Рішення № 91526809, 03.09.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/395/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна +", вул. Леніна, 25, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, 22525, код - 36522871

до: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

про стягнення 4 924 384,90 грн заборгованості та штрафних санкцій

за участю секретаря судового засідання: Сичук І.В.

за участю представників сторін:

позивача: Бітюкова Ірина Вікторівна, довіреність № 230 від 01.04.2020 року, свідоцтво серії ЧН № 000668 від 22.03.2019 року

відповідача: Пинзар Ігор Віталійович, ордер серія АВ 1005476 від 17.06.2020 року

присутній: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2

В С Т А Н О В И В :

21.04.2020 року на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна +" та до ОСОБА_1 про стягнення 4 924 384,90 грн заборгованості з яких 3 250 500,00 грн попередньої оплати, 552 752,89 грн 30% річних, 812 625,00 25% штрафу від суми попередньої оплати, 308 507,01 грн курсової різниці за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (Постачальник) договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року.

В зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (відповідач 1) зобов`язань за договором договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року в частині поставки товару, у строки та у розмірах, визначених означеним договором, у відповідача 1 виникла заборгованість в сумі 3 250 500,00 грн попередньої оплати, 552 752,89 грн 30% річних, 812 625,00 25% штрафу від суми попередньої оплати, 308 507,01 грн курсової різниці .

Позовні вимоги до відповідача 2 обґрунтовані його солідарним обов`язком як поручителя на підставі укладеного договору поруки №178- П від 03.07.2019 року.

Ухвалою суду від 23.04.2020 року зобов`язано Липовецьку районну раду Вінницької області та Зозівську сільську раду Липовецького району Вінницької області надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

27.04.2020 року не електронну адресу суду Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області надійшло повідомлення № 68/01-15 від 27.04.2020 року, в якому зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 30.04.2020 року відкрито провадження у справі № 902/395/20 у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 26.05.2020 року.

26.05.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідачів 1, 2 надійшло клопотання (б/н від 25.05.2020 року), в якому останній просить суд залишити позовну заяву без руху з підстав відсутності доказів підтвердження повноважень Самсонової С. Також, у клопотанні останній просить суд відкласти судове засідання на іншу дату, в зв`язку з введеними карантинними заходами.

В судовому засіданні 25.05.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/395/20 на 17.06.2020 року об 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

З метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Київської області (зал № 7) та Липовецького районного суду Вінницької області (зал ВКЗ) за участю представників відповідачів, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.06.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

15.06.2020 року на адресу суду від представника позивача до суд надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів № 130-2-19/1985 від 12.06.2020 року. У зазначеному клопотанні останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю.

17.06.2020 року від представника відповідачів 1, 2 до суду надійшло клопотання (б/н від 25.05.2020 року), в якому останній в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні просить суд визнати причини неявки поважними та відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

Також, 17.06.2020 року до суду від представника відповідачів 1, 2 надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 17.06.2020 року), якому останній не визнає заявлені позовні вимоги та просить су відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 17.06.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/395/20 для судового розгляду по суті на 05.08.2020 року на 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

21.07.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання № 130-2-19/2627 від 17.07.2020 року про проведення судового засідання призначеного на 05.08.2020 року в режимі відеоконференції.

21.07.2020 року в зв`язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. у відпустці на підставі Розпорядження Керівника апарату суду здійснено повторний автоматизований розподіл клопотання АК "Державна продовольчо-зернова корпорація України" № 130-2-19/2627 від 17.07.2020 року, за результатами якого клопотання передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року задоволено клопотання АК "Державна продовольчо-зернова корпорація України" № 130-2-19/2627 від 17.07.2020 року та забезпечено проведення судового засідання 05.08.2020 року об 12:00 год. в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області.

05.08.2020 року на адресу суду від представника відповідачів 1, 2 надійшло доповнення до відзиву (б/н від 05.08.2020 року), в якому останній просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ТОВ "Україна +" суму передоплати в розмірі 3 171 124,00 грн.

В судовому засіданні 05.08.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на підставі ч.2 ст.202, ч.1 ст.216 ГПК України до 20.08.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 05.08.2020 року.

Ухвалою суду від 11.08.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

18.08.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (№ 130-2-19/3130 від 18.08.2020 року).

У судовому засіданні 20.08.2020 року судом постановлено ухвалу про його відкладення на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 03.09.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 20.08.2020 року.

При цьому, з метою оперативності судового провадження, судом постановлено ухвалу про проведення судового засідання 03.09.2020 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області, за участю представника позивача, яку занесено до протоколу судового засідання 20.08.2020 року.

26.08.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (№ 130-2-19/3130 від 18.08.2020 року), в якій останній просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 28.08.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Київської області на підставі ухвали суду від 28.08.2020 року.

На визначену судом дату в судовому засіданні взяли участь представники позивача та відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, в якості підстави вимог позивач посилається на укладення між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (Постачальник) договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року.

У зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (відповідач 1) зобов`язань за договором договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року в частині поставки товару, у строки та у розмірах, визначених означеним договором, у відповідача 1 виникла заборгованість в сумі 3 250 500,00 грн попередньої оплати, 552 752,89 грн 30% річних, 812 625,00 25% штрафу від суми попередньої оплати, 308 507,01 грн курсової різниці .

Позовні вимоги до відповідача 2 обґрунтовані його солідарним обов`язком як поручителя на підставі укладеного договору поруки №178- П від 03.07.2019 року укладеного між Фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (Боржник).

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів 1,2 не визнає заявлені позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що Постачальником частково виконано свої зобов`язання за договором поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року, а саме по поставлено 25 т кукурудзи.

В той же час, відповідно до п. 4.3.2 Договору у разі часткового виконання умов Договору щодо поставки Товару, Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю частину попередньої оплати визначеною на відповідною формулою.

Цим пунктом визначено, що частина попередньої оплати (ЧПО) є базою для нарахування на неї відсотків за користування чужими коштами та штрафу, передбачених в п. 4.3.1 Договору.

В той же час, в п. 4.3.2 Договору не визначено, що у випадку часткового виконання умов договору Постачальник несе відповідальність у вигляді штрафу нарахованого на суму попередньої оплати та, що до зобов`язань з повернення суми попередньої оплати застосовуються положення по нарахуванню відсотків за користування чужими грошовими коштами.

З викладеного вище вбачається, що у договорі не визначено встановлення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами у випадку часткового виконання умов договору, а визначено такий розмір для повного невиконання Постачальником своїх зобов`язань.

Крім того, за твердженнями представника відповідачів нарахування 25 % штрафу нарахованого на суму попередньої оплати відповідно до п. 4.3.1 та п. 4.3.2 Договору в сумі 812 625,00 грн суперечить умова укладеного договору (а.с. 185-187, т. 1).

В доповненні до відзиву представник відповідачів 1, 2 просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача передоплату в сумі 3 171 124,00 грн. Також, останній заперечує проти стягнення курсової різниці в сумі 308 507,01 грн, оскільки вона не відповідає нормам укладеного договору (а.с. 217-220, т. 1).

У відповіді на відзив позивач підтримує позов та просить суд задоволити його у повному обсязі. При цьому, вважає обґрунтованим та правомірним нарахування штрафних санкцій.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 03.07.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (Постачальник) договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф (а.с. 18-33, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник у визначений сторонами строк поставляє Покупцю наступну сільськогосподарську продукцію українського походження (Товар). Найменування Товару - зерно кукурудзи 3 класу; одиниця виміру Товару - метрична тонна; кількість Товару - 1010; а Покупець зобов`язується прийняти Товар (поставлений насипом) та оплатити його.

