Рішення № 91542546, 15.09.2020, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/704/20

Провадження № 2/181/192/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Літвінової Л.Ф.,

з участю секретаря судового засідання - Макогон І.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопавлівської сільської об`єднаної територіальної громади Межівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на земельну ділянку розміром 4,7151 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0008 та земельну ділянку розміром 4,6193 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0007, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Богданівської сільської ради (Новопавлівська сільська об`єднана територіальна громада) Межівського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом спадкового майна після матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на майно, що належало їй на праві приватної власності. До спадкового майна відносяться: земельна ділянка розміром 4,7151 га, кадастровий номер 1222681100:01:033:0008 та земельна ділянка розміром 4,6193 га, кадастровий номер 1222681100:01:033:0007, які знаходяться на території Богданівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. Відповідно до заповіту ОСОБА_2 - «Все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 ». 04 серпня 2020 року вона звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкового майна спадкодавця ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приватного нотаріуса Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпової І.П.. 04 серпня 2020 року зазначений приватний нотаріус, вивчивши документи, що знаходяться у спадковій справі № 178/2019 р. та в зв`язку з тим, що спадкоємцем не надані документи, що посвідчують право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 , що суперечить п. 4.12, 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, та ст. 67, 68 Закону України «Про нотаріат». На підставі ст. ст. 49, 67, 68 Закону України «Про нотаріат» та п. 4.12, 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», та глави 13 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» постановила: відмовити гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її матері гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку, розміром 4,7151 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0008, та земельну ділянку, розміром 4,6193 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0007. Відсутність правовстановлюючих документів у спадковій справі, відсутність їх у спадкоємців дає всі підстави вважати, що ці правовстановлюючі документи втрачені. В газеті «Межівський меридіан» № 32 від 15 серпня 2020 року було опубліковане оголошення про втрату правовстановлюючих документів.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не прибула, повідомлена належним чином, проте позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні у повному обсязі, просила справу розглянути в її відсутність, про що надала заяву до суду.

Представник позивача ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність. На задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача - Новопавлівської сільської об`єднаної територіальної громади до суду не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглянути справу без участі представника, про що надав відповідну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10). Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка розміром 4,7151 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0008 та земельна ділянка розміром 4,6193 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0007, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Богданівської сільської ради (Новопавлівська сільська об`єднана територіальна громада) Межівського району Дніпропетровської області. Дані обставини підтверджуються Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.11-13, 14-16).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй доньці ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 25 вересня 2017 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.9).

Постановою приватного нотаріуса Межівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Філіпової І.П. від 04 серпня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 на земельну ділянку, розміром 4,7151 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0008, та земельну ділянку, розміром 4,6193 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0007, в зв`язку з тим, що спадкоємцем ОСОБА_1 не надані документи, що посвідчують право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.17-18).

Оголошення в газеті «Межівський меридіан» № 32 від 15 серпня 2020 року свідчить про втрату державних актів (а.с.19).

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ст.ст. 1233 і 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Згідно ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку про необхідність визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст.200, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1223, 1225, 1266, 1296 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Новопавлівської сільської об`єднаної територіальної громади Межівського району Дніпропетровської області (місце знаходження: 52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, буд.19, ЄДРПОУ 04340230) про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку розміром 4,7151 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0008 та земельну ділянку розміром 4,6193 га, кадастровий № 1222681100:01:033:0007, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Богданівської сільської ради (Новопавлівська сільська об`єднана територіальна громада) Межівського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом спадкового майна після матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2020 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова