Рішення № 91527802, 15.09.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/400/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 911/400/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Сарненський хлібозавод” (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Белгородська, 31-А)ДоДочірнього підприємства “Рітейл центр” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г)Простягнення 218156,64 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сарненський хлібозавод” (далі – позивач) звернулося до суду з позовом №12-02/2020-1 від 12.02.2020 про стягнення з Дочірнього підприємства “Рітейл центр” (далі – відповідач) 218156,64 грн заборгованості з оплати товару, переданого відповідачеві відповідно до договору поставки №РЦ039543 від 01.02.2019.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем грошових зобов`язань за вказаним договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2020 №911/400/20 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк від позивача надійшли пояснення з документами на виконання вимог ухвали від 24.02.2020 №911/400/20, якими позивач усунув недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2020 відкрито провадження у справі №911/400/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Згідно з ч.1 ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” №211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин, який в подальшому було неодноразово продовжено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” №215 від 16.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” №239 від 25.03.2020, Постанови Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” №255 від 02.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” №291 від 22.04.2020, Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” №343 від 04.05.2020, Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” №392 від 20.05.2020 та Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” №641 від 22.07.2020.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки, в тому числі строки розгляду справи по суті, подання відзиву продовжуються на час дії карантину.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18.06.2020 №731-ІХ, що набрав чинності 17.07.2020, п.4 розділу Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п.2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.4 розділу Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Після закінчення 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18.06.2020 №731-ІХ до суду не надходило від учасників справи або ж інших заінтересованих осіб жодних заяв.

У зв`язку з вищевикладеним, процесуальні строки, що були продовжені на час дії карантину, закінчилися 06.08.2020.

У встановлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 11.03.2020 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін не заявив. Про розгляд справи в господарському суді відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення №0103272740503 про вручення відповідачу 23.03.2020 копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вирішення даного спору відбувається після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 Дочірнє підприємство “Рітейл Центр” (відповідач) в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Сарненський Хлібозавод” (позивач) в якості постачальника уклали договір №РЦ039543, за яким постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно з замовленням покупця, поставляти товар покупцю, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплачувати його вартість за цінами, зазначеними в специфікації/акційній специфікації чинній на момент замовлення товару.

Строк дії договору сторони погодили у п.11.1, де зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023.

Відповідно до п.1.2, 1.3 договору поставка товару постачальником здійснюється з метою оптово-роздрібної реалізації покупцем через “Мережу магазинів “Фуршет – магазин сімейної покупки”. Постачальник зобов`язується приймати участь в заходах по стимулюванню збуту його товарів в “Мережі магазинів “Фуршет – магазин сімейної покупки”, а також приймати участь у випуску рекламно-інформаційних матеріалів.

Постачальник поставляє товари згідно з “Замовленнями” (ORDERS) покупця на поставку товару, поданих за посередництва сертифікованих EDI-провайдерів, за вибором постачальника. Постачальник зобов`язаний поставити товар належної якості, з урахуванням достатнього і необхідного обсягу інформації про нього у відповідності до вимог, передбаченим чинним законодавством України. Поставка товару не зазначеного в “Замовленні”, не допускається та не зобов`язує покупця прийняти такий товар або розрахуватися за нього. Також, не дозволяється поставка товару, що зазначений в “Замовленні” частинами. Постачальник повністю повинен виконати одне замовлення однією поставкою (п.3.1, 3.1.1 договору).

У преамбулі укладеного договору сторони, серед іншого, визначили, що товари поставляються на підставі товарно-транспортних накладних, які оформлюються згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством України.

Порядок складення та підписання товарно-транспортних накладних передбачає, зокрема, що покупець зазначає у ній фактичну дату та час поставки товару постачальником, а постачальник обов`язково вказує номер замовлення покупця. Товарно-транспортна накладна підписується в момент прийняття товару (зазначається час і дата): з боку покупця уповноваженими представниками (завідуючим складом, завідуючим відділу, тощо); з боку постачальника-уповноваженим представником (експедитором) та/або водієм транспортного засобу, яким був доставлений товар. До товарно-транспортної накладної заносяться дані (прізвище ім`я по-батькові особи) водія/експедитора, державний (реєстраційний) номер транспортного засобу, яким був доставлений товар. По можливості, з “посвідчення водія” знімається копія. У разі відсутності уповноваженого представника постачальника (експедитора) в момент прийняття товару, підпис водія транспортного засобу, яким доставлено товар, у товарно-транспортній накладній є достатньою підставою підтвердження викладених у ній даних. У разі відмови експедитора та/або водія транспортного засобу, яким доставлено товар, від підпису в товарно-транспортній накладній, вона підписується наявними представниками (учасниками приймання товару), чиї підписи є достатньою підставою підтвердження викладених даних. Такі товарно-транспортні накладні мають юридичну силу, породжують права та обов`язки сторін, і можуть бути представлені до суду в якості належних доказів. У разі залучення постачальником до виконання поставки товару третіх осіб (кур`єр, перевізник, тощо), представник такої третьої особи, яка фактично доставила товар Покупцю, є уповноваженою особою зі сторони постачальника для підписання відповідних документів (п.3.4, 3.4.1 договору).

Згідно з п.3.7 договору після приймання товару покупець направляє постачальнику через EDI-провайдера електронний документ “накладна” (COMDOC). Документ COMDOC відображає факт приймання товару покупцем, завіряється з ЕЦП покупця (підпис відповідальної особи і печатка підприємства) і відправляється постачальнику через EDI-провайдера. Дата електронного документа “Накладна” (COMDOC) повинна відповідати даті фактичної поставки товару. Постачальник, після отримання від покупця через EDI-провайдера електронний документ “накладна” (COMDOC), зі свого боку завіряє “Накладна” ЕЦП (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатку підприємства) і, не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів, відправляє покупцю через EDI-провайдера. Заборгованість покупця за поставлений товар виникає з моменту отримання від постачальника електронного документу “Накладна” (COMDOC) завірену ЕЦП постачальника (підпис відповідальної особи за передачу товару та печатку підприємства).

Відповідно до п.3.10.2, 3.10.3, 3.10.4 договору покупець має траво повернути товар, а постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості або зменшенням суми належних до сплати постачальнику грошових коштів (зворотній викуп) у разі невідповідності товару, зміни постачальником штрих-коду, спливу терміну реалізації або строку придатності тощо. Покупець оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів. Повернення товарів відбувається у тому ж пункті поставки товару. Куди цей товар був поставлений постачальником, або іншому місці, яке в односторонньому порядку визначає Покупець. Повернення товару відбувається виключно за участю уповноважених представників сторін. Перехід права власності на товар від покупця до постачальника здійснюється в момент фактичного повернення товару покупцем постачальнику, що підтверджується підписанням накладної на повернення товарів уповноваженими представниками сторін.

За умовами п.7.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами погодженими сторонами в специфікації/акційній специфікації-(PRODUCTLIST), що збережені у системі електронного документообороту (портал специфікацій на платформі “EDIN-PRICE”) та підтвердженими у накладних (COMDOC). Ціна на товар в специфікації/акційній специфікації-(PRODUCTLIST) вказується у гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (ціна без ПДВ). Ціна кожного “артикулу товару” зазначається у накладній (COMDOC) і повинна відповідати ціні, яка узгоджена сторонами в специфікації/акційній специфікації-(PRODUCTLIST), що збережені у системі електронного документообороту (портал специфікацій на платформі “EDIN-PRICE”).

У п.7.8 договору передбачено, що загальна його сума складається з сум “Накладних” (COMDOC), за якими була здійснена поставка товару. Підставою для здійснення покупцем оплати за поставлений товар є виконання постачальником своїх зобов`язань за договором, зокрема обов`язок надати покупцю через EDI-провайдера електронний документ “Накладна” (COMDOC) завірений ЕЦП постачальника, та обов`язок зареєструвати “Податкову накладну” в Єдиному реєстрі податкових накладних, з дотриманням умов цього договору, на дату настання строку оплати за товар.

Покупець здійснює оплату постачальнику за поставлений товар через 30 (тридцять) днів з моменту отримання покупцем через EDI-провайдера від постачальника електронного документу “Накладна” (COMDOC) завіреного ЕЦП постачальника, та за умови наявності зареєстрованої постачальником “Податкової накладної” в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше ніж за 2 (два) календарних дні до настання строку оплати за товар (п.7.9 договору).

Спір у справі виник у зв`язку з порушенням відповідачем як покупцем товару грошових зобов`язань за договором.

За твердженнями позивача за період дії договору, зокрема у період з 01.11.2019 по 06.12.2019 відповідачу здійснено поставку продукції на загальну суму 258179,34 грн. Частина продукції, вартістю 40022,70 грн була повернута відповідачем позивачу відповідно до умов укладеного договору. Оплата іншої частини товару не проведена, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 218156,64 грн.

В якості доказів, що підтверджують заявлені вимоги, до позовної заяви приєднано договір №РЦ39543 від 01.02.2019 з додатками і додатковою угодою до нього, товарно - транспортні накладні за спірний період з актами розходжень, накладні на повернення, довідку з обслуговуючої банківської установи про надходження платежів від відповідача за договором №РЦ39543 від 01.02.2019, розрахунок ціни позову, податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних, копії розрахунків коригування до податкових накладних, квитанції про реєстрацію розрахунку коригування податкових накладних, претензію про сплату боргу і докази її направлення, копію позовної заяви з вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства “Рітейл Центр” 751167,67 грн боргу за договором поставки від 01.02.2019 №РЦ039543 з оплати товарів, поставлений за період з 23.04.2019 по 31.10.2019 (справа Господарського суду Київської області №911/3133/19). Документи подані в належним чином засвідчених копіях.

Також позивач надав письмові пояснення у справі, виконуючи вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, та копію позовної заяви з вимогами до відповідача про стягнення 751167,67 грн за цим самим договором, проте за інший період. Згідно з поясненнями позивача, у період з 01.02.2019 по 28.02.2020 від відповідача надійшло в рахунок оплати товарів 215000,00 грн (платежі від 21.06.2019 у сумі 40000,00 грн, від 26.07.2019 у сумі 15000,00 грн, від 29.07.2019 у сумі 20000,00 грн, від 09.08.2019 у сумі 50000,00 грн, від 11.11.2019 у сумі 20000,00 грн, від 25.11.2019 у сумі 60000,00 грн та 10000,00 грн). Оскільки відповідач не визначав за якою саме поставкою (товарно-транспортною накладною) він проводив оплату за договором, перераховуючи описані суми, позивач зараховував їх в погашення боргу послідовно, погашаючи у першу чергу борг, що виник раніше. У зв`язку з тим, що сплачені відповідачем 215000,00 грн позивач зарахував у рахунок погашення заборгованості за інший період (справа Господарського суду Київської області №911/31319), до розрахунку ціни позову за позовною заявою №12-02/2020-1 від 12.02.2020 (справа №911/400/20) описані 215000,00 грн, перерахування яких підтверджується довідкою банківської установи №108/31 від 28.02.2020, не увійшли.

З умов договору сторін слідує, що між ними виникли правовідносини з договору поставки, який за приписами ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України визначається як договір, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу вищенаведених положень законодавства вбачається, що до правовідносин сторін, що виникли з описаного договору поставки підлягають застосуванню як загальні положення про зобов`язання, так і, серед іншого, норми, якими регулюються правовідносини з договору купівлі-продажу.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.662, ст.663 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1-2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У договорі сторін обов`язок відповідача зі своєчасної та повної оплати поставленого товару встановлений у п.7.9 договору. Строк виконання такого грошового зобов`язання – 30 днів з моменту отримання покупцем через EDI-провайдера від постачальника електронного документу “Накладна” (COMODOC) завіреного ЕЦП постачальника, та за умови наявності зареєстрованої постачальником “Податкової накладної” в Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше ніж за 2 (два) календарних дні до настання строку оплати за товар.

Щодо обставин настання строку оплати за договором, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач зазначає, що від початку співпраці за договором відповідач, отримуючи товар, не виконував передбаченого п.3.7 зобов`язання щодо направлення постачальнику через EDI-провайдера електронного документу “Накладна” (COMDOC), у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості виконати свій обов`язок по остаточному оформленню електронних документів. Тобто, відповідач перешкоджав настанню обставин, з якими договір пов`язує початок відліку строку оплати товару. Поряд з тим, позивач наголошує на тому, що ним зареєстровані податкові накладні, які свідчать про фактичні обставини з постачання товарів відповідачу та свідчать про повне виконання позивачем своїх зобов`язань визначених п.7.9 договору. Докази реєстрації податкових накладних, у тому числі операцій з корегування, додані до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених ч.7 ст.545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Так, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт направлення відповідачу через EDI-провайдера електронного документу “Накладна” (COMDOC) завіреного ЕЦП постачальника, з яких можна встановити дату вчинення відповідної дії та встановити факт отримання відповідачем вказаних документів, а також, встановити факт дотримання позивачем положень п.7.9 договору. Разом з тим, суд вважає за можливе не ставити у залежність від їх відсутності факт настання строку на оплату товару.

Так, відповідно до ст.666 Цивільного кодексу України, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що спірні поставки мали місце в період з листопада 2019 року по грудень 2019 року. Також з матеріалів справи слідує, що у цей період та до моменту вирішення спору по суті відповідач не здійснив жодної юридично значимої дії спрямованої на реалізацію визначеної ст.666 Цивільного кодексу України правомочності щодо відмови від договору та повернення товару продавцеві з підстав ненадання визначених договором документів, що стосуються товару, продавцем.

У зв`язку з викладеним та враховуючи, що відповідач навіть після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вартості поставленого товару не повернув вказаний товар позивачу, суд виходить з того, що відповідач в силу положень ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України зобов`язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого та неповерненого товару, оскільки прострочення продавця визначене ст.613 Цивільного кодексу України в даному випадку впливає виключно на визначення строків платежу та пов`язані з простроченням цих строків негативні наслідки фінансового характеру, та не звільняє покупця від обов`язку сплатити вартість отриманого товару.

При цьому, товаром, що поставлявся відповідно до договору, є хлібобулочні вироби, які реалізуються у точках продажу протягом 16, 24, 36 годин (в залежності від виду виробу), а отже, якщо цей товар не було повернуто у строк, визначений у договорі, то наразі (з моменту останньої поставки) він є таким, що зіпсований та поверненню не підлягає.

Таким чином, наявними у справі належними і допустимими доказами, а саме: 289 товарно-транспортними накладними на загальну суму 258179,24 грн та 379 накладними на повернення на загальну суму 40022,70 грн підтверджуються обставини того, що позивач передав у власність, а відповідач прийняв продукцію на суму 258179,24 грн та повернув в рамках укладеного договору товар, вартістю 40022,70 грн. Отже, неоплаченим з боку відповідач залишається товар вартістю 218156,64 грн.

Доказів того, що відповідач здійснив повну оплату товарів, матеріали справи не містять.

Таким чином факт неоплати відповідачем переданих йому у власність товарів порушує майнові права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку шляхом стягнення заборгованості в сумі 218156,64 грн.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Отже, чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі та про наявність спору з грошовими вимогами до нього, не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і інших доказів належного і повного виконання грошових зобов`язань за договором №РЦ039543 від 01.02.2019 за спірний період листопад-грудень 2019 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, тоді як відповідач порушив грошові зобов`язання та не оплатив поставлені йому продовольчі товари, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 218156,64 грн.

Враховуючи викладене, позов підлягає повному задоволенню, а судові витрати зі сплати судового збору-покладенню на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Інших судових витрат, крім судового збору, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.

Керуючись ст. 11, 73-80, 129, 165, 178, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Сарненський хлібозавод” до Дочірнього підприємства “Рітейл центр” про стягнення 218156,64 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Рітейл центр” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сарненський хлібозавод” 218156 (двісті вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят шість) грн 64 коп основного боргу та 3272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн 35 коп судового збору.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Сарненський хлібозавод” (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Белгородська, 31-А, ідентифікаційний код 00379436).

Відповідач – Дочірнє підприємство “Рітейл центр” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-г, ідентифікаційний код 38734018).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Третьякова