Ухвала суду № 91529057, 14.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/12999/20

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій вона просить: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.04.2011 по 22.07.2011, по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити їй компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2011 у справі №2а-3493/11 за період з 01.04.2011 по 22.07.2011, починаючи 06.11.2012 до 02.09.2017 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 вказана позовна заява була залишена без руху, а позивачу було надано строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Здійснивши перевірку позовної заяви на її відповідність вимогам ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суддя встановила, що позовна заява подана до суду з пропуском шестимісячного строку звернення, визначеного ст. 122 КАС України. У зв`язку з цим, було винесено ухвалу від 17.08.2020, якою позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для подання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

До суду надійшла заява, в якій позивач зазначила, що строк звернення до суду був пропущений нею з поважних причин, а тому просила його поновити. В обґрунтування заяви вказала, що не має юридичної освіти та не знає особливостей законодавства, а також має проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим вона не могла знати, що її права порушуються. Крім того наголосила, що про наявність у неї права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати пенсії, їй стало відомо від знайомого, а тому вона звернулась до відповідача із відповідною заявою про виплату зазначеної компенсації, і лише отримавши відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з відмовою, оформленого листом від 13.02.2020, з`ясувала факт порушення своїх прав.

Розглянувши зазначену заяву, суд встановив таке.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення з даним позовом до суду стала невиплата позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2011 у справі №2а-3493/11.

Статтею 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (в тому числі й пенсії), нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається та не заперечується позивачем, що нараховані позивачу на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2011 у справі №2а-3493/11 суми пенсії були виплачені їй 09.10.2017.

Суд зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд наголошує на тому, що законодавець у ст. 122 КАС України виклав саме таке правове регулювання, яке встановлює до правовідносин, що виникли у даній справі, загальне правило про шестимісячний строк звернення з позовом до суду.

Таким чином, суд вважає, що саме з моменту виплати ОСОБА_1 пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, позивач дізналась (мала реальну можливість дізнатись) про порушення своїх прав Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Відтак, перебіг строку звернення до адміністративного суд почався для позивача 10.10.2017, тобто з наступного дня після виплати пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, та закінчився 10.04.2018, після спливу шестимісячного строку з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права на виплату компенсації втрати частини доходів.

Водночас, з вказаним позовом до суду ОСОБА_1 звернулася 06.08.2020, що свідчить на користь висновку про пропуск позивачем встановленого ст. 122 КАС України строку на звернення до суду.

З даного приводу суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Таким чином, поважність причин пропуску строку звернення до суду не може бути пов`язана з тим, що позивач не має юридичної освіти та не знає законодавства, оскільки така обставина не пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання позову до суду.

Той факт, що із заявою про виплату компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області, позивач звернувся до відповідача, не змінює часу, з якого вона повинна була або могла дізнатись про порушення своїх прав.

Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною часовою передумовою звернення до суду.

Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не могла звернутися до адміністративного суду в межах визначеного законодавством строку.

Будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду або надавали б суду підстави обчислювати строк звернення до суду з іншої дати, ніж з 10.10.2017, та вважати строк звернення до суду не пропущеним або пропущеним, але з поважних причин, поданий позов із клопотанням про поновлення пропущеного строку не містять.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено поважності причин пропуску строку звернення до суду тривалістю більше двох років, що є досить істотною затримкою для реалізації процесуального інтересу на отримання судового захисту порушених прав.

При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Таким чином, беручи до уваги те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а на обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення ним не наведено жодних поважних причин його пропуску, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко