Ухвала суду № 91532365, 10.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24085/14-ц

Провадження 6/127/305/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

за участю боржника ОСОБА_1 та його представника – адвоката Лісуня М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №127/24085/14-ц, –

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №127/24085/14-ц.

Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2015 року позов ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору АТ «Страхова компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість за Договором №999-00038755/1 про надання кредиту від 03.01.2013 року в загальній сумі 64893,79 грн. та судовий збір в розмірі 648,94 грн. На підставі вказаного рішення суду стягувачу було видано виконавчий лист.

31.03.2020 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено договір про відступлення прав вимоги №126, згідно з умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №999-00038755/1 від 03.01.2013 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», внаслідок чого виникла необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні позивача (стягувача) ПАТ «Імексбанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», що стало підставою для звернення до суду.

Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» в судове засідання не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив заяву розглянути в його відсутність, заявлені вимоги підтримує.

Представники АТ «Імексбанк», ПАТ «Страхова компанія «Примор`є» в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду даної заяви були повідомлені судом належним чином.

Боржник ОСОБА_1 та його представник – адвокат Лісунь М.В. в судовому засіданні вимоги заяви не визнали, надали суду письмові заперечення на заяву, які є аналогічними поясненням адвоката в судовому засіданні, просили відмовити заявнику.

Заперечення боржника зводяться до того, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» на адресу ОСОБА_1 не надсилало договір про відступлення прав вимоги №126 від 31.03.2020 року, згідно з умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №999-00038755/1 від 03.01.2013 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», не повідомляло боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором, а тому у боржника відсутні підстави вважати ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» своїм новим кредитором. Крім того, боржник просив врахувати, що додані до заяви про заміну сторони виконавчого провадження додатки, зокрема, витяг з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги не свідчить про те, що до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» перейшло право вимоги саме щодо боржника ОСОБА_1 , а також заявником не додано жодного доказу, що підтверджує відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення, заявник не надав копію виконавчого провадження, матеріалів кредитної справи, тощо, які стосуються даної справи і боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Тому враховуючи належне повідомлення сторін та інших осіб, суд розглянув справу без їх участі, але з участю боржника і його адвоката.

Заслухавши пояснення боржника ОСОБА_1 та його представника – адвоката Лісуня М.В., дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що по цивільній справі №127/24085/14-ц рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2015 року позов ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору АТ «Страхова компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість за Договором №999-00038755/1 про надання кредиту від 03.01.2013 року в сумі 64 893,79 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 40 115,86 грн., заборгованість по нарахованим і несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 6 410,22 грн., комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку в розмірі 9 667,71 грн. та штраф в сумі 8 700,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» судовий збір в розмірі 648,94 грн. (а.с. 151-153).

За заявою стягувача – ПАТ «Імексбанк» на підставі вказаного вище рішення Апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2015 року по цивільній справі №127/24085/14-ц, Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист та 05.06.2015 року направлено на адресу АТ «Імексбанк» (а.с. 156-157).

31.03.2020 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» було укладено договір про відступлення прав вимоги №126, згідно з умовами якого ПАТ «Імексбанк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» набуло право грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №999-00038755/1 від 03.01.2013 року (а.с. 164-166).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), однак згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заміна кредитора у зобов`язанні відповідно до положень ст. 512 ЦК України відбувається шляхом: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за заявою сторони, заінтересованої особи, державного або приватного виконавця замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та підтверджено позицією Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 та від 15 травня 2019 у справі № 370/2464/17.

З огляду на вищевикладене, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Також слід зазначити, що норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

В ході розгляду даної заяви боржник ОСОБА_1 не надав суду доказів виконання зобов`язань перед ПАТ «Імексбанк» за кредитним договором №999-00038755/1 від 03.01.2013 року, а також не надав доказів щодо виконання ним рішення Апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2015 року, яким позов ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору АТ «Страхова компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» заборгованість за Договором №999-00038755/1 про надання кредиту від 03.01.2013 року в сумі 64 893,79 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 40 115,86 грн., заборгованість по нарахованим і несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 6 410,22 грн., комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку в розмірі 9 667,71 грн. та штраф в сумі 8 700,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк» судовий збір в розмірі 648,94 грн.

Судом встановлено, що права кредитора за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 перед ПАТ «Імексбанк», зокрема, за Договором №999-00038755/1 про надання кредиту від 03.01.2013 року, та заборгованість за яким стягнуто судовим рішенням від 05.05.2015 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» набуло на підставі договору про відступлення прав вимоги №126 від 31.03.2020 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 164-166).

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» перейшли всі права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №999-00038755/1 від 03.01.2013 року, тобто товариство набуло прав стягувача за рішенням суду та виконавчим листом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Так, ч.2 ст. 516 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведеного положення закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання вважається належним.

Крім того, відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст. 204 ЦК України.

У даній справі судом не встановлено, що договір про відступлення прав вимоги №126 від 31.03.2020 року оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник. Нікчемність вказаного договору також не встановлена і такими доводами боржник свої заперечення щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні не обґрунтував.

Доводи боржника ОСОБА_1 про відсутність доказів на підтвердження отримання боржником повідомлення про набуття права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», не зумовлюють підстав для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони.

Також доводи боржника ОСОБА_1 про те, що заявником не додано жодного доказу, що підтверджує відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення, не заслуговують на увагу, оскільки без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що з метою виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2015 року по цивільній справі №127/24085/14-ц за позовом ПАТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору АТ «Страхова компанія «Примор`є» про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід замінити стягувача – Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт».

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №127/24085/14-ц - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» по виконанню рішення Апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2015 року по цивільній справі №127/24085/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» (місцезнаходження: м. Одеса, пр-т Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 20971504, МФО 328384, № рахунку НОМЕР_2 ) заборгованість за Договором №999-00038755/1 про надання кредиту від 03.01.2013 року в сумі 64 893,79 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 40 115,86 грн., заборгованість по нарахованим і несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 6 410,22 грн., комісія за розрахункове обслуговування поточного рахунку в розмірі 9 667,71 грн. та штраф в сумі 8 700,00 грн., а також судовий збір в розмірі 648,94 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 15.09.2020 року.

Суддя: