Ухвала суду № 91542291, 15.09.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3244/20

Провадження № 2/0203/1122/2020

УХВАЛА

15 вересня 2020 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (далі – ТОВ «АТБ-МАРКЕТ»), в якій просить суд:

- ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 31.03.2020 року визнати незаконною, протиправною бездіяльністю ТОВ «АТБ-МАРКЕТ»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надати ОСОБА_1 відповідь на його заяву від 31 березня 2020 року.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України). Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, адреси електронної пошти позивача за наявності.

У відповідності до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Проте, позивачем у позовній заяві не зазначені підстави звільнення його від сплати судового збору. При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на положення ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та ст. 81 ЦПК України щодо підстав несплати ним судового збору за подання до суду позовної заяви, оскільки по-перше, станом на момент звернення позивача до суду з позовом (08.09.2020 року) порядок сплати судового збору та звільнення від його сплати регламентується Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI. Натомість Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 регламентує порядок сплати державного мита за вчинення в інтересах фізичних та юридичних осіб дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами, з урахуванням об`єктів його справляння, проте не регламентує порядок сплати судового збору, зокрема, за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру. Також ст. 81 ЦПК України (в редакції станом на 13.08.2020 року, чинній на момент звернення позивача до суду), визначає обов`язок доказування та подання доказів учасниками справи та не встановлює підстав звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

З огляду на викладене, позивачу слід зазначити у позовній заяві підстави його звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, визначених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, адреси електронної пошти позивача за наявності;; підстав звільнення позивача від сплати судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір»;

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва