Ухвала суду № 91540394, 09.09.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/173/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 рокум. Бердянськ

Колегія суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Фоміна Г.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Бубнова Д.Ю.,

представника потерпілих Пшеничного І.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

захисників Горб Ю.В.,

Козлова О.Ю.,

Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В.,

Плотниченка М.М.,

Сивової Я.В.,

Тертишної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду клопотання прокурора Фоміна Геннадія Вікторовича про продовження запобіжного заходу, про зміну запобіжного заходу, клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 – адвокатів Горб Юлії Вікторівни, Тертишної Катерини Олександрівни про зміну запобіжного заходу, клопотання адвоката Тертишної Катерини Олександрівни про визначення місця попереднього ув`язнення, захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Плотниченка Миколи Миколайовича про зміну запобіжного заходу, захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 – адвоката Сивової Яни Віталіївни про зміну часу обмеження по кримінальному провадженню, внесеному 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588 відносно:

ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановила:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження, внесене 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588.

Прокурор Фомін Г.В. звернувся до суду з клопотаннями про продовження раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які він мотивував наступним. Підставою для обрання та продовження під час судового розгляду запобіжних заходів відносно обвинувачених була наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України. Вважає, що вказані підстави не зменшились та продовжують мати місце на даний час. Наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) підтверджується складеним та направленим до суду обвинувальним актом, в якому викладені як фактичні обставини, так і роль та участь обвинувачених у вчиненні злочинів. Крім зазначеного, обґрунтованість підозри (обвинувачення) підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами: протоколами оглядів та обшуків, слідчих експериментів, висновками експертиз, матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів та НСРД, даними в судовому засіданні показами потерпілих та свідків. Вказані в клопотаннях особи обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), які згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів. ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, не одружений, дітей на утриманні не має, ОСОБА_6 не має постійного місця проживання, дітей, не одружений, ОСОБА_10 не має постійного місця мешкання, не одружений, дітей на утриманні не має, ОСОБА_3 не одружений, дітей на утриманні не має, після засудження в 2014 році до покарання у вигляді позбавлення волі ухилявся від відбуття покарання, офіційно перебував у розшуку, ОСОБА_11 постійного місця мешкання не має, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у них стійких соціальних зв`язків. У разі не продовження строку тримання під вартою або обрання іншого виду запобіжного заходу, перебуваючи та вільно пересуваючись на свободі, обвинувачені зможуть безперешкодно змінити місце проживання і тим самим переховуватись від суду. Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків підтверджується тим, що вина обвинувачених в даному кримінальному провадженні доводиться, в тому числі, поясненнями потерпілих, свідків, які викривають їх в скоєнні злочину, і анкетні дані яких відомі обвинуваченим. До теперішнього часу залишається актуальним факт погроз на адресу потерпілої ОСОБА_1 , свідків у даному кримінальному провадженні та їх родичів, які мали місце у липні поточного року. За даними фактами досудове розслідування триває, що об`єктивно підтверджує здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні та вказує на те, що продовжують існувати обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України. В разі не перебування обвинувачених під вартою вони матимуть реальну можливість для впливу на як вже допитаних потерпілих та свідків з метою помсти, так і для залякування ще не допитаних свідків з метою зміни ними показань. Оскільки не встановлені всі особи, які причетні до злочину, скоєного відносно ОСОБА_18 , у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , і які також обвинувачуються в організації озброєної банди та участі в ній, до складу якої входять ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , в разі обрання відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу вони зможуть спілкуватися з даними особами та відповідно перешкоджати кримінальному провадженню. Просив продовжити запобіжні заходи, застосовані до обвинувачених раніше.

