ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 травня 2007 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., отримавши касаційну скаргу Територіальної виборчої комісії смт. Козин Обухівського району Київської області  на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Державного реєстратора Дуплик С.І., Територіальної виборчої комісії смт. Козин (з ідентифікаційним кодом 33926755) про визнання недійсним запису державної реєстрації, припинення діяльності Територіальної виборчої комісії, призначення комісії з припинення Територіальної виборчої комісії смт. Козин, зобов»язання вчинити дії

у с т а н о в и в :

Представники Територіальної виборчої комісії смт. Козин Обухівського району Київської області ( ідентифікаційний код комісії - 33926755) Лошаков Д.С., Алексейчук І.В., з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2007 року.

У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції.

За змістом частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, до ухвал у розумінні частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України належать рішення суду в адміністративній справі, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання, за умови, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З доданої до касаційної скарги копії вбачається, що йдеться про касаційне оскарження ухвали апеляційного суду щодо вирішення питання про поворот виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2006 року з питань забезпечення позову.

Порядок забезпечення адміністративного позову визначений правилами статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом частини 6 якої ухвала з цього питання може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Оскільки ухвала про забезпечення позову та ухвали з питань пов»язаних з таким забезпеченням постановлені судом першої інстанції, переглядались у апеляційному порядку і не перешкоджають подальшому провадженню у справі, то, згідно частини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, такі ухвали окремо від судових рішень касаційному оскарженню не підлягають.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами представників Територіальної виборчої комісії смт. Козин Обухівського району Київської області на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2007 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Цуркан