Якісні показники Товару: вологість, макс. - 14,0%; сміттєва домішка, макс. - 2,0%; зернова домішка, макс. - 10,0%; в т.ч. биті, макс. - 5,0%; та пошкодженні, макс. - 5,0%; в тому числі пошкодженні сушінням, макс. - 2,0%; колір, запах властивий здоровому зерну, без ознак самозігрівання, зараженість - не допускається. Товар має бути без живих шкідників, у здоровому стані, що не гріється, придатний для продажу, мати нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого, стороннього запахів), мати властивий здоровому зерну нормальний колір.

Інші показники згідно ДСТУ 4525:2006 або ДСТУ який буде діяти на момент поставки Товару (а.с. 1.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору строк поставки становить до 01.12.2019 року включно.

Поставка відповідної партії Товару вважається здійсненою в момент підписання між Покупцем та Постачальником акту приймання-передачі відповідної партії Товару на умовах поставки передбачених даним договором (1.2.1 Договору).

За змістом п. 1.3 Договору сторонами погоджено умови поставки, а саме: СРТ - Миколаївський портовий елеватор філія ПАТ ДПЗКУ. Фактична адреса: 54042, м. Миколаїв, вул. 1-Слобідська, буд.122, корпус 1 М, Миколаївська область; СРТ - Одеський зерновий термінал філія ПАТ ДПЗКУ. Фактична адреса: 65003, м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, буд. 4, Одеська область (згідно ІНКОТЕРМС 2010), якщо інший зерновий склад (зерносховище) не вказаний(е) у листі Покупця, що направлений на адресу для листування Постачальника, який є невід`ємною частиною Договору.

Продавець зобов`язаний, не пізніше ніж за 7 календарних днів, офіційним листом повідомити Покупця про заплановану дату збору врожаю (п. 1.4 Договору).

Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі Товару та оформлення складського документу на Товар на користь Покупця (при поставці на умовах EXW), або реєстр ТТН (при поставці Товару на умовах СРТ) та передачі Покупцю документів зазначених в п.2.3.1. Договору (п. 1.5 Договору).

Відповідно п. 2.1 Договору Постачальник для укладення Договору надає документи (інформацію), перелік яких зазначений на офіційному сайті ПАТ "ДПЗКУ" та заявку на укладення договору поставки зерна майбутнього врожаю.

Сторони домовились, що однією з істотних умов Договору є укладення сторонами договору застави майбутнього врожаю або аграрної розписки, який (яка) має бути нотаріально посвідчений(-а) у передбаченому законодавством України порядку, при цьому витрати, що пов`язані із укладенням та нотаріальним посвідченням такого договору, або аграрної розписки несе Постачальник. Витрати по реєстрації аграрної розписки у реєстрі аграрних розписок несе Покупець. Предметом застави буде Товар, визначений у пункті 1.1. Договору. Постачальник усвідомлює та погоджується, що в разі невиконання ним своїх зобов`язань перед Покупцем, які передбачені п. 1.1. Договору та полягають в тому, що Постачальник поставляє Покупцю Товар в строк, передбачений пунктом 1.2. Договору, Покупець має право задовольнити свої вимоги у спосіб, який обере на власний розсуд та в повному обсязі, що визначатиметься на момент фактичного задоволення таких вимог, включаючи розмір процентів, неустойки, штрафів, пені, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов`язань, витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на товар та його реалізацію (нотаріальні послуги, виконавчий збір, тощо) (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 2.3.1 Договору Постачальник зобов`язується надати одночасно з Товаром (кожною його партією) наступні документи: додаткову угоду на партію Товару; акт приймання-передачі партії Товару; видаткову накладну на партію Товару.

Відповідно п. 3.1 Договору попередня оплата Товару здійснюється, за умови прийняття страховою компанією майбутнього врожаю на страхування згідно договорів добровільного та/або комплексного страхування, із розрахунку ціни одиниці виміру Товару (станом на момент укладення договору), яка складає 2 750,00 грн за одиницю виміру Товару без ПДВ.

Загальна сума попередньої оплати за Товар становить 3 333 000,00 грн, в тому числі ПДВ (п. 3.1.1 Договору).

Покупець протягом 15 календарних днів з моменту пред`явлення Постачальником доказу (оригіналу або засвідченої належним чином копії платіжного доручення) сплати страхового платежу, передбаченого договором добровільного страхування та/або договором комплексного страхування посівів сільськогосподарських культур майбутнього врожаю, зобов`язується перерахувати кошти попередня оплата Товару), передбачені п. 3.1.1. Договору на поточний рахунок Постачальника (на підставі рахунку-фактури останнього) (п. 4.1 Договору).

Остаточний розрахунок за поставлений Покупцю Товар здійснюється Покупцем (на підставі рахунку-фактури Постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання Покупцем усіх документів (належним чином оформлених), передбачених у п.п. 2.3., 2.4 Договору, із розрахунку ціни за одиницю виміру Товару з ПДВ (грн), що визначена на підставі п. 3.2 Договору (п. 4.2 Договору).

За змістом п. 4.3 Договору у разі повного або часткового невиконання Постачальником своїх зобов`язань з поставки Товару розрахунки за Договором проводяться наступним чином:

У разі повного невиконання Постачальником своїх зобов`язань, або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов`язань у встановлений строк або виконає їх неналежним чином (у т.ч. з підстав, у настанні яких відсутня вина Постачальника, розірвання та/або припинення Договору тощо), або у разі отримання Покупцем інформації, що Постачальник не вживає/неналежним чином вживає заходів щодо оформлення страхового випадку у відповідності до умов Договору комплексного страхування, передбаченого п. 5.6. Договору, або Постачальником змінено без погодження з Покупцем Вигодонабувача у Договорі комплексного страхування, передбаченого п. 5.6. Договору, або у випадку, якщо інформація, яка надається для укладення/виконання Договору виявиться/стане такою, що не відповідає дійсності, Покупець має право зупинити виконання своїх зобов`язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі. При цьому Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю (на підставі письмової вимоги) всі кошти, перераховані на користь Постачальника на виконання умов Договору, у т.ч. проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних за період з дня одержання попередньої оплати від Покупця до дня її повернення останньому та штраф у розмірі 25% від суми попередньої оплати згідно п.3.1 Договору (п. 4.3.1 Договору).

У разі часткового виконання умов Договору щодо поставки Товару, Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю частину попередньої оплати (ЧПО) визначеною за формулою: (К - Ф) * П =ЧПО, де К - кількість одиниць Товару, обумовлених сторонами в п. 1.1 Договору; Ф - кількість фактично поставлених одиниць Товару; П - ціна попередньої оплати за одиницю Товару згідно п. 3.1 Договору; ЧПО - частина попередньої оплати, що підлягає поверненню, та одночасно є базою для нарахування на неї відсотків за користування чужими грошовими коштами та штрафу, передбачених в. п. 4.3.1 Договору (п. 4.3.2 Договору).

Сторони погодили, що достатнім доказом наявності обставин, що визначені п.4.3.1, є лист-вимога Покупця. З метою можливості оперативного застосування прав, що визначені цим пунктом, Покупець має право у будь-який час здійснювати огляд полів, на яких вирощується Товар та приміщень/земельних ділянок, у/на яких знаходиться Товар, а також отримувати/збирати/зберігати/обробляти/ використовувати/поширювати (у будь-який спосіб) будь-яку інформацію, що стосується діяльності/бездіяльності Постачальника та/або будь-яких посадових/уповноважених осіб Постачальника.

Відповідно п. 6.1 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та Договором.

У разі порушення Покупцем строків оплати, встановлених п.п. 4.1, 4.2 Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати, від розміру простроченого платежу, за кожен день прострочення зобов`язання. Сторони погоджуються, що не вважаються простроченням платежу випадки, коли прострочення Покупця викликано діями третіх осіб, що знаходяться поза межами волі Покупця (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 9.2 договір набуває чинності з моменту його укладення. Укладеним договір вважається виключно з моменту виконання всіх нижче вказаних умов, а саме: підписання і погодження його уповноваженими особами Покупця; підписання договору добровільного страхування та/або договору комплексного страхування та сплати страхових платежів за цими договорами; підписання договору застави майбутнього врожаю або аграрної розписки.

Строк дії договору становить з дати набуття чинності у відповідності до п. 9.2. Договору - до 01.12.2019 року включно (п. 9.6 Договору).

На виконання умов укладеного договору між ТОВ "Україна+" (Боржник) та ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Кредитор) 03.07.2019 року підписано Товарну розписку, за умовами якої розписка встановлю безумовне зобов`язання Боржника за розпискою здійснити поставку сільськогосподарської продукції Кредитору у якості, кількості та в строки передбачені умовами розписки в забезпечення виконання Боржником зобов`язання перед Кредитором за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року. У рамках цієї розписки під сільськогосподарською продукцією розуміється зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2019 року в кількості 1010,00 метричних тонн, з терміном поставки до 01.12.2019 року (а.с. 69-76, т. 1).

Також, 03.07.2019 року між Фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель) та Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (Боржник) укладено договір поруки №178- П (а.с. 64 - 65, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Поручитель зобов`язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Боржником зобов`язань за договором поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року (основний договір), який був укладений між Кредитором та Боржником.

Згідно п. 2.1 Договору у відповідності до п. 1.1. основного договору предметом основного договору є зерно кукурудзи 3 класу в кількості 1010,000 метричних тонн.

Строк виконання зобов`язання за основним договором складає 01.12.2019 року (п.2.2 Договору поруки).

Кредитор має право у разі невиконання Боржником та Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання звернути стягнення на все майно Поручителя та/або Боржника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України (п. 3.1.2 Договору поруки).

Відповідно п. 3.2.1 Договору поруки Кредитор зобов`язаний протягом 7 робочих днів з дати виконання Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання надати Поручителю відповідні документи, що підтверджують дійсність вимоги, розмір виконаного Поручителем зобов`язання, а також інші необхідні Поручителю документи для реалізації належного йому права зворотної вимоги до Боржника (за. винятком документів, що зберігаються в Кредитора у відповідності до чинного законодавства України).

Боржник зобов`язаний у разі невиконання Боржником та Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п. 3.4.1 Договору).

Згідно п. 3.6.1 Договору поруки Поручитель зобов`язаний протягом 3 банківських днів, від дати отримання письмової вимоги Кредитором про невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов`язання, виконати відповідне зобов`язання, шляхом перерахування грошового зобов`язання на рахунок Кредитора.

У разі невиконання Боржником та Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п. 3.6.2 Договору поруки).

Вказані зобов`язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують (п. 3.7 Договору).

Відповідно п. 6.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками юридичних осіб і діє до повного виконання Боржником або Поручителем своїх зобов`язань перед Кредитором згідно основного договору.

11.07.2019 року Акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" здійснено передню оплату товару на суму 3 333 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 979322 від 11.07.2020 року (а.с. 66, т. 1)

18.11.2019 року на виконання умов договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 1, за умовами якої змінено найменування Покупця, а саме з Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (а.с. 34-36, т. 1).

27.11.2019 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторонами змінено п. 1.2 та 9.6 Договору, та викладено їх у наступній редакції " 1.2 Строк поставки до 16.12.2019 року включно."

"9.6 Строк дії договору: з дати набуття чинності у відповідності до п. 9.2 Договору - до 16.12.2019 року включно." (а.с. 37-38, т. 1).

05.12.2019 року на виконання умов укладеного договору поставки між сторонами підписано Додаткову угоду № 3, за змістом якої сторонами погоджено, що Постачальник передає у власність Покупці наступний Товар, а саме: зерно кукурудзи 3 класу, в кількості 25 тонн, загальною вартістю 111 876,00 грн разом з ПДВ.

Поставка визначена додатковою угодою партії Товару здійснюється на умовах СРТ - Одеський зерновий термінал філія АТ ДПЗКУ. Фактична адреса: 65003, м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, буд. 4, Одеська область (згідно ІНКОТЕРМС 2010) (п. 2 Додаткової угоди № 3) (а.с.39, т. 1).

05.12.2020 року на виконання умов договору майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року на підставі товарно-транспортної накладної № 0001 від 04.12.2020 року та видаткової накладної № УК-0000039 Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна+" (відповідач 1) здійснено поставку зерна кукурудзи 3 класу в кількості 25 тонн на загальну суму 111 876,00 грн (а.с.67, т. 1).

За твердженнями позивача, починаючи з 17.12.2019 року Боржник (відповідач 1) допустив прострочення строку поставки товару в обсязі 985 тонн кукурудзи 3 класу на суму 3 250 500, 00 грн.

23.12.2019 року на адресу відповідача надіслано лист-вимогу №130-4-19/7710, за якою позивач просить у строк до 08.01.2020року виконати умови Договору щодо поставки Товару або перерахувати на поточний рахунок AT "ДПЗКУ" заборгованість за Договором у розмірі 3 250 500 гри та штрафні санкції у відповідності до умов Договору, розраховані на момент оплати заборгованості (а.с. 78-81, т. 1).

12.02.2020 року на адресу відповідача повторно надіслано лист-вимогу №130-2-19/681 (а.с. 82-85, т. 1).

12.02.2020 року на адресу відповідача з метою повернення суми попередньої оплати та сплати штрафних санкцій надіслано лист-вимогу №130-2-19/682 (а.с. 86-88, т. 1).

Як зазначає позивач станом на 30.03.2020 року вимоги про повернення суми попередньої оплати та сплати штрафних санкцій залишилася без задоволення. Неповернення відповідачем попередньої оплати за товар в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

З моменту укладення сторонами Договору поставки зерна майбутнього врожаю №ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю.

У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 3-127гс11; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від № 910/5444/17 від 07.02.2018 р).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Суд також вважає доведеними вимоги позову в частині покладення солідарного обов`язку з повернення передплати на поручителя ОСОБА_1 оскільки прострочення виконання зобов`язання мало місце 16.07.2019 року, що не заперечувалось сторонами, до суду позивач звернувся 21.04.2020 року, тобто у межах трирічного строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Суд також критично оцінює доводи відповідача відносно необхідності зменшення суми основного боргу на вартість поставленого товару ціною 111 876,00 грн. з посиланням на вимоги п. 3.2. Договору.

Зокрема, строки перерахування Позивачем доплати за поставлений товар за ціною виміру остаточного розрахунку врегульовано положеннями п. 3.3. Договору, котрий передбачає підписання сторонами Додаткової угоди, п. п. 2.3., 2.4., 4.2. Договору, які визначають строк проведення остаточного розрахунку залежно від поставки всього обсягу товару та передачі Покупцю повного пакету документів, котрі супроводжують поставку.

Погоджена сторонами у п. 4.3.2. Договору формула обчислення розміру попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку часткового виконання умов Договору, визначає суму попередньої оплати з розрахунку кількості одиниць товару, обумовлену сторонами п 1.1. Договору та ціни попередньої оплати, визначену у п. 3.1. Договору, а не станом на дату поставки.

Дана норма погоджена відповідачем шляхом підписання Договору, не оспорювалась та недійсною не визнавалася.

Отже, обов`язок позивача з перерахування доплати за поставлений товар не настав.

Тому, суд вважає правомірним обчислення позивачем суми попередньої оплати у розмірі 3 200 500,00 грн (за вирахуванням часткового розрахунку у розмірі 50 000,00 грн, про що судом постановлено Ухвалу про закриття провадження у справі від 03.09.2020 року).

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 200 500,00 грн правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

З приводу позовних вимог про стягнення курсової різниці в сумі 308 507,01 грн суд враховує алгоритм її нарахування. визначений п. 4.4. Договору, а саме з розрахунку співвідношення офіційного курсу долара США по відношенню до гривні на момент повернення коштів або виставлення вимоги.

Суд виходить з того, що вимогою може вважатись як направлення письмової вимог, претензії, так і безпосередньо позовної заяви.

Позивачем при формуванні підстав позову прийнято до уваги курс валют станом на 30.03.2020 року, однак позовну заяву направлено до суду 17.04.2020 року (а.с. 116).

Саме остання дата в розумінні ч. 7 ст. 116 ГПК України є датою звернення до суду.

Також, матеріали справи містять листи-вимоги позивача щодо виконання грошових зобов`язань від 23.12.2019 року, 12.02.2020 року (а.с. 78 - 89).

Однак, з наданих відповідачем відомостей (а.с. 218) курсу долара США станом на по відношенню до гривні 23.12.2019 та 12.02.2020 рр., відсутні підстави для застосування вимог п. 4.4. Договору станом на момент пред`явлення вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не уточнено у цій частині позовні вимоги, не змінено підстави позову, не обґрунтовано з дотриманням вимог ст. ст. 76-80 ГПК України можливість застосування при обчисленні курсової різниці виходячи з курсу долара США станом на 30.03.2020 року.

Суд позбавлений можливості самостійно обчислювати курсову різницю та виходити у такий спосіб за межі предмету позову.

Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Також, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 552 752,89 грн 30% річних, 812 625,00 25% штрафу від суми попередньої оплати, 308 507,01 грн курсової різниці.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору (Розділом 6 Договору)

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Сторонами врегульовано питання повернення попередньої оплати. нарахування і сплати процентів за користування грошовими коштами у п. п. 4.3.1 та 4.3.2 Договору.

Так, у разі повного невиконання Постачальником своїх зобов`язань, останній зобов`язаний повернути Покупцю (на підставі письмової вимоги) всі кошти, перераховані на користь Постачальника на виконання умов Договору, у т.ч. проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних за період з дня одержання попередньої оплати від Покупця до дня її повернення останньому та штраф у розмірі 25% від суми попередньої оплати згідно п.3.1 Договору (п. 4.3.1 Договору).

У разі часткового виконання умов Договору щодо поставки Товару, Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю частину попередньої оплати (ЧПО) визначеною за формулою: (К - Ф) * П =ЧПО, де К - кількість одиниць Товару, обумовлених сторонами в п. 1.1 Договору; Ф - кількість фактично поставлених одиниць Товару; П - ціна попередньої оплати за одиницю Товару згідно п. 3.1 Договору; ЧПО - частина попередньої оплати, що підлягає поверненню, та одночасно є базою для нарахування на неї відсотків за користування чужими грошовими коштами та штрафу, передбачених в. п. 4.3.1 Договору (п. 4.3.2 Договору).

Отже, положення Договору відповідають нормативному регулюванню даних правовідносин.

Приписи п. 4.3.2 Договору в частині визначення строків нарахування та розміру процентів і штрафу є бланкетними та відсилають до відповідних положень п. 4.3.1 Договору, що відповідає свободі договору (ст. 6 ЦК України).

У такий спосіб сторонами погоджено розмір процентів та штрафу, строк їх нарахування, підстави виплати, базу розрахунку. тобто сторони у належний спосіб у письмовій формі погодили усі істотні умови даного зобов`язання (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Відповідні пункти Договору погоджені відповідачем та недійсними не визнавалися, отже підлягають застосуванню до спірних правовідносин, тому суд відхиляє доводи відповідача щодо протиправності позовних вимог у цій частині.

Таким чином, позивачем правомірно пред`явлено до стягнення 30% річних та 25% штрафу з урахуванням положень п.п. 4.3.1., 4.3.2. Договору та приписів ст. ст. 536, 693 ЦК України.

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку 30% річних та 25% штрафу, судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно з огляду на що вимоги позивача у цих частинах підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Тому, вимоги позову в частині стягнення 552 782,89 грн - 30% річних, нарахованих на суму попередньої оплати за період з 16.07.2019 по 17.02.2020 рр. суд задовольняє у повному обсязі.

При визначенні остаточної до стягнення суми штрафу суд враховує наступне.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:

- термін прострочення виконання грошових зобов`язань, який на момент звернення до суду становив близько 10 місяців;

- ступінь його виконання позивачем: сплачено 50 000,00 грн та поставлено товар на суму 111 876,00 грн, що становить 5% ціни позову;

- не врегульованість положеннями Договору способу повернення поставленого відповідачем товару та отримання остаточного розрахунку його вартості;

- захищеність інтересів позивача шляхом нарахування 30% річних, розмір яких становить близько 17% ціни позову;

Одночасне стягнення штрафу на рівні 25% від суми боргу та 30% річних у розмірі 17% суми боргу (всього на рівні 42%) створить нерівність у правовідносинах сторін, призведе до невиправданого та надмірного збагачення позивача.

Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення як штрафу з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.

Тому, суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення суми штрафу на 20%, що становить 162 525,00 грн.

Зменшення даних виплат за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню 650 100,00 грн - штрафу.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підлягає задоволенню судом частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо відмови у стягненні курсової різниці та штрафу.

При розподілі судових витрат зі сплати судового збору в сумі 73 865,77 грн (а.с. 16, 17) суд виходить з розміру задоволених вимог.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У доповненні до відзиву від 05.08.2020 року (вх. №01-34/6847/20) відповідачем зазначено про визнання позову у розмірі 3 171 124,00 грн (а.с. 220).

Враховуючи викладене, Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) з Державного Бюджету України слід повернути 23 784,79 грн - судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №3337 від 15.04.2020 року (оригінал знаходиться у матеріалах справи).

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 45 449,60 грн в рівних частинах, тобто по 22 724,80 грн з кожного.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 4 631,38 грн слід залишити за позивачем, пропорційно розміру вимог у задоволенні яких судом відмовлено.

Водночас, зменшення судом розміру штрафу не впливає на розподіл судових витрат.

При цьому, Ухвалою суду від 03.09.2020 року закрито провадження у справі № 902/395/20 за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна +" та до ОСОБА_1 в частині вимог про солідарне стягнення 50 000,00 грн основного боргу за договором поставки зерна майбутнього врожаю № ВИН0056К-Ф від 03.07.2019 року - закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Дана обставина не є підставою для зменшення суми витрат, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки борг сплачено після відкриття провадження по справі (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути cолідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна +" (вул. Леніна, 25, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, 22525, код - 36522871) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) 3 200 500,00 грн - попередньої оплати за Договором № ВИН0056К-Ф поставки зерна майбутнього врожаю від 03.07.2019 року; 552 782,89 грн - 30% річних, нарахованих на суму попередньої оплати за період з 16.07.2019 по 17.02.2020 рр.; 650 100,00 грн - штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна +" (вул. Леніна, 25, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, 22525, код - 36522871) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 45 449,60 грн в рівних частинах, тобто по 22 724,80 грн з кожного.

4. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна +" (вул. Леніна, 25, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, 22525, код - 36522871) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) в частині солідарного стягнення 308 507,01 грн - курсової різниці; 162 525,00 грн - штрафу.

5. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 4 631,38 грн - залишити за позивачем.

6. Повернути Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) з Державного Бюджету України 23 784,79 грн - судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №3337 від 15.04.2020 року (оригінал знаходиться у матеріалах справи).

7. Засвідчений гербовою печаткою примірник даного судового рішення, після набрання ним законної сили, є підставою для повернення Акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, код - 37243279) з Державного Бюджету України 23 784,79 грн судового збору.

8. Видати накази після набранням судовим рішенням законної сили.

9. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033)

3 - відповідачу 1 (вул. Леніна, 25, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, 22525)

4,5 - відповідачу 2 (вул. Чкалова, буд. 40Г, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, 22525; вул. Молодіжна, буд. 40 Г, с. Зозів, Липовецький район, Вінницька область, 22525)