Ухвала суду № 91532994, 15.09.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4062/20

УХВАЛА

іменем України

15 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" до Новоушицької селищної ради , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новоушицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якій просить суд: - визнати протиправним та скасувати Рішення XVIII сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 09 липня 2020 року №33 «Про розгляд заяв» в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність; - зобов`язати Новоушицьку селищну раду надати товариству з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 16,0000 га з метою подальшої передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (будівництва і обслуговування господарських будівель та споруд сільськогосподарського виробництва) за межами населеного пункту села Куражин, Новоушицького району, Хмельницької області; - скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6823384500:08:001:0284, 6823384500:08:001:0285, 6823384500:08:001:0286, 6823384500:08:001:0288, 6823384500:08:001:0287, 6823384500:08:001:0290, 6823384500:08:001:0289 в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 09 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у якому він зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на спірні земельні ділянки з наступними кадастровими номерами зареєстровано право власності за громадянами, зокрема: 6823384500:08:001:0284 - власник гр. ОСОБА_1 ; 6823384500:08:001:0285 - власник гр. ОСОБА_1 ; 6823384500:08:001:0286 - власник гр. ОСОБА_2 ; 6823384500:08:001:0287 - власник гр. ОСОБА_3 ; 6823384500:08:001:0288 - власник гр. ОСОБА_4 ; 6823384500:08:001:0289 - власник гр. ОСОБА_4 ; 6823384500:08:001:0290 - власник гр. ОСОБА_4 . Вказує, що в даному випадку присутній спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства, а тому просить закрити провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заперечення щодо закриття провадження у справі в якому просив залишити клопотання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про закриття провадження у справі №560/4062/20 - без задоволення та провести судове засідання без участі представника позивача.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та просив задовольнити клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20.05.2013 № 8 вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розгляд справ здійснюється за правилами КАС України лише у разі, якщо за предметом спору та його суб`єктним складом справа належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У зв`язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від адміністративної є наявність у них спору про права, що виникають, зокрема, із земельних правовідносин (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Матеріали адміністративної справи свідчать про те, що позивач претендує на земельні ділянки, які знаходиться у користуванні за громадянами, зокрема: 6823384500:08:001:0284 - власник гр. ОСОБА_1 ; 6823384500:08:001:0285 - власник гр. ОСОБА_1 ; 6823384500:08:001:0286 - власник гр. ОСОБА_2 ; 6823384500:08:001:0287 - власник гр. ОСОБА_3 ; 6823384500:08:001:0288 - власник гр. ОСОБА_4 ; 6823384500:08:001:0289 - власник гр. ОСОБА_4 ; 6823384500:08:001:0290 - власник гр. ОСОБА_4 . Отже, фактичні обставини справи вказують на те, що спірні правовідносини виникли між позивачем і відповідачами, не тільки щодо правомірності оскаржуваного рішення Новоушицької селищної ради та правомірності реєстрації земельних ділянок Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, а щодо набуття у власність земельної ділянки та в подальшому вчинення відповідних реєстраційних дій. Отже, очевидним є те, що в спірних правовідносинах існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №825/478/17 ( провадження № 11-230апп18).

Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання дій відповідача щодо спірної земельної ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (користування) на земельні ділянки.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18.

У п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України судом враховуються висновки Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права.

Враховуючи вищевикладене, в контексті конкретних обставин цієї справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду, що виключає розгляд цієї справи за правилами КАС України.

Також потрібно враховувати, що згідно з ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та висновків, вказаних у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18, суд вважає, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, тому наступає наслідок визначений п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з квитанцією № 0.0.1777461304.1 від 21.07.2020 позивач сплатив судовий збір у розмірі 6306 грн.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про закриття провадження у справі № 560/4062/20 задоволити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 560/4062/20 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" до Новоушицької селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства, а повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Гарячинецьке" сплачений судовий збір в розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) грн, відповідно до квитанції № 0.0.1777461304.1 від 21.07.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя А.М. Ковальчук