Крім зазначеного, прокурор Фомін Г.В. надав суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 , в якому зазначив, що 07 вересня 2020 року під час перебування ОСОБА_9 в м. Бердянську в зв`язку із судовими засіданнями у кримінальному провадженні встановлено факт грубого порушення ОСОБА_9 покладених на нього ухвалою суду обов`язків щодо перебування під домашнім арештом, який полягає у вільному, безпідставному та не контрольованому пересуванні та перебуванні ОСОБА_9 у зонах відпочинку м. Бердянська після судового засідання у вечірній час доби. За даним фактом Бердянським ВП ГУНП до ЖЄО за № 23806 від 07 вересня 2020 року зареєстровано повідомлення про порушення ОСОБА_9 покладених на нього ухвалою суду обов`язків дотримання умов цілодобового домашнього арешту. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу враховується дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше. Крім зазначеного, продовжують мати місце обставини, які були підставами для обрання та продовження ОСОБА_19 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що викладені в клопотаннях про продовження запобіжного заходу іншим обвинуваченим. Вважає, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як всі інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого. Стан здоров`я ОСОБА_9 не перешкоджає його триманню під вартою. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 днів, розмір застави не визначати.

Захисники обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 адвокати Горб Ю.В., Тертишна К.О. звернулись до суду з клопотаннями про зміну своїм підзахисним запобіжного заходу, вказали, що не погоджуються в повній мірі з існуванням ризиків, вказаних прокурором, та які відображаються в ухвалах суду при вирішенні питання про продовження міри запобіжного заходу. Ризики, якими обґрунтовано необхідність тримання під вартою особи, в сукупності не виправдовують тримання під вартою. ОСОБА_10 одружений, до затримання мав на утриманні неповнолітню дитину, працював в ГУМВС в Дніпропетровській області в якості співробітника на посаді міліціонера патрульної служби. ОСОБА_3 має позитивні характеристики, з 1981 року зареєстрований та фактично проживає разом з матір`ю в квартирі, яка належить їй на праві власності, мати ОСОБА_3 має тяжкий стан здоров`я та потребує постійного догляду. ОСОБА_5 є внутрішньо переміщеною особою, має в м. Дніпрі постійне місце проживання, проживає в орендованій квартирі зі своєю сім`єю – матір`ю та бабою. Мати обвинуваченого працює, а його баба має слабкий стан здоров`я та потребує постійного догляду. ОСОБА_12 має позитивні характеризуючи дані, постійне місце проживання та роботи; одружений, має двох малолітніх дітей. У ОСОБА_12 є проблеми зі здоров`ям, він потребує регулярного проходження діагностик, обстеження, лікування, що неможливо в умовах СІЗО. ОСОБА_11 позитивно характеризується, має постійне місце проживання з дружиною та малолітньою дитиною в квартирі, яка на праві власності належить його матері. Крім зазначеного, ОСОБА_11 працював в ГУМВС в Дніпропетровській області в якості співробітника на посаді міліціонера патрульної служби міліції, є учасником бойових дій щодо участі в АТО, має проблеми зі здоров`ям та потребує регулярного обстеження, лікування, оскільки за час участі в АТО отримав бойові травми та контузію. Ризик впливу вказаних обвинувачених на потерпілих та свідків є належно не доведеним, жодних об`єктивних даних про будь-який вплив чи можливий вплив на потерпілих стороною обвинувачення не зазначалось. Всі потерпілі допитані, потерпіла ОСОБА_1 взагалі не посилалась на особи ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , відсутні прямі чи непрямі свідки, які би будь-яким чином вказували на них як на осіб, причетних до злочинів. Жодна особа не зверталась у відповідності із Законом України «Про забезпечення заходів безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві» про незаконний тиск на них. Крім того, перебування під домашнім арештом з носінням електронного засобу контролю, взагалі унеможливлює спілкування обвинувачених з потерпілими та свідками. Ризик щодо спілкування обвинувачених з іншими обвинуваченими або невстановленими особами взагалі не підлягає жодній критиці, оскільки сторона обвинувачення жодним чином не довела будь-який зв`язок, відносини з абстрактними невстановленими особами, такий ризик є припущенням та фактично не може бути покладений в основу продовження тримання під вартою. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили змінити обраний раніше обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю та додатково покласти на обвинувачених обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Крім зазначеного, адвокат Тертишна К.О. в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 звернулась до суду з клопотанням про визначення місця попереднього ув`язнення. Захисник зазначила, що після направлення обвинувального акту стосовно вищевказаних осіб до Бердянського міськрайонного суду їх з невідомих причин, без визначення судом місця попереднього ув`язнення було поміщено до ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор», хоча особи, взяті під варту та закріплені за Бердянським міськрайонним судом, мають утримуватися за територіальним принципом у Вільнянському слідчому ізоляторі. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду, в тому числі – про обрання запобіжного заходу, в якому повинно бути визначено місце тримання під вартою. Жодна ухвала про обрання або продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 не містить визначення та обґрунтування необхідності зміни за територіальним принципом місця попереднього ув`язнення, що є порушенням їх прав. Зауважила, що відповідно до Закону України «Про встановлення заходів забезпечення безпеки особам, що беруть участь у кримінальному судочинстві» щодо вказаних обвинувачених не застосовувались заходи безпеки, що могло би бути підставою для їх утримання в місці попереднього ув`язнення з порушенням територіального принципу. Крім зазначеного, в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» наразі перенаселення камер утримання, через що порушуються санітарно-гігієнічні умови, неможливо дотримуватись карантинних заходів. Також утримання обвинувачених в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» створює певні перешкоди у вільному спілкуванні адвокатів з підзахисними, що порушує право на захист. Просила визначити місцем попереднього ув`язнення на час дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

Адвокат Плотниченко М.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про зміну останньому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м`який у вигляді особистого зобов`язання. Захисник зазначив, що відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини. За наявності законних підстав суд має право обрати, змінити або скасувати будь-який запобіжний захід, обраний раніше щодо обвинуваченого. Вважає, що ризики, які раніше були підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відсутні. Такий запобіжний захід, як домашній арешт, на сьогодні не відповідає обставинам та дослідженим судом матеріалам справи, особі обвинуваченого, є занадто суворими та такими, що суттєво та беззаперечно порушує конституційні права ОСОБА_20 , внаслідок чого до нього слід застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Досліджені судом всі наявні у сторони обвинувачення докази не містять в собі об`єктивних даних, які б підтверджували участь ОСОБА_2 в банді та організації злочину, обвинувачення об`єктивно є необґрунтованим, надуманим та базується лише на припущеннях сторони обвинувачення. Ні потерпіла, ні свідки у своїх показах не вказують на участь ОСОБА_2 у скоєнні злочину. Протоколи за результатами прослуховування аудіозаписів спілкування інших обвинувачених між собою складені з грубим порушенням норм кримінального процесуального закону, про що стороною захисту були подані клопотання про визнання їх недопустимими доказами. ОСОБА_2 характеризується позитивно, має постійне місце мешкання, роботу і міцні соціальні зв`язки, у нього є дружина та двоє дітей. ОСОБА_20 бажає всіляко сприяти скорішому судовому розгляду кримінального провадження, так як особисто зацікавлений в прийнятті судом об`єктивного та обґрунтованого рішення. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню взагалі є надуманим стороною обвинувачення. ОСОБА_2 ніякого відношення до вбивства не має, зустрічатися йому ні з ким. Після спливу двох років органом досудового розслідування більше ніяких осіб, причетних до вбивства, не встановлено, є виділене кримінальне провадження, наявністю якого сторона обвинувачення маніпулює, безпідставно використовуючи його для обґрунтування неіснуючих ризиків. ОСОБА_2 позитивно характеризується, має постійне місце мешкання та роботи, міцні соціальні зв`язки – має дружину, двох дітей, є єдиним годувальником в сім`ї. За родом виробничої діяльності у обвинуваченого виникає необхідність виїзду у відрядження в інші міста і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту перешкоджає йому виконувати свої посадові обов`язки. Обвинувачений та його малолітня дочка мають ряд хронічних захворювань, вони потребують як профілактичного, так і оперативного лікування, для чого необхідно залишати постійне місце перебування. За наведених обставин запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є не співрозмірним та суттєво порушує конституційні права ОСОБА_2 на вільне пересування. Він сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, передбачені нинішнім запобіжним заходом, обмеження не порушує. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання може у повній мірі забезпечити беззаперечне виконання ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечити безперешкодний судовий розгляд кримінального провадження. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на більш м`який – у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_21 пояснив, що наразі продовжують існувати обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченими особливо тяжких злочинів, що підтверджено поясненнями потерпілих, свідків та дослідженими судом матеріалами кримінального провадження, а також ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Скоєні обвинуваченими злочини є особливо тяжкими, набули значного суспільного резонансу, більшість з обвинувачених не мають стійких соціальних зв`язків. Вина обвинувачених підтверджується, в тому числі – показами свідків, частина яких ще не допитана, залишається актуальним факт погроз на потерпілу, свідків та членів їх сімей, досудове розслідування за даними фактами триває. Просив врахувати поведінку обвинувачених в залі судового засідання, а саме – наявність погроз на адресу прокурора, представників потерпілих. До вчинення злочину можуть бути причетні інші особи, з яким в разі перебування на свободі обвинувачені матимуть можливість спілкуватися, що буде перешкоджати даному кримінальному провадженню. Щодо клопотання про зміну ОСОБА_9 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою зазначив наступне. При обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не передбачено вільного пересування обвинуваченого, однак 07 вересня 2020 року у вечірній час ОСОБА_9 був помічений в м. Бердянську. Його твердження про те, що він ходив до аптеки, не підтверджено, оскільки поблизу його перебування аптеки були відсутні, пігулок при собі він не мав. Вважає, що порушення умов домашнього арешту є підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу на більш суворий. Наявність стійких соціальних зв`язків не є безумовною підставою для відмови у задоволенні такого клопотання, стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просив продовжити обвинуваченим раніше обрані запобіжні заходи, а ОСОБА_9 змінити запобіжний захід на тримання під вартою без визначення застави. В задоволенні клопотань захисників просив відмовити.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник адвокат Бубнов Д.Ю. просили клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотань захисників – відмовити. Крім зазначеного, представник потерпілої просив долучити до матеріалів провадження оптичний носій CD-R диск із записом, завантаженим з мережі Інтернет, на якому відображено факт порушення обвинуваченим ОСОБА_9 обраного йому ухвалою суду від 25 травня 2020 року запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Просив врахувати обставини, які містяться на даному відео під час прийняття рішення за клопотанням прокурора щодо зміни ОСОБА_9 запобіжного заходу.

