Ухвала суду № 91528012, 14.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"14" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2043/20Господарський суд Одеської області у складі: судді Невінгловської Ю.М., розглянувши заяву Одеської міської ради (вх.№2-3716/20 від 09.09.2020р.) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2043/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрекс Плюс" (вул. Преображенська, буд. 23, м. Одеса, 65082)

до відповідачів: 1) Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича (Думська площа, № 1, м. Одеса, 65026);

2) Одеської міської ради (Думська площа, № 1, м. Одеса, 65026)

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрекс Плюс" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича та Одеської міської ради, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 52957666 від 03.07.2020 року на підставі якого було внесено до реєстру запис № 37161301 про реєстрацію за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради нежитлового приміщення загальною площею 5022,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21.

Ухвалою суду Одеської області від 16.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу №916/2043/20 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.07.2020 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрекс Плюс" (вх.№2-3162/20 від 15.07.2020р.) про забезпечення позову - відмовлено.

У судовому засіданні 03.09.2020р. судом було проголошено протокольні ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог та про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Крім того, 03.09.2020 року судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів.

09.09.2020 року за вх. № 2-3716/20 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Одеської міської ради в порядку ст.35 Господарського процесуального кодексу України, про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2043/20.

В обґрунтування поданої заяви заявник відзначає, що його сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Цісельського О.В. обґрунтовані тим, що у підготовчому засіданні у цій справі, яке було призначене на 03.09.2020 року о 12:00, представником ТОВ "ПЕТРЕКС ПЛЮС", серед іншого, заявлено клопотання про залучення доказів від 02.09.2020 року № 190/0920, що вбачається з матеріалів справи і, зокрема, зі змісту протоколу судового засідання від 03.09.2020 року та технічного запису судового засідання у справі № 916/2043/20. Заявник зазначає, що зміст клопотання ані суддею, ані представником ТОВ "ПЕТРЕКС ПЛЮС" у підготовчому засідання не оголошувався, а міська рада не отримала примірник (копію) цього клопотання з додатками станом на час проведення підготовчого засідання і не була ознайомлена з його змістом та змістом долучених до нього документів.

Також, як зазначає заявник, вказуючи в клопотанні про те, що в день підготовки та підписання позову ТОВ "ПЕТРЕКС ПЛЮС" уклало договір на проведення експертного дослідження, в порушення ч. 4 ст. 80 ГПК України позивач не вказав про це у позові, не зазначив про намір подання відповідних доказів, на шо суддяЦісельський О.В. не звернув уваги під час розгляду клопотання про залучення доказів.

На думку заявника, суддя Цісельський О.В. усвідомлював, що відповідачі не ознайомлені із змістом зазначеного клопотання станом на момент його розгляду, проте він надав можливість ознайомитись з ним до початку розгляду судом.

Водночас, відповідач - 2 стверджує, що клопотання про залучення доказів від 02.09.2020 року №190/0920 розглянуте суддею Цісельським О.В. менш ніж за хвилину та задоволено, не виходячи до нарадчої кімнати, не заслухавши думок сторін, без наведення жодних належних мотивів та обґрунтувань, з яких суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та долучення доданого до нього висновку експерта до матеріалів справи. Крім того, вже після задоволення вказаного клопотання, суддя Цісельський О.В на питання уповноваженої особи Одеської міської ради про те, чому цей документ не був поданий раніше, зазначив, що він надійшов до канцелярії суду 03.09.2020 року, тобто безпосередньо у день цього підготовчого засідання та відповідач має можливість ознайомитися з цими матеріалами, в той час як примірник цього клопотання направлений відповідачам лише 02.09.2020 року.

Як вказує заявник, суддя Цісельський О.В., незважаючи на те, що у клопотанні йшлось про залучення до матеріалів всіх документів, вказав лише про долучення до матеріалів справи висновку експерта і не вирішив питання щодо інших документів, наведених у клопотанні позивача. Між тим, 04.09.2020 року за наслідками ознайомлення з матеріалами справи, заявником було встановлено, що вищенаведені документи все ж таки залучені до матеріалів справи, що, за переконанням Одеської міської ради, є неприпустимим.

Одеська міська рада в своїй заяві, також зазначає, що всупереч ч. 5 ст. 233 ГПК України ухвала про задоволення клопотання ТОВ "ПЕТРЕКС ПЛЮС" про залучення доказів не занесена до протоколу судового засідання. Отже, за думкою заявника, матеріали справи № 916/2043/20 не містять належним чином оформленої ухвали судді Цісельського О.В. про задоволення клопотання ТОВ "ПЕТРЕКС ПЛЮС" про залучення доказів та про долучення наведених у ньому документів до матеріалів справи, а також, відповідно, мотивів, обґрунтувань та висновків такої ухвали. Заявник зауважує, що суддя Цісельський О.В. також не приймав рішення про визнання поважними причин пропуску позивачем строку на подання доказів і навіть не розглядав це питання.

Разом з тим Одеська міська рада акцентувала, що обізнана із змістом ч. 4 ст. 35 ГПК України, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу та зазначила, що жодних обставин, передбачених ч. 4 ст. 35 ГПК України не має, адже відповідачем у цій заяві не висловлюється незгода з прийнятим по суті процесуальним рішенням судді Цісельського О.В. про залучення доказів у справі, з обґрунтованістю чи необґрунтованістю заявленого позивачем клопотання та доцільністю залучення таких доказів до матеріалів справи, а наведені конкретні факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Цісельського О.В. під час розгляду ним даної справи, виходячи з самого факту допущених порушень та усунення відповідачів від участі у розгляді важливого процесуального питання без забезпечення належної реалізації їх прав.

Вказані обставини, за твердженням заявника, призвели до підриву довіри Одеської міської ради у неупередженості, об`єктивності та справедливості судді, в зв`язку з чим суддя Цісельський О.В. не може брати участь у розгляді даної справи та підлягає відводу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Цісельський О.В.) від 10.09.2020 року, визнано заяву Одеської міської ради (вх. №2-3716/20 від 09.09.2020р.) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2043/19 - необґрунтованою та ухвалено передати заяву Одеської міської ради про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2043/20 для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.09.2020р. №255 призначено повторний автоматичний розподіл відповідної заяви, за результатами проведення якого заяву розподілено судді Господарського суду Одеської області Невінгловській Ю.М.

Отже вирішення питання за заявою Одеської міської ради (вх. ГСОО №2-3716/20 від 09.09.2020р.) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2043/20 здійснюється суддею Господарського суду Одеської області Невінгловською Ю.М.

Розглянувши, подану Одеською міською радою заяву про відвід судді вх. ГСОО №2-3716/20 від розгляду справи №916/2043/20, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого:

Згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Між тим обставини, які викладені у заяві Одеської міської ради про відвід судді, ніяк не можуть бути розцінені як "конкретні факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженності та об`єктивності судді Цісельського О.В.", а зводяться виключно до надання оцінки та до незгоди з процесуальним рішенням судді Цісельського О.В. щодо задоволення клопотання про залучення доказів та процедури, за якою це відбувалось, що в силу вимог ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

Інших доводів на підтвердження існування обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, заявником не наведено, що, з урахуванням обізнаності заявника про приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України, може свідчити про завідоме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Суд зауважує, що чинним законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням), тобто в процесуальний спосіб, а не шляхом заявлення відводів суду.

Незгода відповідача з процесуальними діями судді, або з його тлумаченням норм матеріального чи процесуального права, має викладатись в заявах по суті справи, письмових поясненнях або ж апеляційній скарзі на рішення суду, а не у заяві про відвід судді.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09.11.2006р. зауважено наступне: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення наявності підстав для відводу судді від розгляду справи покладений саме на заявника - Одеську міську раду. Проте, всупереч наведеному припису процесуального закону, відповідачем не надано належних доказів, за наслідком дослідження яких виникають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Цісельського О.В.

Разом із тим, надання оцінки процесуальним рішенням судді не входить до компетенції суду, який розглядає заяву про відвід судді від розгляду справу в порядку ст. 39 ГПК України.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Занд проти Австрії", суд зазначає, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)", звертає увагу, що вирішення питання стосовно правомірності судового рішення суду першої інстанції відноситься виключно до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції. Відтак в разі незгоди з ухваленим рішенням за результатами розгляду справи сторони мають право скористатись передбаченим діючим господарським процесуальним законодавством порядком апеляційного оскарження.

З урахуванням встановленого суд зазначає, що самі лише припущення заявника про існування обставин щодо упередженості та необ`єктивності судді Цісельського О.В. не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду справи.

Більш того, суд зауважує, що заявлений відвід судді Цісельського О.В. має ознаки завідомо безпідставного, що, залежно від обставин справи, може бути визнано як зловживання процесуальними правами, згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Одеська міська рада в заяві про відвід судді від розгляду справи №916/2043/20, не можуть бути підставою для відводу судді Цісельського О.В. в зв`язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.

При цьому, суд зауважує представнику заявника, що згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, як не допускається і тиск на суддю.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Одеської міської ради за вх. ГСОО №2-3716/20 від 09.09.2020р. про відвід судді від розгляду справи №916/2043/20 - відмовити.

Ухвала набрала законної сили 14.09.2020 року та окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Невінгловська