Вирок № 91542064, 10.09.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2077/20

№ провадження 1-кп/208/509/20

ВИРОК

Іменем України

10 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Ізотова В.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л., прокурора Бойченка В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Редька С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020040160000342 від 25.02.2020 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Царичанського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, на утриманні осіб немаючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 10.04.2001 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 3 років позбавлення волі, звільнений 03.12.2002 року із Крюковської ВК Полтавської області умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 11 місяців 8 днів;

- 12.06.2003 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, 12.08.2006 року звільнений із П`ятихатської ВК Дніпропетровської обл., умовно-достроково, невідбутий строк покарання становить 28 днів;

- 02.12.2009 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 02.07.2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 1 місяця позбавленні волі, 17.11.2011 року звільнений із Солонянської ВК Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання;

- 07.06.2013 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 28.03.2016 року з Дніпропетровської ВК № 89, за ухвалою Ленінського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року за ст. 81 КК України умовно-достроково, не відбутий строк покарання - 1 рік 24 дні;

- 10.11.2017 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднане частково невідбуте покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.06.2013 року, до відбування покарання - 1 рік 1 місяць позбавлення волі, звільнився 27.06.2019 року з Синельниковської ВК Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

01.02.2020 року приблизно о 20:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні кафе-бару «У камина», розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Сергія Слісаренко, 5-А, разом з раніше незнайомим йому ОСОБА_2 разом розпивали спиртні напої. Потерпілий ОСОБА_2 , поклавши на стіл мобільний телефон на кілька хвилин залишив приміщення кафе-бару. ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_2 тимчасово втратив контроль над своїми речами, після чого у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на таємне, із корисливого мотиву викрадення майна, що належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 01.02.2020 року приблизно о 20:15 год., діючи повторно, умисно, таємно, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями здійснює таємне незаконне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні кафе-бару «У камина» розташованого у буд. 5-А по вул. Сергія Слісаренка в м. Кам`янське, де разом з потерпілим ОСОБА_3 розпивали спиртні напої, побачив як на столі лежить мобільний телефон, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, умисно, із корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон марки «HUAWEI Y6» моделі «ATU-L21» синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEІ 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар» НОМЕР_3 та сім карта мобільного оператора «ВФ Україна» НОМЕР_4 , які майнової цінності для потерпілого не мають, на якому знаходилось захисне скло, карта micro-SD та протиударний чохол, які майнової цінності для потерпілого не мають, що на праві власності належить потерпілому ОСОБА_2 , вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/104-10/1/146 від 04.03.2020 року складає 2 103, 67 грн. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину, викраденим майном у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 2 103, 67 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 провину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, суду пояснив, що у день, час та місці, зазначені в обвинувальному акті, перебував у барі разом з потерпілим, який через деякий час вийшов з приміщення бару. Він помітив, що потерпілий залишив свій мобільний телефон на столі, за ним ніхто не спостерігав, тому вирішив його викрасти, забрав телефон зі стола та залишив приміщення бару. В подальшому, телефон заклав до ломбарду на власні документи, отримані кошти витратив на власні потреби. З потерпілим дійшов згоди щодо відшкодування шкоди, викупив викрадений телефон та повернув йому, щиро кається у вчиненому, зазначає, що сприяв слідству, прохає призначити йому мінімальне покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 надав до суду заяву про проведення підготовчого та судового розгляду за його відсутності, цивільний позов ним не заявлено, завдана кримінальним правопорушенням майнова шкода відшкодована.

Дане кримінальне провадження розглянуто судом згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозуміло зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною та істинною. Судом також роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У звязку з цим, докази судом не досліджувалися і їх оцінка судом не проводилаcя.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, встановлена і доведена та його дії кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. 65 - 67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме - згідно ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, класифікується як нетяжкий злочин;

- особу винуватого, який раніше неодноразово судимий, скарг за місцем проживання не надходило, перебування його на обліку лікаря нарколога, неперебування на обліку лікаря психіатра, його соціальний та сімейний стан, а саме неперебування у шлюбі, відсутність офіційного працевлаштування та осіб на утриманні, наявність обставин, що пом`якшують покарання - щирого каяття та добровільного відшкодування завданого збитку, наявність обставини, що обтяжує покарання - рецидиву злочинів;

- досудову доповідь, формалізовану інформацію, що характеризує обвинуваченого ОСОБА_1 , складену інспектором Заводського РВ філії ДУ «Центр пробації» Абдулаєвою О.В. На думку уповноваженого органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, дуже високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити дуже високу небезпеку для суспільства, на думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення особи, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах середньої санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Клопотань щодо обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили до суду не надходило.

По справі наявні процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової експертизи, витрати на проведення якої відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, арешт, накладений в межах кримінального провадження на речовий доказ, підлягає скасуванню в порядку ч. 4 ст. 174 КПК України з огляду на припинення існування обставин, що були підставами для його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави вартість проведеної судово-товарознавчої експертизи № 19/104-10/1/146 від 04.03.2020 року у сумі 628, 04 грн (шістсот двадцять вісім гривень чотири копійки).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 06.03.2020 року № 208/1527/20, 1-кс/208/453/20 на мобільний телефон «Huawei Y6», синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон «Huawei Y6», синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

- договір фінансового кредиту під заставу - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ізотов В.М.