Рішення № 91527220, 03.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/64/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2020 Справа № 908/1004/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс” (61105 Харківська область, м. Харків, вул. Киргизька, б. 19, ідентифікаційний код юридичної особи 40181642)

до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872)

про стягнення 2 727 356 грн. 01 коп.

за участю

представника позивача: Скульський С.І., ордер АН № 1010982 від 05.05.2020

представник відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” 1 954 484 грн. 38 коп. боргу, 63 564 грн. 84 коп. 3 % річних, 658 294 грн. 76 коп. пені, 51 012 грн. 03 коп. індекс інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2020 позовні матеріали № 908/1004/20 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 21.04.2020, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1004/20, присвоєно справі номер провадження 27/64/20 та призначено підготовче судове засідання на 18.05.2020.

06.05.2020 на електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс” надійшло клопотання, відповідно до якого заявник просить суд забезпечити проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, визначити Фрунзенський районний суд м. Харкова, відповідальним за проведення відео конференції; проводити усі наступні судові засідання також у режимі відеоконференції з Фрунзенським районним судом м. Харкова, або з використанням системи для відеоконференції - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”; за можливості просить проводити всі наступні судові засідання по справі з використанням власних технічних засобів за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”. З вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання у адміністративному, цивільному та господарському процесах позивач ознайомлений.

Ухвалою суду від 07.05.2020 клопотання про проведення судового засідання 18.05.2020 в режимі відеоконференції у справі 908/1004/20 поза межами суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

07.05.2020 на поштову адресу Господарського суду надійшло клопотання (вх. № 9322/08-08/20 від 13.05.2020) відповідача про продовження процесуальних строків. В обґрунтування посилається на те, що відповідно до положень ч. 8 ст. 165 ГПК, відзив подається в строк встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази. З метою недопущення розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, представник відповідача просить суд продовжити АТ “ДТЕК Дніпроенерго” строк для надання відзиву, встановити відповідачу строк для надання відзиву протягом 15 днів з дня завершення, встановленого Кабінетом Міністрів України, карантину; судове засідання, призначене на 09.06.2020, відкласти на іншу дату після завершення карантину, про що повідомити відповідача.

Суд задовольнив клопотання відповідача та встановив йому відповідно до ст. 165 ГПК України, у строк до 05 червня 2020 подати до суду відзив із його документальним обґрунтуванням.

Ухвалою суду від 18.05.2020, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено на 09.06.2020.

09.06.2020 продовжено підготовче засідання у справі № 908/1004/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.

Ухвалою суду від 09.06.2020 підготовче засіданні на підставі ст. 183 ПК України було відкладено на 22.06.2020.

На поштову адресу Господарського суду надійшло клопотання (вх. № 11790/08-08/20 від 22.06.2020 р.) відповідача про продовження процесуальних строків. В обґрунтування посилається на те, що відповідно до положень ч. 8 ст.165 ГПК, відзив подається в строк встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази.

Клопотання відповідача було залишено судом без задоволення, оскільки в порядку статті 43 ГПК України, відповідач зловживає процесуальними правами, а саме: не виконує вимоги ухвал господарського суду, не з`являється в судові засідання, не ініціює клопотань до суду щодо відеоконференцзв”язку, не надає письмовий відзив. Відповідач у справі АТ “ДТЕК “Дніпроенерго” м. Запоріжжя місцевий, юридична особа має забезпечити явку до суду для представництва інтересів відповідача.

Подання клопотань для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи, відповідно до статті 43 ГПК України.

Ухвалами господарського суду від 18.05.2020 року, від 09 червня 2020 відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача надано відповідачу строк для подачі відзиву з його документальним обґрунтуванням в порядку статті 165 ГПК України.

Жодного разу, відповідач не виконав ухвали господарського суду від 18.05.2020 та 09.06.2020, тому господарський суд Запорізької області визнав зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи залишив без розгляду клопотання вх. № 11790/08-08/20 від 22.06.2020, відповідно до статті 43 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.06.2020 підготовче провадження у справі № 908/1004/20, закрито, відповідно до ст. 185 ГПК України. Справу призначено до розгляду по суті на 14.07.2020.

13.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс” 1 853 801 грн. 81 коп. неустойки.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2020, зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 15.07.2020 повернуто Акціонерному товариству “ДТЕК Дніпроенерго” зустрічну позовну заяву із доданими до неї документами.

14.07.2020 позивач супровідним листом (вх. № 13292/08-08/20 від 14.07.2020) надіслав на адресу Господарського суду Запорізької області оригінали документів на яких ґрунтуються позовні вимоги. Після огляду вказаних документів просить суд повернути їх на адресу позивача.

Ухвалою суду від 14.07.2020 продовжено строк розгляду справи № 908/1004/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Відкладено розгляд справи на 03.09.2020.

У судовому засіданні 03.09.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Засідання суду відбувалось в режимі відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні 03.09.2020, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Технічна фіксація здійснюється на програмно-апаратному комплексі "Оберіг".

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

03.09.2020 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2020 не з`явився, електронною поштою з електронним цифровим підписом надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, в зв`язку з участю в судовому засіданні в Запорізькому окружному адміністративному суді в рамках справи № 280/2991/20.

