Рішення № 91527252, 02.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/83/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 Справа № 908/1002/20

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Фізичної особи-підприємця Чорного Павла Ігоровича, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А)

про стягнення 301567,04 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - Гаврилов П.О., на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1018365 від 01.07.2020;

від відповідача - Мосур В.А., на підставі довіреності № 5 від 02.01.2020, (адвокат);

14.04.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 1 Фізичної особи-підприємця Чорного Павла Ігоровича, м. Запоріжжя до Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 276765,38 грн. заборгованості за надані послуги за договорами на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019, 21305,80 грн. пені та 3495,86 грн. 3 % річних, а разом - 301567,04 грн. заборгованості.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 справу № 908/3454/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1002/20, справі присвоєно номер провадження справи 4/83/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1002/20 до 01.09.2020, підготовче судове засідання відкладалося до 04.08.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.08.2020 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/1002/20, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.09.2020.

В судовому засіданні 02.09.2020 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на приписах ст., ст. 16, 525, 526, 610, 611, 623-625 ЦК України та ст., ст. 20, 193, 222 ГК України. Позов пред`явлений позивачем з наступних підстав. Між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) укладено три тотожних (однакові істотні та інші умови договору, крім предмету договору) договори на надання послуг поточного ремонту, а саме: № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019. Всі зазначені договори укладено на наступних умовах, зокрема: позивач прийняв на себе зобов`язання надати відповідачу власними та залученими силами та засобами послуги з поточного ремонту житлових будинків (ремонт міжпанельних швів) в строк до 31.12.2019, а відповідач зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх на підставі довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів з дня підписання вищевказаних документів. Вартість робіт за договором № 389-ПР/2019 від 17.07.2019 склала 86529,46 грн., за договором № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 - 92753,08 грн. і за договором № 457-ПР/2019 від 14.08.2019 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.10.2019) - 97753,92 грн. Як зазначає позивач, на виконання умов договорів № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019 позивач належним чином виконав обумовлені договором роботи, що підтверджується актами форми КБ-2в та довідками форми КБ-3, які підписані обома сторонами без зауважень і претензій. Відповідач виконані позивачем роботи прийняв, проте оплату вказаних робіт не здійснив. Таким чином, за спірними договорами борг відповідача перед позивачем становить 276765,38 грн. У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати виконаних робіт на підставі п. 9.4 договорів та відповідно до вимог чинного законодавства позивачем відповідачу нарахована пеня в загальному розмірі 21305,80 грн. та 3 % річних в загальному розмірі 3495,86 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на його користь 276765,38 грн. основного боргу за надані послуги, 21305,80 грн. пені та 3495,86 грн. 3 % річних, а разом - 301567,04 грн. заборгованості за договорами на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 4523,50 грн. сплаченого судового збору та покласти на відповідача судові витрати на правничу із розрахунку 1000,00 грн. за участь представника позивача у кожному засіданні суду (згідно попереднього орієнтовного розрахунку).

Відповідачем на підставі ст. 165 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що КП «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради відповідно до рішення Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі у Вознесенівському, Заводському та частково Дніпровському районах міста. Зазначеним рішенням встановлено обов`язок підприємства розпочати надання послуг з управління з 01.11.2017. Одним із основних напрямків діяльності управителя багатоквартирних будинків є управління житловим фондом. Джерелом фінансування виконання різноманітних виробничих і соціальних функцій є тариф на надання послуги з управління багатоквартирними будинками. Між сторонами дійсно укладені договори на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019. Відповідач не заперечує, що розрахунки за вказаними договорами ним у визначені строки не здійснені, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем. Проте, невиконання перед позивачем грошових зобов`язань за договорами на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019 сталося внаслідок несвоєчасної оплати мешканцями багатоквартирних будинків послуги з управління багатоквартирним будинком КП «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, що, в свою чергу, призвело до скрутного фінансового становища відповідача. Крім того, відповідач просить суд врахувати, що відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з подальшими змінами) на усій території України установлено карантин, який наразі триває, із запровадженням відповідних заборонюючих та обмежувальних карантинних заходів. Установлення з 12.03.2020 на всій території України карантину внесло корективи у ведення діяльності відповідача та стало причиною значного зростання обсягу заборгованості населення перед відповідачем за надані послуги з управління багатоквартирними будинками. Наведене, на думку відповідача, є підставою для застосування у даному випадку приписів чинного законодавства щодо не нарахування відповідачу пені та річних відсотків за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань перед позивачем. На підставі зазначеного, відповідач просить суд із посиланням на його скрутне матеріально-фінансове становище на підставі ст. 331 ГПК України при прийнятті рішення у справі № 908/1002/20 розстрочити його виконання строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами, починаючи після офіційного закінчення карантину в Україні.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначив, що твердження відповідача про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення пені та річних відсотків є безпідставним і необґрунтованим. Так, відповідач не надав доказів відсутності своєї вини у порушенні грошових зобов`язань з оплати прийнятих ремонтних робіт, виконаних позивачем за умовами договорів на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019. Посилання відповідача на карантин як на підставу для звільнення від відповідальності, не може бути враховано судом, оскільки діяльність відповідача не обмежувалась на час карантину, а відсутність коштів не може бути підставою для звільнення від відповідальності. Більш того, зобов`язання зі сплати коштів за договорами на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019 виникли у відповідача до введення карантинних обмежень, проте досі не виконані без достатніх на це правових підстав, при цьому умовами договорів передбачалася відстрочка оплати прийнятих відповідачем послуг (оплата мала бути здійснена протягом 60 календарних днів з моменту підсисання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт).

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

Матеріали справи свідчать, що Фізичною особою-підприємцем Чорним Павлом Ігоровичем (позивачем у справі, Підрядник) і Комунальним підприємством «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради (відповідачем у справі, Замовник) укладено три тотожних договорів (однакові істотні та інші умови договору, крім предмету договору) на надання послуг поточного ремонту, а саме:

1) від 17.07.2019 № 389-ПР/2019 з надання послуг поточного ремонту житлового будинку № 38А по вул. Історична в м. Запоріжжя (ремонт міжпанельних швів). Ціна послуг складає 86529,46 грн. (далі за текстом - Договір № 389);

2) від 17.07.2019 № 390-ПР/2019 з надання послуг поточного ремонту житлового будинку № 2В по вул. 12 Квітня в м. Запоріжжя (ремонт міжпанельних швів). Ціна послуг складає 92753,08 грн. (далі за текстом - Договір № 390);

3) від 14.08.2019 № 457-ПР/2019 з надання послуг поточного ремонту житлового будинку № 8 по вул. Портова в м. Запоріжжя (ремонт міжпанельних швів). Ціна послуг з урахуванням укладеної сторонами до цього Договору Додаткової угоди № 1 від 30.10.2019 складає 97753,92 грн. (далі за текстом - Договір № 457).

Всі вище зазначені Договори укладені на наступних умовах:

- Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик надати в порядку і на умовах Договору власними та залученими силами і засобами (в тому числі, але не виключно, з використанням наданих Замовником матеріалів) послуги код ДК 2015:021 45450000-6 поточний ремонт (Послуги на виконання поточного ремонту житлового будинку (ремонт міжпанельних швів) в обумовлений Договором термін та з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни, з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та здати об`єкт в експлуатацію. (п. 1.1 Договорів);

- ціна послуг визначається розрахунком договірної ціни за обсягами (етапами, видами) робіт, який є невід`ємною частиною Договору. (абз. 2 п. 2.1 Договорів);

- Термін надання послуг за Договором до 31.12.2019. (п. 3.1 Договорів);

- Здача-приймання результатів надання послуг після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється актом прийняття об`єктів експлуатацію - актом виконаних робіт форми КБ-2в. Належним чином оформлені оригінали Актів КБ-2в з додатками і Довідок КБ-3 передаються Замовнику в трьох примірниках, після підписання і скріплення печаткою кожного їх примірника Підрядником, із зазначенням в адресній частині реквізитів Договору. Оплата наданих послуг здійснюється на підставі підписаних Замовником довідок та актів про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, КБ-2в протягом 60 календарних днів після підписання вище згаданих форм КБ-3, КБ-2в. Розрахунок вартості виконаних робіт за формою КБ-2в виконується Підрядником згідно із вимогами державних стандартів України, узгодженої договірної ціни, кошторисної документації, фактично виконаних робіт і фактично використаних матеріалів. У разі порушення Підрядником термінів надання Замовнику Актів КБ-2в, термін оплати таких послуг становить 60 календарних днів від дати підписання Замовником актів КБ-2в з додатками, підтверджених довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків та оригіналів актів КБ-2в, КБ-3, податкових накладних. Оплата Замовником виконаних Підрядником послуг проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника. (п., п. 4.1, 4.5 Договорів);

