Ухвала суду № 91533908, 11.09.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.09.2020 Справа № 554/5476/20

Єдиний унікальний номер справи: №554/5476/20

Провадження № 1-кс/554/12590/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження №42020220750000050 від 21.04.2020 про арешт майна , -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням , посилаючи на те, що діяльність щодо придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання вибухових матеріалів врегульована Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (далі Інструкція), яка затверджена Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 (з подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 13.1 Розділу ІІІ. «Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів» Інструкції, термін вибухові матеріали об`єднує в собі два терміни вибухові речовини та засоби ініціювання. Вибухові речовини це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації - порохи тощо. Засоби ініціювання зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

Згідно з положеннями п. 14 Розділу ІІІ. «Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів» Інструкції, підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються: свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин; платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов`язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

Наукові і учбові організації, які використовують вибухові матеріали або вироби з вибуховими матеріалами, на застосування яких у виробничих умовах немає дозволів органів Держпраці, можуть одержувати в органах поліції дозволи на придбання таких вибухових матеріалів на підставі поданої заяви із зазначенням причин відсутності дозволу органу Держпраці інших документів і відомостей, а також даних про те, до якої групи за ступенем небезпеки під час зберігання і перевезення належать вибухові матеріали, які купуються. Крім того, в заяві зазначаються експлуатаційні документи, у яких містяться вимоги щодо безпеки перевезення і зберігання зазначених вибухових матеріалів.

Підприємство не має права передавати (продавати) вибухові матеріали іншому підприємству за відсутності в останнього дозволу на придбання вибухових матеріалів, виданого органами поліції.

Відповідно до наказу ЦСО «А» Служби безпеки України №128-ос від 09.12.2016 старшого прапорщика ОСОБА_4 призначено на посаду водія основної машини 2 сектору 4 відділу 6 управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», старший прапорщик ОСОБА_4 , вважається військовослужбовцем військової служби за контрактом.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, старший прапорщик ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.05.2020 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 21.05.2020, вогнепальну зброю та бойові припаси у вигляді автомату «АКС-74» калібру 5,45 мм, 5 магазинів до нього, в середині яких знаходились патрони калібру 5, 45 мм у загальній кількості 180 штук та металевий короб, в середині якого знаходилось 1080 патронів калібру 5,45 мм, та зберігав вищевказані предмети у невстановленому в ході досудового розслідування місці до 21.05.2020.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, 21.05.2020 приблизно о «17» год. «26» хв. в ході особистої зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , що відбувалась на автозаправній станції «WOG», яка розташована за адресою: Харківська область, смт. Пісочин, вул. Пушкіна, 1-А, передав останньому автомат «АКС-74» та 5 магазинів до вказаного автомату в середині яких знаходились патрони калібру 5, 45 мм у загальній кількості 180 штук та металевий короб в середині якого знаходилось 1080 патронів калібру 5,45 мм. Крім того, в ході передачі зброї та боєприпасів старший прапорщик ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що грошові кошти за вказану вогнепальну зброю та патрони до неї в сумі 1500 доларів США необхідно переказати на його особисту банківську картку АТ «Ощадбанк» - № НОМЕР_1 .

В подальшому, 26.05.2020 в період часу з 12 год. 59 хв. по 13 год. 25 хв., громадянин ОСОБА_5 , за допомогою банківського терміналу «Приватбанк», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 1, перевів грошові кошти у розмірі 40057 гривень (еквівалент 1500 доларів США, з урахуванням комісії банку) на особисту банківську картку ОСОБА_4 АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 .

Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 10/3/310КПСЕ-20 від 04.06.2020, наданий на дослідження автомат є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - автоматом «АКС-74» калібру 5,45 заводський номер НОМЕР_2 . Надані на дослідження 1260 патронів є боєприпасами, а саме - бойові проміжні патрони 5,45x39 калібру 5,45 мм, призначені для стрільби з бойової нарізної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети), виготовлені промисловим способом.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, умисно, продовжуючи свої злочинні дії, не маючи передбаченого законом дозволу незаконно придбав, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 22.07.2020, бойові припаси у вигляді корпусу ручної гранати Ф-1, корпусу ручної гранати РГД-5, двох підшивачів типу УЗРГМ, металевого коробу (цинку), в середині якого знаходилось 1080 патронів калібру 5,45 мм, та зберігав вищевказані предмети у невстановленому в ході досудового розслідування місці до 22.07.2020.

Надалі, ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, повторно, 22.07.2020 приблизно о «16» год. «00» хв. в ході особистої зустрічі з громадянином ОСОБА_5 , що відбувалась біля зупинки «Дрогобицький Яр», що розташована за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 308, збув останньому корпус ручної гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5, два підшивачі типу УЗРГМ, металевий короб (цинк), в середині якого знаходилось 1080 патронів калібру 5,45 мм, за що одержав від ОСОБА_5 винагороду у вигляді грошових коштів в сумі 400 доларів США.

Відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів наданих Вибухотехнічним управлінням ГУ НП в Харківській області від 22.07.2020 вилучені предмети, а саме два предмети зовні схожі на запали типу УЗРГМ належать до категорії «небезпечні».

Відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів наданих Вибухотехнічним управлінням ГУ НП в Харківській області від 22.07.2020 вилучені предмети, а саме предмет зовні схожий на корпус гранати РГД-5, предмет зовні схожий на корпус гранати Ф-1, належить до категорії «обмежено небезпечні».

Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 10/3/386СЕ-20 від 04.06.2020, надані на дослідження 1080 патронів є боєприпасами, а саме бойовими проміжними патронами калібру 5,45 мм (5,45x39АК), призначеними для стрільби з нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети), виготовлені промисловим способом.

З метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, 03.09.2020 отримано тимчасовий доступ до документів, що становлять банківську таємницю та свідчать про відкриття і подальше використання ОСОБА_4 банківської картки № НОМЕР_1 , номер рахунку НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 00032129, а також вилучено копії відповідної підтверджуючої документації.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що з метою збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Виходячи зі змісту вимогст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним з яких, згідно з п. 7 ч. 2 вказаної статті, є арешт майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, та є тимчасовим позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Метою накладення арешту на грошові кошти в сумі 40057 грн. ( сума яка була переведена ОСОБА_4 громадянином України ОСОБА_5 на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 номер рахунку НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 00032129, які знаходяться на картці № НОМЕР_1 , випущену до рахунку АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 00032129, НОМЕР_3 , відкритого на ім`я підозрюваного ОСОБА_4 , є збереження речового доказу.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягаює задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст.2,7,170-173,309,372 КПК України, слідчий

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Третього слідчого відділу Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження №42020220750000050 від 21.04.2020 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в сумі 40057грн, які перебувають на рахунку № НОМЕР_3 , відкритому АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 00032129, на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1