Рішення № 91536478, 11.09.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3827/20

Справа №754/721/20

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2020 року

Деснянський районний суд м. Києва в складі

Головуючого-судді: О.М. Панченко

за участі секретаря судового засідання - Тимошенко К.Г.

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Горбач Г.

представника третьої особи - Самко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо про визнання незаконним і скасування наказу про дисциплінарне стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства «Київпастранс» про визнання незаконним і скасування наказу про дисциплінарне стягнення. Позовна заява обґрунтована тим, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем на посаді водія тролейбусу Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо.

23.10.2019 року т.в.о. директора КТРЕД ОСОБА_2 було підписано наказ №158 про дисциплінарне стягнення, згідно якого оголошено догану за порушення трудової дисципліни (прогул без поважних причин 17.09.2019 року п. 4.1.1 "Інструкції водія тролейбуса" (не повідомив диспетчера про свою відсутність та її причини). В якості підстави винесення вищевказаного наказу вказано службову записку начальника ВЕ Степанової Н.В. від 30.09.2019 року, копія наряду роботи водіїв маршруту №29 на вересень 2019 року, акт про відмову надати письмове пояснення водієм тролейбуса ОСОБА_1 від 30.09.2019 року. Вважає, що власник не лише порушив процедуру, але й не мав правових підстав для застосування стягнення, перед тим, як ухвалювати рішення про застосування до нього догани, роботодавець мав провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Не було дотримано вимог ч. 1 ст.ст. 147-149 КЗпП щодо врахування ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, а відтак вважає винесений наказ безпідставним та незаконним в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 24.01.2020 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

03.03.2020 року від відповідача у справі до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, зазначає про те, що наряди водіїв маршруту погоджуються з профспілковим комітетом та доводяться до водіїв шляхом розміщення на дошці оголошення. Відповідно до наряду роботи водіїв маршруту №29 на вересень 2019 року у позивача 17.09.2019 року є робочим днем (в резерві). Відповідно до Інструкції водія тролейбуса при неможливості прибути на зміну водій повинен заздалегідь повідомити диспетчера ДЕПО не пізніше, ніж за 10 годин до початку зміни. Позивач, знаючи графік роботи не вийшов на роботу 17.09.2019 року, про неможливість прибути не повідомив диспетчера, тому винесення догани позивачу здійснено з дотриманням вимог законодавства.

В судовому засіданні 23.03.2020 року судом до участі у справі залучено як третю особу Первинну профспілкову організацію Вільної профспілки залізничників України Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо.

27.03.2020 року позивачем у справі до суду подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року закрито підготовчий розгляд справи, призначено її розгляд по суті.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення заявлених позовних вимог заперечувала, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КП «Київпастранс» з серпня 2005 року, працює на посаді водія тролейбусу Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО. З 31.10.2016 року був обраний членом профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо про що, згідно ст. 16 ЗУ «Про професійні спілки» їх права та гарантії діяльності було належним чином повідомлено роботодавця.

Наказом в.о. директора Куренівського ТРЕД ОСОБА_2 від 23.10.2019 року №158 п. 1.2 позивачу було оголошено догану за те, що він порушив трудову дисципліну (прогул без поважних причин 17.09.2019 року) та вчинив невиконання вимог п. 4.1 Інструкції водія тролейбуса (не повідомив диспетчера про свою відсутність і її причини).

Підставами для застосування дисциплінарного стягнення до позивача є службова записка начальника ВЕ Степанової Н.В. від 30.09.2019 року, копія наряду роботи водіїв маршруту №29 на вересень 2019 року, акт про відмову надати письмове пояснення водієм тролейбуса ОСОБА_1 від 30.09.2019 року.

В судовому засіданні представник відповідача стверджувала про те, що відповідно до наряду водіїв маршруту №29 на вересень 2019 року у позивача 17 вересня 2019 року був робочий день, що зображено у відповідному наряді символом « Z».

Відповідно до п. 5.2 Положення про робочий часі час відпочинку водіїв трамвая та тролейбуса, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 15.09.2014 року №444, у разі підсумованого обліку робочого часу норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, що встановлена законодавством для водіїв, на кількість робочих днів за календарем п`ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.

Відповідно до п. 4.3 цього ж Положення водіям можуть надаватися два суміжні вихідні дні, які використовуються після щоденного (міжзмінного) відпочинку. Тривалість безперервного відпочинку має бути в межах 42 годин, але не менше 24 годин. При цьому середня тривалість цього відпочинку за обліковий період має бути не менше 42 годин.

Колективним договором КП «Київпастранс» на 2018-2020 роки, п. 3.2 розділу 3 передбачено встановлення для працівників підприємства п`ятиденний, 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Основні трудові права працівників закріплені в ст. 2 КЗпП України та Конституції України.

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Водночас, засобом реалізації права на працю, що гарантовано Конституцією України, є трудовий договір, який укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник або уповноважений ним орган, фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правилами частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Частиною першою статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно зі статті 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями) від 06 листопада 1992 року № 9 зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно із Статутом КП «Київпастранс» п. 7.4.12, Генеральний директор в межах своїх повноважень застосовує заходи заохочення та накладає стягнення. Пунктом 7.4.11 Статуту передбачено, що генеральний директор в межах своєї компетенції видає накази та дає доручення, організовує та перевіряє їх виконання, затверджує документи, які регламентують внутрішній порядок та господарську діяльність підприємства.

В матеріалах справи міститься акт складений 30.09.2019 року заступником директора з експлуатації ОСОБА_3 , начальником відділу правової роботи ОСОБА_4 начальником відділу з експлуатації ОСОБА_5 , провідним інженером з експлуатації ОСОБА_6 про відмову надати письмові пояснення водієм тролейбусу ОСОБА_1 щодо неявки на роботу 17.09.2019 року.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

В матеріалах справи відсутні будь які письмові підтвердження того, що до позивача зверталися з вимогою надати письмові пояснення у зв`язку з його притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплата праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, такого рішення щодо позивача профспілковим комітетом не приймалося.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядження) і повідомляється працівникові під розписку.

Так, адміністрацією КТРЕД не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності, зокрема, вини причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення. Наказ не містить посилання на норму закону, яку порушено, внаслідок чого особа притягується до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, обставини, на які вказує позивач, як підставу для задоволення позову, а саме, що відповідачем було порушено процедуру притягнення його до відповідальності, суд вважає обґрунтованими.

Крім того, відповідачем не надано жодного доказу на те, що він звертався до органу первинної профспілкової організації членом якої є позивач для встановлення для нього шестиденного робочого тижня, що передбачено ст.ст. 50-52 КЗпП України та не надано будь якого документу, який би регламентував порядок складання нарядів та позначення символів у ньому, а саме позначки «Z» (резерв).

Таким чином, аналізуючи докази в їх сукупності, суд вважає, що на підставі описаних вище обставин та доказів наданих сторонами по справі, п. 1.2 наказу в.о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО КП Київпастранс Карабчука Р.В. №158 від 23.10.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення ОСОБА_1 догани підлягає скасуванню.

Судові витрати розподілити між сторонами у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 139, 140, 142, 147, 149 КЗпП України, керуючись ст. ст. 141, 259, 263 -265, 273, 353 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО про визнання незаконним і скасування наказу про дисциплінарне стягнення, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним і скасувати п. 1.2 наказу в.о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО КП Київпастранс Карабчука Р.В. №158 від 23.10.2019 року про оголошення ОСОБА_1 догани.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Київпастранс», 04070 м. Київ, Набережне шосе,2.

Третя особа: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО,04072 м. Київ, вул. Сирецька, 25.

Повний текст рішення суду складено 14.09.2020 року.

Суддя: