Рішення № 91527151, 10.09.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/798/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Козир В.К., адвокат, довіреність №007.1-7-0320 від 02.03.2020,

від відповідача: Кучерук М.Г., адвокат, довіреність №007.1-227-1219 від 27.12.2019 (приймала участь в судовому засіданні 01.09.20), Довгалюк Р.О., адвокат, довіреність №007.1-65-0320 від 02.03.2020 (приймав участь в судовому засіданні 10.09.20),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (м.Житомир)

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

(м.Житомир),

про зобов`язання вчинити певні дії.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.09.2020 до 10.09.2020.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про:

- зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996р №619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", об`єми природного газу спожитого побутовими споживачами, які не забезпечені комерційним обліком природного газу з 01.07.2015р;

- зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу (донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу) за період з 01.07.2015р по 31.08.2018р по особовим рахункам побутових споживачів, у яких буде виявлено розбіжності між нарахованим (розрахунковим) та фактично спожитим об`ємом природного газу;

- зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" здійснити перерахунок об`ємів спожитого природного газу за період з 01.07.2015 по 31.08.2018 за фактичними даними обліку спожитого природного газу населенням.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.11.2018, зокрема, призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул. Смоленська, 6) та зупинено провадження у справі №906/798/18 на час проведення судової економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.03.2020 поновлено провадження у справі №906/798/18, запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення з врахуванням висновків викладених у висновку експертів від №28345/28346/18-72 від 29.11.2019 та розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 28.04.2020.

Розгляд справи у підготовчому провадженні неодноразово відкладався. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.05.2020 підготовче засідання призначено на 02.06.2020.

Зокрема, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.06.2020 замінено найменування відповідача на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020 закрито підготовче провадження у справі №906/798/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.09.2020.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.09.2020 до 10.09.2020.

При розгляді справи по суті представник відповідача в судовому засіданні 10.09.2020 заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень від 10.09.2020, в яких просив поновити строк для подання доказів та долучити їх до матеріалів справи. Вказав, що подані суду пояснення були надіслані позивачу та ним отримані. Пояснив, що у попередніх поясненнях було допущено описку в таблиці розрахунків, а в поданих додаткових поясненнях усунено допущену технічну помилку.

Представник позивача не заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.

Дослідивши подані документи, заслухавши думку учасників справи щодо заявленого представником відповідача клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.

Частиною 3 статті 3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом враховується пояснення представника відповідача якими він обґрунтував причини пропуску строку на подачу додаткових пояснень від 10.09.2020, а саме те, що подані виправлення він зміг подати лише після того як під час судового засідання 01.09.2020 при перевірці розрахунку дізнався про арифметичну помилку.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд вважає наведені відповідачем обставини пропуску строку на подання пояснень поважними та приймає до розгляду додаткові пояснення від 10.09.2020 на стадії розгляду справи по суті.

Представник позивача в судових засіданнях 01.09.2020 та 10.09.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судових засіданнях 01.09.2020 та 10.09.2020 проти позову заперечили, просили у позові відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 19.10.2018, поясненнях від 01.06.2020, додаткових поясненнях від 10.09.2020 (т.1, а.с.82-86, т.4, а.с.180-186, 210-211).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, з огляду на те, що неявка третьої особи в засідання суду, не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2015 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газорозподільне підприємство, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (замовник, позивач) було укладено типовий договір на розподіл природного газу №2015-ТР-13-Н (далі – договір №2015-ТР-13-Н)(т.1, а.с.87-94).

Відповідно до п.2.1 договору №2015-ТР-13-Н, за договором газорозподільне підприємство зобов`язується надати замовнику з 01.07.2015 року послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів замовника (далі – пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Згідно пункту 2.2 договору №2015-ТР-13-Н, газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обкладання яких підключено до газорозподільних мереж.

Згідно з пунктом 4.1 договору №2015-ТР-13-Н, договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються в додатку 1 до Договору по кожному об`єкту замовника та/або його споживачеві.

За умовами пункту 4.6 договору №2015-ТР-13-Н, послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджується підписаним між газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначений відповідно до розділу III Договору.

Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою газорозподільного підприємства реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за формою, наведеною у додатку №2 до договору (пункт 4.6.1 договору №2015-ТР-13-Н).

Відповідно до пункту 4.9 договору №2015-ТР-13-Н, акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

Згідно з пунктом 5.1 договору №2015-ТР-13-Н, розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі - тариф), встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 5.2 договору №2015-ТР-13-Н передбачено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.

Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору, та податку на додану вартість (пункт 5.3 договору №2015-ТР-13-Н).

За умовами пункту 5.4 договору №2015-ТР-13-Н, загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику.

Відповідно до пункту 11.1 договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги – до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №6 від 31.03.2017 до договору на розподіл природного газу №2015-ТР-13-Н сторони передбачили, зокрема, викласти абзац 1 пункту 11.1 договору у наступній редакції: договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 травня 2017 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до їх повного здійснення (т.1, а.с.97).

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий Договір)/

01.01.2016 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (Оператор ГРМ, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (споживач, позивач) було укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви-приєднання №094213G1E0AP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - договір) (т.1, а.с.15).

Згідно з пунктом 2.2 договору, обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Як пояснили представники сторін під час розгляду справи, вказані договори діяли в один період та їх умови не суперечили один одному.

На виконання зазначених договорів у період з 01.07.2015 року по 31.08.2018 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" розподілено природний газ населенню та релігійним організаціям в обсязі 1 090 400,53 тис. м3 на загальну суму 6 870 840,20 тис. грн, зокрема:

в липні 2015 року 5854,867 тис. м3 на загальну суму 42084,784 тис. грн.;

в серпні 2015 року 5703,613 тис. м3 на загальну суму 40997,570 тис. грн.;

в вересні 2015 року 6290,621 тис. м3 на загальну суму 45216,977 тис. грн.;

в жовтні 2015 року 17760,520 тис. м3 на загальну суму 74994,269 тис. грн.;

в листопаді 2015 року 39204,392 тис. м3 на загальну суму 146803,158 тис. грн.;

в грудні 2015 року 54039,157 тис. м3 на загальну суму 205591,435 тис. грн.;

в січні 2016 року 77997,070 тис. м3 на загальну суму 339945,159 тис. грн.;

в лютому 2016 року 51805,722 тис. м3 на загальну суму 267100,685 тис. грн.;

в березні 2016 року 48849,199 тис. м3 на загальну суму 284108,974 тис. грн.;

в квітні 2016 року 20527,733 тис. м3 на загальну суму 147553,345 тис. грн.;

в травні 2016 року 11124,980 тис. м3 на загальну суму 76528,737 тис. грн.;

в червні 2016 року 6847,288 тис. м3 на загальну суму 47102,494 тис. грн.;

в липні 2016 року 6921,953 тис. м3 на загальну суму 47616,115 тис. грн.;

в серпні 2016 року 7099,665 тис. м3 на загальну суму 48838,596 тис. грн.;

в вересні 2016 року 9089,396 тис. м3 на загальну суму 62525,955 тис. грн.;

в жовтні 2016 року 32837,760 тис. м3 на загальну суму 225890,951 тис. грн.;

в листопаді 2016 року 50237,921 тис. м3 на загальну суму 345586,659 тис. грн.;

в грудні 2016 року 59000,360 тис. м3 на загальну суму 405863,476 тис. грн.;

в січні 2017 року 70390,963 тис. м3 на загальну суму 484219,434 тис. грн.;

в лютому 2017 року 59194,267 тис. м3 на загальну суму 407197,363 тис. грн.;

в березні 2017 року 42569,126 тис. м3 на загальну суму 292833,018 тис. грн.;

в квітні 2017 року 28040,752 тис. м3 на загальну суму 195104,748 тис. грн.;

в травні 2017 року 12917,075 тис. м3 на загальну суму 89875,716 тис. грн.;

в червні 2017 року 7231,724 тис. м3 на загальну суму 50317,612 тис. грн.;

в липні 2017 року 7683,147 тис. м3 на загальну суму 53458,569 тис. грн.;

в серпні 2017 року 5976,169 тис. м3 на загальну суму 41581,586 тис. грн.;

в вересні 2017 року 9311,769 тис. м3 на загальну суму 64790,358 тис. грн.;

в жовтні 2017 року 25976,414 тис. м3 на загальну суму 180741,291 тис. грн.;

в листопаді 2017 року 40506,649тис. м3 на загальну суму 281841,213 тис. грн.;

в грудні 2017 року 50046,602тис. м3 на загальну суму 348219,252 тис. грн.;

в січні 2018 року 60317,579тис. м3 на загальну суму 419683,683 тис. грн.;

в лютому 2018 року 56291,518тис. м3 на загальну суму 391670,753 тис. грн.;

в березні 2018 року 59423,733тис. м3 на загальну суму 413464,392 тис. грн.;

в квітні 2018 року 15903,098тис. м3 на загальну суму 110652,466 тис. грн.;

в травні 2018 року 7809,065тис. м3 на загальну суму 54334,691 тис. грн.;

в червні 2018 року 6382,397тис. м3 на загальну суму 44408,080 тис. грн.;

в липні 2018 року 6944,646тис. м3 на загальну суму 48320,152 тис. грн.;

в серпні 2018 року 6291,623тис. м3 на загальну суму 43776,484 тис. грн. (т.1,а.с.208-245).

Предметом спору у даній справі є вимоги про зобов`язання відповідача:

- привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996р №619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", об`єми природного газу спожитого побутовими споживачами, які не забезпечені комерційним обліком природного газу з 01.07.2015;

- скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу (донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу) за період з 01.07.2015 по 31.08.2018 по особовим рахункам побутових споживачів, у яких буде виявлено розбіжності між нарахованим (розрахунковим) та фактично спожитим об`ємом природного газу;

- здійснити перерахунок об`ємів спожитого природного газу за період з 01.07.2015 по 31.08.2018 за фактичними даними обліку спожитого природного газу населенням.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач доводить, що відповідачем було застосовано завищені норми споживання природного газу побутовим споживачам в разі не забезпечення їх об`єктів споживання комерційним обліком природного газу, що має наслідком невірне здійснення обліку природного газу у період з 01.07.2015 по 31.08.2018.

Відповідач заперечуючи проти позову вказує, що облік природного газу, за об`єктами споживання побутових споживачів за спірний період мав здійснюватись за приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619 в початковій редакції. Зазначає, що відповідач правомірно обраховував об`єм природного газу для споживачів, які користуються лічильниками за фактичні спожиті об`єми приведені до стандартних умов з урахуванням коефіцієнтів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.11.2018 було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі №906/798/18.

Вказаною ухвалою суду на вирішення експерта поставлені наступні питання:

- який об`єм розподіленого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (ідентифікаційний код: 03344071) природного газу побутовим споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код: 39577504), в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з липня 2015р по вересень 2018р помісячно?

- чи визначено Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (ідентифікаційний код: 03344071), обсяги розподіленого природного газу побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники природного газу, з урахуванням Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004р №116? Якщо так, то чи вірно застосовано вказану Методику при обліку природного газу розподіленого побутовим споживачам, в яких встановлені індивідуальні лічильники?

- який об`єм розподіленого Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (ідентифікаційний код: 03344071) природного газу побутовим споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (ідентифікаційний код: 39577504), в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання встановлених Кабінетом Міністрів України, за період з липня 2015р по вересень 2018р помісячно?

- чи були використані норми споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року №619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409?

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.02.2019 друге та четверте питання, які поставлено на вирішення економічної судової експертизи (п.3 ухвали господарського суду від 26.11.2018р), викладено в наступних редакціях:

- чи підтверджується документально та за даними бухгалтерського обліку ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (ідентифікаційний код: 03344071) розбіжність, що виникла за період з липня 2015р по вересень 2018р між обсягом спожитого газу побутовими споживачами, приведеного до стандартних умов та обсягом газу, визначеними за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено позивачем квитанції населенню?

- чи підтверджується документально та за даними бухгалтерського обліку ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (ідентифікаційний код: 03344071) застосування норм споживання природного газу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №619 від 08.06.1996р "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників", визначених у редакції, яка діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №409 від 06.08.2014р до побутових споживачів, у яких відсутній комерційний облік природного газу за період з липня 2015р по вересень 2018р.

Перше та третє питання, які поставлено на вирішення економічної судової експертизи залишились в редакціях, викладених в п.3 ухвали господарського суду від 26.11.2018.

За наслідками проведення судової експертизи експертами Пирожніковою Т.Л.та Матвєєвою Ю.О. складено висновок від №28345/28346/18-72 від 29.11.2019 в якому встановлено таке:

По першому питанню.

Згідно наданих на дослідження документів, об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам ТОВ "Житомиргаз збут", в яких встановлено індивідуальні лічильники, зафіксовано при робочих умовах та приведеного до стандартних умов, за період з січня 2016 по серпень 2018 року щомісячно наведено в Додатку №2 до висновку. Загальний об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам ТОВ "Житомиргаз збут", в яких встановлено індивідуальні лічильники за період січень 2016р - серпень 2018р складає: зафіксований лічильниками при робочих умовах - 904 371 267,06 м.куб., у разі приведення до стандартних умов - 926 919 524,42м.куб.

Оскільки на дослідження не надані документи, що підтверджують об`єм природного газу, розподіленого за період з липня по грудень 2015 року та за вересень 2018 року, то підтвердити об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам, в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з липня по грудень 2015 року та за вересень 2018 року не видається за можливе.

По другому питанню.

Згідно наданих на дослідження документів, розбіжність, що виникла за період з січня 2016 року по серпень 2018 року між обсягом спожитого газу побутовими споживачами, приведеного до стандартних умов та обсягом газу, визначеними за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено позивачем (ТОВ "Житомиргаз збут") квитанції населенню, помісячно наведена в Додатку №2 до висновку. Загальна сума розбіжності за період з січня 2016 року по серпень 2018 року складає 22 548 259,02 м.куб.

На дослідження не надані документи, що підтверджують об`єм природного газу, розподіленого за період з липня 2015 року по грудень 2015 та за вересень 2018 року, тому, за зазначені періоди, підтвердити суму розбіжності між обсягом спожитого газу побутовими споживачами, приведеного до стандартних умов та обсягом газу, визначеними за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено позивачем (ТОВ "Житомиргаз збут") квитанції населенню, не видається за можливе.

По третьому питанню.

Об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам ТОВ "Житомиргаз збут", в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання встановлених Кабінетом Міністрі України за період з січня 2016 року по серпень 2018 року, помісячно наведений в Додатку №3 до висновку.

Загальний об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам ТОВ "Житомиргаз збут", в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання встановлених Кабінетом Міністрів України за період липень 2015р. - серпень 2018р. складає 39 868 033,06 м.куб.

На дослідження не надані документи за період вересень 2018 року, тому, зазначені періоди, об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам ТОВ "Житомиргаз збут", в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання встановлених Кабінетом Міністрів України за період зафіксованого лічильниками при робочих умовах та приведеного до стандартних умов, підтвердити не видається за можливе.

По четвертому питанню.

Враховуючи, що наявними в матеріалах справи документами не визначено, які саме норми споживання природного газу (за період з липня 2015 року по вересень 2018 року) ПАТ ПГГ "Житомиргаз" (код ЄДРПОУ 03344071) застосувало до побутових споживачів, у яких відсутній комерційний облік природного газу, тому документально підтвердити застосування норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" від 08.06.1996 №619, визначених у редакції, яка діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409, не видається за можливе.

За результатами проведення судової експертизи у даній справі було встановлено, що загальний об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам ТОВ "Житомиргаз збут", в яких встановлено індивідуальні лічильники за період січень 2016р - серпень 2018р складає: зафіксований лічильниками при робочих умовах - 904 371 267,06м.куб., у разі приведення до стандартних умов - 926 919 524,42м.куб.; розбіжність, що виникла за період з січня 2016 року по серпень 2018 року між обсягом спожитого газу побутовими споживачами, приведеного до стандартних умов та обсягом газу, визначеними за робочими умовами лічильників, на який фактично було виставлено позивачем (ТОВ "Житомиргаз збут") квитанції населенню, помісячно наведена в Додатку №2 до висновку. Загальна сума розбіжності за період з січня 2016 року по серпень 2018 року складає 22 548 259,02м.куб.; загальний об`єм природного газу, розподіленого ПАТ ПГГ "Житомиргаз" побутовим споживачам ТОВ "Житомиргаз збут", в яких облік здійснювався без використання засобів вимірювальної техніки, а із застосуванням норм споживання встановлених Кабінетом Міністрі України за період липень 2015р. - серпень 2018р. складає 39 868 033,06м.куб.

Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України (Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 28.01.2020 у справі №914/1019/16).

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Правову основу ринку природного газу становлять Конституція України, Закон України "Про трубопровідний транспорт", Закон України "Про природні монополії", Закон України "Про нафту і газ", Закон України "Про енергозбереження", Закон України "Про угоди про розподіл продукції", Закон України "Про захист економічної конкуренції", Закон України "Про газ (метан) вугільних родовищ", Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України (абзац 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про ринок природного газу").

Постановою Кабінету Міністрів України №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (відносини у перехідний період) від 01 жовтня 2015 року на ТОВ "Житомиргаз збут" покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обов`язків, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності" до зміни постачальника природного газу на території м. Житомир та Житомирської області.

Згідно з п.п.1,2 глави 1 розділу VI "Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу" Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), суб`єкти ринку природного газу (у т.ч. споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у т.ч. побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу, надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 року (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.1 гл.1 розділу IX Кодексу ГРМ комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. для взаєморозрахунків між ними.

Відповідно до абзаців 3, 4 п.5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у т.ч. постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Відповідно до п.4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

З урахуванням наведеного, розбіжності, які можуть виникати між обсягом реально спожитого побутовим споживачем природного газу та обсягом, визначеним ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на рівні планового місячного об`єму, виникають не через порушення ПАТ "Житомиргаз" своїх обов`язків, а саме у зв`язку з невиконанням позивачем своїх повноважень щодо визначення обсягу природного газу по кожному побутовому споживачу.

Як зазначалось вище, відповідно до умов договорів, відповідач зобов`язався надати позивачу з 01.07.2015 послугу з розподілення природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (п.2.1. договору №2015-ТР-13-Н).

Відповідно до п.2.1 договору від 01.01.2016, за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

За умовами пункту 2.3 договору №2015-ТР-13-Н, замовник зобов`язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами договору.

За умовами пункту 3.1 договору №2015-ТР-13-Н, за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м.) газу, приведений до стандартних умов: температура газу (1) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).

Пунктом 5.3. договору від 01.01.2016 передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м.куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ.

Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору (пункт 5.4 договору від 01.01.2016).

Таким чином, після отримання показників лічильників побутових споживачів ПАТ "Житомиргаз", як оператор ГРМ, приводить такий об`єм природного газу до стандартних умов відповідно до вимог Кодексу ГРМ та умов договору на розподіл природного газу №2015-ТР-13-Н. На підставі визначених ПАТ "Житомиргаз" об`ємів природного газу за підсумками розрахункового періоду складається акт про фактичний обсяг спожитого (розподіленого) природного газу.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що облік обсягів розподіленого природного газу на умовах договору, здійснюється згідно з Кодексом ГРМ, Кодексом ГТС, Правилами обліку природного газу під час його розподілу газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27 грудня 2005 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №67/11941 від 26 січня 2006 року, та для побутових споживачів-населення за Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 (далі - Правила надання населенню послуг з газопостачання).

За умовами пункту 5.1 договору від 01.01.2016, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Обсяг протраспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між замовником, відповідним споживачем та газорозподільним підприємством (пункт 3.3 договору №2015-ТР-13-Н).

Пунктом 5.6 договору від 01.01.2016 визначено, що після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.

Відповідно до пункту 3.4 договору №2015-ТР-13-Н, за підсумками розрахункового періоду газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, та у зазначений строк передає його на погодження замовникові.

За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу про транспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного підприємства.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.4 договору від 01.01.2016).

Згідно з п.1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30 вересня 2015 року, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Оператор ГРМ щомісяця передає дані про об`єм спожитого газу, визначеного з урахуванням вимог Кодексу ГРМ, постачальнику природного газу із спеціальними обов`язками для проведення розрахунків зі споживачем. В свою чергу, визначені оператором ГРМ об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Таким чином, відповідач у даній справі, як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а позивач у даній справі, як постачальник із спеціальними обов`язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.

Так, за актами розподілу природного газу за період з липня 2015 року по серпень 2018 року підписаними сторонами обсяги розподіленого газу населенню складають 1 090 400,53 тис.м3 на загальну суму 6 870 840,20 тис.грн (т.1, а.с.208-245).

Згідно з статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводних компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ (в редакції чинній в період спірних правовідносин) встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.

Тобто, з моменту затвердження Кодексу ГРМ та впродовж спірних правовідносин, законодавчо вже було встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому визначений та врегульований порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.

У зв`язку з тим, що на момент дії цієї редакції розділу IX Кодексу ГРМ приведення до стандартних умов можливо було лише згідно наказу Міністерства палива та енергетики України №116 від 26.02.2004 "Про затвердження Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу" (далі - Методика), саме за нею відповідач і приводив об`єми спожитого природного газу до стандартних умов.

Пунктом 1 Методики передбачено, що розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці. Такі розрахунки виконуються споживачами газу самостійно. Газопостачальна організація має право здійснювати контроль за правильністю розрахунків об`єму спожитого газу.

Проте споживачами такі розрахунки з помноженням спожитого обсягу газу на коефіцієнт приведення до стандартних умов не здійснюються, і, при цьому, самою Методикою не передбачено, що витрати газу від неприведення обсягу газу до стандартних умов переносяться на споживачів.

Таким чином, ПАТ "Житомиргаз" за липень 2015 року - серпень 2018 року визначено об`єм споживання населенням природного газу, що обліковується лічильниками газу з приведенням його до стандартних умов відповідно до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року №116.

ТОВ "Житомиргаз збут" зазначає, що несе витрати на суму об`єму природного газу приведеного ПАТ "Житомиргаз" до стандартних умов, а також на суму різниці в нормах споживання, оскільки вказаний об`єм позивач купує у НАК "Нафтогаз України" і, при цьому, позбавлене права нараховувати їх до оплати побутовим споживачам.

Судом враховується, що за умовами п.2 Методики №116 зазначено, що дія цієї Методики поширюється на суб`єкти господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об`єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб.

Разом з тим, правові підстави застосування Методики №116 полягали в наступному:

- Методика №116 - є єдиним документом, яким врегульований порядок приведення до стандартних умов;

- терміни та визначення, згадані в Методиці №116, містять в собі поняття "побутовий лічильник газу", який встановлюється у фізичних осіб, за рахунок чого обґрунтованим є застосування даної Методики в правовідносинах, де учасником виступає побутовий споживач;

- коефіцієнти коригування показів лічильника, визначені в Методиці №116, повністю співпадають з коефіцієнтами, визначеними в "Методиці визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об`єму газу до стандартних умов", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року №595 (далі - Методика №595);

- законодавчо встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому врегульовано, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати лише за відповідними додатками до Методики №116.

При цьому, в січні 2017 року були внесені доповнення до розділу IX Кодексу ГРМ, які почали діяти з 15.03.2017, згідно яких, об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.

В цей же період, Кодекс ГРМ було доповнено Розділом XV, де в п.3 глави 1 було зазначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року №116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Зазначене вище підтверджує правомірність нарахування відповідачем обсягів та вартості природного газу у спірний період.

В п.п.5.1.1 п.5.1 глави 5 - п.п.5.1.5 п.5.1 глави 5 Методики №116 йдеться про необхідність застосування того чи іншого Додатку до Методики в залежності від місця розміщення лічильника газу. Розрахунки об`єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці.

Оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об`єми газу, які приведено до стандартних умов (розділ 1 Методики №116).

Розділом 3 Методики №116 встановлено, що у цій Методиці є посилання на такі нормативні документи: 1) ГОСТ 2939 - 63. "Газы. Условия для определения объема"; 2) ДСТУ 3336 - 96. "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги".

Також, одним із термінів, що використано у Методиці №116 є: побутовий лічильник газу - лічильник газу, який відповідає вимогам ДСТУ 3336-96.

В розділі 1 Методики №116 зазначено, що Методика приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу призначена для приведення об`єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об`єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу.

Оскільки у побутових споживачів розташовані виключно побутові лічильники природного газу, це давало підстави відповідачу застосовувати Методику №116, яка є єдиним документом, який регулює спірне питання, а тому і підлягає застосуванню у даному випадку.

Як уже вказувалось вище, пунктом 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Отже, застосування відповідачем коефіцієнту приведення до стандартних умов при визначенні обсягу розподіленого природного газу по об`єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури, є правомірним.

Відповідач визначав не лише об`єми спожитого природного газу, який обліковується лічильниками природного газу, а і за нормами споживання.

Так, з наданих відповідачем пояснень вбачається, що у період з липня 2015 по серпень 2018 було здійснено розподіл газу населення 1046072,44тис.м.куб., витрати за Методикою 3 (з лічильником) становлять 24280,869тис.м.куб., розбіжності в частині невідповідності норм (без лічильника) - 20047,24тис.м.куб. Таким чином, у період з липня 2015 по серпень 2018 обліковані обсяги природного газу, які не були виставлені позивачем побутовим споживачам становлять 1 090 400,55 тис. м. куб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова № 619), було встановлено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якими було визначено, що при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 9,8 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 18,3 м людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 23,6 м3 людино-місяць.

Пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (далі - постанова №409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 року №619 у графі "Норма споживання" цифри "9,8", "18,3", "23,6" замінено відповідно цифрами "6", "9", "18".

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №237 " Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова №237) до вищевказаних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою №619, були внесені зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням, а саме, при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 3 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 м3 людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 9 м3 людино-місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 по справі №826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016, було задоволено адміністративний позов фізичних осіб до КМУ і визнано незаконною та нечинною постанову №237.

В ухвалі від 28.01.2016 Вищим адміністративним судом України зазначено, що постанова є незаконною, нечинною з моменту прийняття і, що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

Тобто, норми споживання природного газу населенням в розмірі 9,8 м3, 18,3 м3, 23,6 м3, у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою № 619, залишились чинними.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 було прийнято постанову № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - Постанова №203), пунктом 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме:

- при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 4,4 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 7,1 м3 людино-місяць;

- при використанні газової плити та водонагрівача -14 м3 людино-місяць.

До п. 2 зазначеної постанови були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 №316 та встановлено, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.

Пунктом 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", було визнано такою, що втратила чинність Постанову №619.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 №609 були внесені зміни до постанови №203, у додатку до постанови у графі "норма споживання" цифри "4,4", "7,1" і "14" замінено відповідно цифрами "3,3", "5,4" і "10,5".

Постанова №203 також була оскаржена до окружного суду м.Києва (справа №826/2507/18).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників"; визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23.03.2016 року № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України", після набрання рішенням законної сили.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018, серед іншого, встановлено, що в частині оскаржуваного пункту 1 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого Постановою № 204, приймаючи до уваги визнання самостійно з боку відповідача окремих відповідних змін визначених норм споживання природного газу, затверджених Постановою № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" такими, що втратили чинність, колегія суддів звертає увагу, що застосування норм споживання природного газу, затверджених вказаною постановою, визначається у редакції, яка діяла до набрання чинності постановою КМ України від 06.08.2014 №409.

Таким чином, в межах спірного періоду діяли норми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників".

Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) Окружний адміністративний суд м.Києва у справі №640/21017/18 рішенням від 19.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, задовольнив адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи - Державна регуляторна служба України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (номера в реєстрі №82610148, №84492857) та визнав протиправною та скасував постанову НКРЕКП від 23 листопада 2018 року №1493 "Щодо заборони ПАТ "Житомиргаз" приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 24.12.2019 касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року залишив без змін (номер в реєстрі №86595100).

Отже, судами у вказаних судових актах було встановлено, що обов`язок оператора ГРМ - ПАТ "Житомиргаз" проводити розрахунки по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, шляхом приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу визначений саме нормами Кодексу ГРС та Типового договору, у зв`язку з чим проведення відповідачем таких дій в спірний період є правомірним.

Оскільки правовідносини, які склались між сторонами у цій справі були подібними протягом усього спірного періоду (з 01.07.2015 до 31.08.2018); в період з 01.07.2015 до 15.03.2017 ці відносини не були врегульовані в частині визначення конкретної методики, за якою об`єм природного газу має бути приведений до стандартних умов, а з 15.03.2017 набрала чинності редакція Кодексу ГРС, що прямо передбачала застосування Методики №116 для їх регулювання, суд доходить висновку, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов необхідно визначати за відповідними додатками до Методики №116 протягом усього спірного періоду з 01.07.2015 до 31.08.2018, який виник у правовідносинах сторін у цій справі (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 011.08.2020 у справі №909/813/18).

Враховуючи викладене позовні вимоги ТОВ "Житомиргаз збут" про зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" привести у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996р №619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", об`єми природного газу спожитого побутовими споживачами, які не забезпечені комерційним обліком природного газу з 01.07.2015р є безпідставними.

Враховуючи, що вимоги позивача про зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" скасувати безпідставно нараховані обсяги природного газу (донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу) за період з 01.07.2015 по 31.08.2018 по особовим рахункам побутових споживачів та здійснити перерахунок об`ємів спожитого природного газу за вказаний період за фактичними даними обліку спожитого природного газу населенням мають похідний характер від першої вимоги та відокремлено від неї позивачем не обґрунтовувались і не підтверджувались, то, внаслідок безпідставності позову в частині зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" привести у відповідність до постанови КМУ від 8 червня 1996 №619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" в редакції постанови КМУ від 06.08.2014р №409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", об`єми природного газу спожитого побутовими споживачами, які не забезпечені комерційним обліком природного газу, і похідні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" також є безпідставним.

Беручи до уваги викладене вище, оцінюючи встановлені обставини справи та приписи законодавства в сукупності, суд дійшов висновку, що у даному випадку, позовні вимоги із доказами, які обґрунтовують їх, не можуть слугувати підставою для задоволення заявлених позовних вимог. Відтак, позов задоволенню не підлягає.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позивачем всупереч наведеним вище нормам законодавства, не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, у зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10002, Житомирська область, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35; ідентифікаційний код 39577504) до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (10002, Житомирська область, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35; ідентифікаційний код 03344071) про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.09.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.).