Беручі до уваги те, що відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, враховуючи, що судом продовжувався строк для подання відзиву, також беручі до уваги обмеженість строку розгляду даної справи та достатність матеріалів для розгляду справи, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.

В засіданні суду 03.09.2020 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 03.09.2020, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів – ст. 218 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заслухавши представника позивача, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

13.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Реммашресурс” (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством “ДТЕК Дніпроенерго” в особі відокремленого підрозділу «Запорізька теплова електрична станція» Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (в подальшому Акціонерне товариство “ДТЕК Дніпроенерго” (Замовник) був укладений Договір про надання послуг № 2104-ДЭ-ЗаТЭС (Договір).

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір – є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір – це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, Виконавець зобов`язується у 2018 році надати Замовнику послуги, зазначені в п. 1.2 Договору (найменування послуг код ДКПП ДКПП 33.11 – Ремонтування металевих виробів): оснащення ТЖН блоку № 2 трубопроводом подачі пари від по стороннього джерела (Послуги), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1 Договору, сума цього Договору становить 6699999 грн., у тому числі ПДВ 20% 1116666 грн. 50 коп.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється підписанням Додаткової угоди.

З моменту виставлення виконавцем рахунку за надані послуги, сума наданих послуг, що вказана в такому рахунку є фіксованою і зміні не підлягає, окрім випадків, передбачених цим договором.( п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику послуг протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної. Якщо останній день строку для оплати, що встановлений цим договором, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Згідно з п. 5.4 Договору, надані Виконавцем послуги згідно з цим Договором оформлюються актами прийому-передачі наданих послуг із зазначенням коду згідно ДКПП, які Виконавець надає до 01 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Пунктом 10.1 встановлено, що Договір діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків – до повного виконання своїх грошових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, позивач надав відповідачеві відповідні послуги на загальну суму 1954484 грн. 38 коп., що підтверджується двосторнньопідписаними без заперечень та зауважень актами: № 9 приймання виконаних будівельних робіт, № 13 приймання виконаних будівельних робіт, № 14 вартості устаткування, № 15 вартості устаткування, № 16 вартості устаткування, № 17 приймання виконаних будівельних робіт, № 18 вартості устаткування, № 20 вартості устаткування, № 21 приймання виконаних будівельних робіт, № 22 вартості устаткування.

Також матеріали справи містять довідки про вартість виконаних робіт, рахунки, що виставлялись відповідачу та податкові накладні.

В зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 1954484 грн. 38 коп. – основного боргу, 63564 грн. 84 коп. - 3 % річних, 51012 грн. 03 коп. – втрат від інфляції та 658294 грн. 76 коп. – пені.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані відповідачеві послуги за договором на загальну суму 1954484 грн. 38 коп., що підтверджується двосторонньопідписаними актами, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих Виконавцем Замовнику послуг протягом 5 робочих днів з 60 календарного дня після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг та за умови надання Виконавцем належним чином оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, акт № 9 приймання виконаних будівельних робіт підписано 28 грудня 2018, акт №13 приймання виконаних будівельних робіт підписано 28 грудня 2018, акт № 14 вартості устаткування підписано 28 грудня 2018, акт № 15 вартості устаткування підписано 28 грудня 2018, акт № 16 вартості устаткування підписано 28 грудня 2018, акт № 17 приймання виконаних будівельних робіт підписано 28 грудня 2018, акт № 18 вартості устаткування підписано 28 грудня 2018, акт № 20 вартості устаткування підписано 28 грудня 2018, акт № 21 приймання виконаних будівельних робіт підписано 28 грудня 2018, акт № 22 вартості устаткування підписано 28 грудня 2018, отже строк оплати послуг сплив 05.03.2019.

Доказів не отримання, або несвоєчасного отримання рахунків, конкретно визначений порядок пред`явлення яких, договором не передбачено, відповідачем не надано. Доказів не погодження із ціною послуг за актами та рахунками, не прийняття послуг, тощо, сторонами також не надано.

Відповідачем доказів виконання зобов`язання з оплати наданих послуг у строк, передбачений п. 4.1 Договору суду не надано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1954484 грн. 38 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги за період з 05.03.2019 по 03.04.2020 про стягнення 63564 грн. 84 коп. 3 % річних та 51012 грн. 03 коп. втрат від інфляції.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 “Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”).

Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунки 3% та втрат від інфляції грошових коштів виконані вірно, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 63564 грн. 84 коп. 3 % річних та 51012 грн. 03 коп. втрат від інфляції за період з 05.03.2019 по 03.04.2020.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 658294 грн. 76 коп. пені за період з 05.03.2019 по 03.04.2020.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Враховуючи, що сторонами у Договорі не передбачено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у вигляді пені, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс” підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс” до Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний код юридичної особи 00130872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РемМашРесурс” (61105 Харківська область, м. Харків, вул. Киргизька, б. 19, ідентифікаційний код юридичної особи 40181642) 1954484 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 38 коп. основного боргу, 63564 (шістдесят три тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн. 84 коп. 3 % річних, 51012 (п`ятдесят одну тисячу дванадцять) грн. 03 коп. втрат від інфляції, 31035 (тридцять одну тисячу тридцять п`ять) грн. 92 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 14.09.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова