Рішення № 91527690, 15.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/8692/20Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Житлосервіс", м. Київ

про стягнення 187 704,36 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.06.2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Житлосервіс" (відповідач) суми основної заборгованості в розмірі 181 555,46 грн, суми пені в розмірі 36 392,71 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 2 100,30 грн, суми 3% річних в розмірі 655,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1310366 від 25.06.2018 в частині оплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105474228076 отримав ухвалу суду від 24.06.2020 про відкриття провадження у справі 01.07.2020.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 16.07.2020 року (включно).

15.07.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що суму основного боргу в розмірі 181 555,46 грн відповідачем сплачено згідно платіжного доручення №12756 від 22.06.2020 року, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

23.07.2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначено, що сплата суми основного боргу була здійснена відповідачем з пропущенням передбачених договором строків, а тому нарахування штрафних та фінансових санкцій є правомірним.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у період з 17.08.2020 року по 14.09.2020 року у відпустці, суд здійснює розгляд справи, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у перший робочий день після виходу з відпустки - 15.09.2020 року.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.06.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада-Житлосервіс" (споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1310366 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2. Договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного те6плового навантаження.

Пунктом 2.3.5. Договору передбачено обов`язок споживача забезпечити своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.06.2019 року. (п. 4.1. Договору).

14.05.2019 року позивачем отримано від відповідача лист №188 про продовження терміну дії Договору, в результаті чого, листом від 04.07.2019 №30/1/1/960 термін дії Договору було продовжено до 15.06.2020 року.

Додатком №1 до Договору сторони погодили обсяги теплової енергії.

Додатком №2 до Договору встановлено, що розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування податку на додану вартість на рівні: 1 078,96грн./Гкал (пункт 1).

Пунктом 10 Додатку №2 до Договору встановлено, що споживач, на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно забезпечує на пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію.

Так, за період з лютого 2020 року по квітень 2020 року відповідачем було спожито теплову енергію на загальну суму 181 555,46 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків за спожиту теплоенергію.

Відповідачем вказану суму оплачено не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частинами першою і другою статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частинами шостою і сьомою статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, оскільки позивачем було належним чином виконано умови Договору щодо постачання відповідачу теплової енергії, а Товариством отриману енергією не оплачено, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 181 555,46 грн основної заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як встановлено судом, станом на момент винесення рішення в справі відповідачем сплачено основну суму заборгованості в розмірі 181 555,46 грн.

Зазначена обставина підтверджується оригіналом платіжного доручення №12756 від 22.06.2020 року на суму в розмірі 181 555,46 грн, наданим відповідачем для долучення до матеріалів справи.

Оскільки, після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем сплачено позивачеві суму основної заборгованості, що підтверджується наявним у матеріалах справи доказами та підтверджено обома сторонами, тому, у зв`язку з відсутністю спору в цій частині, провадження у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» основної суми заборгованості у розмірі 181 555,46 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з Товариства 2 100,30 грн втрат від інфляції, 655,89 грн 3% річних та 3 392,71 грн пені.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно з абзацом першим пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 100,30 грн. втрат від інфляції, 655,89 грн 3% річних та 3 392,71 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зважаючи на встановлені факти, та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню повністю із закриттям провадження в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 181 555,46 грн.

Разом з тим, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №910/8692/20 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» основної суми заборгованості в розмірі 181 555,46 грн закрити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Житлосервіс» (ідентифікаційний код 35758649, адреса: 01001, м. Київ, вул. Ольгинська, буд. 3) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (ідентифікаційний код 40538421, адреса 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) суму пені у розмірі 3 392,71 грн (три тисячі триста дев`яносто дві гривни 71 копійку), суму 3% річних у розмірі 655,89 грн (шістсот п`ятдесят п`ять гривень 89 копійок), суму інфляційних втрат у розмірі 2 100,30 грн (дві тисячі сто гривень 30 копійок) та судовий збір у розмірі 2 815,57 грн (дві тисячі вісімсот п`ятнадцять гривень 57 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов