Ухвала суду № 91522272, 09.09.2020, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

09 вересня 2020 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/1016/20

Провадження № 1-кп/578/134/20

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200180000200 від 13.07.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України,

учасники судового провадження:

прокурор - Муха О.С.,

потерпілий - ОСОБА_3 ,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Шевченко С.В. в режимі відеоконференції,

захисник обвинуваченого ОСОБА_2 Шаповал О.О. в режимі відеоконференції,

секретар судового засідання - Литвин А.В.,

Установив:

1.09.2020 від Прокуратури Сумської області до Краснопільського районного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 2.09.2020 призначено підготовче провадження.

9.09.2020 потерпілий ОСОБА_3 через загальну канцелярію подав позов про відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн.

Учасники судового провадження висловили думку про можливість призначення судового розгляду та проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України /надалі за текстом також - КПК/, підсудний Краснопільському районному суду Сумської області.

Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК, судом не встановлено.

Згідно зі статтею 128 КПК цивільний позов має право пред`явити особа, якій завдано злочином майнової шкоди. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК.

Проти прийняття позову для спільного розгляду з кримінальним провадженням та відповідно визнання за ОСОБА_3 статус цивільного позивача, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статус цивільних відповідачів заперечень від учасників підготовчого судового засідання не надходило.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні, викликавши учасників кримінального провадження, у тому числі свідків за даними реєстру.

Поданий потерпілим позов відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим за ОСОБА_3 необхідно визнати статус цивільного позивача, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статус цивільних відповідачів.

Роз`яснити цивільному відповідачу, що він має право подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали відзив на позов, всі докази, що підтверджували б заперечення проти позову, у разі їх наявності, чи заперечення на позов, позивачу надіслати їх копії.

Позивач має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії відзиву відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам чч. 3,4,5статті 178 Цивільного процесуального кодексу України /надалі за текстом також - ЦПК/, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.

Прокурор у ході підготовчого судового засідання заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою без права внесення застави обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 частини першої статті 177 КПК.

Потерпілий ОСОБА_3 у підготовчому засіданні підтримав клопотання прокурора та заперечив щоб обвинуваченим був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового арешту, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить його безпеку. Також наголосив, що укладати угоди про примирення з обвинуваченими не буде.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Шевченко С.В. у підготовчому засіданні проти продовження строку тримання під вартою заперечували, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, оскільки останній має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання у с. В. Сироватка Сумської області, а ризики, на які у клопотанні посилається прокурор, є непідтвердженими.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Шаповал О.О. у підготовчому засіданні проти продовження строку тримання під вартою заперечували, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, оскільки останній з багатодітної родини, має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання у с. В. Сироватка Сумської області, а ризики, на які у клопотанні посилається прокурор, є непідтвердженими.

Також сторона захисту звернула увагу суду, що обвинувачені у будь-який спосіб не здійснювали тиск на свідків та потерпілого.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд доходить до висновку про необхідність обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Краснопільського районного суду Сумської області від 15 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з частиною першою статті 197 КПК строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинувачених закінчується 10 вересня 2020 року.

Згідно з вимогами статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, вчините інше кримінальне правопорушення та інше.

Вимогами статті 178 КПК передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зав`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

З урахуванням вимог частини п`ятої статті 9 КПК судом при вирішенні питання про запобіжний захід враховується практика Європейського суду з прав людини.

Так, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим під час досудового розслідування слідчий суддя встановив, в тому числі наявність ризиків, передбачених пп. 1,3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме - ризиків можливості переховування від органів досудового розслідування, суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення, та незаконного впливу на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, свідчать про їх суспільну небезпеку. Санкція частини другої статті 187 Кримінального кодексу України /надалі за текстом також - КК/ передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, санкція частини третьої статті 357 КК передбачає покарання у виді штрафу або арештом на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

На підставі наявних матеріалів суд вбачає наявним у кримінальному провадженні ризик того, що, перебуваючи на волі, обвинувачені можуть переховуватися від суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в можливості призначення обвинуваченим за вчинений злочин покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що може викликати загрозу їх втечі, про що викладено правову позицію в рішенні ЕСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, зокрема, передбаченого частиною другою статті 187 КК, який відповідно до статті 12 КК відноситься до тяжкого, суспільну небезпечність злочину, а також особу обвинувачених, які раніше неодноразово судимі, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, наявність постійного місця проживання та соціальних зав`язків, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою, в якій обвинувачені зазнають судового переслідування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених слід утримувати під вартою.

Разом з цим, судом під час розгляду клопотання вивчалась можливість обрання відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, передбачених статтею 177 КПК.

Твердження сторони захисту, що обвинувачені мають міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання,не дають підстав для обрання їм іншого, більш м`якого запобіжного заходу, позаяк такі обставини існували і на момент вчинення злочину проти власності, та не виступили жодним стримуючим фактором у їх поведінці.

Зважаючи на тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, дані про особу обвинувачених, враховуючи кількість епізодів злочинної діяльності, що інкримінуються обвинуваченим, а також ту обставину, що потерпілі та свідки по даному кримінальному провадженню не допитані, суд вважає, що ризики, передбачені пп. 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доведені прокурором та продовжують існувати.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених пп.1,3,4,5 частини першої статті 177 КПК, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою, а також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, тому суд вважає доцільним обрати запобіжний захід у вигляді тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою строком на шістдесят днів.

Обраний відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід є співрозмірним з існуючими ризиками та відповідає обставинам даного кримінального провадження.

Даних, які б унеможливлювали тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.

Дані висновки слідчого судді узгоджуються з вимогами статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, оскільки тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою з наведених в клопотанні прокурора підстав, виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні і встановлення істини, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до пунктів 1, 2 частини четвертої статті 183 КПК, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказане кримінальне провадження порушено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини.

Керуючись стст. 177, 178, 183,314-316 Кримінального процесуального кодексу України,

Постановив:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200180000200 від 13.07.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України, на 13 год. 30 хв. 21 вересня 2020 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області (смт Краснопілля, вулиця Вокзальна, буд. 18, зал судових засідань № 1) та з проведенням судового розгляду кримінального провадження суддею одноособово.

Прийняти цивільний позов ОСОБА_3 до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн, визначивши за ОСОБА_3 статус цивільного позивача, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статус цивільних відповідачів.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка Білопільського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 7 листопада 2020 року.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, зареєстрованого за проживанням за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 7 листопада 2020 року.

У задоволенні клопотань захисників, обвинувачених - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Встановити строк дії ухвали в частині обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 7 листопада 2020 року.

Ухвала в частині обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області, а обвинуваченими - в той же строк, з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошено 11 вересня 2020 року в 14 год. 40 хв.

Суддя А. І. Косар