Рішення № 91528871, 14.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 р. Справа№200/6883/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства

до відповідача: Головного управління ДПС у Донецькій області

про: скасування податкового повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.03.2020 року № 0012955141 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2040 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.03.2020 року № 0012955141 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2040 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.03.2020 року Костянтинівським виробничим об`єднанням водопроводно – каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» було отримано податкове повідомлення – рішення № 0012955141 від 19.03.2020 року про застосування штрафних санкцій за не подання податкових декларацій з рентної плати за спеціальне використання води. Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі настання форс – мажорних обставин підприємству не нараховуються штрафні санкції та пеня. Позивач вказує на те, що сертифікатом Торгово – промислової палати України № 1735, 1736 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчена настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні КП «Компанія «Вода Донбасу» господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються подачі податкової декларації, справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. Крім того, позивач вказує на те, що Добропільським ВУВКГ отримано сертифікат Торгово – промислової палати України № 1215 про настання обставин непереборної сили. З огляду на вищевикладене позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення – рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Головним управління ДПС у Донецькій області на підставі п. 19-1.1.1 п. 19-1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст.. 75 ПК України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової декларації з рентної плати за ІІІ та VI квартал 2019 року Костянтинівським виробничим управлінням водопровідно – каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», за результатами якої складено акт № 114/05-99-51-41/35887472 від 25.02.2020 року. Перевіркою встановлено не подання податкової декларації з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) за ІІІ та VI квартал 2019 року, що є порушенням вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України. За результатами акту камеральної перевірки № 114/05-99-51-41/35887472 від 25.02.2020 року Головним управління ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення – рішення № 0012955114 від 19.03.2020 року про застосування штрафних санкцій з рентної плати за ІІІ та VI квартал 2019 року в сумі 2040 грн.

Відповідач вказує на те, що відповідно до пп. 255.11.17 п. 255 ст. 255 ПК України філії, відділення, інші відокремлені підрозділи водокористувача, які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, подають податкові декларації та сплачують рентну плату за своїм місцем податкової реєстрації. Відповідач зазначає, що позивач не подає податкову звітність з рентної плати за спеціальне використання води з 2014 року. Відповідальність платника за порушення строків подання платника податків податкових декларацій передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України. Відповідач вказує на те, що сертифікатами про настання обставин непереборної сили, виданими Торгово – Промисловою палатою України позивачу, не є належними доказами, які посвідчують обставини непереборної сили відносно спірного податкового повідомлення – рішення, оскільки вони видані до виникнення спірних правовідносин , і фактично засвідчують обставини непереборної сили у період з 10.06.2014 року до моменту їх видачі – 25.11.2014 року. Відповідач зазначає, що наявні у позивача сертифікати ТПП № 5270/05-4 від 25.11.2014 року (№ 1735), № 5268/05-4 від 25.11.2014 року (№ 1736), № 4245/05-4 від 29.10.2014 року (№ 1216) «Про настання обставин не переборної сили» не можуть звільняти останнього від відповідальності встановленої Податковим кодексом України. Крім того, сертифікатами від 25.11.2014 року № 1735, від 29.10.2014 року № 1216 засвідчено наявність обставин непереборної сили у відповідності до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України, при здійснення господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На думку відповідача вказані сертифікати не стосуються засвідчення обставин неможливості своєчасного подання податкової декларації.

Відповідач зазначає, що звітність з рентної плати за спеціальне використання води за період ІІІ квартал 2019 року – IV квартал 2019 року позивачем не надавалась, чим порушено вимоги пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 257.3 ст. 257 ПК України, у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

У зв`язку з перебуванням судді Олішевської В.В. у період з 31.08.2020 року по 11.09.2020 року у щорічній основній відпустці, справу розглянуто 14.09.2020 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Костянтинівське виробниче управління водопроводно – каналізаційного господарства комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 35887472) є відокремленим підрозділом, що входить до складу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зареєстровано в якості юридичної особи 23.11.2007 року за № 12661030005026990, включено до ЄДРПОУ за № 00191678.

25.05.2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку щодо своєчасного подання податкової декларації з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) за ІІІ та ІV квартал 2019 року Костянтинівським виробничим управлінням водопровідного – каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», за результатами якої складено акт від 25.02.2020 року № 114/05-99-51-41/35887472 (а.с. 5-6).

Перевіркою встановлено не подання Костянтинівським виробничим управлінням водопровідного – каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» податкових декларацій з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) за ІІІ та ІV квартал 2019 року у порушення вимог, визначених у пп. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Позивач не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки надав заперечення на акт перевірки від 03.03.2020 року № 324/03 (а.с. 7).