- Замовник перевіряє і в шестиденний термін згідно з чинним порядком приймає надані Підрядником послуги по акту приймання-здачі та підписує зі свого боку примірники оригіналів Актів КБ-2в з додатками і довідок КБ-3 та один підписаний примірник повертає Підряднику. Якщо під час приймання послуг будуть виявлені недоліки, що виникли з вини Підрядника (в тому числі в частині кількості, якості і норми витрат матеріалів) сторонами оформлюється та підписується дефектний акт. Дефектний акт складається Замовником, який вказує перелік недоліків у виконаних роботах і терміни їх усунення. Підрядник зобов`язаний протягом трьох днів з моменту отримання дефектного акту підписати його і направити Замовнику. Сторони визначили, що не підписання, не направлення або несвоєчасне направлення Підрядником дефектного акту прирівнюється до безумовної згоди Підрядника зі змістом дефектного акту, складеного Замовником. Замовник не підписує Акт КБ-2в, затримує оплату неякісно наданих послуг Підряднику до усунення дефектів, а також має право вимагати повернення раніше сплачених Підряднику сум, які Підрядник зобов`язаний повернути/компенсувати протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги Замовника. Усунення неякісно виконаних робіт проводиться Підрядником за свій рахунок, в терміні і на умовах, обумовлених сторонами в дефектному акті. (п., п. 4.2, 4.3 Договорів);

- Підрядник має право отримувати оплату за надані послуги в розмірах і в строки, обумовлені в Договорі і додатках до нього. (п. 5.2.1 Договорів);

- Замовник зобов`язаний оплатити вартість виконаних робіт у визначені Договором терміни. (п.5.3.2 Договорів);

- Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим Договором. (п.13.1 Договорів).

Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що на виконання умов Договору № 389 від 17.07.2019 позивачем в серпні 2019 року були виконані обумовлені Договором роботи по «Поточному ремонту житлового будинку № 38А по вул. Історична в м. Запоріжжя (ремонт міжпанельних швів)». Загальна вартість виконаних робіт склала 86434,91 грн. з ПДВ.

Факт виконання позивачем в серпні 2019 року підрядних робіт по Договору № 389 від 17.07.2019 загальною вартістю 86434,91 грн. з ПДВ та їх прийняття відповідачем підтверджується Актом № 01 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року форми КБ-2в на суму 86434,91 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 19.08.2019 і скріплений печатками сторін.

Також на виконання умов Договору № 390 від 17.07.2019 позивачем в вересні 2019 року були виконані обумовлені Договором роботи по «Поточному ремонту житлового будинку № 2В по вул. 12 Квітня в м. Запоріжжя (ремонт міжпанельних швів)». Загальна вартість виконаних робіт склала 92576,55 грн. з ПДВ.

Факт виконання позивачем в вересні 2019 року підрядних робіт по Договору № 390 від 17.07.2019 загальною вартістю 92576,55 грн. з ПДВ та їх прийняття відповідачем підтверджується Актом № 01 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року форми КБ-2в на суму 92576,55 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 17.09.2019 і скріплений печатками сторін.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору № 457 від 14.08.2019 позивачем в вересні - жовтні 2019 року були виконані обумовлені Договором роботи по «Поточному ремонту житлового будинку № 8 по вул. Портова в м. Запоріжжя (ремонт міжпанельних швів)». Загальна вартість виконаних робіт склала 97753,92 грн. з ПДВ.

Факт виконання позивачем в вересні та жовтні 2019 року підрядних робіт по Договору № 457 від 14.08.2019 загальною вартістю 97753,92 грн. з ПДВ та їх прийняття відповідачем підтверджується Актом № 01 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року форми КБ-2в на суму 80316,09 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 25.09.2019 і скріплений печатками сторін; Актом № 02 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року форми КБ-2в на суму 5983,40 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 31.10.2019 і скріплений печатками сторін, а також Актом № 03 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року форми КБ-2в на суму 11454,43 грн., який підписаний уповноваженими особами Замовника та Підрядника 31.10.2019 і скріплений печатками сторін.

Зазначені вище Акти приймання виконаних будівельних робіт по Договорам №, № 389, 390 і 457 узгоджені позивачем і відповідачем та згідно цих Актів виконані підрядні роботи прийняті без жодних зауважень та претензій з боку замовника. Акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень - жовтень 2019 року по Договорам №, № 389, 390 і 457 підтверджені відповідними Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за цей період від 19.08.2019, 17.09.2018, 25.09.2019 і 31.10.2019 (дві Довідки на суму 5983,40 грн. і на суму 11454,43 грн.), які підписані уповноваженими особами Замовника та Підрядника і скріплений печатками сторін.

Таким чином, дослідженими судом письмовими доказами підтверджується, що позивач взяті на себе зобов`язання за Договорами №, № 389, 390 і 457 виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст., ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підстави виникнення господарських зобов`язань встановлені також ст. 174 ГК України, що включають господарські договори та інші угоди.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст Договорів №, № 389, 390 і 457 та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини сторін врегульовані договорами підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Статтею 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний сплати підрядникові встановлену ціну після завершення виконання усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний припис містить ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст. 202 ГК України унормовано, що господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення пункту 4.1 Договорів №, № 389, 390 і 457 кінцеві строки здійснення розрахунків за Актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень - жовтень 2019 року є наступними:

- по Акту № 01 за серпень 2019 року (Договір № 389) до 18.10.2019 включно;

- по Акту № 01 за вересень 2019 року (Договір № 390) до 16.11.2019 включно;

- по Акту № 01 за вересень 2019 року на суму 80316,09 (Договір № 457) до 24.11.2019 включно;

- по Акту № 02 за жовтень 2019 року на суму 5983,40 (Договір № 457) до 30.12.2019 включно;

- по Акту № 03 за жовтень 2019 року на суму 11454,43 (Договір № 457) до 30.12.2019 включно.

За загальним правилом, встановленим ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вже зазначалося раніше за текстом рішення за умовами п. 5.3.2 Договорів №, № 389, 390 і 457 відповідач прийняв на себе зобов`язання оплатити вартість виконаних робіт у визначені Договором терміни.

Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем були зроблені заяви про виявлення будь-яких відступів, недоліків тощо, допущених позивачем при виконанні підрядних робіт за Договорами №, № 389, 390 і 457. Крім того, Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 до цих Актів по кожному з Договорів №, № 389, 390 і 457 підписані сторонами без жодних зауважень і претензій щодо обсягу або якості виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата виконаних підрядних робіт за Договорами №, № 389, 390 і 457 не здійснена. Відповідачем зазначений факт не спростований.

Отже, заборгованість відповідача за виконані позивачем протягом серпню - жовтня 2019 року підрядні роботи за Договорами №, № 389, 390 і 457 становить 276765,38 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав, проти наявності заборгованості перед позивачем за Договорами №, № 389, 390 і 457 в розмірі 276765,38 грн. в цілому не заперечив.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов`язання відповідача оплатити виконані позивачем на його користь підрядні роботи не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з відповідача основного боргу за виконані підрядні роботи за Договорами №, № 389, 390 і 457 в розмірі 276765,38 грн. пред`явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Позивачем заявлені також вимоги про стягнення з відповідача 21305,80 грн. пені та 3495,86 грн. 3 % річних, стосовно яких суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 9.4 Договорів №, № 389, 390 і 457, яким сторони перебачили, що у випадку порушення Замовником термінів оплати виконаних робіт згідно п. 4.1 Договору він сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на моменту прострочення зобов`язань.

Відповідно до змісту ст., ст. 610-612 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність розрахунку пені, яка нарахована за порушення відповідачем строків розрахунку за Договорами №, № 389, 390 і 457, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно, розмір пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за заявлені позивачем періоди становить 21305,80 грн.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 21305,80 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати підрядних робіт, виконаних за Договорами №, № 389, 390 і 457, вимога про стягнення з нього 3 % річних заявлена позивачем обґрунтовано.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, які нараховані за порушення відповідачем строків розрахунку за Договорами №, № 389, 390 і 457, та встановлено, що даний розрахунок не порушує норми законодавства та виконаний правильно, розмір 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за заявлені позивачем періоди становить 3495,86 грн.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3495,86 грн. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Стосовно клопотання відповідача про не нарахування і не стягнення пені і річних відсотків, яке викладене за текстом відзиву на позовну заяву, то воно відхиляється судом як заявлене процесуально необґрунтовано, оскільки право нараховувати і заявляти вимоги про стягнення пені і річних відсотків за порушення грошового зобов`язання в даному випадку належить позивачу, а на суд покладено обов`язок перевірити законність, обґрунтованість та правильність нарахування заявлених позивачем до стягнення санкцій за порушення грошових зобов`язань. Крім того, за приписами чинного законодавства суд за певних обставин, які в своїй сукупності утворюють винятковість, має право лише зменшити розмір санкцій.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву також заявлене клопотання при прийнятті рішення у справі № 908/1002/20 розстрочити його виконання строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості щомісячно рівними частинами, починаючи після офіційного закінчення карантину в Україні.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Викладені відповідачем обставини щодо скрутного матеріального становища, наявності великої заборгованості населення за надані послуги з управління багатоквартирними будинками та запровадження постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з подальшими змінами) на усій території України карантину з відповідними заборонюючими та обмежувальними карантинними заходами не є винятковими, не спростовують наявність вини у простроченні виконання грошового зобов`язання. Суд зауважує, що всі підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі (ФОП Чорний П.І.) також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду.

З приводу посилань відповідача на запровадження на усій території України карантину з відповідними заборонюючими та обмежувальними карантинними заходами суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати» від 02.12.1997 № 671/97-ВР торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: ….. введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України … (ч. 2 ст. 14-1 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати» в редакції Закону України від 17.03.2020 № 530-ІХ).

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи не наданий сертифікат (чи інший документ) Торгово-промислової палати України чи уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат, який би засвідчував факт наявності форс-мажорних обставин (введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України) за відповідним зверненням КП «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради.

Оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд не вбачає виключних підстав для надання розстрочки виконання рішення на 12 місяців, починаючи після офіційного закінчення карантину в Україні.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування своєї позиції по суті спору, судом відхиляються як безпідставні.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення з КП «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради 276765,38 грн. основного боргу за Договорами на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 390-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 457-ПР/2019 від 14.08.2019, 21305,80 грн. пені та 3495,86 грн. 3 % річних обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Стосовно витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За таких обставин, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

До позовної заяви позивачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, згідно з яким позивач очікує понести витрати на правничу допомогу із розрахунку 1000,00 грн. за участь представника позивача у кожному засіданні суду.

Проте, у порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не надано суду розрахунку витрат на правничу допомогу і з визначенням остаточної суми таких витрат, не подано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Також не подано доказів на підтвердження виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються, однак позивач не позбавлений права заявити про такі витрати в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Фізичної особи-підприємця Чорного Павла Ігоровича, м. Запоріжжя до Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 301567,04 грн. заборгованості за договорами на надання послуг поточного ремонту № 389-ПР/2019 від 17.07.2019, № 3920-ПР/2019 від 17.07.2019 і № 475-ПР/2019 від 14.08.2019 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) на користь Фізичної особи-підприємця Чорного Павла Ігоровича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 276765 (двісті сімдесят шість сімсот шістдесят п`ять) грн. 38 коп. основного боргу, 21305 (двадцять одну тисячу триста п`ять) грн. 80 коп. пені, 3495 (три тисячі чотириста дев`яносто п`ять) грн. 86 коп. 3 % річних та 4523 (чотири тисячі п`ятсот двадцять три) грн. 52 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 15» вересня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.