Представник потерпілих Поплавських адвокат Пшеничний І.А. клопотання прокурора просив задовольнити, проти задоволення клопотань захисників заперечував.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат Козлов О.Ю. клопотання захисників підтримав. Щодо клопотання прокурора зазначив наступне. У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини ризик переховування неможливо ґрунтувати лише тяжкістю покарання. Для обґрунтування існування наявності ризику тиску на свідків прокурор умисно нічого не робить для доставки до суду не допитаних свідків обвинувачення – ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 . Бездіяльність прокурора не може бути підставою для продовження обвинуваченим найсуворішого запобіжного заходу. Крім зазначеного, вказані свідки ОСОБА_6 не бачили, не можуть свідчити проти нього. Факт впливу на свідків з метою помсти взагалі не може розглядатись під час вирішення питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу. В обґрунтування пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення покладено лише його впізнання, але вказані слідчі дії проведено з грубим порушенням норм КПК України, що підтверджено поясненнями допитаних свідків. По кримінальним провадженням за фактами погроз на адресу потерпілої, свідків органом досудового розслідування протягом трьох місяців не проводиться жодних процесуальних дій, що також свідчить про бездіяльність прокурора. По іншому кримінальному провадженню вже два роки не встановлено інших осіб, які могли би бути причетними до вчинення злочину, тобто ризик впливу на цих невстановлених осіб існує внаслідок бездіяльності правоохоронних органів. Всі надані прокурором докази ґрунтуються лише на припущеннях слідчих, що є неприпустимим. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 адвокат Горб Ю.В. підтримала подані клопотання про зміну вказаним обвинуваченим запобіжного заходу. Зазначила про формальний підхід прокурора до клопотань про продовження обвинуваченим запобіжних заходів, шаблонність викладених ним фактів. Потерпілі, всі свідки обвинувачення допитані, також допитані майже всі свідки сторони захисту. Прокурором не доведено ризику впливу на потерпілих, свідків, жоден з потерпілих та свідків не звертався із заявами про здійснення на них впливу з метою зміни показань. Свідки за ст. 115 КК України, які залишились недопитаними, не допитані саме з вини прокурора. Всі обвинувачені мають стійкі соціальні зв`язки, про що зазначено в клопотаннях про зміну обвинуваченим міри запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю може запобігти всім ризикам, зазначеним прокорм, оскільки при обранні такого запобіжного заходу обвинувачені перебуватимуть під постійним контролем.

