Ухвала суду № 91530426, 10.09.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1222/20

Провадження № 4-с/361/42/20

10.09.2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В., Оряп В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравець Вадима Валентиновича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю ”Кредитні Ініціативи” про визнання неправомірними дії та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року до суду заявником подана скарга на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравець Вадима Валентиновича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю ”Кредитні Ініціативи” в яких він просить про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо винесення 24.01.2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження № 61072714;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про відкриття виконавчого провадження №61072714;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про арешт майна боржника;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника;скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м. КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про арешт коштів боржника;скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м.КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про призначення суб`єкта оціночноїдіяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про стягнення з боржника основноївинагороди;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича вжити відповідні заходи по зняттю арешту, накладеного на майно боржника, та скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусовоговиконання рішення.

Свою заяву обґрунтовує тим, що 16 липня 2014 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ”Кредитні ініціативи” заборгованість у розмірі 1140965 грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

Заявник зазначає, що у зв`язку із набранням вказаного рішення суду, 19 листопада 2014 року видано виконавчий лист, у якому зазначено про те, що рішення набрало законної сили 21 жовтня 2014 року, строк пред`явлення до виконання 21 жовтня 2015 року.

05 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримав від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В.В. постанову про відкриття виконавчого провадження № 61072714 від 24 січня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ”Кредитні ініціативи” заборгованості у розмірі 1140965 грн. 99 коп. та судового збору у розмірі 3654 грн., відповідно до якого стало відомо, що таке відкрито на підставі виконавчого листа № 361/2580/14-ц, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 19 листопада 2014 року.

Також, 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 отримана постанова приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кравця В.В. про стягнення з боржника основної винагороди від 24 січня 2020 року та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 24 січня 2020 року.

12 лютого 2020 року заявник ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, одночасно дізнався, що постановлені і інші постанови, які наразі ним оскаржені.

Заявник посилається на ст. 19 Конституції України, статті 1, 5, ч.ч. 1,2 ст. 12, ч.ч. 1,2 ст. 18 ЗУ ”Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року, а також на ч.ч. 1,2 ст. 25, ч.ч.1, 2 ст. 22 ЗУ ”Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року, зазначає, що враховуючи виконавчий лист, на підставі якого приватним виконавцем була винесена оскаржувана постанова, був виданий 19 листопада 2014 року, тому строк пред”явлення до виконання закінчився ще у 2017 році, тоді як оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом винесена 24 січня 2020 року, тобто, понад два роки після закінчення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Водночас, відомостей, які стали підставою для поновлення строку вищевказаного виконавчого документа для виконання, матеріали виконавчого провадження не містять.

Отже, заявник зазначає, що дії приватного виконавця в частині винесення 24 січня 2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 361/2580/14-ц від 19 листопада 2014 року є неправомірними, а постанова про відкриття виконавчого провадження та інші супутні документи, винесені у зв`язку з наявністю цієї постанови – підлягають скасуванню.

За таким умов, заявник просить суд визнати дії приватного виконавця неправомірними, скасувати усі постанови винесені в рамках виконавчого провадження № 61072714 та зобов`язати приватного виконавця вжити відповідні заходи по зняттю арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 .

26 лютого 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та призначено скаргу до розгляду.

03 березня 2020 року на адресу суду надійшов відзив від приватного виконавця в якому він просить відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

Зокрема у відзиві зазначив, що частиною першою статті 12 Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття, (частина друга статті 12 Закону).

Дійсно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області по справі № 361/2580/ 14-ц набрало законної сили 21.10.2014 - строк пред`явлення до 21.10.2015 (редакція Закону від 21.04.1999).

Разом із тим (і скаржник погоджується з вказаним) 05.10.2016 набув чинності Закон від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, а саме як зазначалось вище протягом трьох років.

Однак, скаржником не взято до уваги (або ж умисно проігноровано), що на виконавчому документі міститься відмітка ВДВС Броварського МУК) про повернення виконавчого документа стягувачу 29.06.2017 на підставі п, 9 ст. 37 Закону (роздруківка з АСВП також додається).

В свою чергу частиною п`ятою статті 37 Закону України ”Про виконавче провадження” передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Тобто трирічний строк необхідно відраховувати саме з дати повернення виконавчого документа, а саме з 29.06.2017.

Таким чином, твердження боржника щодо пропуску встановленого чинним законодавство строку пред`явлення спростовується у повному обсязі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала вимоги викладені у скарзі, пояснення надала аналогічні її змісту, крім того суду пояснила. Так, у скарзі вказано, виконавчий лист, на підставі якого приватним виконавцем була винесена оскаржувана постанова, був виданий 19.11.2014. Таким чином, строк пред`явлення його до виконання закінчився ще у 2017 році. Однак, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом винесена 24.01.2020, тобто, понад два роки після закінчення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Водночас, представник заявника надала суду додаткові пояснення, а саме, як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення у справі №361/2580/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Кредитні ініціативи” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.Вказаним вище рішенням з ОСОБА_1 на користь ТОВ ”Кредитні ініціативи” стягнуто заборгованість у розмірі 1 140 965,99 грн. та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

У зв`язку з набранням законної сили рішення Броварського міськрайонного Київської області 19.11.2014 було видано виконавчий лист, у якому зазначено про те, що рішення набрало законної сили 21.10.2014, строк пред`явлення до виконанні 21.10.2015 року.

24.01.2020 року приватним виконавцем Кравцем В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61072714 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ”Кредитні ініціативи” заборгованості у розмірі 1 140 965,99 грн. та судового збору у розмірі 3 654,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження №61072714 вбачається, що таке відкрито на підставі виконавчого листа №361/2580/14ц, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області ще 19.11.2014 року.

Разом з тим, звернула увагу суду, що вказане вище рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, було оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку та 08.04.2015 Апеляційний судом Київської області було винесено нове рішення.

Так, відповідно до рішення Апеляційного суду Київської області від 08.04.2015 року розмір заборгованості, стягнутий судом з ОСОБА_1 , не змінився, але слід врахувати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України (у редакції, яка діяла станом на день ухвалення рішення суду), питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб на користь яких воно ухвалено видається один виконавчий лист.

З урахуванням викладеного, неможливо виконувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2014, оскільки таке було змінено.

Таким чином, стягувач повинен був звернутися до суду та отримати новий виконавчий лист, який повинен бути виданий на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 08.04.2015, а не на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2014 року.

В свою чергу, приватний виконавець Кравець В.В., отримавши заяву про відкриття виконавчого провадження, повинен був її повернути, оскільки, виконуватися має рішення Апеляційного суду Київської області від 08.04.2015 року, а не рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2014 року.

Вимоги до виконавчого документа зазначені у ч.4 ст. 4 Закону України ”Про виконавче провадження”зазначається, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Представник скаржника зазначила, що стягувач, завідомо знаючи про те, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2014 року було змінено Апеляційним судом Київської області, ввів в оману приватного виконавця, надавши йому заяву про відкриття виконавчого провадження, долучивши до неї виконавчий лист, виданий на підставі зміненого рішення, не повідомивши приватного виконавця про те, що це рішення було змінено.

У свою чергу, приватний виконавець без перевірки законності рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2014 року прийняв заву до виконання та виніс 24.01.2020 року постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника; постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника; постанову про арешт коштів боржника; постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кравець В.В. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання не з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю ”Кредитні Ініціативи”, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд, вислухавши представника скаржника, вивчивши матеріали справи, письмові докази у справі, встановивши обставини справи та виниклі правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 липня 2014 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ”Кредитні ініціативи” заборгованість у розмірі 1140965 грн. 99 коп. та судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

21 жовтня 2014 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2014 року залишено без змін.

Виконавчий лист видано 19 листопада 2014 року.

