Рішення № 91532727, 10.09.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/2350/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участі:

секретаря судового засідання – Завидняк А.В.,

позивач – не з`явився,

представника відповідача – Заяць Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду, через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якій просить суду: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону від 02.04.1994 року), відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 з дати подачі відповідної заяви про призначення пенсії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків вказаних у вищезгаданій ухвалі суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаною позовною заявою.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Свої вимоги мотивував тим, що Постановою КМУ від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Вказує, що відповідно до абз.13 пункту 1 вказаної Постанови до вислуги років для призначення пенсії зараховується на пільгових умовах, зокрема, час перебування на посадах у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007 №431 затверджено Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби.

Відповідно до п.3.1 Наказу МВС від 31.10.2003 року №1276 «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їхніх сімей» військовослужбовцям внутрішніх військ та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України від 17 липня 1992 року №393, а також до вислуги років зараховуються інші види служби (у тому числі на пільгових умовах) для призначення пенсії відповідно до законодавства України.

У зв`язку з викладеним позивач вважає, що лист відповідача в частині необхідності врахування виключно календарної вислуги років не ґрунтується на вимогах закону. Тому вказує, що стаж роботи на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ складав 24 роки 03 місяці 04 дні, що дає право на призначення пенсії згідно абз.3 п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону від 02.04.1994 року).

03 серпня 2020 року від відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що відповідно до п. «б» ст. 1-2 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон України № 2262-ХІІ) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби, зокрема, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно із приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше.

Стаття 17-1 Закону №2262-ХІІ передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393), яким встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до вислуги років зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Пунктом 3 Порядку №393 визначено, шо до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується служба на пільгових умовах, як зазначено в пп. «в» пункту 3 цього Порядку, серед іншого, - у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (а порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007 №431 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.12.2007 за №1350/14617) затверджено Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється із розрахунку 1,5 року за кожен рік служби.

Водночас, стаття 17 Закону №2262-ХІІ визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років при призначенні пенсії.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону №2262-ХІІ, до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони. Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

При цьому, згідно з ч.4 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Виходячи з наведеного, вказує, що в Законі №2262-ХІІ не встановлено, що пенсію за вислугу років можна призначати особам з урахуванням пільгового обчислення. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності такої в даному конкретному випадку - 20 календарних років 6 місяців і більше та встановлено виключний перелік періодів служби, які враховуються до календарної вислуги років.

У судове засідання позивач не з`явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, останнє місце роботи перед звільненням – старший інспектор з міграційного контролю групи імміграційного контролю сектору у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області.

Відповідно до наказу Управління МВС України в Закарпатській області від 07.08.2012 № 176 о/с «По особовому складу» підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого інспектора з міграційного контролю сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Хустського міського відділу (з обслуговування м.Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «ж» з 07.08.2012 року. Вислуга років на день звільнення в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні складає 19 років 10 місяців 06 днів (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи 30.10.2018 року Управлінням МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії виготовлено довідку №955/106/5-2018 згідно якої вислуга років на день звільнення в органах внутрішніх справ у календарному обчисленні складала 19 років 10 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні складала 24 роки 03 місяці 04 дні (а.с.а.с.8-10).

Ліквідаційною комісією УМВСУ в Закарпатській області подано документи для призначення пенсії позивачу за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ.

Листом від 01.08.2019 № 15774 03.19 відповідач повідомив, що у відповідності до пункту «а» ст.12 Закону 2262, пенсія за вислугу років призначається особам, які звільнені зі служби з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року і мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше. Отже, враховуючи дату звільнення (07.08.2012) та календарну вислугу років (19 років 10 місяців та 6 днів), ОСОБА_1 права на пенсію за вислугу років згідно Закону №2262-ХІІ не має (а.с.18).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII (у редакції чинні на дату звільнення позивача зі служби) пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше.

Одночасно стаття 17 Закону № 2262-XII визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.

Згідно з частиною другої статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Виходячи з наведеного, Законом № 2262-XII не передбачено можливості призначення пенсії за вислугу років особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 20 календарних років та 6 місяців і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року № 725/1959/17.

Судом встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 10 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 03 місяці 04 дні. Водночас, згідно наданої позивачем довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області від 30.10.2018 №955/106/5-2018 не можливо встановити, які саме періоди зараховано до пільгового стажу позивача.

Позивачем не надано суду достатніх та достовірних доказів, щодо наявності вислуги років 20 календарних років та 6 місяців і більше.

Враховуючи приписи законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII календарної вислуги років.

Ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України2 (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону від 02.04.1994 року) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 14.09.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору