Ухвала суду № 91526832, 14.09.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"14" вересня 2020 р. Cправа № 902/885/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали

за позовом:виконувача обов`язків керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21000), Державного закладу "Комаргородське вище професійне училище" (вул. Соборна, 65, с. Комаргород, Томашпільський район, Вінницька область, 24225)

до:Фермерського господарства "СТ РІДНИЙ КРАЙ (вул. Героїв майдану, 1, смт. Чечельник, Вінницька область, 24205)

про визнання договору удаваним та повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Виконуючий обов`язків керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Державного закладу "Комаргородське вище професійне училище" з вимогами до Фермерського господарства "СТ РІДНИЙ КРАЙ" про:

визнання недійсним Договору без номеру від 09.10.2019 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції, укладений між Державним закладом "Комаргородське вище професійне училище" та Фермерським господарством "СТ РІДНИЙ КРАЙ";

зобов`язання Фермерське господарство "СТ РІДНИЙ КРАЙ" звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 252,1986 га, які воно займає на підставі договору без номеру від 09.10.2019 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції, укладений між Державним закладом "Комаргородське вище професійне училище" та Фермерським господарством "СТ РІДНИЙ КРАЙ".

За змістом ч.ч. 3,4 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Порушення інтересів держави, за доводами прокурора, полягає у тому, що Державному закладу "Комаргородське вище професійне училище" на праві постійного користування надано земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 0525084400:04:000:0348, 0525084400:04:000:0349 та 0525084400:04:000:0351.

09.10.2019 між Державним закладом "Комаргородське вище професійне училище" та Фермерським господарством "СТ РІДНИЙ КРАЙ" укладено договір про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції.

За доводами прокурора, означений договір не відповідає вимогам законодавства, що регулює правовідносини надання послуг, а фактично накладається з іншим договором. Аналіз даного правочину свідчить, що оспорюваний договір сторонами вчинено з метою приховати дійсні орендні відносини.

Земельна ділянка що є об`єктом оспорюваного договору відноситься до земель державної форми власності, розпорядником якої є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, і за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуває у постійному користуванні Державного закладу "Комаргородське вище професійне училище" для дослідних і навчальних цілей.

Втім, з огляду на умови оспорюваного договору Фермерське господарство "СТ РІДНИЙ КРАЙ" використовує дану земельну ділянку для здійснення сільськогосподарського товаровиробництва.

Відтак, прокурор вважає, що спірний договір суперечить положенням п.а, ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та є удаваним.

На переконання прокурора зазначені порушення призвели до того, що земельна ділянка державної форми власності сільськогосподарського призначення фактично безпідставно, всупереч земельному законодавству, перейшла в користування Фермерське господарство "СТ РІДНИЙ КРАЙ".

Дослідивши підставу прокурора в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Державного закладу "Комаргородське вище професійне училище" в площинні правової позиції наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18, суд зауважує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України: позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, прокурор в обґрунтування неналежного, на його думку, здійснення захисту інтересів держави позивачами, які не вжили заходів щодо визнання недійним договору від 09.10.2019 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції та звільнення Фермерським господарством "СТ РІДНИЙ КРАЙ" займаної земельної ділянки зазначив, що укладення спірного договору унеможливило користування земельною ділянкою навчальним закладом.

З матеріалів позовної заяви слідує, що прокурор звертався до позивача 2 про надання певної інформації по оспорюваному договору, на що останнім надано відповідь № 190 від 11.08.2020 з інформацією про культури, які засіяні на земельній ділянці та суму коштів, що надійшли у 2019 року від ФГ "СТ РІДНИЙ КРАЙ". При цьому суд зауважує, що позовні матеріали не містять відповідного запиту прокурора адресованого позивачу 2.

Крім того, прокурор в позовній заві зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру дотепер будь-які дії з контролю за використанням спірної земельної ділянки не вчинялися, заходи до усунення зазначених порушень та повернення спірної земельної ділянки не вживались, що, на його думку, свідчить про нездійснення уповноваженим органом протягом тривалого часу покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів у сфері контролю за дотриманням земельного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року в справі №912/2385/18 зазначила, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави).

Разом з тим, позовні матеріали не містять належних доказів дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме звернення до компетентного органу з відповідним повідомленням про виявлені порушення земельного законодавства, реагування означеного органу на таке повідомлення у разі його наявності.

Відсутні в матеріалах позовної заяви і докази в підтвердження доводів прокурора про повідомлення позивача 1 про звернення до господарського суду з даним позовом. Також в позовній заяві не зазначено, та позовні матеріали не містять доказів повідомлення прокурором позивача 2 про звернення з даним позовом до суду.

Таким чином прокурором не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави, що має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків .

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 77, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву виконуючого обов`язків керівника Могилів-Подільської місцевої в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Державного закладу "Комаргородське вище професійне училище" до Фермерського господарства "СТ РІДНИЙ КРАЙ" про: визнання недійсним Договору без номеру від 09.10.2019 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції, укладеного між Державним закладом "Комаргородське вище професійне училище" та Фермерським господарством "СТ РІДНИЙ КРАЙ"; зобов`язання Фермерське господарство "СТ РІДНИЙ КРАЙ" звільнити займану ним земельну ділянку державної форми власності загальною площею 252,1986 га, які воно займає на підставі договору без номеру від 09.10.2019 про надання безоплатної бази для проведення навчання та виробництва сільськогосподарської продукції, укладений між Державним закладом "Комаргородське вище професійне училище" та Фермерським господарством "СТ РІДНИЙ КРАЙ" залишити без руху.

Виконуючому обов`язків керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- звернення до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з відповідним повідомленням про виявлені порушення земельного законодавства та реагування на таке повідомлення у разі його наявності.

- докази в підтвердження повідомлення Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Державний заклад "Комаргородське вище професійне училище" про звернення до господарського суду з даним позовом.

Встановити виконуючому обов`язків керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити прокурора про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати на адресу Могилів-Подільської місцевої прокуратури рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана 14.09.2020

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Могилів-Подільська місцева прокуратура (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000)