Рішення № 91528751, 14.09.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9218/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Луцької міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним рішення комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації від 19.05.2020; зобов`язання повторно провести перерахунок, що належить до виплати ОСОБА_1 за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни за нормами постанови Кабінету Міністрів України №719 від 19.10.2016.

В обґрунтування позову вказала, що вона є членом сім`ї померлого учасника бойових дій на території інших держав, згідно абзацу першого пункту першого статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», (категорія І) та перебуває на квартирному обліку в загальній черзі з 07.08.2004 згідно рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 27.07.2004 №275, підстава - часткові зручності та у списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла з 05.08.2008 згідно рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 05.09.2008 №602-1. Житло/грошова компенсація за рахунок бюджетних коштів раніше не надавалась.

Вказує, що рішенням Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради (далі - Комісія) від 15.11.2019 ОСОБА_2 призначено грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення в розмірі 834 943,95 грн. як члену сім`ї померлого ветерана війни. 13.01.2020 Комісією було винесено рішення, згідно якого ОСОБА_1 перераховано розмір грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни та визначено її у розмірі 885 890,93 грн.

Однак, у зв`язку із внесенням 06.05.2020 змін до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 (далі - Порядок №214) та зміною складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, 19.05.2020 Комісією винесено рішення про перерахунок розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 та визначено її у розмірі 00,00 грн.

ОСОБА_1 вважає таке рішення відповідача протиправним з тих підстав, що право на отримання грошової компенсації у неї виникло з моменту звернення із відповідною заявою та прийняттям Комісією відповідного рішення 15.11.2019 та проведеним перерахунком розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни 13.01.2020, а тому не може бути звужено чи обмежено у зв`язку із внесенням змін до будь - яких нормативно правових актів.

З урахуванням наведеного позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою від 13.07.2019, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб.

У поданому відзиві відповідач позовні вимоги не визнав.

В обґрунтування своєї позиції вказав, що 01.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про розгляд питання призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, як члену сім`ї учасника бойових дій на території іншої держави, за результатами розгляду якої Комісією 15.11.2019 прийнято рішення про призначення члену сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення в розмірі 834 943,95 грн.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до частини 2 пункту 19 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214, у разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 м2 загальної площі житла на день звернення заявника за грошовою компенсацією, визначеної Мінрегіоном (після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, її розмір підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 №286, яким затверджено показник опосередкованої вартості спорудження житла по Волинській області, розрахований станом на 01.10.2019 в розмірі 12 085,00 гривень. Станом на дату зміни опосередкованої вартості спорудження 1 м2 загальної площі житла призначена ОСОБА_1 грошова компенсація не була зарахована на її рахунок у зв`язку з відсутністю фінансування. Відтак ОСОБА_1 мала право на проведення перерахунку раніше нарахованої та призначеної грошової компенсації, у зв`язку зі зміною опосередкованої вартості спорудження 1 м2 загальної площі без її звернення. Тому, рішенням Комісії від 13.01.2020 перераховано розмір грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 та визначено її в розмірі 885 890,93 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №333 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей», зокрема, до пункту 20 Порядку, в частині змін до складових формули, за якою розраховується розмір грошової компенсації. Формулу доповнено такою складовою, як Вп - жила площа, яка перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації), яка підлягає відніманню при визначенні розміру грошової компенсації. Відповідно до нової редакції пункту 20 Порядку №214 розмір грошової компенсації підлягає перерахунку у зв`язку із зміною складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, якщо грошова компенсація не виплачена.

На дату набрання чинності вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України позивачу грошова компенсація не була виплачена, а відтак, враховуючи зміни до Порядку, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку з врахуванням жилої площі, яка перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації).

Керуючись пунктом 20 Порядку, комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації 19.05.2020 прийняла рішення про перерахування члену сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 розміру грошової компенсації та визначена її в розмірі 00,00 гривень.

При цьому відповідач вказує, що Комісія виходила з того, що ОСОБА_1 володіє правом власності на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2020 №209039287 житлова площа - 35,3 кв. м, що перебуває у приватній власності заявниці), житловою площею 35,3 кв. м; 27/50 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2020 №209039287, житловою площею 56,5 кв. м, що перебуває у спільній частковій власності заявниці часткою 27/50 жилої площі 30,51 кв. м (56,5 кв. м ділиться на 50 частин і множиться на 27 - для визначення 27/50 частки власності)), жилою площею 30,51 кв. м. Таким чином, загальна жила площа, яка перебуває у власності заявниці, становить 65,81 кв. м.

Відповідно до пункту 20 Порядку розрахунок грошової компенсації здійснено, виходячи з нормативів: 13,65 кв. м - жила площа за нормою на член сім`ї померлого; 65,81 кв. м. - жила площа, яка перебуває у власності заявниці; 35,22 кв. м - загальна площа за нормою на сім`ю; 0,00 кв. м - кількість кв. м. за нормою забезпечення; 12 085,00 грн - опосередкована вартість одного кв. м. житла; 1,5 - коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. м загальної площі житла; ГК = (13,65 х 1) - 65,81 + 35,22 х 12 085 х 1,5, а відтак, загальна сума грошової компенсації становить 0,00 грн.

З наведених підстав відповідач вважає оскаржуване рішення правомірним та обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом сім`ї померлого учасника бойових дій на території інших держав, згідно абзацу першого пункту першого статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», (категорія І), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 7).

Чоловік позивача - ОСОБА_3 був учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, в період з 01.07.1982 по 29.11.1983 отримав захворювання, яке, згідно витягу з протоколу №524 засідання військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 04.12.2017, в подальшому послужило причиною його смерті, так пов`язане з виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

На квартирному обліку в загальній черзі ОСОБА_1 перебуває з 07.08.2004 на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 27.07.2004 №275, підстава - часткові зручності, та у списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла з 05.08.2008 згідно рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 05.09.2008 №602-1.

Житло/грошова компенсація за рахунок бюджетних коштів позивачу раніше не надавалась.

01.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про розгляд питання призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, як члену сім`ї учасника бойових дій на території іншої держави.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради (далі - Комісія) від 15.11.2019 ОСОБА_2 призначено грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення в розмірі 834 943,95 грн. як члену сім`ї померлого ветерана війни. (а. с. 4).

13.01.2020 Комісією було винесено рішення, згідно якого ОСОБА_1 перераховано розмір грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни та визначено її у розмірі 885 890,93 грн. (а. с. 5).

Однак, у зв`язку із внесенням 06.05.2020 змін до Порядку №214 та зміною складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, 19.05.2020 Комісією винесено рішення про перерахунок розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 та визначено її у розмірі 00,00 грн. (а. с. 6).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 (далі - Порядок №214).

Вказаним Порядком №214 визначено умови та механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція) і перебувають на обліку для поліпшення за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР.

У відповідності до пунктів 1 та 2 даного Порядку №214 Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають члени сімей учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти), померли (далі - особи, які загинули (пропали безвісти), померли), визначені в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - члени сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла), які перебувають на квартирному обліку, за категоріями в такій черговості (у разі відсутності одержувачів попередньої категорії):

1) категорія I - дружина (чоловік) і малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які проживають разом з матір`ю (батьком); дружина (чоловік), якщо в особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, немає дітей (в тому числі усиновлених);

2) категорія II - малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (в тому числі усиновлені), які на день її смерті проживали окремо від матері (батька), якщо особа, яка загинула (пропала безвісти), померла, на день смерті розлучена або не розлучена і дружина (чоловік) цієї особи не позбавлена (не позбавлений) батьківських прав; малолітні та неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла;

3) категорія III - батьки особи, яка загинула (пропала безвісти), померла;

4) категорія IV - повнолітні діти, які не мають (не мали) своїх сімей;

5) категорія V - повнолітні діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

6) категорія VI - повнолітні діти, обоє батьків яких загинули (пропали безвісти), померли;

7) категорія VII - дружина (чоловік) особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, яка (який) на момент загибелі (пропажі безвісти), смерті особи позбавлена (позбавлений) батьківських прав щодо малолітніх та/або неповнолітніх дітей особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (у тому числі усиновлених), або не позбавлена (не позбавлений) батьківських прав, але малолітні та/або неповнолітні діти особи, яка загинула (пропала безвісти), померла (у тому числі усиновлені), проживають окремо від дружини (чоловіка).

Відтак, Комісією правомірно прийнято рішення про виплату позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.

Відповідно до частини 2 пункту 19 Порядку №214 виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214, у разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м загальної площі житла на день звернення заявника за грошовою компенсацією, визначеної Мінрегіоном (після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, її розмір підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2019 №286, яким затверджено показник опосередкованої вартості спорудження житла по Волинській області, розрахований станом на 01.10.2019 в розмірі 12 085,00 грн.

Станом на дату зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м загальної площі житла призначена ОСОБА_1 грошова компенсація не була зарахована на її рахунок у зв`язку з відсутністю фінансування.

Тому ОСОБА_1 мала право на проведення перерахунку раніше нарахованої та призначеної грошової компенсації, у зв`язку зі зміною опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м загальної площі без її звернення.

Рішенням комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації 13.01.2020 перераховано розмір грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 та визначено її в розмірі 885 890,93 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №333 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей».

Постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214» набрала чинності 06.05.2020.

Зокрема, до пункту 20 Порядку №214, в частині змін до складових формули, за якою розраховується розмір грошової компенсації. Формулу доповнено такою складовою, як Вп - жила площа, яка перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації), яка підлягає відніманню при визначенні розміру грошової компенсації.

Відповідно до внесених змін, розмір грошової компенсації (ГК) розраховується за формулою:

ГК = ((13,65 х Nc) - Вп + 35,22 + (10 х Nn)) х Вг х Км + ПЗ, де Nc - кількість віднесених до однієї категорії членів сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, або кількість членів сім`ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація;

Вп - жила площа, яка перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації);

Nn - кількість членів сім`ї заявника, які є особами з інвалідністю або дітьми з інвалідністю і на яких розраховується грошова компенсація з урахуванням додаткових 10 кв. метрів жилої площі на кожного (у тому числі на заявника);

Вг - опосередкована вартість (гривень) 1 кв. м загальної площі житла для населеного пункту, в якому заявник перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов, на день звернення за грошовою компенсацією;

Км - коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. м загальної площі житла для міст, визначених в абзаці сьомому пункту 19 Порядку;

ПЗ - витрати (гривень), пов`язані з купівлею житла, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно до нової редакції пункту 20 Порядку №214 розмір грошової компенсації підлягає перерахунку у зв`язку із зміною складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, якщо грошова компенсація не виплачена.

Як слідує з матеріалів справи, на дату набрання чинності вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України позивачу грошова компенсація виплачена не була, а тому, враховуючи зміни до Порядку №214, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку з врахуванням жилої площі, яка перебуває у власності заявника (членів його сім`ї, які включені в розрахунок грошової компенсації).

Керуючись пунктом 20 Порядку №214, Комісія щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації 19.05.2020 прийняла рішення про перерахування члену сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 розміру грошової компенсації та визначена її в розмірі 0,00 гривень.

Однак, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення перерахування члену сім`ї померлого ветерана війни ОСОБА_1 розміру грошової компенсації та визначена її в розмірі 0,00 гривень у відповідності до внесених змін до Порядку №214.

Так, як встановлено судом, позивач 01.11.2019 звернулась до департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою про розгляд питання призначення грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, як члену сім`ї учасника бойових дій на території іншої держави.

При цьому, суд звертає увагу, що Постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214» набрала чинності після звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення грошової компенсації, а саме 06.05.2020.

Згідно статт 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Також у Рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2002 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справах щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

22.05.2008 Конституційний Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, згідно з яким «...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій для військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів, а правовідносини щодо їхнього забезпечення виникають не в момент звернення, а з моменту прийняття нормативно - правового акту, і не можуть бути припинені у зв`язку з внесенням до нього змін.

Таким чином, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає, що право на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни виникло у ОСОБА_1 з моменту її звернення із відповідною заявою до відповідача, а саме 01.11.2019, тому підстави для перерахунку грошової компенсації після набрання чинності змін до Порядку №214 06.05.2020, якими звужуються права позивача, у відповідача були відсутні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідач не довів суду, що прийняте ним оскаржуване рішення ґрунтується на нормах чинного законодавства на момент звернення із відповідною заявою щодо отримання грошової компенсації за належне до отримання жиле приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

У відповідності до частини 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням встановлених письмовими доказами у справі обставин та на підставі аналізу норм чинного законодавства суд дійшов переконання, що рішення Комісії від 19.05.2020 не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, а відтак є протиправним.

Разом з тим, суд зазначає, що Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214, відтак відсутні підстави для здійснення перерахунку грошової компенсації на підставі Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 №719, який не поширюється на категорію осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав.

Враховуючи викладене та відповідно до наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позов належить задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради від 19.05.2020, яким позивачу перераховано розмір грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни та визначено її у розмірі 00,00 грн. та зобов`язання відповідача повторно провести перерахунок, що належить до виплати ОСОБА_1 за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214, чинного на момент звернення з відповідною заявою 01.11.2019.

За подання даного позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. (квитанція №14 від 06.07.2020), який, відповідно до статті 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради від 19.05.2018, згідно якого ОСОБА_1 перераховано розмір грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни та визначено її у розмірі 00,00 грн.

Зобов`язати Комісію щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації Луцької міської ради повторно провести перерахунок, що належить до виплати ОСОБА_1 за належне для отримання жиле приміщення членові сім`ї померлого ветерана війни відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214, чинного на момент звернення з відповідною заявою, а саме 01.11.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Б. Хмельницького, будинок 19, код ЄДРПОУ 34745204) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя О.А. Лозовський