Рішення № 91528323, 14.09.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2200/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25) до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 99 А-3) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія ", в якому просить стягнути з відповідача 60295,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 538,70 грн. грн. 3% річних, 3311,28 грн. пені, 970,75 грн. інфляційного збільшення за період прострочення та судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 20.09.2019 року о 15 год. 26 хв. в м. Києві по пр. Голосіївському, 86 сталася дорожньо-транспортна пригода ( далі - ДТП), застрахованого автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП було пошкоджено застрахований в ПрАТ "Страхова компанія "Провідна"" автомобіль, у зв`язку з чим страховиком було сплачено страхове відшкодування у розмірі 60295,00грн. Враховуючи, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП була застрахована у відповідача, позивач звернувся до останнього з вимогою про відшкодування суми понесених збитків. Проте, відповідачем сума відшкодування не була сплачена, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом. Окрім того, позивачем нараховано відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних, які також заявлені до стягнення.

В прохальній частині позову позивачем також заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2200/20. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

11.08.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 18467, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивачем разом із заявою про страхове відшкодування не було надано завірених копій тексту договору добровільного страхування транспортного засобу № 06/6764405/1009/19 з усіма додатками, що є невід`ємними частинами договору, а отже в даному випадку нарахування пені, інфляційних збитків та 3% річних є необгрунтованими. Вартість відновлювального ремонту була визначена на підставі рахунку, який не підтверджено актом прийому -передачі. Вартість відновлювального ремонту відповідно до Консультаційного повідомлення № 042/01/20 про оцінку колісного засобу Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , від 21.02.2020, становить 62655,39 грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 42150,73 грн., що була визначена з розрахунком середньої вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт в регіоні. Відповідач також зазначає, що з рахунка позивача не можливо встановити чи було враховано коефіцієнт фізичного зносу ТЗ. Окрім того, відповідач звертає увагу на те, що до переліку робіт, зазначених у рахунку РХ1002 від 30.09.2019 ( на підставі якого позивачем було здійснено страхове відшкодування) входить, зокрема, рихтування заднього лівого крила з окуляром та фарбування заднього лівого крила на загальну суму 5200,00 грн. Однак, згідно акту огляду транспортного засобу після ремонту від 12.11.2019, заявлені пошкодження відремонтовані не повністю, а саме: крило заднє ліве - незначна вм`ятина у дверній частині. А отже, на думку відповідача, вказаний факт свідчить про те, що роботи включені до вищевказаного рахунку не здійснювались.

Відзив долучений до матеріалів справи.

25.08.2020 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив за вх. № 19477, в якій позивач спростовує доводи відповідача та просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: умови Договору № 06/6761105/1009/19 з мережі інтернет, копію акту про виконання робіт № АК 1088 від 30.09.2020 та копію наряд-замовлення № ЗН 1088 від 30.09.2020.

Відповідь на відзив разом з додатком долучена судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

07.06.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна», позивач) та ТОВ «І AM ГРУП» (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/6761105/1009/19 (далі - Договір страхування), згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу Renault Logan, д.н.з НОМЕР_1 .

19.09.2019 о 15 год. 26 хв. в м. Києві по пр-ту Голосіївському, 86 сталася дорожньо- транспортна пригода (далі - ДТП), застрахованого автомобіля Renault Logan, д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу марки Renault Logan, д.н.з НОМЕР_3 , були спричинені механічні пошкодження.

20.09.2019 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до рахунку СТО № РН 1002 від 30.09.2019 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 62295,00 грн.

Відповідно до страхового акту № 2300285600 від 28.10.2019 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 60295,00 грн. (62295, 00 грн. (сума збитку) - 2000,00 грн. (сума франшизи згідно Договору страхування) = 60295,00 грн. (сума страхового відшкодування)).

Виконуючи свої зобов`язання за Договором страхування, ПрАТ "СК "Провідна" виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 60295,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 040300 від 29.10.2019.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_2 , який керував автомобілем Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/20454/19 від 31.10.2019.

На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (відповідача) за полісом № АМ/8884681 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності страховика за завдання шкоди майну 100000,00 грн. та франшизою 0,00 грн.

25.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 2300285600/АК на суму сплаченого страхового відшкодування.

16.12.2019 на електронну адресу представника позивача відповідачем був надісланий запит щодо надання фото по справі та повного тексту договору страхування. В свою чергу, у відповідь на запит відповідача, позивачем 17.12.2019 були надіслані фото по справі, а також звернуто увагу, що Договір страхування є публічним, проте у разі необхідності позивач може його надіслати в електронному вигляді.

Однак, враховуючи те, що відповідачем так і не була здійснена виплата страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 60295,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 538,70 грн. грн. 3% річних, 3311,28 грн. пені, 970,75 грн. інфляційного збільшення за період прострочення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Страхування, згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Враховуючи наведене, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.

Як було встановлено судом, виконуючи свої зобов`язання за Договором страхування, ПрАТ "СК "Провідна" виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 60295,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 040300 від 29.10.2019.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума сплати страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами укладеного договору.

Полісом № АМ/8884681 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено ліміт відповідальності страховика за завдання шкоди майну у розмірі 100000,00 грн. та франшизою - 0,00 грн.

Зважаючи на вказане, позивач вважає, що відповідачем повинна бути відшкодована шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, саме у розмірі 60295,00 грн.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 2300285600/АК на суму сплаченого страхового відшкодування, проте, у встановлені Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строки, відповідач не повідомив позивача про прийняте рішення та виплату страхового відшкодування не здійснив.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що позивачем разом із заявою про страхове відшкодування не було надано копій повного тексту договору добровільного страхування транспортного засобу № 06/6761105/1009/19, а п. 36.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Однак, вищенаведені твердження відповідача суд вважає необгрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/6761105/1009/19 є публічним, про що зазначено в п. 12.2 Договору, а саме: " Цей договір є публічним в розумінні ст. 633 ЦК України, тому підписанням цього Договору Страхувальник підтверджує згоду, що частина 2 Договору розміщена на веб-сторінці страховика в мережі інтернет за адресою https://www.providna.ua/, що не є перешкоджає правильному розумінню їх змісту та є захищеними від внесення будь-яких змін до них". Крім цього, представник позивача в електронному листуванні від 17.12.2019, окремо звернув увагу відповідача на те, що договір є публічним. Також, в листуванні представник позивача пропонував надіслати електронний варіант 2-ої частини Договору, але відповідач проігнорував дану пропозицію.

Також, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, відповідач у відзиві на позов зазначає, що вартість відновлювального ремонту відповідно до Консультаційного повідомлення № 042/01/20 про оцінку колісного транспортного засобу Renault Logan, д.н.з НОМЕР_3 від 21.02.2020 становить 62655,39 грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 42150,73 грн. В свою чергу, відповідно до рахунка позивача неможливо встановити чи було враховано коефіцієнт фізичного зносу ТЗ.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Разом з цим, надане відповідачем до матеріалів справи Консультаційне повідомлення № 042/01/20 не містить акту огляду КТЗ, складеного оцінювачем Васильєвим Д.В., що не відповідає вимогам вищевказаної Методики.

При цьому, суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.07.2018 у справі №922/4013/17.

Суд також звертає увагу, що Законом України "Про страхування" не передбачено обов`язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб`єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки.

Отже, визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі рахунку СТО не суперечить приписам ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Водночас, суд вважає твердження відповідача щодо неможливості встановлення коефіцієнту фізичного зносу безпідставними, оскільки відповідно до п. 7 Договору № 06/6761105/1009/19 від 07.05.2019, виплата страхового відшкодування проводиться без урахування зносу. Окрім того, згідно п. 3 розрахунку суми матеріального збитку по справі № 2300285600 - коефіцієнт зношення деталей складає 0.

Також, як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову відповідач наполягає на тому, що до рахунку РХ1002 від 30.09.2019 ( на підставі якого позивачем було здійснено страхове відшкодування) включені роботи, які не здійснювались. Так, до переліку робіт, зазначених у рахунку РХ1002 від 30.09.2019 входить, зокрема, рихтування заднього лівого крила з окуляром та фарбування заднього лівого крила на загальну суму 5200,00 грн. Однак, згідно акту огляду транспортного засобу після ремонту від 12.11.2019, заявлені пошкодження відремонтовані не повністю, а саме: крило заднє ліве - незначна вм`ятина у дверній частині. А отже, на думку відповідача, вказаний факт свідчить про те, що роботи включені до вищевказаного рахунку не здійснювались.

Однак, суд приходить до висновку, що доводи відповідача є необгрунтованими, оскільки з фото пошкодженого транспортного засобу, що були здійснені після ДТП, та з фото відремонтованого транспортного засобу вбачається, що заднє ліве крило з окуляром, яке було пошкоджене під час ДТП підлягало ремонту, було відновлено. Незначна вм`ятина заднього лівого крила у дверній частині могла утворитись під час ремонту або після ремонту, а отже відсутні підстави для висновку, що рихтування заднього лівого крила з окуляром та фарбування заднього лівого крила взагалі не здійснювались.

Суд звертає увагу, що підтвердженням того, що заявлені пошкодження були відремонтовані в повному обсязі є наряд - замовлення №ЗН 1088 від 30.09.2019 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, а також акт виконаних робіт № АК 1088 від 30.09.2019.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" про стягнення з відповідача 60295,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, не спростовані відповідачем і є такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, зважаючи на те, що відповідач не сплатив страхове відшкодування до 24.02.2020, тобто протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, як це передбачено Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 3311,28 грн., 3% річних у розмірі 538,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 970,75 грн. за період з 25.02.2020 (91-й день з дня отримання позивачем заяви про страхове відшкодування) по 12.06.2020 (звернення з позовом до суду).

Пунктом 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правильність нарахування суми пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3311,28 грн., 3% процентів річних у розмірі 538,70 грн. та інфляційних втрат у розмірі 970,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 99А-3, код ЄДРПОУ 31236795) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25, код ЄДРПОУ 23510137) 60295,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 538,70 грн. грн. 3% річних, 3311,28 грн. пені, 970,75 грн. інфляційного збільшення за період прострочення, 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25, код ЄДРПОУ 23510137);

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 99А-3, код ЄДРПОУ 31236795).

Повне рішення складено "14" вересня 2020 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2200/20