обовзяковке страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не дає визначення терміну «необґрунтована виплата». (а.с. 105-107).

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі (а.с. 36).

Ухвалою суду від 03.02.2020 року суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 71).

Ухвалою суду від 03 лютого 2020 року в якості третьої особи до участі у розгляді справи залучено ОСОБА_2 (а.с. 72,73).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, неодноразово звертався до суду з клопотаннями про проведення судового розгляду в режимі відеконференцзвязку, однак не з`являвся на призначені судові засідання, неодноразово звертався з клопотаннями про розгляд справи у його відсутність, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом по справі встановлено, що 02 липня 2017 року близько 12.55 годин, водій ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по автодорозі «Харків-Сімферополь» з боку с. Губиниха в напрямку с. Вільне, Новомосковського району, Дніпропетровської області. Під час руху, по автодорозі «Харків-Сімферополь», на ділянці 180 км + 100 м водій автомобіля «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , близько 13.00 години (точний час не встановлено) рухаючись із перевищенням допустимої швидкості руху, а саме не менш ніж 110 км/год., не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну самовпевненість, та легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, маючи об`єктивну можливість виявити на смузі свого руху, попереду, перешкоду для руху у вигляді автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався із меншою швидкістю, не вжив заходів щодо зменшення швидкості в результаті чого, допустив зіткнення з даним автомобілем. Після зіткнення автомобіль «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який перевозив в якості пасажирів: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , виїхав на праве відносно напрямку свого руху узбіччя, а автомобіль «Volkswagen Touareg», реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda 626», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , що перевозив в якості пасажира ОСОБА_10 та рухався у зустрічному напрямку руху.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події:

- пасажиру ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани на голові у лобно-тім`яній області, у тім`яній області зліва, в області правого колінного суглоба, садна на голові у тім`яній області справа, на спині, в області лівого ліктьового та колінних суглобів, на гомілках, лівому стегні, синців на животі, в області правого ліктьового суглоба, на лівому стегні, переломів 3,4,5-го ребер зліва, перелому шийного відділу хребта, з крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та розривом спинного мозку, свіжих крововиливів під плеврою легенів, у м`яких тканинах в місці переломів, під внутрішньою оболонкою лівого шлуночка серця (плями Мінакова) нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів, рідкий стан крові. Виявлені ушкодження у сукупності мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень та знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 за чотири - шість годин до моменту огляду трупа на місці дорожньо - транспортної пригоди (17:40 годин) внаслідок закритої тупої травми шийного відділу хребта, що супроводжувалася переломом шийного відділу хребта, з крововиливами під мозкові оболонки, у речовину та розривом спинного мозку, що привело до розвитку травматичного шоку;

- водієві ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми в лобній області ліворуч з переходом на надбрівну дугу, саден в лобній області, закритої тупої травми грудної клітини з численними переломами ребер (3-го та 4-го ребер праворуч по навколохребтовій лінії; 5-го та 6-го ребер праворуч по лопатковій лінії; 7-го, 8-го та 9-го ребер праворуч по задньо - пахвовій лінії: 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го та 9-го ребер ліворуч по навколохребтовій лінії; 4-го, 5-го та 6-го ребер ліворуч по передньо - пахвовій лінії зі зміщенням уламків; 7-го та 8-го ребер ліворуч по середньо-паховій лінії зі зміщенням уламків) з явищами лівостороннього гемопневмотораксу та правостороннього гемотораксу, підшкірної емфіземи лівої половини грудної клітини, масивної підшкірної гематоми по задній поверхні грудної клітини з переходом в поперекову область, з розвитком в посттравматичному періоді пневмонії, численних саден обох нижніх кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, що утворилися від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, що діяли зі значною силою в область грудної клітини, голови та нижніх кінцівок, якими могли бути виступаючі частини салону автомобілю, за умов дорожньо-транспортної пригоди;

- пасажиру ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів 6,7,8-го ребер зліва, які ускладнилися розвитком лівостороннього пневмотораксу (повітря у плевральній порожнині), підшкірної емфіземи зліва, струсу головного мозку, забиття шийного відділу хребта з посттравматичним міозитом шиї, забиття нирок з гематомою лівої нирки, забитих ран у тім`яній області голови, синців на спині, животі, в області грудної клітини зліва, на плечах, передпліччях, в області правого ліктьового та лівого плечового суглобів, на правому стегні, гомілках, в області правого колінного та правого гомілково-ступневого суглобу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, що утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону транспортного засобу за умов дорожньо-транспортної пригоди;

- пасажиру ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів груднини, лівої лопатки, 5-го ребра зліва, струсу головного мозку, підшкірної гематоми на лобі, синців навколо очей, у правій завушній області, на спині, животі, плечах, в області правого плечового та правого ліктьового суглобів, на правому передпліччі, стегнах, правій гомілці, крововиливу на склері лівого ока, саден на лобі, носі, лівій щоці, у лівій скроневій області, на правому передпліччі, у лівій надплічній області з розповсюдженням на області лівого плечового суглобу в області лівого ліктьового та колінних суглобів, на лівій гомілці, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону транспортного засобу за умов дорожньо- транспортної пригоди;

- пасажиру ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому зовнішньої стінки правої гайморової пазухи, гематоми в лобній області ліворуч, закритого перелому зовнішньої лодижки правого гомілковостопного суглобу без зміщення уламків, численних саден та гематом на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону автомобілю, за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Своїми діями водій ОСОБА_1 , грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 12.3 Правил дорожнього руху України

Внаслідок ДТП зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2018 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, ОСОБА_12 звільнений від відбування покарання, на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році» (а.с. 10-15).

Згідно полісу № АК 378835 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.04.2017 року позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу – легкового автомобіля «Volkswagen», державний номер НОМЕР_1 (а.с.9).

ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», на підставі заяви спадкоємця загиблого у ДТП ОСОБА_5 – ОСОБА_2 , на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 46700 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16-29).

Позивач наполягає на тому, що має право регресної вимоги до відповідача, у відповідності до вимог п.п. я) п.38.1.1 ст. 38

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

У пп.«ґ» 38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на який позивач посилається, як на підставу свого позову, передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 цього закону.

Відповідно до пп.33.1.4 п.33.1 ст.33 закону №1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше від трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього закону, — МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування. Проте якщо: факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до ї відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування - то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинне ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування шкоди у недоговірних зобов`язаннях.

Це узгоджується з висновками, викладеними у постановах ВСУ від 16.09.2015 у справі №6-284цс15 та від 22.03.2017 у справі №6-2011цс16.

Отже, якщо: факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до

відповідальності; сама страхова компанія відповідача його визнала, узгодила з потерпілим розмір страхового відшкодування та сплатила його, в даному конкретному випадку , неповідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути самостійною вимогою та підставою для пред`явлення регресного позову, оскільки не ґрунтуються на правильному застосуванні пп.33.1.4 п.33.1 ст.33, пп.«ґ» 38.1.1 п.38.1 ст.38 закону №1961-IV.

Крім того, слід звернути увагу на ту обставину, що ПАТ «Українська пожежна-страхова компанія», на яку, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, покладено обов`язок доводити обставини, на які вона посилається, як на підставу свого позову, не доведено, що відсутність письмового повідомлення про ДТП призвела до необґрунтованих виплат. Навпаки, позивач наполягає на тому, що ними в межах страхового ліміту, за заявою потерпілого, проведено обґрунтовану виплату, відповідно до вимог діючого законодавства.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія» у задоволенні позову до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування збитків, в порядку регресу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В.Сорока.