Головним управлінням ДПС у Донецькій області позивачу надано відповідь «Щодо розгляду заперечень» № 23574/10/05-99-51-41 від 18.03.2020 року, відповідно до якої висновки акту перевірки щодо своєчасності подання податкової декларації з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води)за ІІІ, VI квартал 2019 року відповідають вимогам законодавства та лишаються без змін (а.с. 9).

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 19 березня 2020 № 0012955141, яким до Костянтинівського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2040 грн. (а.с. 3).

Не погодившись з спірним податковим повідомленням – рішення позивачем направлено скаргу від 26.03.2020 року № 429/03 про скасування податкового повідомлення – рішення до Головного управління ДПС у Донецькій області (а.с. 10).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято рішення від 29.05.2020 року № 17642/6/99-06-08-05-05-06 «Про результатаи розгляду скарги», відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення – рішення без змін (а.с. 11).

Позивач вважає, що прийняті Головним управління ДФС у Донецькій області податкові повідомлення – рішення є протиправними, в зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

За приписами п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з вимогами п. 49.2 цієї статті, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп. 251.1.4. п. 251.1 ст. 251 ПК України рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до ст. 252 п. 252.1 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, які набули право користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Статтею 255 п. 255.1 ПК України визначено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є: первинні водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів.

Пунктом 255.3. ст. 255 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно до п. 257.1. ст. 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно п. 257.2. ст. 257 ПК України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.

Відповідно до п. 257.3. ст. 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації.

Пунктом 257.5. ст. 257 ПК України передбачено, що сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 258.1.1 ст. 258 ПК України, на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не заперечує факт неподання податкових декларацій рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) за ІІІ та ІV квартал 2019 року.

При цьому позивач посилається на наявність у нього Сертифікатів Торгово – промислової палати України «Про настання обставин непереборної сили» № 1735 від 25.11.20147 року, № 1736 від 25.11.2014 року, № 1216 від 29.10.2014 року.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VІІ).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

За змістом цієї норми вбачається, що датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого входять, зокрема, м. Маріуполь Донецької обл. та м. Костянтинівка Донецької обл.

Закон № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов`язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Суд зазначає, що вищенаведеним Законом № 1669-VII не визначено перелік зобов`язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669-VII спрямований на забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669-VII, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає що положення статті 10 Закону № 1669-VII застосовується до спірних правовідносин та є спеціальною нормою закону, яка поширюється на суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об`єктивних обставин - проведення антитерористичної операції, факти про які, в свою чергу, підлягають підтвердженню належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб, що відповідно встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних.

Отже, стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов`язань є наявність у такого суб`єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Позивачем надано сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили:

- № 1735 від 25 листопада 2014 року, яким відповідно до п.п. 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України КП «Компанія «Вода Донбасу» засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 15);

- № 1736 від 25 листопада 2014 року, яким відповідно до п. 102.6-102.7 ст. 102 ПК України КП «Компанія «Вода Донбасу» засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подання податкових декларацій (а.с. 14);

- № 1215 від 29 жовтня 2014 року, яким відповідно до п.п. 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України Костянтинівському виробничому управлінню водопровідно – каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів (а.с. 16).

Статтею 14 -1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” (в редакції від 02.09.2014) визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14 вказаного вище Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин, а саме ІІI-VІ квартал 2019 року, діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).

Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Якщо Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник після закінчення дії таких обставин має право звернутися до ТПП України/регіональної ТІІ для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі Сертифіката до дня їх закінчення.

Засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Таким чином надані позивачем Сертифікати (висновок) Торгово-промислової палати № 1736 від 25 листопада 2014року, № 1735 від 25 листопада 2014 року та № 1216 від 29 жовтня 2019 року не є належнимм доказами, які посвідчують обставини непереборної сили відносно несвоєчасного подання податкової декларації у період ІІІ та VІ квартал 2019 року, оскільки видані, більше ніж за 5 роки до спірних правовідносин, і фактично засвідчують обставини непереборної сили у період з 14.04.2014 до моменту їх видачі - 29.10.2014 та 25.11.2014, крім того, як вбачається з вказаного Сертифікату такий стосується пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, про засвідчення неможливості своєчасного вчинення дій щодо несвоєчасного подання податкових декларацій у ньому не йдеться.

Зазначення у вказаних Сертифікатах того, що на момент їх видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо не є доказом того, що такі Сертифікати засвідчують відповідні обставини безстроково, тобто на майбутнє.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 805/385/17-а.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0012955141 від 19.03.2020 року на суму 2040 грн. винесено обґрунтовано та законно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.03.2020 року № 0012955141 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2040 грн.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України - відсутні.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно – каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.03.2020 року № 0012955141 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 2040 грн. – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська