Ухвала суду № 91532679, 10.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/14707/20

категорія 111031101

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України щодо нарахування податкового боргу по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 70204,18 грн за податкові періоди 2016, 2017, 2018, 2019 роки;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2020 № 0053784-5133-0610 на суму 31589,61 грн та здійснити перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податкові періоди 2016, 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням підпункту «є» пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України у редакціях, чинних на момент нарахування податкового зобов`язання на кожен податковий період.

Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, судом ураховано наступне.

Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Способи судового захисту визначені нормами статті 5 КАС України.

Так, згідно із положеннями частини першої цієї статті КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (п. 3).

У контексті наведеного необхідно вказати, що в силу приписів п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.04.2020 № 0053784-5133-0610, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 31589,61 грн є індивідуальним актом, а тому в разі незгоди з таким актом позивач звертається до суду з позовними вимоги про визнання його протиправним та скасування. Відтак, обраний позивачем у даному позові спосіб судового захисту щодо оскарження податкового повідомлення - рішення не узгоджується із положеннями ст. 5 КАС України.

Також слід наголосити, що відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX установлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.

Розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду позову встановлено в пункті 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI та диференціюються залежно від характеру позову (майновий/немайновий).

Так, у відповідності до положень пп. 1 п. 3 ч. 2 вказаної статті Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом другим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Поряд з наведеним суд зауважує, що зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 05.07.2019 (справа № 826/17147/18), від 20.12.2019 (справа № 808/1779/17), від 18.06.2020 (справа № 820/3942/16).

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України щодо нарахування податкового боргу по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 70204,18 грн за податкові періоди 2016, 2017, 2018, 2019 роки та зобов`язання здійснити перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податкові періоди 2016, 2017, 2018, 2019 роки, з урахуванням підпункту «є» пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України у редакціях, чинних на момент нарахування податкового зобов`язання на кожен податковий період, а також про оскарження податкового повідомлення - рішення від 21.04.2020 № 0053784-5133-0610 носить майновий та немайновий характер.

Ураховуючи зміст прохальної частини позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 2942,80 грн, а саме: за вимогу немайнового характеру про визнання протиправними дій ГУ ДПС у Житомирській області - 2102 грн; за вимоги майнового характеру щодо оскарження податкового повідомлення - рішення від 21.04.2020 № 0053784-5133-0610 - 840,80 грн.

Позивачем приєднано до позову фіскальний чек від 31.08.2020 (платіж № 1014329726) про сплату коштів у розмірі 840,80 грн як судового збору, тобто судовий збір сплачено не у повному обсязі.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України дотримано не було.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання (надіслання) до суду:

- уточненої позовної заяви до відповідача, оформленої з урахуванням положень ст.ст. 5, 160,161 КАС України, в 2-х примірниках;

- доказу доплати судового збору в розмірі 2102 грн, із призначення платежу:*;101;___(реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр)); судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.

Реквізити для дооплати судового збору: отримувач коштів - Житомирська міська отг22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету - 22030101. Документ на підтвердження доплати судового збору подається в оригіналі.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Є.Ю. Романченко