Рішення № 91527943, 10.09.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 справа № 914/1697/20

За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

до відповідача: Військової частини А0998, м. Яворів, Львівська область

про: відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в сумі 117953,52грн

Суддя У.І.Ділай

Секретар В.Д. Андрусик

За участі представників сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Моторного (транспортного) страхового бюро України, до відповідача: Військової частини А0998, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в сумі 117953,52грн.

Ухвалою суду від 16.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 06.08.2020.

Ухвалою від 06.08.2020 відкладено судове засідання на 10.09.2020.

06.08.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

26.08.2020 від представника позивача до суду надійшов лист про долучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 10.09.2020 позивача та відповідача явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершується 16.09.2020. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

01 листопада 2017 року на автодорозі Киїів-Чоп з вини громадянина ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини А 0998, який керував автомобілем Урал 4320 з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який належав Військовій частині А 0998, була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року.

В результаті зазначеної ДТП були пошкоджений автобус Мерседес-Бенц Спрінтер з номерними знаками НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 і причіп автомобіля Рено з номерними знаками НОМЕР_3 - МАЗ 83781-012 з номерними знаками НОМЕР_4 , який належав Державному підприємству «Укрпошта».

Відповідно до Звіту про оцінку автобуса Мерседес-Бенц Спрінтер №2055 від 23 листопада 2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса , становить 118 805,93 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку причепа МАЗ 83781-012 від 01 грудня 2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику причепа МАЗ 83781, становить 20404,22 грн.

Як зазначено в позові шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілим особам. На дату скоєння цієї пригоди автомобіль відповідача не був забезпеченим (не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

Потерпілий - довірена особа власника автобуса Мерседес-Бенц Спрінтер ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою, до якої, зокрема, було додано копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1804890 терміном дії з 26.10.2017 до 25.10.2018.

ПАТ «Укрпошта» в особі дирекції «Автотранспошта» з метою отримання відшкодування звернулося до МТСБУ з відповідною заявою про виплату відшкодування, до якої, зокрема, було долучено копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6591109 терміном дії з 09.04.2017 до 08.04.2018.

У зв`язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ в межах ліміту відповідальності здійснило регламентну виплату ОСОБА_2 в розмірі 100000,00 грн (копія платіжного доручення №902530 від 06.03.2018) та дирекції «Автотранспошта» у розмірі 17003,52грн (копія платіжного доручення №901925 від 13.02.2018).

У порядку досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв`язку з проведенням регламентної виплати потерпілим, а також витрат, понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів (950,00 грн). В добровільному порядку відповідачем не компенсовано витрати МТСБ.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не компенсував позивачу понесених витрат. Відтак, Моторне (транспортне) страхове бюро України подало до Господарського суду Львівської області із позов про стягнення з відповідача витрат в розмірі 117003,52 грн понесених у зв`язку з проведенням регламентної виплати потерпілим та 950,00грн послуги оцінювача по встановленню розміру збитку та збору документів.

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.

Відповідно до облікових даних громадянин ОСОБА_4 проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0998 та є учасником бойових дій з 28 квітня 2017 року.

Згідно із ст. 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року №1961-IV учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Рішенням Конституційного суду України від 23 грудня 2014 року №7-рн/2014 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам І групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі.

Отже, винною у дорожньо-транспортній пригоді особою є ОСОБА_4 , який безпосередньо керував закріпленим за ним автомобілем УРАЛ 4320 д.н.з. НОМЕР_1 .

З огляду на викладені обставини, правових підстав для компенсації МТСБУ витрат, пов`язаних із відшкодуванням матеріальної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою за участю військовослужбовця ОСОБА_5 , військова частина А0998 не вбачає.

Щодо вимоги про стягнення 950,00 гривень витрат, понесених у зв`язку з встановленням розміру збитків та збір документів (за послуги аварійних комісарів) відповідач зазначив, що вони не входять до суми страхового відшкодування, оскільки не є складовою фактичного розміру завданої шкоди, а належать до господарських витрат, які необхідні для визначення розміру завданої шкоди.

На думку відповідача відповідати за позовом повинен гр. ОСОБА_6 , який безпосередньо керував закріпленим за ним військовим автомобілем УРАЛ 4320 д.н.з. НОМЕР_1 та скоїв дорожньо-транспортну пригоду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 1166 статтею 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Враховуючи постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.11.2017 у справі №369/12402/17, суд встановив, що внаслідок ДТП, яка трапилася 01.11.2017 з вини водія ОСОБА_7 , який керував автомобілем марки Урал 4320 з державними номерними знаками НОМЕР_1 , було завдано механічних пошкоджень автобусу Мерседес-Бенц Спрінтер з номерними знаками НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_8 і причіп автомобіля Рено з номерними знаками НОМЕР_3 - МАЗ 83781-012 з номерними знаками НОМЕР_4 , який належав Державному підприємству «Укрпошта».

Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Зважаючи на те, що ОСОБА_7 на час дорожньо-транспортної пригоди проходив військову службу за контрактом у військовій частині А0998, відшкодування майнової шкоди, завданої володільцям автобусу Мерседес-Бенц Спрінтер з номерними знаками НОМЕР_2 та причіпу автомобіля Рено з номерними знаками НОМЕР_3 - МАЗ 83781-012 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди покладається на Військову частину А0998.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Пунктами 39.1, 39.2 статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

За змістом пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У підпункті 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регламентовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Факт виплати позивачем страхового відшкодування за заподіяну власнику автобусу Мерседес-Бенц Спрінтер з номерними знаками НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 підтверджується платіжним дорученням № 902530 від 06.03.2018 шкоду в сумі 100000,00 грн і причіп автомобіля Рено з номерними знаками НОМЕР_3 - МАЗ 83781-012 з номерними знаками НОМЕР_4 , який належав Державному підприємству «Укрпошта шкоду в сумі 17003,52 грн підтверджується платіжним дорученням № 901925 від 13.02.2018.

З огляду на наведене, Господарський суд Львівської області приходить до висновку про підставність позову в частині стягнення з відповідача 117003,52грн виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 950,00 грн, що складають вартість послуг оцінювача по встановленню розміру збитку та збору документів суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 40.3 статті 40 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

МТСБУ здійснило оплату в сумі 950,00 грн за послуги аваркома (експерта) згідно з рахунком № 45842 від 15.11.2017, що підтверджується платіжними дорученнями №279791 від 10.01.2018.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналогічні положення закріплені в пункті 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат (пункті 41.4 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Вимога позивача щодо стягнення оплачених послуг оцінювача по встановленню розміру збитку та збору документів у сумі 950,00 грн не входить до складу виплаченого страхового відшкодування. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, відповідальної за спричинену шкоду.

Покликання відповідача на те, що водій ОСОБА_4 , який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0998 та є учасником бойових дій з 28 квітня 2017 року звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України відповідно до ст. 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом відхиляються, оскільки автомобіль КАМАЗ з номерними знаками НОМЕР_5 на дату ДТП належав Військовій частині А0807. Відповідач в перелік осіб, що звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, визначених Законом, не входить. Відтак, саме відповідач повинен нести відповідальність у цій справі.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки, спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 191, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Військової частини А 0998 (81002, Львівська область, м. Яворів, польова пошта В4680; ідентифікаційний код 07052444) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ідентифікаційний код 21647131) 117003,52грн завданої шкоди в порядку регресу та 2085,08 грн судового збору.

3.У задоволенні вимоги про стягнення 950,00грн - відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 15.09.2020.

Суддя У.І. Ділай