Захисник обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 адвокат Тертишна К.О. в задоволенні клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу просила відмовити, вважає за необхідне задовольнити подані ними клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт. В разі, якщо колегія суддів прийде до висновку про відмову в задоволенні клопотань про зміну запобіжного заходу, просила розглянути та задовольнити клопотання про визначення обвинуваченим місця тримання під вартою з підстав, викладених в письмовому клопотанні, поданому нею раніше.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Плотниченко М.М. пояснив суду, що вказані в клопотанні прокурора ризики є неактуальними. Тяжкість злочину, яка інкримінується обвинуваченим, не може впливати на міру запобіжного заходу, що обирається обвинуваченим. ОСОБА_2 , перебуваючи під домашнім арештом, виконував всі покладені на нього обов`язки, порушень не допускав. Все обвинувачення відносно ОСОБА_2 ґрунтується лише на декількох розмовах, які не підтверджують вчинення ним злочинів. Потерпілі, свідки не вказували на причетність обвинуваченого до скоєння злочинів. Інші особи, спілкування з якими може на думку прокурора перешкоджати кримінальному провадженню, взагалі відсутні, протягом двох років орган досудового розслідування не може їх встановити. Ризики, вказані прокурором, не мають підґрунтя. Крім зазначеного, адвокат просив врахувати дані про особу ОСОБА_2 , вказані в його клопотанні, та просив змінити обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на особисте зобов`язання. У разі, якщо суд прийде до висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, просив врахувати виробничу необхідність у проведенні ранкових нарад та необхідність постійних відряджень ОСОБА_2 в інші міста та визначити час перебування обвинуваченого під домашнім арештом з 23 години однієї доби до 06 години наступної доби.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 адвокати Кравцов В.М. та Прокопцев С.В. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проти клопотань прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, клопотання захисників просили задовольнити.

Захисник обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 адвокат Сивова Я.В. підтримала позицію інших захисників. Обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 просила змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт. Вказане клопотання було мотивовано нею тим, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 домашнього арешту не порушували, засоби електронного контролю замінені їм на більш якісні. У ОСОБА_8 є малолітня дитина, умови домашнього арешту позбавляють його можливості повноцінного догляду за дитиною. ОСОБА_7 є засновником та керівником підприємства, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, він позбавлений можливості виконувати свої посадові обов`язки. Щодо клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 заперечувала. Пояснила, що ухвалою Бердянського міськрайсуду від 29 травня 2020 року ОСОБА_9 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на ОСОБА_9 покладено обов`язки перебувати цілодобово саме за цією адресою. Порушень визначеного ухвалою суду від 29 травня 2020 року запобіжного заходу ОСОБА_9 не порушував, всі обов`язки виконував, прибуває до суду за кожною вимогою, факти спілкування з потерпілою ОСОБА_1 , свідками відсутні. Питання щодо виконання обов`язків особою, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, під час його перебування в іншому місті з метою участі в судових засіданнях законодавством та ухвалою суду не врегульовано, під час судового розгляду, призначеного на тиждень, місце проживання обвинуваченим не змінено. Обов`язок обвинувачених завчасно визначатися з місцем проживання під час проведення судових засідань та повідомлення про вказане місце проживання не встановлено. Перебуваючи в м. Бердянську, ОСОБА_9 позбавлений допомоги батьків в забезпеченні його харчуванням, ліками. Вважає, що в даному випадку прокурор пішов на поводу у свідків, які помітили ОСОБА_9 біля будинку, в якому він тимчасово проживав. Перебування ОСОБА_9 біля будинку за місцем тимчасового мешкання підтверджено документами, наданими прокурором. З відео, наданого представником потерпілої Олешко Т.М., вбачається, що свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_26 перебували в режимі очікування, а потім переслідували ОСОБА_9 . Таким чином, вказані свідки самі не тільки не уникають спілкування з обвинуваченим, а й провокують таке спілкування, їх поведінка була дуже зухвалою, з їх боку були образи, в тому числі – в сторону адвокатів. Крім зазначеного, ОСОБА_9 в телефонному режимі повідомляв інспектора, який здійснює контроль за виконанням ним умов домашнього арешту, про необхідність залишення місця мешкання з метою придбання ліків. Зазначила про формальне ставлення прокурора до подання ним клопотань про продовження запобіжних заходів, пояснила, що саме прокурор вже тривалий час не забезпечує явку свідків обвинувачення, які залишились недопитаними. Просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про зміну ОСОБА_9 запобіжного заходу на тримання під вартою.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_9 пояснив суду, що він повідомив інспектора про необхідність залишення місця тимчасового мешкання, оскільки після дороги з м. Дніпра, судового засідання, яке тривало до 18 год. 30 хвил, та пошуку житла у нього піднявся тиск і йому необхідно було придбати пігулки. Зі свідками він не збирався спілкуватися, коли вони його побачили біля будинку, в якому обвинувачений орендував житло, ОСОБА_9 став уходити від них, вважає, що з боку свідків була груба провокація. Просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання про зміну йому запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у Рішенні від 15 грудня 2016 року у справі «Ігнатов проти України» вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36).

Ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 21 вересня 2020 року включно; обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці – по 24 вересня 2020 року включно.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_10 , ОСОБА_5 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України; ОСОБА_4 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_3 – у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Таким чином, всі обвинувачені обвинувачуються у скоєнні особливо тяжких злочинів, за які передбачені строки покарання, починаючи з 8 років позбавлення волі до довічного позбавлення волі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину.

Однак, цей фактор можна рахувати виправданим тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжних заходів по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані судом під час продовження обвинуваченим запобіжних заходів.

Вирішуючи попередні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим, колегія суддів встановила, що відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме – ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Судом по даному кримінальному провадженню допитані потерпілі, більшість свідків обвинувачення. До теперішнього часу не допитані свідки сторони захисту, які є понятими, та можуть надати свідчення з приводу правомірності проведення слідчих дій та складання процесуальних документів.

Перебуваючи на волі та будучи обізнаним про місце проживання та роботи свідків, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 матимуть реальну можливість незаконно впливати на них.

При цьому, колегія суддів дійшла висновку про зменшення ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 КК України, а саме – про відсутність ризику впливу на потерпілу, свідків, оскільки по даному кримінальному провадженню були допитані потерпіла та свідки обвинувачення, які дали пояснення, під час яких зазначали, що жодного впливу або тиску на них з боку обвинувачених не було.

Однак, колегія суддів вважає, що обвинувачені, перебуваючи на волі матимуть можливість спілкуватись із невстановленими під час досудового розслідування особами, що причетні до вчинення злочинів, і тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи наведене, у суду є достатні підстави вважати, що у разі відмови в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 – домашнього арешту, обвинувачені можуть вчинити активні дії щодо переховування від суду внаслідок тяжкості злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема – через спілкування з невстановленими досудовим розслідуванням особами, причетними до вчинення злочинів, обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 – впливати на свідків, які до теперішнього часу не допитані, та місце проживання та роботи яких відомо обвинуваченим, що виправдовує необхідність продовження строку запобіжного заходу з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Наявність постійного місця проживання, міцних сімейних зв`язків, позитивних характеристик тощо в даному випадку не може бути беззаперечним стримуючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим раніше обраних запобіжних заходів та про відмову в задоволенні клопотань захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу, а саме – ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на цілодобовий домашній арешт, ОСОБА_2 – на особисте зобов`язання.

Таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по даному кримінальному провадженню існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Крім зазначеного, з урахуванням вищезазначених доводів колегія суддів вважає не доведеними клопотання адвокатів Плотниченка М.М., Сивової Я.В. про зміну умов відбування домашнього арешту, тобто часу обов`язкового перебування обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за місцем проживання.

Щодо клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ч.ч. 3, 4 вказаної статті передбачено, що ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду від 29 травня 2020 року обраний обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою змінено на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням електронних засобів контролю строком на два місяці; на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_9 було покладено обов`язки прибувати за кожною вимогою суду; утримуватись від спілкування з особами, які є потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Поліцейськими Самарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП обвинуваченого ОСОБА_9 поставлено на облік, відносно нього заведено контрольно-наглядову справу щодо контролю за особою, яка перебуває під домашнім арештом. Згідно з інформацією ГУНП в Дніпропетровській області від 07 вересня 2020 року № 1/с-214аз/103/04-2020 відомості щодо порушення обвинуваченим ОСОБА_9 обраного відносно нього запобіжного заходу та покладених на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків відсутні.

Проведення судових засідань по даному кримінальному провадженню було призначено на 07-11 вересня 2020 року, в зв`язку з чим ОСОБА_9 на виконання ухвали від 29 травня 2020 року у вказаний час повинен перебувати в м. Бердянську.

Нормами КПК України не передбачено врегулювання таких випадків, ухвалами суду про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу на домашній арешт та про продовження домашнього арешту обов`язок щодо повідомлення суд та контролюючі органи про тимчасове місце перебування не встановлено.

Як повідомив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , по приїзду з м. Дніпра до м. Бердянська вранці у нього не було часу для вирішення питання про оренду житла, після судового засідання, яке тривало до 18 год. 30 хвил., він орендував житло в будинку АДРЕСА_2 і в зв`язку з погіршенням стану вийшов для придбання ліків. В той же час, згідно рапорту поліцейського ГР Бердянського МВ ГУНП в Запорізькій області ними було здійснено виїзд саме за цією адресою, ОСОБА_9 було супроводжено нарядом поліції до місця проживання.

Згідно відео, наданого представником потерпілої, ОСОБА_9 перебував біля будинку, в якому він орендував житло, його поведінка не свідчила про його бажання спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу задоволенню не підлягає та з метою врегулювання виконання обвинуваченими умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час судового розгляду в м. Бердянську вважає за необхідне зобов`язати обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 повідомляти суд та органи Національної поліції України, які здійснюють організацію виконання ухвали суду про застосування домашнього арешту, адреси їх тимчасового місця проживання на період судового розгляду кримінального провадження в м. Бердянську Запорізької області та заборонити ОСОБА_9 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 покидати вказане житло, окрім часу перебування в Бердянському міськрайонному суді Запорізької області та часу прямування до суду і в зворотному напрямку, а ОСОБА_2 – у визначений ухвалою суду час.

Крім зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що звертаючись з клопотанням про визначення обвинуваченим місця тримання під вартою, адвокат Тертишна К.О. довела необхідність визначення місцем тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)».

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 372 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання прокурора Фоміна Геннадія Вікторовича про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 задовольнити.

В задоволенні клопотання прокурора Фоміна Геннадія Вікторовича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 відмовити.

В задоволенні клопотань захисника обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 – адвоката Сивової Яни Віталіївни про зміну часу обмеження; захисників обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 – адвокатів Горб Юлії Вікторівни, Тертишної Катерини Олександрівни, захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Плотниченка Миколи Миколайовича про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів по 07 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів по 07 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 днів по 07 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 днів по 07 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк тримання під вартою на 60 днів по 07 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 днів по 07 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з раніше визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 09 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 09 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 09 листопада року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 09 листопада року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, з визначеними обов`язками, строком на два місяці, тобто по 09 листопада року включно.

Зобов`язати обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 повідомляти суд та органи Національної поліції України, які здійснюють організацію виконання ухвали суду про застосування домашнього арешту, адреси їх тимчасового місця проживання на період судового розгляду кримінального провадження в м. Бердянську Запорізької області та заборонити ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 покидати вказане житло, окрім часу перебування в Бердянському міськрайонному суді Запорізької області та часу прямування до суду і в зворотному напрямку, а ОСОБА_2 – у визначений ухвалою суду час.

Клопотання адвоката Тертишної Катерини Олександрівни про визначення місця попереднього ув`язнення обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_27 задовольнити.

Визначити місцем тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Державну установу «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)».

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Судді: О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Дністрян