28 січня 2015 року ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України касаційна скарга представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – задоволена частково. Ухвала апеляційного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року скасована, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

08 квітня 2015 року рішенням Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2014 року - змінено. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”Кредитні ініціативи” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ ”Кредитні ініціативи” заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 140 965,99 грн. (один мільйон сто сорок тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять грн. 99 коп.), яка складається з наступного:заборгованість за кредитом - 597 916,36 грн.,заборгованість за відсотками - 407 779,36 грн., пеня - 135 270,26 грн., судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Із відміток у виконавчому листі у справі № 361/2580/14-ц, провадження № 2/361/1310/14 вбачається, що виконавчий лист був пред`явлений до виконання та повернутий на підставі п.9 ст. 47 ЗУ ”Про виконавче провадження” - 17 червня 2015 року, наступна відмітка про повернення виконавчого листа на підставі п. 9 ст. 37 ЗУ ”Про виконавче провадження” – 29 червня 2017 року.

Згідно відмітки у виконавчому листі рішення набрало законної сили 21 жовтня 2014 року, строк пред`явлення до виконання 21 жовтня 2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи 24 січня 2020 року представник стягувача ТОВ ”Кредитні ініціативи” звернулась до приватного виконавця Кравець В.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження, та із негайним накладенням арешту на все майно боржника.

До заяви доданий оригінал виконавчого листа, засвідчена копія довіреності представника, право установчі документи.

24 січня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 61072714. Вказана постанова отримана боржником 05 лютого 2020 року.

Із постанови про повернення виконавчого документа стягувачу постановлену 29 червня 2017 року державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лопатинською Н.О., (ВП № 51087691) вбачається, що виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 9 ст. 37 Закону України ”Про виконавче провадження”.

Роз`яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29 червня 2020 року.

У виконавчому провадженні також приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кравець В.В. прийняті наступні постанови:

-постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про арешт майна боржника;

- постанова приватного виконавця виконавчого округу м.КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника;

-постанова приватного виконавця виконавчого округу м. КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про арешт коштів боржника;

-постанова приватного виконавця виконавчого округу м.КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про призначення суб`єкта оціночноїдіяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;

-постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про стягнення з боржника основноївинагороди;

-постанова приватного виконавця виконавчого округу м. КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

07 серпня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь від 31 липня 2020 року вих. № 63337 із Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства (м.Київ) про те, що не може надати виконавче провадження № 46148646 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 361/2580/14-ц, провадження № 2/361/1310/14 від 19 листопада 2014 року у зв`язку з тим, що згідно Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, термін зберігання архівних справ три роки, після чого архівні справи знищуються.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державноговиконавцяпростягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно ч. 3 ст. 450 ЦПК України якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника.

Відповідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною першою ст.18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ст.22 Закону України ”Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року (в редакцій станом на дату видачі виконавчого листа) встановлено річний строк пред`явлення до виконання виконавчих документів.

Проте 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України ”Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року, згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання на протязі трьох років.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить три роки.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України ”Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином заявлені у скарзі вимоги та наведені обставини є не обґрунтованими, спростовуються зібраними матеріалами у справі та задоволенню не підлягають.

Щодо посилання представника позивача на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ЗУ ”Про виконавче провадження”, оскільки виданий за рішенням яке було скасовано, а тому приватний виконавець повинен був його повернути стягувачу для належного оформлення, а поданий виконавчий лист не підлягав виконанню, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року зазначено, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ ”Про практику розгляду судами процесуальних питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах”від 25 вересня 2015 року зазначив звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та з врахуванням вищевказаних норм, слід дійти висновку про те, що пояснення представника заявника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на час розгляду справи ані стягувач, ані боржник не зверталися до суду із вимогами про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, та з цього приводу немає судового рішення, на вказані обставини та підстави оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2020 року заявник у поданій 21 лютого 2020 року скарзі не посилався.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Керуючись статтями 258-261, 353, 354, 447-453 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кравець Вадима Валентиновича, заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю ”Кредитні Ініціативи” про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича щодо винесення 24.01.2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження № 61072714;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про відкриття виконавчого провадження №61072714;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про арешт майна боржника;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м.КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про опис та арешт майна (коштів) боржника;скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м. КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про арешт коштів боржника;скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу м.КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про призначення суб`єкта оціночноїдіяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про стягнення з боржника основноївинагороди;скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. КиєваКравця Вадима Валентиновича від 24.01.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця Вадима Валентиновича вжити відповідні заходи по зняттю арешту, накладеного на майно боржника, та скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусовоговиконання рішення,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Радзівіл А.Г.